Високий гуманізм письменника у зображенні трагічної долі «маленької людини» в повісті «Шинель». - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

Високий гуманізм письменника у зображенні трагічної долі «маленької людини» в повісті «Шинель».
 
УРОКИ  №  64–65
Тема:   Високий гуманізм письменника у зображенні трагічної долі «маленької людини» 
в   повісті  «Шинель».
Мета:  допомогти  учням  зрозуміти  зміст  повісті,  її  проблематику;  поглиблювати  уміння 
аналізувати  прозовий  твір  та  його  образну  систему;  розвивати  навички  переказу, 
виразного  читання,  психологічного  спостереження  за  поведінкою  героя,  логічного 
мислення;  формувати  співчуття  й  милосердя  до  людини.
Обладнання:   тексти  повісті  М.  Гоголя  «Шинель»  (мовою  оригіналу).
Написана у  пору найвищого розквіту 
творчого генія Гоголя, «Шинель» за 
життєвою своєю насиченістю, силою 
майстерності є  одним із найбільш 
довершених і   чудових творів великого 
письменника.
М. Храпченко, гоголезнавець
ХІД УРОКІВ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Бесіда на повторення.
— У  кого  з письменників  вперше  з’явилася  тема  «маленької  людини»?  (В  Олек-сандра Пуш кіна.)
— Назвіть цей твір, героя. (Повість «Станційний наглядач», образ Самсона Вирі-на.)
—  У кого ще з  вивчених письменників був такий образ? (М. Лермонтов, роман 
«Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКІВ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Головним  героєм  повісті  М.   Гоголя  «Шинель»  є   чиновник  Акакій  Акакійович 
Башмачкін. Цей образ поповнив галерею чиновників, яка є  досить великою у   росій-ській  літературі.  Подібні  образи  неодноразово  зустрічалися  у   творчості  М.  Гоголя, 
зокрема у   таких творах, як «Ніс», «Невський проспект», «Записки божевільного». 
Але  у  повісті  «Шинель»  образ  Акакія  Акакійовича  змальовано  глибше  й  ретельні-ше. Це ми і  розглянемо на наших уроках.
2. Бесіда з учнями.
—  Як ви думаєте, чому Гоголь на початку твору не дає конкретних відомостей 
про героя, а   пише «в одном департаменте служил  один чиновник»? (Курсив автор-ський.) (Це один із прийомів узагальнення, який використовує автор.)
—  Яка авторська характеристика героя з   перших сторінок повісті впадає в  око? 
(Це  був  найзвичайнісінький  чиновник,  «чиновник  нельзя  сказать  чтобы  очень  за -мечательный, низенького роста, несколько рябоват, несколько рыжеват, несколько 
даже на вид подслеповат, с небольшой лысиной на лбу, с морщинами по обеим сто -ронам щек и цветом лица что называется геморроидальным…».)
—  Подумайте, чому автор пише, що «он был вечным титулярным чиновником»? 
(Так Гоголь ще раз підкреслює пересічність особистості свого героя, який нічим не 
виділяється серед інших.)
—  Від чийого імені ведеться оповідь повісті? (Від імені оповідача.)
3. Проблемне запитання.
—  Ім’я головного героя «Акакій» перекладається як «незлобливий». Окрім того, 
був  святий  Акакій  Синайський,  житіє  якого  знали  читачі  того  часу.  Як  ви  думає -те, чому автор дав своєму герою таке ім’я? А   прізвище? (Іменем підкреслюється без -захисність героя у  цьому світі. А   прізвище вказує на його звичайне походження.)
4. Переказ тексту.
—  Розкажіть історію вибору імені героя.
—  Який момент підкреслює автор? (У цьому епізоді лунає мотив фатуму, при-реченості героя жити тим життям, яким він живе.)
5. Творчий переказ тексту.
—  Розкажіть від імені Башмачкіна про його спосіб життя.
6. Робота з текстом.
—  Знайдіть  у  тексті  приклади,  які  вказують  на  замкнутість  життя  Башмачкі -на. («Ни один раз в  жизни не обратил он внимания на то, что делается и происходит 
всякий раз на улице»; «даже в   те часы, когда совершенно потухает петербургское се -рое небо… даже в  то время, когда все чиновники рассеиваються по маленьким квар-тиркам своих приятелей поиграть в   штурмовой вист… словом даже тогда, когда все 
стремится развлечься,— Акакий Акакиевич не предавался никакому развлечению»; 
«Никто не мог сказать, чтобы когда-нибудь видел его на каком-нибудь вечере. На -писавшись  всласть,  он  ложился  спать,  улыбаясь  заранее  при  мысли  о  завтрашнем 
дне: что-то бог пошлет переписывать завтра?»)
7. Бесіда з учнями.
—  Подумайте, з  якою метою Гоголь так детально описує спосіб життя голов  ного 
героя? (З розповіді випливає, що герой дуже самотній.)
—  Як  ви  думаете,  чи  розумів  Башмачкін  своє  становище?  (Ні.  Він  був  задово-лений своєю долею.)
—  Яким було ставлення до Башмачкіна на службі? («В департаменте не оказы-вали ему никакого уважения. Сторожа не только не вставали с мест, когда он прохо -дил, но даже не глядели на него, как будто через приемную пролетала простая муха. 
Начальники поступали с ним как-то холодно-деспотически». Чиновники весь час на -сміхалися над Башмачкіним, і  їхні насмішки бували іноді дуже злими.)
—  Чи обурювало це героя? (Ні. Він завжди залишався спокійним, навіть не ро-бив жодної помилки у  тому, що переписував.)
—  На  що  Башмачкін  ображався?  (Коли  штовхали  його  під  руку  і  він  не  міг 
красиво написати. Он произносил: «Оставьте меня, зачем вы меня обижаете?».)
8. Виразне читання тексту.
—  Прочитайте  епізод,  де  йдеться  про  молодого  чиновника,  який  став  свідком 
знущань над Башмачкіним.
9. Проблемне запитання.
—  Подумайте, з  якою метою цей епізод було введено до твору.
10. Коментар учителя.
У  словах  Башмачкіна,  що  пролунали  у  відповідь  на  насмішки  чиновників, 
було  щось  схоже  на  жалість  і   беззахисність.  Це  вразило  молодого  чиновника, 
душа  якого  була  ще  не  спотворена  дійсністю.  Автор  пише:  «…И  в   этих  проника -ющих  словах  звенели  другие  слова  “Я  брат  твой”».  Дійсно,  у  словах  Башмачкі -на  відчувається  якесь  християнське  смиріння,  і  це  викликає  співчуття  до  ньо-го.  І  разом  із  тим  цей  епізод  надає  авторові  можливості  показати  «как  много  
в   человеке  бесчеловечья,  как  много  скрыто  свирепой  грубости  и  утонченной,  
образованной светскости, и, Б оже! даже в   том человеке, которого свет признает бла-городным и честным…»
11. Проблемні запитання.
—  Чи  хто-небудь  співчуває  Башмачкіну?  (Лише  кравець  Петрович,  який  брав 
активну участь у  ситуації з   пошиттям шинелі.)
—  Як ви думаєте, чим це можна пояснити? (Петрович теж «маленька людина», 
адже спочатку він був кріпаком. Йому довелося пройти теж тяжкий шлях бороть -би  за  життя,  але  герой  зміг  зберегти  найголовніше:  людяність.  Він  щиро  радіє  об -новці Башмачкіна.)
12. Бесіда з учнями.
—  Як Акакій Акакійович ставився до служби? («Мало сказать: он служил рев-ностно,— нет, он служил с любовью». Хоча й  відчувалася певна обмеженість: Баш-мачкін міг лише переписувати готове. Щось створити нове він не умів.)
—  Як ви розумієте фразу: «Вне этого переписывания, казалось, для него ниче-го не существовало»? (Автор підкреслює духовну обмеженість героя.)
—  Якою  була  мова  героя?  Про  що  це  свідчить?  («…Акакий  Акакиевич  изъяс-нялся большею частью предлогами, наречиями и, наконец, такими частицами, ко -торые решительно не имеют никакого значения». Це є  ще одним свідченням духов-ної обмеженості героя.)
—  Яка історія перевернула життя бідного чиновника? (У нього виникла по треба 
шити нову шинель, оскільки стара вже порвалася.)
—  Як  вплинула  на  героя  ця  звістка?  («…Он,  вместо  того,  чтобы  идти  домой, 
пошел  совершеннно  в  противоположную  сторону,  сам  того  не  подозревая.  Доро-гою  задел  его  всем  нечистым  своим  боком  трубочист…;  целая  шапка  извести  вы -сыпалась с верхушки строившегося дома». Але потім думка про нову шинель на -повнила його життя якимось сенсом. «С этих пор как будто самое существование 
его сделалось как-то полнее, как будто бы он женился, как будто какой-то другой 
человек присутствовал с ним, как будто он был не один, а  какая-то приятная под-руга жизни согласилась с ним проходить вместе жизненную дорогу…»)
—  Як він вирішив віднайти кошти на пошиття шинелі? (Не пити чаю вечо-рами,  не  запалювати  увечері  свічки,  а  працювати  у  кімнаті  хазяйки,  обережно 
ступати, щоб берегти підметки, рідше віддавати прати білизну, а   вдома скидати 
його і   залишатися лише у  халаті. Так він мав протриматися рік і  зібрати гроші. 
Але підвищення платні, два-три місяці голодування прискорили справу.)
13. Психологічне спостереження за поведінкою героя.
—  Поспостерігайте, чи відбилися життєві зміни на зовнішності героя? (Так, ге-рой дуже змінився. У   лиці та вчинках зникли вираз сумніву та нерішучість, в   очах 
з’явився якийсь вогонь, у   голові навіть «мелькали самые дерзкие и отважные мыс -ли: не положить ли, точно, куницу на воротник».)
—  Яким був Башмачкін, коли одягнув нову шинель? («Между тем Акакий Ака-киевич шел в   самом праздничном расположении всех чувств».)
14. Бесіда з учнями.
—  Яка  трагедія  трапилася  у  житті  Башмачкіна?  (Його  пограбували  того  ж  ве-чора,  коли  він  повертався  з  вечірки,  яку  дав  інший  чиновник  з  приводу  обновки 
Акакія і  своїх іменин. Грабіжники забрали нову шинель.)
—  Як  чиновники  зреагували  на  горе  Башмачкіна?  (Як  не  дивно,  співчували, 
зібрали невелику суму грошей і   порадили звернутися до «значительного лица».)
—  Розкажіть, як герой звертався до владних структур.
—  Що викриває автор цією розповіддю? (Бюрократизм влади.)
15. Виразне читання тексту.
—  Прочитайте виразно сцену у  генерала.
16. Психологічне спостереження за поведінкою героя.
—  Якою була поведінка Акакія Акакійовича під час розмови з   високим чинов-ником та після неї? («Акакию Акакиевичу стало страшно. Он так и обмер, пошат -нулся, затрясся всем телом и никак не мог стоять: если бы не подбежали тут же сто -рожа поддержать его, он бы шлепнулся на пол; его вынесли почти без движения…» 
Від слів: «Он не слышал ни рук, ни ног…» до слів: «…обнаружилась у  него сильная 
горячка».)
17. Бесіда з учнями.
—  Яким було марення Башмачкіна? (Видіння були різними: він то кликав го-сподиню квартири, то бачив старий капот, то нову шинель, то генерала.)
—  Чим  відзначилося  марення  героя?  (Башмачкін  починає  промовляти  най-страшніші слов а  після сло ва «ваше превосходительство». Але сталося це лише у  ма-ренні героя.)
—  Який фінал повісті? (Башмачкін помирає.)
—  Як  його  смерть  сприйняли  у  департаменті?  (Спокійно.  «…И  на  другой  день 
уже на его месте сидел новый чиновник, гораздо выше ростом и выставлявший буквы 
уже не таким прямым почерком, а   гораздо наклоннее и косее». «И Петербург остал -ся без Акакия Акакиевича, как будто бы в  нем его никогда и не было».)
18. Проблемне запитання.
—  У чому полягає трагедія героя?
19. Коментар учителя.
Акакія Акакійовича змальовано людиною, що покірно несе тяжкий хрест свого 
життя,  не  бачачи  нічого  аморального  ні  у   своєму  становищі,  ні  у  ставленні  до  ньо-го  чиновників.  Він  також  покірно  зносить  своє  постійне  приниження,  насмішки 
й   глум чиновників не викликають у  нього ніякого протесту. Башмачкін   — жертва, 
яка не усвідомлює трагічності свого становища, навіть не задумується над можливі -стю  жити  іншим  життям.  Зображуючи  «маленьку  людину»,  яка  є  покірною  жерт-вою  суспільства,  письменник  так  висловив  свій  протест  проти  соціального  поряд -ку, що вбиває людське «я».
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфом.
—  Як ви розумієте слова відомого гоголевознавця М.  Храпченка?
—  Чи згодні ви з  його думкою?
2. Проблемні запитання.
—  Російський  письменник  XIX  ст.  Ф.  Достоєвський  писав:  «Ми  усі  вийшли  із 
гоголівської “Шинелі”». Як ви можете пояснити вислів письменника? (Гоголь про -довжив  тему  «маленької  людини»,  розпочату  О.  Пушкіним.  Але  вперше  в  російсь -кій  літературі  XIX  ст.  поставив  проблему  соціальних  протиріч  з  такою  силою  тра-гізму  та  викриття.  М.  Гоголь  показав,  що  умови  соціальної  несправедливості  не 
просто прирікають людину на страждання, а   безжально нівечать її, знищуючи живу 
людську індивідуальність. Тема «маленької людини» має місце і  в творчості Ф.   До-стоєвського.)
—  Уже  згадуваний  гоголезнавець  М.  Храпченко  писав:  «Той  глибокий  драма-тизм,  яким  проникнута  “Шинель”,  виявляється,  з   одного  боку,  у  змалюванні  бу-денного і  — з  іншого — у   зображенні “потрясінь” героя». Підтвердіть чи заперечте 
думку дослідника.
 
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Повторіть теоретичний матеріал про поняття «повість», «романтизм», «реалізм» 
(та  їхні  ознаки),  «комедія»,  «фантастика».  Знайдіть  елементи  фантастики  у   повісті 
М.  Гоголя «Шинель».
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (05.05.2014)
Переглядів: 7791 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: