Урок № 3 Тема. соціально-побутові пісні «стоїть явір над водою», «Ой у степу криниченька». - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 3 Тема. соціально-побутові пісні «стоїть явір над водою», «Ой у степу криниченька».
Урок   №   3 
Тема.  соціально-побутові  пісні  «стоїть  явір   над  водою»,  «Ой  у   степу  криниченька».
  Мета:  ознайомити учнів із кращими зразками козацьких та чумацьких пісень, навчити 
аналізувати їхній зміст, образи, настрої, з’ясовувати художні засоби, специфічні 
ознаки  та  пафос;  розвивати  навички  вдумливого  та  виразного  читання  пісень, 
їх  коментування;  виховувати  почуття  пошани  до   духовних  надбань  народу.
 Очікувані  результати:  учні  знають  і   розуміють  пафос  козацьких  та  чумацьких  пісень;  виразно 
і  вдумливо  читають,  уміють  аналізувати  зміст  цих  творів,  образи,  настрої;  ви-словлюють  власні  думки  та  почуття.
 Теорія  літератури:   народна  пісня,  її  види,  специфічні  особливості,  пафос;  аналіз  ліричного  твору.
  Обладнання:   підручник,  збірки  народних  пісень,  ілюстрації  до  них,  аудіозаписи  пісень.
  Тип  уроку:   вивчення  нового  навчального  матеріалу.
Хід  уроку 
  I.   МотивацІ я  навчальної  дІ яльностІ   школяр І в.  
о голошення  теМ и  й   Мети  уроку 
Важко собі уявити українця без пісні. Вона допомагала йому 
і  в  дорозі, і  при важкій одноманітній праці, і  в  часи смутку або ра-дості. Саме тому кожен стан: і   козацький, і  чумацький, і  заробітчан-ський, і   рекрутський, і  кріпацький, і   найманський тощо  — мав  свої 
пісні, у  яких відбивалися важливі соціальні явища, настрої, думки 
та переживання, пов’язані з  різними видами діяльності, проявами 
суспільного життя.
 ІІ.   а ктуалІ зац І я  опорних  знань  учнІ в 
Перевірка  домашнього  завдання.   ;
виразне читання й   ідейно-художній аналіз пісень «Гомін, гомін по   діб-рові»,  «ой  на   горі  та  й   женці  жнуть»;  розповідь  віршів  напам’ять.
Проблемні  запитання.   ;
—  Як ви думаєте, чи не  ображає жінку показане в   пісні «Ой 
на  горі  та  й  женці  жнуть»  ставлення  до  неї  з  боку  козацького  ва -тажка? Чи не   надто суворо чинить мати, виганяючи сина?

 ІІІ.  с прийняття й  засвоєння учняМ и навчального М атерІ алу 
Виразне  читання  пісні  «Стоїть  явір  над  водою».   ;
Обмін  враженнями  щодо  прочитаного.  Евристична  бесіда.   ;
—  Яким настроєм пронизана пісня, чому?
—  Які  картини  постійно  переплітаються  у  творі?  (Природи 
та дій козака.) 
Робота  над  аналізом  поетичного  твору.   ;
—  Про що йдеться в  пісні «Стоїть явір над водою»? (Про сум-ну долю козака, який поїхав на   чужину й   там загинув.) 
—  До  якої  тематичної  групи  можна  віднести  цю  пісню? 
(До   козацьких пісень.) 
—  Назвіть образи? (Явір, вода, кінь, калина, пташка.) 
Цікаво!
Явір.  Наші предки вважали, що він виростає з   обличчя вбитого. В  українській народній 
поезії явір символізує нещастя, загибель. Водночас це образ красеня-юнака, що на  нього 
чекає  мила  дівчина   —  червона  калина.  Часом  явір  —  ознака  молодості,  багатства: 
молодого  парубка,  козака.
Вода. За   уявленнями  давніх  слов’ян,  вода  має  жіноче  першоджерело.  Вона  народжує 
й  годує  весь  світ;  це  одна  з   основних  стихій,  запорука  плодючості.  Носій  чистоти  духу 
й  тіла, уособлення щастя, самого життя, але образ води   — це водночас і  символ згуби, 
забуття,  загибелі.
Калина  поширена по   всій Україні, відзначається зовнішньою красою, з  нею порівнюють 
кохану  дівчину.
Калина  несе  водночас  і   прикмети  жалю,  смутку,  туги  за   коханим.  Якщо  калина  хитаєть-ся   —  то  дівчина  сумує,  коли  червоніє   —  це  чиєсь  горе.
Зламати  калину  означає  покинути  кохану,  а   посадити  на  могилі  —  висловити  жаль 
за   покійним.
Узагальнений  образ  птаха   (птиці)  в  поетичній  творчості  сприймається  як  символ  по-льоту,  натхнення,  духовного  пориву  людини  і  цілої  нації.
—  Які  художні  засоби  використано  в  пісні?  (Паралелізм 
(паралельне  зображення  образів  людей  з   явищами  природи):  ко-зак   —  явір,  калиноньку  їсти  —  приносити  од  родоньку  вісті;  епі-тети  —  явір  зелененький,  козак  молоденький;  зменшено-пестливі 
слова   — серденько, вороненький, козаченьку; широко вживаються 
окличні речення.) 
—  Яка  головна  думка  пісні?  (Висловлення  жалю  з  приводу 
того, що козакові доводиться їхати на   чужину й   гинути там.) 
Повідомлення  учня.   ;
(Див. Додаток до   уроку №  3.) 
Виразне  читання  пісні  «Ой  у  степу  криниченька».   ;
Робота  над  аналізом  поетичного  твору.   ;
—  Як ви вважаєте, про що йдеться в  пісні «Ой у   степу кри -ниченька»? (Про трагічну долю чумака, який не   повернувся з  манд-рівки додому.) 
—  До якої тематичної групи можна віднести цю пісню? (До  чу-мацьких пісень.) 
—  Назвіть образи твору. (Центральним образом є   образ чума-ка, який збирається в   далеку дорогу й   не  знає, як закінчиться його 
мандрівка.  Навіть  воли  тривожаться,  відчуваючи  далекий  шлях. 
Не  стало чумака чи то  від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали 
його в   чужій стороні. І   тільки думки рідних прилинули до  нього в  об-разі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.
Використано образ криниці   — джерела сили, вола  — безвід-мовної важкої праці, покірності та ін.) 
Цікаво!
Степ   вражав  уявлення  наших  предків  своєю  безмежністю,  простором,  неосяжністю. 
Його  образ  пов’язувався  з   родючістю,  багатством  і   красою  землі   —  життєдайної  сили, 
основи існування людини. Образ степу як носія ідеї безкрайності доповнював ці уявлен -ня.  Сама  безмежність,  незмірність  степів  органічно  викликає  ідею  свободи,  прагнення 
бути  вільним,  сміливим,  непоборним.
Зозуля   —  образ,  який  уособлює  в  собі  й   ідеї  горя  та  смутку,  і   співчутливої,  ніжної  іс -тоти. Символізує, з  одного боку, віщування, що визначає межі життя і   смерті, щасливого 
або  нещасливого  кохання,  з  іншого   —  сумної  жіночої  долі.  За  народними  уявленнями 
зозулею  стає  жінка,  що  втратила  свого  чоловіка.
Кування  зозулі  часто  віщує  недобре,  воно  викликає  почуття  страху,  перестороги.
—  Назвіть використані в  пісні художні засоби. (Художній па-ралелізм  — «у  степу криниченька, з   неї вода протікає  — … чумак 
сиві воли пасе та з  криниці напуває»; постійні епітети  — сиві воли, 
чистий степ, зеленій муравині, сива зозуленька; зменшено-пестливі 
слова   —  криниченька,  доріженьку,  чумаченьки,  зозуленька;  вжи-ваються діалоги, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори.) 
—  Яка головна думка пісні? (Висловлюються співчуття чума-кам через їхню важку, часом трагічну долю.) 
—  Які почуття й   думки навіює твір? (Пісня викликає почуття 
смутку, жалю і  разом з  тим захоплення вмінням народу створювати 
незабутні поетичні картини.) 

 ІV.  Закрsплення  знань,  уМІнь  та  навичок 
Гра  «Логічні  пари».   ;
у творіть логічні пари, поєднавши подані слова з   постійними епітета-ми,  що  вживаються  в  піснях  «Стоїть  явір  над  водою»  та  « ой  у  степу 
криниченька».

Довідка.

Явір. За уявленнями наших предків, це дерево виростає з обличчя вбитого. В українській народній поезії символізує нещастя, загибель. Водночас явір — образ красеня-юнака, що на нього чекає мила дівчина — червона калина. Часом явір — ознака молодості, багатства молодого парубка, козака.

Вода. За уявленнями давніх слов’ян, має жіноче першоджерело. Вона народжує й годує весь світ; це одна з основних стихій, запорука плодючості. Носій чистоти духу й тіла, уособлення щастя, самого життя, але образ води — водночас і символ згуби, забуття, загибелі.

Калина. Поширена по всій Україні, відзначається зовнішньою красою, з нею порівнюють кохану дівчину. Калина несе водночас і прикмети жалю, смутку, туги за коханим. Якщо калина хитається — то дівчина сумує, коли червоніє — це чиєсь горе. Зламати калину — означає покинути кохану, а посадити цю рослину на могилі — висловити жаль за покійним.

Птах. У поетичній творчості сприймається як символ польоту, натхнення, духовного пориву людини й цілої нації.
 V.   д о М ашнє  завдання 
уміти виразно читати, аналізувати чумацькі пісні, вивчити одну з  них 
напам’ять.
Завдання  підвищеної  складності .  д ібрати  висловлювання  відомих 
людей  про  українську  народну  пісню.
 VІ.  пІ дбиття  пІ дсу М к І в  уроку 
Гра  «Шифрувальник».   ;
розшифруйте  три  ключові  слова  до  уроку. 
Л А Н
А К И
  Відповідь: калина.
25
У Ч А К м
  Відповідь: чумак.
Л Я З
У З О
  Відповідь: зозуля.
Інтерактивна  вправа  «Мікрофон».   ;
—  Із соціально-побутової пісні постають картини…
    додаток  до  уроку  №  3
ЧУМАКи 
Одним  із  найважливіших  занять  українців  було  чумацтво.  Чумаки 
доставляли  здалека  різні  товари.  На  своїх  возах  вони  долали  великі  від -стані, привозили щось зі свого села, брали товари, яких потребував їхній 
край, і  поверталися. В  основному чумаки їздили по  сіль. За   Середньовіччя 
сіль в   Україні була лише в  Криму, Карпатах та на  Донеччині.
Найчастіше  чумаки  об’єднувалися  у  великі  чумацькі  каравани,  бо 
подорожувати поодинці було вкрай небезпечно. Привезені товари вони про-давали на   ярмарках.
Чумацтво виникло в  XVI ст. й  проіснувало аж до  кінця XIX  ст.
(З кн. г . о. г уркіної,  о.  В.   Сердюка «Традиції та звичаї українців») 
Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (26.11.2013)
Переглядів: 3858 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: