УРОКИ № 59–60 Тема: Герой свого часу. (Образ Печоріна у романі М. Лермонтова «Герой нашого часу».) - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОКИ № 59–60 Тема: Герой свого часу. (Образ Печоріна у романі М. Лермонтова «Герой нашого часу».)
 
УРОКИ  №  59–60
Тема:   Герой  свого  часу.  (Образ  Печоріна  у  романі  М.  Лермонтова  «Герой  нашого 
часу».)
Мета:  допомогти  учням  зрозуміти  складність  образу  Печоріна;  розкрити  байронічні  та 
пушкінські  мотиви  у  цьому  образі;  розвивати  навички  аналізу  епічного  тексту  та 
літературного  образу,  переказу,  логічне  мислення,  зв’язне  мовлення;  сприяти  ви -хованню  морально-етичної  позиції  школярів.
Обладнання:   текст  роману  «Герой  нашого  часу»  у  перекладі  О.  Кундзича  (або  на  вибір  учителя); 
ілюстрації до твору Ф.  Константинова «Печорін на човні вночі», М.  Врубеля «Печорін», 
«Мері  та  Грушницький»,  «Дуель  Печоріна  з   Грушницьким»,  В.   Верещагіна  «Мері  на 
прогулянці», Д.  Шмарінова «Мері та Грушницький», Л. Нєпомнящого та ін. (на вибір 
учителя).
И тьмой, и холодом объята  
Душа усталая моя; 
Как ранний плод, лишенный сока, 
Она увяла в бурях рока 
Под знойным солнцем бытия.
М. Лермонтов
ХІД УРОКУ
I.   ПІДГОТОВКА  ДО  СПРИЙНЯТТЯ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
Образ  Печоріна  є   одним  із  суперечливих  образів  російської  літератури  XIX 
століття.  Ще  сучасники  по-різному  зустріли  його.  Одні  говорили,  що  Печорін    — 
це  автопортрет  Лермонтова,  інших  взагалі  обурила  його  поява,  треті  вважа -ли  його  пародією  на  Байрона  і   Онєгіна.  Критики  відносили  героя  до  плеяди  «за-йвих  людей»,  а  В.  Бєлінський  писав,  що  «Печорін  —  це  Онєгін  нашого  часу».  
І  сьогодні  у   літературознавців  досить  неоднозначне  ставлення  до  Печоріна.  Голов -ним, мабуть, у  цій дискусії є   те, що цей образ нікого не залишає байдужим. І у   цьо -му  полягає  найбільша  заслуга  М.   Лермонтова.  У  чому  ж  загадка  образу  Печоріна? 
Розгадати її — і   буде нашим завданням на уроці.
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКІВ.
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфом.
—  Якою є  провідна думка епіграфа? (Розчарування героя, «холод» його душі.)
—  Як, на вашу думку, ці слова пов’язані з   образом Печоріна? (Він молода лю-дина, але вже розчарований життям.)
2. Бесіда з учнями.
—  Що відомо про молодість Печоріна (глава «Бела», «Сповідь Печоріна Макси-му Максимовичу»)? (Замолоду він пізнав усі утіхи. Став читати, вчитися, але нау -ки, кохання йому набридли.)
—  Що з  ним сталося? (Героя охопила нудьга.)
—  Як  він  почувався  на  Кавказі?  (Через  місяць  звик  до  дзижчання  куль.  
І його знову охопила нудьга.)
—  Чи  оживила  Печоріна  любов  до  Бели?  (Ні.  «…Любов  дикунки  не  набагато 
краща за любов знатної пані; неуцтво і  щирість однієї так само набридають, як і  ко-кетство іншої».)
—  Хто, на думку Печоріна, винен у  тому, що його охопила нудьга? («Мою душу 
зіпсував  світ,  уява  в  мене  невгамовна,  серце  ненаситне;  мені  всього  мало:  до  суму 
я так само швидко звикаю, як і   до насолоди, і   життя моє пустішає день за днем — 
мені залишається один засіб: мандрувати».)
3. Проблемні запитання.
—  Кого з  літературних героїв нагадує вам Печорін? (Онєгіна.)
—  Що  між  ними  спільного?  (Прізвища  обох  походять  від  назв  річок,  обоє   — 
представники вищого світу, а  отже, отримали відповідне виховання, цікавилися на-уками,  читали,  розчарувалися  у  науках,  коханні,  людях,  обох  охопила  нудьга  ще 
у   молодому віці, обидва мріють мандрувати.)
4. Виразне читання тексту «Портрет Печоріна» (глава «Максим Максимович»)
5. Бесіда за прочитаним.
—  Що  найбільше  вражає  у  портреті  Печоріна?  (Очі,  які  не  сміялися,  коли  він 
сміявся, і   сяяли якимось фосфоричним блиском.)
—  Ознакою чого, на думку автора, є  такі очі? («Це ознака — або злої вдачі, або 
глибокого постійного смутку».)
—  Який із варіантів вибрали б ви для ознаки очей Печоріна? (Хотілося б, щоб 
це була ознака глибокого смутку.)
—  Яким був погляд героя? (Байдужо-спокійним.)
6. Слово вчителя.
Після першої публікації роману автор написав передмову до «Журналу Печорі-на». Вона теж викликала багато різних думок.
7. Коментоване читання. Складання цитатного плану передмови.
(Учні складають самостійно чи за допомогою вчителя.)
—  «Иные ужасно обиделись, и не шутя, что им ставят в  пример такого безнрав-ственного  человека,  как  Герой  Нашего  Времени;  другие  же  очень  тонко  замечали, 
что сочинитель нарисовал свой портрет и портреты своих знакомых…» (Подібні за -уваження отримував і   Пушкін після виходу роману «Євгеній Онєгін».)
—  «Герой  Нашего  Времени,  милостивые  государи,  точно  портрет,  но  не  од-ного  человека;  это  портрет,  составленный  из  пороков  всего  нашего  поколения, 
в   полном  их  развитии».  (У  цих  словах  —  мета  і  завдання,  поставлені  письменни-ком. Критиків образили такі слова. Але вони не зрозуміли, що слово «герой» у   да-ному  контексті  мало  інше  значення,  ніж  звичне  («той,  кого  слід  наслідувати»). 
У   словникові В.   Даля є  три значення цього слова, і   одне з  них: «Герой   — это чело-век, по своему характеру и поступкам являющийся выразителем какой-нибудь сре -ды или эпохи». Саме це мав на увазі автор, змальовуючи образ Печоріна, який був 
виразником свого середовища, своєї епохи.)
— «Довольно людей кормили сластями; у  них от этого испортился желудок; нуж-ны горькие лекарства, едкие истины». (Лермонтов намагався у   романі віднайти істи-ну, якою б гіркою вона не була. А  саме: у  чому полягають проблеми його покоління?)
— «Но не думайте, однако, после этого, чтоб автор этой книги имел когда-нибудь 
гордую  мечту  сделаться  исправителем  людских  пороков.  Боже  его  избавь  от  этого 
невежества! Будет и того, что болезнь указана, а  как ее излечить — это уж  Б ог зна -ет!» (Лермонтов побачив хворобу свого покоління. Але провина за неї лежить не на 
окремій особистості, а  на суспільстві, що породжує ці вади.)
8. Слово вчителя.
«Журнал Печоріна» починається главою «Тамань». Розповідь ведеться від імені 
головного героя. Уже з  перших рядків повісті, точних та енергійних, у  читача скла -дається враження, що оповідач — людина швидка, рішуча, діяльна. В.  Бєлінський, 
характеризуючи образ Печоріна у   «Тамані», писав: «Вы видете человека с сильною 
волею,  отважного,  не  бледнеющего  ни  перед  какой  опасностью,  напрашивающего -ся на бури и тревоги, чтобы занять себя чем-нибудь и наполнить бездонную пусто -ту своего духа, хотя бы деятельностью без всякой цели».
9. Бесіда з учнями (глава «Тамань»).
—  Чи згодні ви зі словами В.  Бєлінського?
—  Куди потрапив Печорін? (До контрабандистів.)
—  Яку загадку він має розкрити? (Чим займаються контрабандисти.)
—  Як вони змальовані? (Досить романтично: Янко, наче казковий герой, долає 
бурю, дівчина-ундіна співає дивовижних пісень, хлопчик сліпий.)
—  Чи  є  романтичними  ідеали  конрабандистів?  (Ні.  Реальність  виявляється 
зовсім іншою. Янко бореться зі штормом заради грошей, дівчина ледве не втопила 
Печоріна. Окрім того, Янко виявляється надто скупим і  жорстоким: від пливаючи, 
він дає сліпому дрібну монету, а  старій просить передати, що їй пора вмирати.)
—  Як  контрабандисти  сприймають  вчинок  Печоріна?  (Вони  вирішили,  що  він 
переслідує їх, щоб донести комендантові.)
—  Якими були справжні наміри головного героя? (Його просто цікавили люди, 
їхнє життя.)
—  Якими були наслідки цієї цікавості? («Як камінь, кинутий на гладеньке пле-со, я стривожив їх спокій, і   як камінь мало сам не пішов на дно». Печорін стриво -жив спокійне життя контрабандистів і  ледве сам врятувався.)
10. Слово вчителя.
«Княжна Мері» — це щоденник, що містить шістнадцять записів, іноді довгих, 
іноді коротких, точно датованих. Усі події, що відбуваються у  повісті, тривають тро-хи більше місяця: з   11 травня по 16 червня. Останній, сімнадцятий запис, зробле -ний через півтора місяці, у  фортеці у  Максима Максимовича. Тільки тепер стає зро-зуміло, що Печорін потрапив туди через дуель. Щоденник містить майже щоденні 
записи. І вже з  перших рядків його автор дивує читача. Печорін постає зі сторінок 
щоденника зовсім іншою людиною.
11. Бесіда за питаннями.
—  Що  нового  читач  дізнається  про  Печоріна?  (Читач  дізнається,  що  Печорін 
одержав призначення на військову службу в  курортне містечко П’ятигорськ.)
—  Що  може  здивувати  читача  з  перших  сторінок  повісті?  (Повість  починаєть -ся описом весняного пейзажу, яким милується Печорін. Головний герой видається 
щирим і  навіть трішки романтичним.)
—  Кого Печорін зустрічає на водах? (Свого давнього знайомого Грушницького.)
—  Як ви думаєте, чи був Печорін радий цій зустрічі? (Навряд. Адже він сприй-має Грушницького досить іронічно.)
—  Яку  рису  Грушницького  відразу  помітив  Печорін?  (Грушницький  увесь  по-казний, нещирий.)
12. Проблемні запитання.
—  Як ви думаєте, чи можна провести паралель Онєгін — Ленський та Печорін 
— Грушницький? Аргументуйте свою точку зору.
—  Яким було ставлення авторів до своїх героїв?
13. Коментар учителя.
Деяка подібність між героями є: Ленський дружить з   Онєгіним, приятелюють 
також Печорін із Грушницьким. Ленський і  Грушницький обидва гинуть на дуелі. 
Але  подібність  виявляється  лише  зовнішньою,  оскільки  внутрішньо  герої  досить 
різні.  Ленський  щирий,  романтичний,  розумний,  відчувається,  що  О.  Пушкін  лю-бить  обох  своїх  героїв.  Для  Грушницького  найголовнішим  є   справити  враження, 
«стати героєм роману». Відчувається, що М.  Лермонтов разом із Печоріним глузу-ють над ним.
14. Творчий переказ.
—  Розкажіть, як сприймали Печоріна різні герої:
а)   «водяне товариство»;
б)   Грушницький;
в)   Вернер;
г) княжна Мері.
15. Бесіда з учнями.
—  З  яким  героєм  пов’язані  основні  моменти  сюжету  повісті  «Княжна  Мері»? 
(З лікарем Вернером.)
—  Як ви думаєте, що зблизило Печоріна з  лікарем Вернером? (Вернер був «скеп-тиком і  матеріалістом», «вивчав усі живі струни серця людського», а Печоріна цікав-лять «слабкі струни людей».)
—  А чим вони відрізнялися один від одного? (У лікаря була справа, якої не було 
у   Печоріна.)
—  Як ви думаєте, чому уся енергія цих розумних людей витрачається лише на 
інтриги? (У цьому й  полягає їхня трагедія. До цього призвела нудьга.)
16. Переказ тексту.
—  Розкажіть про знайомство Печоріна з   княжною Мері.
17. Виразне читання тексту. «Монолог Печоріна» (запис від 3-го червня.)
18. Колективна робота.
—  Порівняйте  цей  монолог  Печоріна  зі  сповіддю  героя  у   главі  «Бела».  Що  но-вого  ви  відкрили  у  Печоріні?  (Монолог  Печоріна  розкриває  душу  героя  і   дає  мож-ливість зрозуміти мотиви його вчинків.)
19. Проблемні запитання.
—  Як ви думаєте, чи кохав Печорін княжну Мері? (Швидше ні, аніж так.)
—  Чи є  щось спільне між любовною лінією Онєгін — Тетяна, Печорін — княж-на  Мері?  (Героїні  кохають  своїх  обранців,  але  не  дуже  добре  розуміють  їхню  сут -ність. Хоча Онєгін, не кохаючи Тетяну, вчинив благородно, зізнавшись їй у  цьому.)
—  Як  ви  гадаєте,  чи  завжди  Печорін  поводиться  благородно  з  княжною  Мері? 
(Ні. Наприклад, він не мав права цілувати навіть руку княжни, якщо не збирався 
одружуватися  з   нею.  Хоча  разом  із  тим,  він  захищає  її  честь,  коли  Грушницький 
поширював плітки про те, що він був у  неї вночі.)
—  Чи згодні ви зі словами Печоріна: «Моя любовь никому не принесла счастья, 
потому  что  я  ничем  не  жертвовал  для  тех,  кого  любил:  я  любил  для  себя,  для  соб -ственного удовольствия…»? (Так, Печорін швидше приносив страждання усім, хто 
його кохав. Він розуміє причину свого нещастя, але нічого не може змінити, оскіль -ки не здатен на жертви.)
20. Робота з текстом. («Запис Печоріна перед дуеллю (від 16 червня)»).
21. Творче завдання.
—  Як би ви відповіли на запитання Печоріна:
а)   «…Зачем я жил? для какой цели я родился»?;
б)   «Я,  как  матрос,  рожденный  и  выросший  на  палубе  разбойничьего  брига;  его 
душа сжилась с бурями и битвами, и, выброшенный на берег, он скучает и то -мится… он ходит себе целый день по прибрежному песку… и всматривается в  ту-манную  даль:  не  мелькнет  ли  там…  желанный  парус?»  (Щасливим  може  бути 
той,  у   кого  в  житті  є  бурі,  пристрасті,  хто  віддає  свою  силу  якійсь  справі.  Але 
такої справи у  Печоріна не було.);
—  У чому полягає трагедія Печоріна? (У тому, що він не може бути щасливим 
і   не може нікому дати щастя. Здатність аналізувати розвинула його розум, але вби-ла душу. Його сили залишилися без реалізації.)
22. Бесіда з учнями (повість «Фаталіст»).
—  Яким постає Печорін у  цьому творі? (Він знову грає долями людей.)
—  Яка тема піднімається у  повісті? (Тема фатуму, долі.)
— Що нового з’явилося в образі Печоріна? (Він уперше ризикує своїм життям, але 
для  того,  щоб  спіймати  вбивцю.  Це  його  перший  серйозний  учинок.  Хоча  він  і здійс-нює його, щоб випробувати долю.)
—  Чи кориться Печорін долі? (Ні. У  повісті він постає досить рішучим. Швид-ше герой кидає виклик долі.)
(У  процесі  уроку  можна  використовувати  ілюстрації  різних  художників  (на 
вибір учителя).)
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Творчі завдання.
—  У  кінці  передмови  автор  пише:  «Может  быть,  некоторые  читатели  хотят 
узнать  мое  мнение  о  характере  Печорина?  Мой  ответ  —  заглавие  этой  книги». 
Чи можна назвати Печоріна «героєм нашого часу»? Аргументуйте свою думку.
— Чи згодні ви з думкою В. Бєлінського, який, захищаючи Печоріна від критиків 
писав: «Вы предаете его анафеме не за пороки,— в вас их больше, и в  вас они чернее и 
позорнее,— но за ту смелую свободу, за ту желчную откровенность, с которой он гово -рит о них… В этом человеке есть сила духа и могущество воли, которых в вас нет, в са -мих пороках его проблескивает что-то великое… Ему другое назначение, другой путь, 
чем вам. Его страсти — бури, очищающие сферу духа; его заблужения как ни страшны 
они, острые болезни в молодом теле, укрепляющие его на долгую и здоровую жизнь…»?
—  Знайдіть  риси  байронічного  героя  в   образі  Печоріна.  (Самотність,  гордість, 
схильність до нудьги, бажання мандрів тощо.)
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Дібрати цитати для характеристики жіночих образів роману; знайти романтич -ні  й   реалістичні  елементи  у   творі.  Скласти  таблицю  «Позитивні  й  негативні  риси 
Печоріна». Повторити теоретичний матеріал про поняття «романтизм» і  «реалізм».
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (02.04.2014)
Переглядів: 9098 | Рейтинг: 2.5/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: