Урок № 41 Т. Шевченко. Дитинство поета (на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах») - Українська література 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 5 клас

Урок № 41 Т. Шевченко. Дитинство поета (на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»)

Урок № 41

Т. Шевченко. Дитинство поета (на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»)

Мета: продовжити знайомство учнів із життям великого поета; розвивати навички виразного читання, переказування, виділення головного, коментування прочитаного

Очікувані результати: учні знають матеріал про Т. Шевченка, уміють розповідати про його родину, дитинство, про життя тогочасних українців; розуміють виховне значення біографічного твору, мають почуття пошани до великих людей України.

Теорія літератури: біографічний твір.

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, текст повісті С. Васильченка «В бур’янах», ілюстрації до твору

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Ім’я Т. Шевченка дуже часто можна знайти на географічній карті України в назвах сіл та селищ, вулиць, площ, закладів науки, культури, освіти. Це, як і встановлення йому пам’ятників, вияв великої пошани до генія українського народу. Але найкращою пам’яттю про Т. Шевченка буде втілення його заповітних мрій про вільне щасливе життя, мирну працю, добрі, гуманні стосунки між людьми. Багато часу минуло з тих пір, коли жив поет. Змінилися люди, суспільство, погляди, умови. Проте й досі заслуговують на велику повагу й наслідування ті, хто, долаючи великі труднощі, інколи навіть безвихідне становище, наполегливо йдуть до своєї мети, здійснення заповітних мрій, мають життєвий оптимізм, котрий передають іншим. Саме цьому буде присвячено сьогоднішній урок.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання, переказування уривків із повісті С. Васильченка «В бур’янах», їх коментування, висловлення власної думки з приводу прочитаного.

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Виразне читання уривків повісті С. Васильченка «В бур’янах».

— І що воно співає так гарно та жалісно? — гомоніли жінки одна до другої, підсипаючи картоплю на городах…

— Еге! Я давно вже слухаю, виводить, аж за душу бере…

В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Проте справжня жага до малювання прокинулася у нього тільки тепер, коли вже він був чималим і служив у дяка.

Кирилівський дяк послав хлопця в Лисянку позичити цимбали і прохати на іменини. …Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою: він сидів у повітці і на дошці починав малювати якогось святого. …Маляр видався йому за чарівника.

…Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита: велів йому дрова рубати, носити воду, дітей глядіти.

…Подивився хлипнівський маляр на Тарасові малюнки, подивився на Тараса та й каже: «Еге-ге, козаче! Та з тебе буде маляр, та ще й путній маляр!

…Тільки спершу зроби ти от що: сам ти кріпацький син, хлопець уже чималий. Щоб не було часом од панів нарікання, …сходи ти спершу про всякий случай у Вільшану до управителя, хай дасть записку на дозвіл».

Управитель пана… промовив на Шевченкове прохання: «Не оддамо тебе маляру, бо нам самим таких треба». «— Нащо ж я вам?» «— Оддамо тебе в кухню до кухаря». «— А як я хочу в маляри?» …«— Забув, що кріпак».

Раптом відчув Тарас, що він — зв’язаний, і не зараз, а давно вже. …Коли… став над ополонкою, ноги в нього затремтіли, і якась невідома сила… так турнула його од ополонки, що він летів від неї, аж спотикався.

«Важко жити, а як же хочеться жить…»

2.   Складання інсценівок або інсценізування діалогів між Тарасом та Оксаною.

Цікаво!

Усім відомо, що одночасно з поезією Т. Шевченко віддавав свою працю і здібності малярству та гравюрі. Він був найвидатнішим українським художником свого часу. За успіхи в розвитку граверного мистецтва поету було присвоєно звання академіка.

Будучи в засланні із забороною писати й малювати, Т. Шевченко виробляв з алебастру безліч статуеток та статуй на різні теми.

На засланні ж таки Тарас Григорович виявив ще один талант: він брав активну участь в аматорських театральних спектаклях як актор і декоратор. Публіка цілком заповнювала ту казарму, де йшли вистави.

Після вистави комендант гарнізону полковник Маєвський сказав Шевченкові:

— Багато тобі, Тарасе Григоровичу, дав Бог: і поет ти, і художник, і різьбяр, та ще, як виявляється, і актор. Жаль тільки, голубчику, одного, що не дав тобі щастя.

(За книгою В. Шевчука «Із вершин та низин»)

 

§ ІV.  Закріплення знань, умінь та навичок

Колективна робота.

(Застосовується інтерактивний метод «Сонечко».)

Складіть портрет Тараса Шевченка в дитинстві.

(Тарас розумний, прагне до науки, наполегливий, упертий, волелюбний, стійкий у життєвих труднощах, талановитий, любить прекрасне, уміє добре співати, малювати, справедливий, чутливий, щирий.)

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Навчитися виразно читати уривки повісті С. Васильченка «В бур’янах», розповідати про дитинство поета, його родину, робити висновки, пов’язувати проблеми твору з нашим часом.

§ VІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— У житті Т. Шевченка мене найбільше вразило те, що…

Категорія: Українська література 5 клас | Додав: uthitel (25.12.2013)
Переглядів: 4280 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: