Урок № 2 Соціально-побутові пісні, їхні види. Народні пісні «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та й женці жнуть» - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 2 Соціально-побутові пісні, їхні види. Народні пісні «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та й женці жнуть»

Урок № 2

Соціально-побутові пісні, їхні види. Народні пісні «Гомін, гомін по діброві»,
«Ой на горі та й женці жнуть»

Мета: ознайомити учнів із народними соціально-побутовими піснями, їхнім жанрово-тематичним розмаїттям та ідейно-художнім багатством; розвивати навички виразного читання пісень, аналізу змісту, образів, настрою та пафосу

Очікувані результати: учні знають зміст вивчених соціально-побутових пісень, уміють виразно їх читати, аналізують зміст, образи, висловлюють власні враження.

Теорія літератури: народна пісня, соціально-побутові пісні, їхні види; пафос твору.

Обладнання: підручник, збірки народних пісень, ілюстрації до них, аудіозаписи

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

За сто років стирається навіть камінь, а слово народне й через тисячу років не зітреться.

В’єтнамське прислів’я

§ I.   Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

1.   Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфа до уроку.

2.   Вступне слово вчителя.

Протягом усієї історії пісня супроводжувала український народ. Виникла вона задовго до київських часів, і в ній найбільш повно відбився український національний характер.

Спочатку це були обрядові пісні, які поєднувалися з різноманітними магічними та язичницькими обрядами. Пізніше в піснях почали висвітлювати своє життя. Через це виникло багато жанрів народної пісні: святкові, обрядові, історичні, ліричні, колискові, балади та думи. Свої пісні були в козаків, чумаків, селян.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Евристична бесіда.

— Пригадайте, що таке пісня.

(Ліричний віршований твір, що співається.)

— Які види пісень ви вже знаєте?

(Календарно-обрядові, колискові, стрілецькі, пісні літературного походження.)

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Пафос (грец. pathos — почуття, пристрасть) — емоційне піднесення, яке надає твору виразної забарвленості й визначає авторську позицію. Завдяки використанню цього прийому автор досягає динамізму, художньої переконливості, викликає у читача емоційний відгук.

2.   Виразне читання пісні «Гомін, гомін по діброві».

3.   Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Що вас найбільше вразило?

— Які ознаки вказують на те, що це народна пісня?

— Що здалося незрозумілим?

4.   Робота над аналізом твору.

— До якої тематичної групи можна віднести пісню «Гомін, гомін по діброві»?

(До козацьких пісень.)

— Про що йдеться в пісні?

(У пісні йдеться про зраду козака й ставлення його родини до цього. Хоча слово «зрада» не вживається, але ця тема розкривається описово, через діалог козака з матір’ю. Коли мати, проганяючи сина, говорить: «Нехай тебе турки візьмуть!… Нехай тебе орда візьме!» На це син відповідає: «Мене, нене, турки знають — Мене кіньми наділяють! Мене, нене, орда знає — Сріблом, злотом наділяє!»)

— Назвіть образи твору.

(Центральний образ твору — хлопець, який заради наживи стає на бік ворогів. Мати не може змиритися з цим і проганяє його. Сестри поділяють думку матері, але співчувають братові. Молодша сестра запитує про те, коли він прийде з війська. Розуміючи, що вороття йому немає, юнак відповідає їй метафорично: повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Мати, хоч і відправила сина на війну, щиро вболіває й прикликає його, але син відповідає: «Мене, нене, змиють дощі, А розчешуть густі терни, а висушать буйні вітри!..» Поряд із персонажами людей змальовано образи природи: туман, вітер та інші. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як огидне явище зради.)

Довідка.

Туман — уособлення лиха, небезпеки, загрози. Слово-образ «туман» уживається на позначення туги, задуми, невідомості, невизначеності, невпевненості в чомусь.

Кінь — символ гордості й битви. Для українця кінь уособлює вільне життя, нескорений дух, стрімкість дій, учинків. Кінь невід’ємний від козака, отож і від ідеї волелюбства, свободи.

Пісок — здавна асоціювався з образом смерті. З біблійною традицією пов’язується вживання слова-поняття «пісок» на позначення нетривкості, плинності, того, що затягує в пастку.

Зірка — носій чиєїсь душі; зі смертю людини її зірка згасає.

Українці називали зіркою, зорею кохану, близьку людину, порівнювали із зірками дівочі очі. У символічному значенні зірка, зоря — щаслива доля, надія, мрія, що живить людину. Із зорею пов’язуються також почуття суму, журби, неподіленого кохання.

Сльози — слово-поняття, невід’ємне від людини, бо виражає її внутрішній стан, переживання, почуття. Слово-образ «сльоза» виконує в українській мові функцію узагальненого вираження печалі, суму, туги.

Густі терни — образ-символ, що передає значення забуття, перешкоди. У тих контекстах, де розповідається про смерть козака і терен, що виросте на його могилі, ця рослина є уособленням небуття, забуття. Слово «терен» використовується у висловах на зразок «дорога заросла тереном», тобто закинута, неходжена.

Вітер — уособлення нестриманості, оновлення. Слово-образ «вітер» нерідко передає вияв злої сили, нищення, життєві труднощі, неприємності, що їх має подолати людина.

Водночас вітер виражає ідею суму, журби; тут доля порівнюється з вітром, мається на увазі, що вітер робить те, що йому заманеться, так само і доля — у кожного різна.

Вітер символізує різні вияви людського духу, передовсім — волелюбства, прагнення до свободи; часом вітер — символ руйнації, праведного гніву.

 

— Які художні засоби вжито в пісні?

(Метафори («пісок зійде», «мене змиють дощі, …розчешуть… терени»); епітети («густі терни», «буйні вітри»); пестливі слова («зіроньками», «слізоньками», «додомоньку», «головоньку»); поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та людського життя), діалоги, окличні, питальні речення, звертання.)

— Визначте головну думку твору.

(Засудження зради, того, що людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство й розкоші.)

— Які почуття викликає ця пісня?

(Жаль через змарновану долю хлопця, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей юнака сестрі й матері щодо свого повернення.)

5.   Коментар учителя.

Незважаючи на своє складне, часто трагічне становище, українці не втрачали почуття гумору й навіть дозволяли собі жартувати в піснях.

7.   Робота над аналізом твору.

— Про які часи йдеться в пісні?

(Часи Запорозької Січі.)

— Які звичаї запорожців оспівуються у творі?

(Для справжнього козака кінь, тютюн та люлька — найцінніше багатство.)

— Які риси козацького характеру змальовано?

(Віддавання пріоритету громадському над особистим, військова доблесть, почуття гумору.)

— Назвіть образи-символи, змальовані в пісні.

(Гора, козак, кінь.)

Довідка.

Слово-символ «козак» — ознака чоловічої відваги, краси, благородства душі, щирості. Образ козака як виразника народних сподівань і вподобань ґрунтовно висвітлено в художній літературі. Козак — це відчайдушна, безжурна, нестримна, часто непослідовна у своїх вчинках людина.

Слово-образ «гора» використовується різними народами. В українській традиційній символіці гора передає значення чогось важкого, нездоланного. Гора водночас — і символ високості, піднесення.

 

— Назвіть характерні ознаки народної пісні.

(Повтори, вигуки, анафора, зменшено-пестливі слова, окличні речення.)

— Визначте головну думку твору.

(Уславлення хоробрих козаків, які не шкодували життя заради захисту рідної землі.)

§ ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

Літературна гра «Третій зайвий».

Викресліть із ряду слів та словосполучень «третє зайве».

Мати, батько, старша сестра.

Турки, поляки, орда.

Сніги, дощі, терни.

Дорошенко, Сірко, Сагайдачний.

Тютюн, кресало, люлька.

Гори, долини, ріки.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Уміти розповідати про соціально-побутові пісні, виразно читати їх, одну з пісень вивчити напам’ять.

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про чумаків.

§ VІ.  Підсумок уроку

Колективна робота.

За допомогою означень схарактеризуйте козацькі пісні.

(Наприклад: бойові, закличні, ритмічні…)

Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (22.10.2013)
Переглядів: 3041 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: