Урок № 3 Календарно-обрядові пісні літнього циклу. «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (руса - Українська література 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 6 клас

Урок № 3 Календарно-обрядові пісні літнього циклу. «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (руса

 

Урок № 3

Календарно-обрядові пісні літнього циклу. «У ржі на межі», «Ой бiжить,
біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок»,
«Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло»,
«Там у полі криниченька» (жниварські)

Мета:            ознайомити з календарно-обрядовими піснями літнього циклу; розвивати вміння виразно та вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; формувати прагнення вивчати оригінальну народну творчість

Очікувані результати: учні розповідають про календарні обряди літнього циклу; розрізняють основні ознаки русальних, купальських і жниварських пісень; виразно та вдумливо читають народні пісні, коментують їх.

Теорія літератури: повтори (рефрен), анафора.

Обладнання: збірки календарно-обрядових пісень, ілюстрації до них, аудіозаписи; літні пейзажі

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

  • I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Літнє буяння дерев, квітів, трав таке пишне й гарне, що викликає думки про чарівництво, в уяві постають образи фантастичних істот. Саме так і вважали наші пращури. Про це були їхні обрядові пісні.

  • ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

(Розповідь учнів про основні обряди українців, різновиди календарно-обрядових пісень.)

  • ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника. Опрацювання статей із теми, відповіді на запитання.

2.   Виразне читання русальної пісні «У ржі на межі, на кривій березі».

3.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

4.   Евристична бесіда.

— Хто такі русалки? Які вони бувають?

— З яким проханням русалка звернулась до дівчат?

— Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка, хоча б будь-яка? (Прикрити голе тіло, адже русалки не могли самі собі прясти й шити.)

— Якими були стосунки давньої людини та надприродних сил? (Люди вірили в усі потаємні міфічні сили, уміли контактувати з ними.)

 

5.   Виразне читання русальної пісні «Ой біжить, біжить мала дів­чина».

6.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

7.   Евристична бесіда.

— З якою метою русалка бігла за дівчиною?

— Які загадки русалка загадала дівчині? А вам складно було їх відгадати?

— Що ви знаєте про загадки як жанр усної народної творчості? (Це хитре запитання, на яке можна відповісти за прихованими ознаками та натяками.)

— Що свідчить про мудрість і хитрість русалки? (Задані загадки.)

— Чи впоралась дівчина із завданням русалки?

— Про що свідчать слова з пісні «Дівчина загадок не вгадала, Русалочка дівчину залоскотала»? (Русалки можуть не просто зашкодити людям, а навіть забрати їх із собою на той світ.)

 

 

8.   Виразне читання русальної пісні «Проведу я русалочки до бору».

9.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

10. Евристична бесіда.

11. Творче завдання.

Пофантазуйте, якими ви уявляєте русалок?

(Це стрункі красуні із зеленими сумними очима на блідому обличчі. Мають довге блискуче розпущене волосся. Їхні голівки уквітчані водяними лілеями та польовими квітами. Одягнені русалки в довгі білі сорочки.)

12. Повідомлення про русалку.

Русалки

Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята, а також ті, що були заручені й померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата та жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника.

Русалок уявляли як гарних дівчат із довгим русявим або зеленим розпущеним волоссям до колін. Вони були в сорочках чи в дівочому прозорому вбранні, у вінках з осоки та зілля.

В українській міфології русалки входять до класу демонів. Це дівчата-утоплениці, які, ставши русалками, на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу. Вони живуть на дні водойми в кришталевому замку, де одні розчісують свої золоті коси, інші відпочивають на лежанках із дорогоцінних мушель. Їхні прозорі тільця здригаються від холоду, бо промені сонця не доходять до них. Русалки нетерпляче чекають променів, щоб погрітися. Інколи забирають дівчат до себе, у яких не склалася доля. Боги не мали права ввійти до русалчиного замку.

Менш поширеною є думка про те, що русалки живуть під водою в гніздах, звитих із соломи та пір’я, украдених ними в селі під час Зеленого тижня. Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра. Звідси русалки розходилися по інших водоймах. Навесні, гуляли полями й лісами — до дня Петра і Павла. Особливо небезпечними були русалки в «русальний тиждень», коли вони приваблювали до себе перехожих, зокрема дівчат і парубків, та залоскочували їх до смерті. Оберегом від русалок були хрест і полин (євшан-зілля). Щоб русалки не чинили шкоди людям у полі, селяни влаштовували після «русального великодня», у четвер Зеленого тижня, «проводи русалок» із піснями й обрядами.

Розрізняють три види русалок:

•    Берегиня (Русалка водяна) — демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому й назва — Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею — богинею Матері-Землі.

•    Поляниця (Русалка польова) — демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить із дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею.

•    Мавка (Русалка лісова) — демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений із вербового віття.

Серед русалок є й Лоскотниці — це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них.

Отже, що русалки, не маючи в природі своїй нічого стихійного та двоїстого, є лише різновидом мерців. Вивчаючи оповіді та повір’я про українських русалок, необхідно відрізняти їх від класичних та романських переказів про подібних жіночих створінь — сирен, напівжінок-напівриб, оскільки ці повір’я в Україні не знайшли відображення. Русалки відрізняються від усіх уже згаданих істот тим, що у їхній природі немає нічого подвійного.

Русалки є символом спокуси, небезпеки, яка чатує на людину у воді. Вони є також символом душевної печалі й туги за земним життям. Русалки можуть виступати символом краси водної стихії.

Назву русалок виводять зазвичай від латинського визначення весняного свята «розалія». Останнім часом дедалі більше утверджується слововивід П. Шафарика — від праслов’янської назви ріки — Руса. Народні вірування про русалок були улюбленими темами й сюжетами української літератури, особливо доби романтизму, як також у музиці та в образотворчому мистецтві. З України вони передалися в польську й російську літератури.

13. Робота з літературознавчим словником.

Анафора — єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів, синтаксичних конструкцій.

Рефрен, або приспів (у пісні) — це рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи.

14. Виразне читання купальських пісень «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку».

15. Евристична бесіда.

16. Виразне читання купальської пісні «Купайло, Купайло!».

17. Евристична бесіда.

— У чому суть обрядів на свято Івана Купала? (Очищення вогнем та водою, уславлення Сонця, водної стихії.)

— Що символізував дівочий віночок, який спускали в річку? (Це символ дівочої чистоти й дівування.)

— Як за вінками дівчата вгадували свою долю? (Якщо вінки пливли в парі, то цього року молодята поберуться, а коли пливли врозтіч — цього року не судилося коханим бути разом.)

— Яким настроєм сповнені купальські пісні? (Панує святкова атмосфера, сповнена бадьорим настроєм, радістю, коханням, мріями про майбутнє родинне щастя.)

18. Творче завдання.

Складіть усний портрет Купайла.

(Велика волохата зелена істота. Волосся з водоростей, у яких заплуталися сухі соснові голочки, солома, пір’я. Одяг із латаття (листя водяних лілій) та квіток. Хоч і страшний, але очі добрі, голубі, наче волошки.)

19. Повідомлення про Купайла.

Купайло

Купало, Купайло — слов’янський міфологічний персонаж, пов’язаний зі святкуванням літнього сонцестояння — дня Купали (згодом суміщеного з християнським святом Різдва Іоанна Предтечі 24 червня: Іван Купала). В уявленнях слов’ян — бог літнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду; походить від слова «купа» — поєднання статей, вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де священну роль виконують вогонь і вода як засоби очищення.

Купайло та Купайлиця за значенням близькі до римського Купідона й грецької Кибели, що є богами шлюбу, пристрасті, любові. На думку археологів, у лісостеповій зоні України Купайло (Собутка) святкувалося вже три тисячі років тому. На честь цього свята в поляків названо священну гору Слєнжа (Собутка). З Купайлом і Купайлицею тісно пов’язані Лель і Леля, Лада і Ладо або Колодій. У греків Купало називається Ерос, у індусів — Ґопала, а також Кама.

Імена, похідні від Купайло:

•    Купава — дівчинка, народжена на це свято; ім’я означає «красива, гарна, по-святковому вбрана; жінка з плавною гордою ходою»;

•    Купавон — чоловіче ім’я, що означає збуджений, пристрасний, нестримний 20.     Виразне читання жниварської пісні «Маяло житечко, маяло».

21. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

22. Евристична бесіда.

— Символами чого тут є віночок і пиріжки? (Вінок — символ успішного збирання врожаю, а пиріжки — подяка за сумлінну жниварську працю.)

— Яку винагороду й за що отримали женчики?

— Чому віночок просився в женців додому?

— У чому складність і водночас благородність жниварської праці?

25. Евристична бесіда.

— Хто основні герої жниварських пісень? (Женці, хліб — жито, пшениця.)

— Якими ви уявляєте женців?

— Що свідчить про ставлення женців до роботи?

— Як зрозуміти, що в женців були золоті серпи?

— Що споріднює цю поезію з твором «Маяло житечко, маяло»?

— У чому особливість хліборобської праці?

— Як ви ставитеся до хліба? Чому його слід поважати й цінувати 24.      Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

25. Евристична бесіда.

  • ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Спостереження над художнім текстом.

— Які з вивчених художніх засобів трапляються в цих піснях? Знайдіть їх і зачитайте.

(Епітети, рефрен, метафори, зменшувально-пестливі слова, діалоги.)

2.   Гра «Шифрувальник».

  • V. Домашнє завдання

Уміти розповідати про пісні літнього циклу; виразно читати й аналізувати їх. Вивчити напам’ять одну з них.

  • VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Календарно-обрядові пісні літнього циклу створюють настрій…

Категорія: Українська література 6 клас | Додав: uthitel (13.09.2014)
Переглядів: 1753 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: