Урок № 48 В. Симоненко. «Лебеді материнства». Виразне читання напам’ять - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 48 В. Симоненко. «Лебеді материнства». Виразне читання напам’ять
Урок № 48
В. Симоненко. «Лебеді материнства». Виразне читання напам’ять
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення твору в розкритті загальнолюдсь-ких проблем; розвивати навички виразного читання віршів напам’ять, їх аналізування, визначення художніх засобів та з’ясування їхньої ролі в розкритті головної думки; розвивати пам’ять, артистичні, ораторські здібності
Очікувані результати: учні виразно і вдумливо читають поезію, аналізують її, визначають про-відні мотиви та ідеї, коментують особливості художніх засобів, висловлюють власні роз-думи про сенс людського буття, патріотизм.
Теорія літератури: темп, інтонація, пауза, логічний наголос.
Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору, ілюстрації до них, аудіозапис пісень та художнього читання; планшет-плакат із теорії виразного читання
Тип уроку: виразне читання напам’ять.
Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
Українське прислів’я
 I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
1. Робота з епіграфом.
Поясніть зміст епіграфа до уроку.
2. Вступне слово вчителя.
Вірші В. Симоненка є настільки мелодійними, що самі собою співаються. І справді, багато поезій митця стали піснями. Красу Симоненкових творів ми й спробуємо відчути та відтворити на сьогоднішньому уроці.
 ІІ. Основний зміст роботи
1. Колективна робота.
Повторення відомостей із теорії виразного читання.
2. Постановка виконавського завдання.
3. Прослуховування аудіозапису пісні на слова В. Симоненка «Лебеді материнства».
4. Робота в парах.
Повторення вірша напам’ять.
5. Виразне читання напам’ять.
(Можна провести у вигляді конкурсу.)
 ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Робота з текстом.
Випишіть із вірша В. Симоненка «Лебеді материнства» художні образи, які є символічни-ми.
(Наприклад: лебеді, білява хата, верби, тополі, мати-Батьківщина.)
2. Проблемні питання.
— На вашу думку, яке місце для письменника посідає любов до матері, а яке — до Батькі-вщини?
(Образ матері та образ Батьківщини у ліричного героя зливаються, і любов до них рівноз-начна й однозначна.)
— Які художні засоби вірша здаються вам оригінальними, несподіваними?
(Зорі сургучеві, казка з сивими очима, хмільні смеркання, мавки — диво-наречені тощо.)
3. Коментар учителя.
«Лебеді рожеві». Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди, бо в дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.
«Зорі сургучеві». Епітет «сургучеві» допомагає уявити не лише темно-брунатний колір; оскільки це в’язка речовина, то можна припустити, що автор використовує такий епітет, щоб описати картину дитячого сну.
«Приспані тривоги». Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані.
«Тихі зорі». Зорі не можуть бути іншими, вони не вміють видавати жодних звуків. Епітет «тихі» підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.
Письменник застосовує чимало уособлень та метафор.
«Заглядає в шибу казка сивими очима» — це уособлення.
«Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата». Таке уособлення застосоване поетом, щоб довести, що мати завжди поруч із дитиною, відчуває її проблеми, готова допомог-ти. Та й спогади про рідний дім, близьких людей постійно з нами.
Таке ж значення має й уособлення «прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть».
«Темряву тривожили криками півні». Це розгорнута метафора. У ній письменник каже, що дитину захищають сили добра — «півень» — від сил зла — «темряви».
Розгорнута метафора «танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір’ям» підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро.
4. Поетичний практикум.
Довідка.
Алітерація (від латин. ad — до i litera — буква) — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразнос-ті й музичності.
Асонанс (від латин. ad — до i sonans — голосний) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність.

 ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Визначити риму та ритм у вірші В. Симоненка «Лебеді материнства».
2. Індивідуальне завдання.
Підготувати повідомлення про Колумба й Магеллана.
 V. Підсумок уроку
Колективна робота.
З’ясуйте, який з афоризмів найближчий до основної думки поезії В. Симоненка.
Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон)
Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері. (Мансісідор)
Любов до Батьківщини починається із сім’ї. (Ф. Бекон)
Любов до Батьківщини — перша чеснота цивілізованої людини. (Наполеон I)
Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (11.02.2014)
Переглядів: 2192 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: