УРОК № 58 Тема: Максим Максимович — образ «маленької людини» у романі. - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 58 Тема: Максим Максимович — образ «маленької людини» у романі.
 
УРОК  №  58
Тема:   Максим  Максимович  —  образ  «маленької  людини»  у  романі.
Мета:  допомогти  учням  зрозуміти  образ  Максима  Максимовича,  поглибити  поняття  «ма ­
ленька  людина»;  розвивати  навички  аналізу  епічного  тексту,  виразного  читання, 
психологічного  спостереження  за  героєм,  логічного  мислення,  зв’язного  мовлення; 
виховувати  співчуття  до  людини  незалежно  від  її  соціального  стану.
Обладнання:   текст  роману  «Герой  нашого  часу»  у   перекладі  О.  Кундзича  (або  на  вибір  учителя  чи 
мовою  оригіналу);  ілюстрації  до  твору  Д.   Шмарінова,  Ф.  Константинова,  Н.  Дубов­
ського,  М.   Врубеля,  І.  Рєпіна  та  ін.  (на  вибір  учителя).
Наедине с тобою, брат,  
Хотел бы я побыть: 
На свете мало, говорят, 
Мне остается жить! 
Поедешь скоро ты домой: 
Смотри ж … Да что? моей судьбой, 
Сказать по правде, очень 
Никто не озабочен.
М. Лермонтов. «Заповіт»
ХІД УРОКУ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
  Літературна  вікторина  «Перевір   себе».
1)   Де відбувається дія роману? (На Кавказі.)
2)   Як називалася долина, в  яку в’їхав оповідач глави «Бела»? (Койшаурська 
Долина.)
3)   Військове звання Максима Максимовича. (Штабс-капітан.)
4)   Ім’я брата Бели. (Азамат.)
5)   Кличка коня Казбича. (Карагез.)
6)   Ким був батько Бели? (Князем.)
7)   Як Печорін називав Белу? (Моя пері.)
8)   Назва будівлі у   горах. (Сакля.)
9)   Чим поранив Казбич Белу? (Ножем.)
10)  Де відбулася зустріч офіцера-оповідача і  Максима Максимовича? (У Влади-кавказі.)
11)  Куди їхав Печорін? (У Персію.)
12)  Де знаходилися папери Печоріна? (У чемодані Максима Максимовича.)
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
  1.   Слово   вчителя.
У 1840 році М.   Лермонтов написав вірш «Заповіт». Це — монолог старого 
солдата, його сповідь, його прохання. Уривок із цього твору став епіграфом 
нашого уроку.
  2.   Робота  з   епіграфом.
—  Який настрій уривка? (Досить сумний.)
—  Які рядки найбільш вражають читача? («…моей судьбой, сказать по прав-де, очень никто не озабочен».)
—  Чим, на вашу думку, викликані такі слова? (Людською байдужістю до 
ближнього.)
  3.   Слово   вчителя.
Сьогодні ми розглянемо образ Максима Максимовича. Штабс-капітан з’яв -ляється лише у  двох главах — «Бела» і   «Максим Максимович». Перша глава 
закінчується словами: «Ми не сподівались ніколи більше зустрітися, проте зу -стрілись, і, якщо хочете, я розкажу: це ціла історія…» Так органічно розповідь 
про старого штабс-капітана вплітається у  загальний сюжет твору.
  4.   Бесіда  з   учнями .
—  Знайдіть портрет Максима Максимовича. (Глава «Бела».)
—  Яке враження склалося про нього в  офіцера-оповідача? (Це досвідчена 
людина, яка багато років провела на Кавказі. Він добре знає місцеве населення, 
їхні звички, ставлення до росіян.)
—  Якими були стосунки Максима Максимовича і   Печоріна? (Дружніми. Ста-рий солдат любив Печоріна, Белу, усіляко піклувався про них.)
—  Що ви можете сказати про героя? (Він добрий, трішки наївний.)
—  Як офіцер-оповідач ставився до Максима Максимовича у   главі «Бела»?  
(З великою симпатією. Його захоплюють численні уміння штабс-капітана.)
—  Чи змінилося воно у  главі «Максим Максимович»? (Так. Відчувається 
якась насмішка: «Такий дивак!», «Ми мовчали. Про що було нам розмовляти?». 
А   раніше вони могли довго говорити.)
—  З чим, на вашу думку, пов’язана ця зміна? (Можливо, у  нудному оточен-ні у  готелі чи у   самій поведінці Максима Максимовича.)
—  Що трапилося у  дворі готелю? (Максим Максимович побачив коляску Пе -чоріна і  зрадів, що зможе його побачити.)
—  З чим пов’язане довге очікування героя? (Автор підтримує інтригу.)
—  Якою була зустріч старих знайомих? (З боку Максима Максимовича — 
величезна неприхована радість, а  з   боку Печоріна — стриманість.)
—  Чим це пояснюється? (Для читача це залишається таємницею.)
  5.   Проблемне  запитання.
—  Як ви думаєте, хто з   героїв винен у   такій ситуації? (Мабуть, більше Пе-чорін. Читач не знає, що трапилося з  героєм, і   може лише здогадуватися. На від -міну від Максима Максимовича, відповідь він отримає із журналу Печоріна.)
  6.   Психологічне  спостереження   за  поведінкою   героя .
—  Проаналізуйте поведінку Максима Максимовича під час очікування зу-стрічі з   Печоріним та впродовж неї. (Він «пробурмотів зі сльозами на очах», су -мував, що не зміг поговорити з  Печоріним, що той забув їхню дружбу. Старому 
було незручно й  перед офіцером, який бачив його розчарування.)
  7.   Виразне  читання  уривку «Розмова  Печоріна  з   Максимом  Максимовичем».
  8.   Бесіда  за  прочитаним.
—  Яким постають герої під час цієї розмови? (Печорін — холодним, навіть 
грубим. Він різко відповідає Максиму Максимовичу: «Їду в   Персію — і  далі», 
«Мені пора…», «Мені нема чого розповідати… Я   поспішаю….». Максим Макси -мович — сумним і  сердитим, хоч і   намагається це приховати.)
—  Як зрозуміти фразу Печоріна, якою він відповів Максиму Максимовичу: 
«Нудьгував! — відповів Печорін, усміхаючись»? (Він просто не хотів нічого го -ворити старому, адже той усе одно нічого не зрозуміє.)
—  Що говорить про те, що Максим Максимович відчуває холодність Печорі-на? (Штабс-капітан перейшов на «ви».)
—  Що переживає Максим Максимович? (Образу на Печоріна через зраду 
дружби.)
  9.   Проблемне  запитання.
—  Чому Максим Максимович так поводиться з   Печоріним?
  10.  Коментар   учителя.
Незважаючи на стару дружбу з   Печоріним, Максим Максимович не може за-просто прийти до нього, оскільки той був у   полковника. Старий солдат хоче по-бачити людину, яку так любив і  про яку піклувався, переживає за нього навіть 
тут, у   готелі, адже невідомо, що з   ним сталося. Та разом із тим знає своє міс -це, тому й  не може зайти до вищого чина, у   якого обідав Печорін. Перед нами 
типова ситуація: проблема людини і  чина, людини і   багатства, становище лю -дини у  суспільстві. Типова для російської літератури і  пов’язана з   образом «ма-ленької людини».
Максим Максимович, звичайний старий солдат, він викликає співчуття, 
адже за свою доброту і   щирість отримує тільки холодність. Він відчуває себе 
непо трібним і  тому сумує.
Максим Максимович продовжує галерею «маленьких людей», започатковану 
О.   Пушкіним у   повісті «Станційний наглядач» образом Самсона Виріна. Звичай-но, Максим Максимович займає вище положення, ніж станційний наглядач, але 
все-таки він нижче рангом від гусарського офіцера. Тому й   може лише сподіва -тися на щасливий випадок, який подарує йому зустріч із  Печоріним.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
  1.   Підсумкова  бесіда.
—  Подумайте, як епіграф до уроку перекликається з   образом Максима Мак-симовича? (Він теж відчуває себе нікому не потрібним.)
—  Чи можна назвати життя штабс-капітана трагедією? (Так. Це трагедія об-манутої доброї душі звичайної простої людини.)
  2.   Самостійна   робота. 
— Напишіть твір-мініатюру «Моє враження від образу Максима Максимо-вича».
  3.   Перевірка  письмових  робіт (3–4 роботи)  та  їх   аналіз.
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Прочитати «Журнал Печоріна»; дібрати цитати для характеристики образу 
Печоріна. Опрацювати передмову до «Журналу Печоріна» й  виділити у  ній ос-новні думки.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (02.04.2014)
Переглядів: 7755 | Рейтинг: 2.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: