Урок № 47 В. Симоненко — «лицар на білому коні» в українській літературі. Поезія «Лебеді материнства» - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 47 В. Симоненко — «лицар на білому коні» в українській літературі. Поезія «Лебеді материнства»

Урок № 47
В. Симоненко — «лицар на білому коні» в українській літературі.  
Поезія «Лебеді материнства»
Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя й творчість поета, допомогти усвідомити ідей-но-художнє значення його твору «Лебеді материнства»; розвивати навички виразного чи-тання ліричних творів, уміння аналізувати їх, зіставляти їхні ідеї з реальним сучасним життям, власними поглядами
Очікувані результати: учні знають матеріал про життя й творчість видатного поета, виразно й вдумливо читають поезію «Лебеді материнства», аналізують її, визначають провідні моти-ви та ідеї, коментують художні засоби, з’ясовують символічний зміст образу лебедів.
Теорія літератури: ліричний твір; провідні мотиви, ідеї, символи; пафос.
Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору, ілюстрації до них та до біографії; аудіозаписи пісні на слова поета
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уяв-лення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «віт-чизна».
Марк Тулій Цицерон
I. Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
1. Робота з епіграфом.
Поясніть зміст епіграфа до уроку.
2. Вступне слово вчителя.
У дитинстві хочеться вірити в казки і навіть думки не припускати, що існують зло й жорс-токість, нещастя й неприємності. Запорукою спокою та щастя, добрим охоронником для дитини завжди була мати, дана людині Богом. Її, як і Батьківщину, не обирають. Дитина для матері залишається дитиною, навіть коли вона доросла й має власну родину. Материнське серце завжди на сторожі, завжди прагне щастя дітям. Справжнім «лицарем на білому коні», співцем материнської любові став поет Василь Симоненко.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
— Згадайте, що ви знаєте про В. Симоненка?
— Який твір поета читали ще в 5-му класі? («Цар Плаксій та Лоскотон».)
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
План розповіді
1) Дитинство майбутнього поета.
Василь Андрійович Симоненко народився 1935 року в селі Біївці, що на Полтавщині. Із самого дитинства доля не була прихильною до нього — батько залишив сім’ю, жили бідно. Але хлопець ніколи не був обділений материнською любов’ю та ласкою, мудрими порадами й ціка-вими розповідями діда Федора.
2) Гостре слово журналіста В. Симоненка.
Коли Василь закінчив школу, він вступив на факультет журналістики Київського універ-ситету імені Т. Шевченка, закінчив його й почав працювати кореспондентом у газетах Черка-щини. Замітки, нариси, репортажі, статті В. Симоненка відзначалися глибоким змістом та гост-ротою, безкомпромісністю, а це не завжди подобалося начальству.
3) Поезія В. Симоненка — грім серед застою брехні.
Перша збірка поезій В. Симоненка — «Тиша і грім» — дійсно була громом серед застій-ного болота брехні, підлабузництва, кар’єризму, чинопочитання. Виходу інших своїх збірок поет так і не дочекався, слава визнання прийшла набагато пізніше. Поет пішов із життя 13 грудня 1963 року. Йому було лише 28. Посмертно В. Симоненко був відзначений Державною премією Т. Шевченка.
4. Словникова робота.
Лиман — затока.
Сургуч — забарвлена тверда смола, віск, що легко плавиться й застигає, використовуєть-ся для опечатування пакетів, посилок тощо.
Шибка — віконне скло.
Досада — прикрість.
Марево — 1. Міраж. 2. (перен.) Витвір уяви; видіння, примара.
5. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові.
6. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.
— Чи сподобався вам вірш? Яке враження на вас справив?
— У якому творі вам уже траплявся символічний образ лебедів?
(М. Стельмах «Гуси-лебеді летять».)
— Яку тему розкриває поезія «Лебеді материнства»?
(Любов до матері, до Батьківщини.)
7. Завдання творчого, пошуково-дослідницького характеру.
1) Розкрийте символічне значення образу лебедів у цьому вірші.
(Лебеді — це материнська любов, мрія, вірність, адже лебедина пара все життя зберігає вірність одне одному; за легендою, коли гине один,— позбавляє себе життя й інший.)
2) Знайдіть рядки, що вказують на мотиви колискових.
(«Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати».)
3) Які деталі побуту приблизно вказують на період історії? 
(На перший погляд, історичний період визначити неможливо, але такі деталі, як «Танцю-вали лебеді в хаті на стіні» вказує на повоєнний час. Прості люди жили бідно, тому стіни прик-рашали саморобними килимками, на яких були намальовані лебеді, олені та ін. Часто не було світла й тепла, тому дитячі ліжечка ставили близько до печі. Рожеві відблиски вогню падали на стіну, змушуючи лебедів «танцювати».)
4) Поясніть рядки, у яких говориться «За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата». Чому саме «білява хата»?
(У центральній Україні хати зазвичай робили з глини, зовні обов’язково білили. Тому «бі-лява хата» виступає тут символом самої України.)
5) Які етапи життя ліричного героя простежуються у вірші? Підтвердіть власні судження ци-татами з тексту.
(У тексті вірша чітко простежуються такі етапи життя: дитинство, романтична юність, зріле життя і його завершення.)
СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
Біографічні відомості
Народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району Полтавської області. Спо-чатку вчився в Біївській початковій школі. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету.
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1957) і працював в обласній газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше — кореспондентом «Робітничої га-зети» в Черкаській області. Писати вірші почав ще в студентські роки, але за умов прискіпливої радянської цензури його друкували неохоче: за життя поета вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963).
Уже в ті роки набули великої популярності «самвидавні» поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960–1970-х pоків. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щас-тя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліс-ки, як медузи…»), затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському брато-ві») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, у яких поет висловлює любов до своєї ба-тьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці...», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).
«Самвидавною» творчістю Симоненко, за визначенням критики, став на шлях, указаний Т. Шевченком, й увійшов в історію української літератури як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст. Доля літературної спад-щини Симоненка невідома. Його «самвидавна» поезія, у сучасній Україні лише в незначній частині опублікована у сфальшованому вигляді, поширилася за кордоном і була опублікована (разом із фрагментами поетового щоденника «Окрайці думок») у журналі «Сучасність» (ч. 1, 1965) і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань» (1965 і 1973). В УРСР по смерті Симоненка з його спадщини видано казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірку поезій «Земне тяжіння» (1964), вибране з творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли в друге видання збірки «Берег чекань» за кордоном).
Радянська критика в перше десятиліття по смерті Симоненка намагалася паралізувати вплив його «самвидавної» поезії цілковитим її замовчуванням, одночасно канонізувати спад-щину померлого поета як бездоганно «партійну». Але в подальшому, за виразної тенденції до замовчування творчості Симоненка загалом, розпочато ревізію її як несумісної з «партійністю» в літературі (М. Шамота). Зате високу оцінку, з особливим підкресленням громадської мужнос-ті поета, дістала поезія Симоненка в «самвидавній» критиці (І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверс-тюк).
Загибель
1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, у Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього поета було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого він помер від швидкоплинної хвороби нирок.
Ушанування пам’яті
У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. Також 1965 року на громадських засадах створено музей в селі Біївці, у хаті, де народився поет.
Ім’ям поета названо вулиці в багатьох містах України.
25 грудня 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену поету.
17 листопада 2010 року в місті Черкаси на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історич-ний Будинок Щербини), було відкрито пам’ятник поетові. Автор монумента — Владислав Ди-мйон.
Твори
«Є в коханні і будні і свята»
«Баба Онися»
«Вино з троянд»
«Вона прийшла»
«Грудочка землі»
«Дід умер»
«Дума про щастя»
«Де зараз ви, кати мого народу?»
«Жорна»
«Злодій»
«Задивляюсь у твої зіниці...»
«Казка про дурила»
«Кирпатий барометр»
«Кривда»
«Лебеді материнства»
«Любов»
«Монархи»
«Моя Мова»
«Русь»
«Салюти миру»
«Старість»
«Там, у степу, схрестилися дороги»
«Ти знаєш, що ти — людина?»
«Україні»
«Цар Плаксій та Лоскотон»
«Чорні від страждання мої ночі»
«Тоді вас люди називали псами»
2. Робота з підручником.
Опрацювання статті про поета.
3. Виразне читання поезії В. Симоненка «Лебеді материнства».
4. Словникова робота.
5. Робота зі словником літературознавчих термінів.
6. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.
— Чи сподобався вам вірш? Яке враження на вас справив?
— У якому творі вам уже траплявся символічний образ лебедів?
— Яку тему розкриває поезія «Лебеді материнства»?
7. Завдання творчого, пошуково-дослідницького характеру.
1) Розкрийте символічне значення образу лебедів у цьому вірші.
2) Знайдіть рядки, що вказують на мотиви колискових.
3) Які деталі побуту приблизно вказують на період історії? 
4) Поясніть рядки, у яких говориться «За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата». Чому саме «білява хата»?
5) Які етапи життя ліричного героя простежуються у вірші? Підтвердіть власні судження ци-татами з тексту.
8. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
— Якими є провідні ідеї та мотиви поезії В. Симоненка?
Очікувані відповіді
Ідеї:
— уславлення материнської любові, любові до Батьківщини;
— утвердження вірності загальнолюдським цінностям.
Мотиви:
— патріотичний;
— мотив материнської любові;
— вірності рідній землі;
— вибору.
ІV. Закріплення знань, умінь і навичок
Міні-диспут.
«Чи можна обирати Батьківщину? Чому багато українців залишають рідну землю, шукаю-чи щастя за кордоном?»
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Уміти розповідати про поета, виразно читати напам’ять, аналізувати вірш «Лебеді мате-ринства», висловлювати власні думки та почуття.
VІ. Підсумок уроку
Гра «Найкращий лексиколог».
Доберіть синоніми до слова «мати» (або епітети); хто придумає найбільше, той може вва-жатися найкращим лексикологом сьогоднішнього уроку.
(Наприклад: мама, матуся, мамуся, матусенька, ненька…)

Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (11.02.2014)
Переглядів: 2699 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: