Урок № 44 Виразне читання напам’ять віршів Т. Шевченка - Українська література 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 5 клас

Урок № 44 Виразне читання напам’ять віршів Т. Шевченка

Урок № 44

Виразне читання напам’ять віршів Т. Шевченка

Мета: поглибити знання учнів із теорії виразного читання; розвивати навички виразного читання, пам’ять, естетичний смак

Очікувані результати: учні вміють виразно і вдумливо, дотримуючись потрібних темпу та інтонації, читати поезії Т. Шевченка, пояснювати їх зміст, висловлювати власні враження.

Теорія літератури: виразне читання та його складові: темп, пауза, інтонація, логічний наголос.

Обладнання: підручник, тексти поезій Т. Шевченка, аудіозапис віршів «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»

Тип уроку: виразне читання напам’ять.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Поезія сприймається тоді, коли її виразно, вдумливо і задушевно читають.

Сподіваюсь, що на сьогоднішньому уроці ви зумієте відчути й донести до слухачів красу Шевченкових віршів.

§ ІІ.  Основний зміст роботи

§ ІІ.  Основний зміст роботи

1.   Колективна робота.

Інтонація — це поєднання мовних звукових засобів, які фонетично організовують мову, встановлюють смислові відношення між частинами фрази, надають їй розповідного, питального чи спонукального значення, допомагають виразити почуття. Інтонацією можна виразити найскладніші відтінки думки, найтонші прояви людських почуттів — любов і гнів, сум і страх, захоплення і досаду.

Однією з функцій інтонації є визначення завершеності або незавершеності висловлювання. Крім цього, за інтонацією можна визначити модальність висловлювання, тобто з’ясувати чи є воно твердженням, питанням або вигуком

Темп — швидкість вимовляння мовних елементів. Вимірюється двома способами: числом звуків, вимовлених за одиницю часу (за секунду), чи середньою довготою звука.

Темп уповільнюється або пришвидшується за рахунок видовження чи пришвидшення вимови.

Темп обумовлюється жанром твору, його змістом.

Наприклад, епічні твори, зокрема народні думи, читаються в повільному темпі. Драматичні поеми з їх напруженістю дії читаються швидше.

Нормальний темп мовлення — близько 120 слів за хвилину.

Членування мови позначається паузами. Пауза об’єднує слова в безперервний ряд звуків, але в той же час і розділяє групи слів, обмежує їх. Це логічна пауза. Паузи можуть бути різної тривалості, в залежності від висловлюваної думки, змісту читаного. Пауза членує фразу на ланки. Слова в межах тексту вимовляються злито.

При неправильній паузі порушується зміст, текст стає незрозумілим, перекручується його основна думка. Треба навчитися добре чути паузу й дотримуватися її при читанні.

Паузи бувають логічні та психологічні. Вони не залежать від знаків пунктуації, а визначаються значенням окремих слів і частин речення.

Логічні паузи робляться для виділення найбільш важливого слова в реченні, перед словом або після його. Пауза після слова привертає увагу слухача до цього слова. Використання паузи також підвищує значення поширених членів речення, допомагаючи зрозуміти сенс усього словосполучення.

Психологічна пауза потрібна для переходу від однієї частини твору до іншої. Дуже до­речні паузи перед кінцівкою байки, в кульмінаційній частині казки чи оповідання, а також у кінці віршованих рядків. Ці паузи підкреслюють ритмічний малюнок вірша. Дотримання їх не допускає зниження голосу в кінці рядка, за якого виходить «рубане» читання. Інтонація у вірші розподіляється за реченням, а не за рядком, і паузи між віршами не повинні її спотворювати.

Головне слово в реченні виділяється тоном голосу і силою видихання, воно висувається на перший план, підпорядковуючи собі інші слова. Виділення голосом слова, найважливішого для розуміння змісту висловлювання, і називається логічним наголосом. У простому реченні, як правило, один логічний наголос.

Логічний наголос дуже важливий в усному мовленні. Називаючи його козирем виразної мови, К. Станіславський казав: «Наголос — указівний палець, що відзначає найголовніше слово в такті або фразі! Наголосом виділяється в слові прихована душа, внутрішня сутність, головні моменти підтексту!» Якщо логічний наголос виділити неправильно, то сенс усієї фрази може бути спотворений. Правильна постановка логічного наголосу визначається змістом усього твору або його частини. У кожному реченні необхідно знайти слово, на яке падає логічний наголос.

Тембр — це додаткове акустично-артикуляційне забарвлення голосу, його колорит. Тембр називається ще «кольором голосу».

За тембром голосу встановлюють його тип: бас, баритон, тенор, сопрано, колоратурне сопрано та ін.

Тип голосу може бути один, але в кожної людини свій тембр, як і відбитки пальців.

Тембр голосу може змінюватись, що залежить від емоційного стану людини. Тому тембром називають також специфічне забарвлення мовлення, яке надає йому тих чи інших емоційних властивостей.

Міміка — зовнішній прояв психічних станів, передусім емоційних, через сукупність координованих рухів м’язів обличчя; виражальні рухи м’язів обличчя.

Мімічні рухи та їх поєднання (учені нараховують понад 20 000) допомагають людині виразити свій емоційний стан, ставлення до інших, продемонструвати інтерес, розуміння чи байдужість тощо.

Міміка, підвищуючи емоційну значущість інформації, сприяє кращому її засвоєнню. Вона має відповідати характеру мовлення, взаємин: виражати впевненість, схвалення, осуд, невдоволення, радість, байдужість, зацікавленість, захоплення, обурення в багатьох їх варіантах.

У процесі мовлення людина по-різному використовує вираз обличчя, підсилюючи чи нейтралізуючи вплив слова, підтримуючи чи гальмуючи увагу слухача. Широкий діапазон почуттів виражають порухи брів, очі, погляд, усмішка.

Жести — рухи, що мають сигнальне значення (виражальні рухи головою, рукою в процесі комунікації).

Основне призначення жестів полягає в посиленні впливу сказаного слова. Вони можуть супроводжувати, доповнювати, уточнювати, а інколи й замінювати слово. Використовуючи жести, людина щось зображує, на щось указує, виражає прохання, вимогу, вдячність, здійснює етикетні дії (вітання, прощання, запрошення тощо).

Рухи рук, тіла в процесі комунікації мають бути вмотивованими, природними, підсилювати думку, виражати почуття, а малюнок пантоміми — відповідати значенню слів мовця.

Жести не тільки супроводжують мову, часто вони випереджають думку. Аналізуючи їх, можна зробити висновок про ставлення людини до події, особистості, її бажання, внутрішній стан, особистісні якості.

2.   Прослуховування зразків художнього читання у виконанні акторів.

3.   Робота в парах. Повторення віршів «За сонцем хмаронька пливе…» і «Садок вишневий коло хати…».

4.   Розповідь віршів напам’ять.

(Можна провести у вигляді конкурсу.)

§ ІІІ.  Закріплення знань, умінь та навичок

Практична робота.

Художні образи бувають слухові (називають поняття й ознаки, які можна відчути на слух, почути), зорові, дотикові, запахові.

Проаналізуйте, які образи переважають у поезіях Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…».

Орієнтовна відповідь

Зорові образи

Слухові образи

Садок вишневий коло хати; плугатарі з плугами йдуть; сім’я вечеря коло хати; вечірня зіронька встає; дочка вечерять подає; за сонцем хмаронька пливе; червоні поли розстилає; сонце… покриває рожевою пеленою; туман… закриває море і хмароньку рожевую; розстилає туман сивий

Співають ідучи дівчата; хрущі над вишнями гудуть; затихло все; дівчата та соловейко не затих

 

§ ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Підготуватися до бесіди з позакласного читання за оповіданням В. Земляка «Тихоня».

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про коней.

§ V.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Найкращим читцем, на мою думку, був (була)…

Категорія: Українська література 5 клас | Додав: uthitel (01.01.2014)
Переглядів: 4702 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: