УРОК № 63 М. Гоголь — російський і український письменник.Вплив української культури на розвиток його творчості. Повість "Шинель" - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 63 М. Гоголь — російський і український письменник.Вплив української культури на розвиток його творчості. Повість "Шинель"
 
УРОК  №  63
Тема:   М. Гоголь — російський і   український письменник. Вплив української культури 
на  розвиток  його  творчості.  Повість  «Шинель».
Мета:  ознайомити  учнів  із  життєвим  та  творчим  шляхом  М.  В.  Гоголя;  розкрити  вплив  ук-раїнської культури на розвиток його творчості; розвивати зв’язне мовлення, логічне 
мислення, творчу уяву, навички самостійної роботи з  науковою літературою, уміння 
готувати  повідомлення  на  літературну  тему,  конспектувати;  сприяти  формуванню 
світоглядних  позицій.
Обладнання:   портрет  М.  В.  Гоголя  (на  вибір  учителя);  виставка  його  творів.
Мое дело говорить живыми образами, 
а   не рассуждениями. Я   должен 
выставить жизнь лицом,   
а   не трактовать о жизни.
М. Гоголь,  
лист В.   Жуковському  
з   Неаполя від 10 січня 1848 року
ХІД УРОКУ
I.   ПІДГОТОВКА  ДО  СПРИЙНЯТТЯ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
Бесіда з учнями.
—  Які твори М.  Гоголя ви вивчали у  молодших класах? («Тарас Бульба».)
—  Які твори письменника ви читали взагалі?
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Серед  видатних  діячів  російської  та  світової  культури  почесне  місце  нале -жить Миколі Васильовичу Гоголю. Геніальний майстер поетичного слова, він ство -рив  великі  твори,  що  підкоряють  читачів  глибиною  і  правдивістю  своїх  образів, 
силою  творчого  узагальнення  життя,  художньою  довершеністю.  Ще  в  XIX  ст.  
відомий російський критик М.  Чернишевський писав: «Він пробудив у  нас усвідом -лення нас самих — ось його істинна заслуга».
Літературній творчості М.   Гоголя були притаманні ідейні та творчі протиріччя, 
особливо сильні в   останній період його життя. Але реалістичні шедеври письменни-ка  є  вагомим  внеском  у   скарбницю  російської  та  світової  літератури.  Кожна  нова 
епоха по-своєму сприймає М.   Гоголя, але головним залишається те, що ніхто не бу-ває байдужим до його творчості.
2. Робота з портретами письменника (на вибір учителя).
—  Що вражає у  портретах митця? (Усі художники звертають увагу на очі пись -менника, в  яких відбивається його складний внутрішній світ.)
—  Що можна сказати про людину, зображену на портретах?
—  Яке ваше враження від зображеного?
3. Повідомлення учнів про життя і творчість М. В. Гоголя.
Микола  Васильович  Гоголь  народився  1  квітня  1809  року  у  селі  Великі  Соро-чинці на Полтавщині. Через кілька тижнів після народження хлопчика привезли до 
села Василівки-Яновщини, де й  пройшли його дитячі роки. Саме з  Василівкою пов’я-
зані перші спогади Гоголя: тут він уперше почув казки, перекази, чудові українсь -кі пісні — усе те, що хвилювало і   назавжди припало йому до серця.
Батько  письменника,  освічена  людина,  писав  комедії  та  вірші  російською  та 
українською мовами, захоплювався театром, сам ставив п’єси. Часто сім’я Гоголів 
відвідувала сусіднє село Обухівку, в   якому жив знаменитий комедіограф і  поет В.  В. 
Капніст. У  гостинного господаря збиралися державні діячі, письменники, поети. Го -сті (серед яких був і  маленький Микола) слухали нові твори, бесіди на літературні 
теми, ставили домашні вистави.
У  1818  році  хлопчика  віддали  до  Полтавського  повітового  училища,  а  у   1821 
році  —  до  Ніжинської  гімназії  вищих  наук.  Освіту  тут  давали  добру,  і  бага- 
то випускників стали потім відомими письменниками, художниками, музи  кантами, 
вченими. Навчання захоплювало і  юного Гоголя. З великим задоволенням він вив-чав історію, літературу, збирав народні пісні, брав участь у   шкільних спектаклях. 
1826 року юнак почав вести «Книгу всякої всячини, або підручну енциклопедію», 
куди записував українські та російські пісні, оповідання, вирази, виписував цитати 
з   «Енеїди» Котляревського та інших книг. Цього часу стосуються і  його перші літе-ратурні спроби: вірші, балади, віршована трагедія «Розбійники», сатира «Дещо про 
Ніжин, або Дурням закон не писаний». У  ліцеї Гоголь пише ідилію «Ганс Кюхель -гартен», видану вже у  Петербурзі 1829 року. У  1828 році Гоголь закінчує гімназію 
«з правом на чин 14 класу» та їде до Петербурга.
У  1830–1831  рр.  з’явилася  друком  перша  українська  повість  М.   Гоголя  «Ба -саврюк»,  згодом  перероблена  під  назвою  «Вечір  напередодні  Івана  Купала».  Літе -ратурну  славу  Гоголю  принесли  «Вечори  на  хуторі  біля  Диканьки».  Перша  части -на книги вийшла у  вересні 1831 року, а  друга — у   березні 1832 року. О.   Пушкін із 
захопленням зустрів вихід «Вечорів» і  говорив: «Вони вразили мене. Ось справжня 
веселість,  щира,  невимушена,  без  манірності,  без  бундючності.  А   місцями  яка  по -езія!  Яка  чутливість!  Все  це  настільки  незвичне  для  нашої  нинішньої  літератури, 
що я досі не отямився… Поздоровляю публіку зі справді веселою книгою, а   авторові 
сердечно бажаю подальших успіхів».
У  1835  році  виходять  відразу  дві  книги:  «Миргород»  і  «Арабески».  У  збірці 
«Миргород»  відображена  героїко-романтична  історія  України  («Тарас  Бульба»), 
містичні  таємниці  життя  («Вій»),  дріб’язковості  життя  («Старосвітські  поміщи -ки»,  «Повість  про  те,  як  посварилися  Іван  Іванович  з   Іваном  Никифоровичем»). 
Через повісті «Арабесок» — «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевіль -ного» — проходить тема Петербурга. Того ж року побачила світ комедія М.   Гоголя 
«Ревізор», в  якій автор викриває самодержавно-бюрократичний лад Росії XIX ст. 
Восени 1835 року письменник розпочав ще один твір, в   якому найбільш повно ви -разилися  його  почуття  громадянина.  Це  —  поема  «Мертві  душі».  Більшу  частину 
свого твору М.  Гоголь писав за кордоном (Париж, Рим), куди поїхав після прем’єри 
«Ревізора», що викликала цілу хвилю негативної критики. Ця поїздка була потрібна 
письменникові, щоб подумати, зрозуміти себе, осмислити майбутнє своєї батьківщи -ни і   сучасників. В одному з  листів Гоголь писав: «Писатель современный, писатель 
комический, писатель нравов должен быть подальше от своей родины. Пророку нет 
славы в   отчизне. Что против меня уже решительно восстали все сословия, я не сму -щаюсь этим, но как-то тягостно, грустно, когда видишь против себя несправедливо 
восстановленных  своих  же  соотечественников,  которых  от  души  любишь…»  Пись -менник переживає глибоку духовну кризу, яка відбивається на стані його здоров’я. 
Але вольовими зусиллями продовжує писати «Мертві душі», перший том яких вий -шов у  травні 1842 року у  Москві. Обкладинку до цього видання (2400 примірників) 
виготовив сам Гоголь.
Після  цієї  події  письменник  знову  збирається  до  Риму.  Часто  відчай  охо-плює  його,  він  готується  навіть  померти,  пише  заповіт,  але  звертається  у   ньо -му  не  до  родичів,  а  до  усього  людства.  Це  була  книга,  що  мала  назву  «Вибрані  
місця із листування з   друзями». У  1845 році Гоголь спалює написаний другий том 
«Мертвих душ».
Великі надії на відродження своєї душі Гоголь покладає на поїздку до Єрусали -му.  Але  бажаного  просвітлення  і  полегшення  не  настало.  У  1848  році  письменник 
повернувся до Росії, відвідав рідну Василівку. А   рання весна 1852 року стала остан -ньою у  його житті. 21 лютого М.  В. Гоголь помер у  Москві. Останніми були його сло-ва: «Як солодко помирати!»
У  житті  й   смерті  М.   Гоголя  багато  таємниць,  які  ми  вже,  можливо,  ніколи  не 
розгадаємо.  Головне  те,  що  душа  письменника  залишилася  на  сторінках  його  без -смертних творів.
4. Повідомлення учнів «Гоголь і Україна».
М. Гоголь — класик російської літератури з  українським корінням. Його душа 
не просто відобразилася у   ранніх творах, а  все життя прагнула на Україну. Великі 
Сорочинці, Диканька, Миргород, Василівка, Полтава… З цими мальовничими міс -цями пов’язане дитинство письменника.
М. В.  Гоголь палко любив Київ, часто приїжджав сюди, навіть мріяв оселитися 
назавжди. Особливо гостро це бажання виявилося у  нього, коли у  Києві було відкри-то університет, а  ректором його став М.   О. Максимович, давній приятель письменни-ка. Гоголь з   піднесенням і   захопленням пише йому: «Туди, туди! У   Київ! У  древній, 
у   прекрасний  Київ!  Він  наш…»  Письменник  мріє  викладати  в  університеті  і   пише 
О.  Пушкіну лист, в  якому міститься прохання поклопотатися про надання йому ка-федри загальної історії. Готуючись до майбутньої викладацької діяльності, Гоголь 
збирає українські пісні, легенди, перекази, оповідання, мріє написати історію Украї -ни, історію півдня Росії. На жаль, мріям цим не судилося збутися: Гоголю у  кафе-дрі було відмовлено. Він так гостро переживав невдачу, що навіть захворів. Жада -ний,  улюблений  Київ  знайшов  відтворення  у   повістях  «Страшна  помста»,  «Вій», 
«Тарас Бульба».
Ще одне місто, пов’язане з  перебуванням Гоголя на Україні,— Одеса. Перше не-довгочасне відвідування міста припадає на весну 1848 року, коли письменник повер -тався морським шляхом з   подорожі. Через епідемію холери він затримався в  одесь -кому  карантині  і  майже  був  позбавлений  можливості  зустрічатися  із  знайомими, 
потім недовго жив у  місті.
Удруге М.  Гоголь приїздить до Одеси, щоб провести тут зиму 1851 року. Це рі-шення він приймає у  зв’язку з  тим, що, занедужавши, важко переносив холодні пе -тербурзькі  та  московські  зими,  прагнув  у   теплі  краї.  «Слабка  моя  натура  так  уже 
влаштована,  що  відчуває  життєвість  лише  там,  де  тепло  ненапалене»,—  пише  Го -голь  з   Одеси.  Живе  він  у  будинку  свого  родича  А.  А.  Трощинського.  Самопочуття 
письменника  поліпшується,  він  часто  гуляє,  ходить  до  моря,  настрій  у   нього  кра -щає. Серед його друзів — брат О.  Пушкіна Лев Сергійович. Наприкінці березня Го-голь виїжджає з  Одеси.
5. Робота з підручником.
—  Складіть тези статті про творчість М.   Гоголя (підручник на вибір учителя).
6. Слово вчителя.
До  «петербурзьких  повістей»  М.  Гоголя  відноситься  і  повість  «Шинель».  Над 
твором  письменник  працював  з   1839  р.  по  1841  р.  Задум  повісті  виник  у   середині 
30-х років. Приятель письменника П.  В. Анненков згадував, як у  присутності Гоголя 
розказали канцелярський анекдот про якогось бідного чиновника, що був затятим 
мисливцем. Він, назбиравши грошей, купив собі рушницю. На маленькому човні бі -долаха-мисливець  плив  Фінською  затокою,  поклавши  рушницю  на  ніс  човна.  Але 
в   густих очеретах не помітив, як загубив рушницю. Чиновник приїхав додому, ліг 
у   ліжко і   вже не вставав: він захворів на лихоманку. Усі присутні весело сміялися, 
за винятком Гоголя. Цей анекдот і  став першим задумом чудової повісті «Шинель».
Переживання бідного чиновника були добре відомі М.  Гоголю, коли він сам слу-жив у   перші роки свого петербурзького життя. 2 квітня 1830 року він писав у  листі, 
що, незважаючи на свою ощадливість, «…до цього часу не в  змозі був зробити ні но-
245
вого не тільки фраку, але навіть теплого плаща, необхідного для зими», «і відходив 
усю зиму у  літній шинелі».
Перша редакція повісті (1839) мала назву «Повість про чиновника, який краде 
шинелі». У  цій редакції головний герой ще не мав імені і  носив прізвище Тишкевич. 
Пізніше воно було змінене на «Башмакевич», а  потім на «Башмачкін».
7. Робота з епіграфом.
—  Як  ви  розумієте  слова  М.  Гоголя?  (Письменник  має  зображувати  реальне 
життя.)
—  Як  слова  епіграфа  перегукуються  із  темою  повісті?  (Автор  без  прикрас  по-казує життя звичайної людини.)
—  Що можна сказати про автора цих слів? (Їх міг сказати тільки той, хто боліс-но переживає тяжкі реалії життя.)
8. Бесіда на первинне сприйняття повісті «Шинель».
—  Яке ваше враження від прочитаного?
—  Який загальний настрій твору? (Приховано-сумовитий.)
—  Хто є  головним героєм повісті? (Чиновник Акакій Акакійович Башмачкін.)
—  Де відбувається дія твору? (У Петербурзі.)
— Яким зображене це місто у  повісті М.  Гоголя? (Хоча у  повісті зображено і бідні 
квартали столиці, і  багаті, загальне враження від міста залишається непривітним.)
9. Творче завдання.
—  Опишіть гоголівський Петербург.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
—  Назвіть роки життя М.  Гоголя.
—  Які найбільш відомі твори письменника?
—  Як  ви  думаєте,  чи  вплинуло  домашнє  оточення  на  формування  майбутньо-го письменника?
—  Назвіть сучасників М.  Гоголя.
—  До якої збірки входить повість «Шинель»?
2. Проблемне завдання.
—  Відомо, що перша редакція повісті мала назву «Повість про чиновника, який 
краде шинелі». Як ви гадаєте, що дає зміна назви твору на «Шинель»? (Це дозволяє 
авторові створити узагальнюючий образ «маленької людини».)
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Дібрати цитати для характеристики образу Башмачкіна. Повторити теоретич -ний матеріал про поняття «маленька людина».
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (05.05.2014)
Переглядів: 2562 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: