УРОК № 55 Тема: Позакласне читання . Великі таємниці людського життя. (О. Пушкін. Повісті «Заметіль» і «Станційний наглядач» - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 55 Тема: Позакласне читання . Великі таємниці людського життя. (О. Пушкін. Повісті «Заметіль» і «Станційний наглядач»
 
УРОК  №  55
Тема:   Позакласне  читання .  Великі  таємниці  людського  життя.  (О.  Пушкін.  Повісті 
«Заметіль»  і  «Станційний  наглядач».)
Мета:  продовжити  знайомство  учнів  із  творчістю  О.  Пушкіна,  зокрема  його  прозою;  по-глибити  уміння  аналізувати  прозові  твори,  визначати  їх  тематику  й   проблематику; 
розвивати  навички  виразного  читання,  логічного  мислення,  зв’язного  мовлення, 
уміння  порівнювати  різні  літературні  образи;  сприяти  розвиткові  читацького  світо -гляду  школярів.
Обладнання:   тексти  повістей  О.  Пушкіна  (в  оригіналі  чи  у  перекладі  на  вибір  учителя);  музичний 
фрагмент  Г.  Свиридова  до  повісті  «Заметіль»;  ілюстрації  Д.  Шмарінова  до  повіс-тей.
ХІД УРОКУ
I.   ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ
II.  СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя.
У квітні 1830 року О.  Пушкін заручився з   Наталі Гончаровою. Батько його з  та-кого приводу виділив йому невелике село Кістеньовку, поруч із Болдіно. Для вико -нання  деяких  формальностей  Пушкіну  довелося  поїхати  до  Болдіно.  Він  сподівав -ся швидко повернутися до Москви, але почалася епідемія холери, і  в’їзд до Москви 
було заборонено. Декілька разів Пушкін намагався вирватися зі свого вимушеного 
полону, але об’їхати карантини (медичні пункти на дорогах) йому не вдалося. Всю 
осінь  1830  року  (з  вересня  до  грудня)  він  провів  у  Болдіно  і  повернувся  до  Москви 
лише на початку грудня.
Осінь була улюбленою порою року Пушкіна, а  болдінська осінь 1830 року стала 
напрочуд плідною. Поет написав останні глави роману «Євгеній Онєгін», маленькі 
трагедії («Скупий лицар», «Моцарт і  Сальєрі», «Дон Жуан» та ін.), близько 30 вір-шів і  п’ять прозових повістей, які об’єднав під назвою «Повісті Бєлкіна».
Перший прозовий досвід Пушкіна — історичний твір, присвячений добі Петра, 
під  назвою  «Арап  Петра  Великого»  (1828).  П’ять  болдінських  повістей  зображали 
життя  звичайних  людей,  його  сучасників,  і   в  автора  виникли  побоювання,  що  ви -дання таких творів стане свідченням занепаду його таланту. Тому Пушкін вирішив 
надрукувати їх анонімно, приписавши авторство вигаданій особі — Івану Петрови -чу  Бєлкіну.  Повісті  побачили  світ  у  1831  році  під  заголовком:  «Повісті  покійного 
Івана  Петровича  Бєлкіна,  видані  О.  П.».  Твори  відкривалися  вступом  «Від  видав-ця», в  якому розповідалося про покійного, надавалася його біографія, було вміще -но  звертання  до  публіки.  Побоювання  автора  були  даремними,  оскільки  твори  за -хопили читачів, розкривши нові грані таланту митця.
Повісті різні за тематикою, але усі мають гострий сюжет, поступово зростаючу 
драматичну напругу, таємниці, що розкриваються у   фіналі, несподівані, але вмоти -вовані розв’язки. Дві з  них — «Заметіль» і   «Станційний наглядач» — будуть у  цен -трі нашої уваги під час уроку.
2. Прослуховування музичного фрагменту Г. Свиридова до повісті «Заметіль».
3. Бесіда за прослуханим.
—  Який настрій фрагменту? (Досить романтичний.)
—  Які теми можна виділити у  ньому? (У музиці відчуваються завивання хурто -вини, якась таємниця, очікування чогось невідомого й  романтичного.)
—  Як ви гадаєте, чи відповідає музика Г.  Свиридова темі пушкінського твору? 
(Так.)
4. Бесіда з учнями (повість «Заметіль»).
—  Назвіть  головних  героїв  повісті.  (Марія  Гаврилівна,  Володимир,  Бурмін.)
—  Розкажіть про сімейство Гаврила Романовича (життєвий устрій, звички, за-няття тощо).
—  Що відомо про Марію Гаврилівну? (Їй сімнадцять років, вона вважається ба-гатою нареченою, багато сусідніх поміщиків прагнуть із нею одружитися. Дівчина 
вихована на французьких романах, закохана. Предметом її уваги став бідний пра -порщик Володимир.)
—  Як  батьки  ставилися  до  цього?  (Звичайно,  були  проти  і  забороняли  зу-стрічатися з  ним.)
—  Що  вирішили  зробити  молоді  люди?  (Таємно  повінчатися,  а  потім  кинути -ся у   ноги батькам.)
5. Переказ тексту.
—  Розкажіть про те, що сталося з  Марією та Володимиром під час заметілі.
6. Бесіда з учнями.
—  Як  кожен  із  героїв  переживав  те,  що  сталося?  (Марія  захворіла,  її  хвороба 
тривала досить довго. Володимир образився.)
—  Чи дізналися батьки правду про те, що сталося? (Так. Вони дещо зрозуміли 
з   марення своєї доньки. Батьки навіть згодні були на цей шлюб, але ображений Во-лодимир подався у  діючу армію.)
—  Які  історичні  події  увірвалися  на  сторінки  розповіді?  (Війна  з  французами 
1812 року.)
—  Які сумні події змінили життя героїв? (Володимир був тяжко поранений і  по-мер  у   Москві  напередодні  вступу  французької  армії  до  давньої  столиці  Росії.  Гав -рило  Гаврилович  помер,  залишивши  доньку  спадкоємицею  всього  маєтку.  Марія 
Гаврилівна  з  матір’ю  Парасковією  Петрівною  залишили  Ненародове  й  переїхали 
у   ***ське помістя.)
7. Рольова гра.
—  Розкажіть від імені Марії Гаврилівни про її життя після усього того, що ста-лося.
8. Бесіда з учнями.
—  Знайдіть опис портрета Бурміна.
—  Чим він привернув увагу Марії Гаврилівни? (Вона відчувала, що з ним пов’я -зана якась таємниця. Це і   цікавило її, й   викликало складні почуття. «Тайна, како -го роду ни была бы, всегда тягостна женскому сердцу».)
—  В яких умовах відбулася вирішальна розмова? (У досить романтичній обста-новці.  «Бурмин  нашел  Марью  Гавриловну  у  пруда,  под  ивою,  с  книгою  в  руках  и 
в   белом платье, настоящей героинею романа».)
—  Яку таємницю відкрив Бурмін? (Він розповів про своє вінчання з  невідомою 
дівчиною.  Це  сталося  тієї  фатальної  ночі,  коли  малося  відбутися  вінчання  Марії 
з   Володимиром.)
—  Яким був фінал повісті? (Щасливий, як у  будь-якій романтичній історії. Усе 
з’ясувалося.)
9. Порівняльна характеристика героїв.
—  Порівняйте  образ  Марії  Гаврилівни  з  Тетяною  Ларіною.  Знайдіть  спільне 
і   відмінне  між  героїнями.  (Марія  Гаврилівна  така  ж  повітова  панночка,  вихована 
на  французьких  романах,  як  і  Тетяна  Ларіна  у  перших  главах  «Євгенія  Онєгіна». 
Але у  неї відсутні глибина і  серйозність Тетяни, її самостійність, рішучість, мораль-на сила і  та «російська душа», що надає чарівної неповторності. Після пережитого 
(дуель Онєгіна з   Ленським, смерть Ленського) Тетяна змінилася, а   Марія Гаврилів-на й  надалі продовжує грати романтичну героїню. Скорбота за Володимиром, який 
помер, не заважає їй легковажно кокетувати з  Бурміним, добиватися від нього ро-мантичного  освідчення.  Можна  навіть  припустити,  що  її  кохання  до  Володимира 
не було досить серйозним і  сильним. Про це говорить і  фраза автора, що має іроніч -ний  відтінок:  «Марья  Гавриловна  была  воспитана  на  французских  романах  и  сле -довательно была влюблена».)
10. Проблемні запитання.
—  Яку роль у  житті героїв відіграє заметіль? Чи можна її вважати образом тво -ру? (У Пушкіна заметіль стає образом-символом, який докорінно змінив життя усіх 
героїв повісті (Марії Гаврилівни, Володимира, Бурміна). Вона набуває значення фа -туму, невідворотної сили, що стає перепоною на шляху до щастя героїв і   перед якою 
вони залишаються безсилими. Саме цей образ надає розповіді драматичного харак -теру.)
—  Яка роль епіграфа до повісті? (Це уривок із балади В.  Жуковського «Світла-на». Він вносить якусь тривогу, налаштовує читача на ще невідомі таємничі події, 
що можуть закінчитися трагічно (чорний ворон, темна ніч, віщий стогін, насторо -жені коні).)
11. Слово вчителя.
Справжнім  відкриттям  російської  літератури  першої  половини  XIX  століт -тя  став  образ  «маленької  людини»  —  звичайної,  нічим  не  примітної,  такої, 
як  усі.  Література  цього  періоду  просякнута  пафосом  співчуття  до  такого  ге -роя,  до  його  трагічної  долі  у  тогочасному  суспільстві.  Першим  розпочав  цю  тему 
О.  С. Пушкін у  поемі «Мідний вершник» та повісті «Станційний наглядач».
12. Бесіда з учнями (повість «Станційний наглядач».)
—  Де відбувається дія повісті? (На поштовій станції та у   Петербурзі.)
—  Хто головний герой твору? (Самсон Вирін, станційний наглядач.)
—  Як починається повість? (З розповіді про нелегку службу станційних нагля-дачів. «Что такое станционный смотритель? Сущий мученик четырнадцатого клас -са,  огражденный  своим  чином  токмо  от  побоев,  и  то  не  всегда…  Сии  столь  оклеве -танные смотрители вообще суть люди мирные, от природы услужливые, склонные 
к общежитию, скромные в  притязаниях на почести и не слишком сребролюбивые». 
У   цих словах відчувається співчуття до цих «маленьких людей». А   ще автор розмір-ковує про глупоту чиновників, про те, що людей цінують за чином і  проголошує до-сить сміливу фразу: «В самом деле, что было бы с нами, если бы, вместо общеудоб -ного правила: чин чина почитай, ввелось в  употребление другое, например, ум ума 
почитай?»)
—  Що відомо про Самсона Виріна? (Коли оповідач побачив його вперше, йому 
було років п’ятдесят; «свежий и бодрый», Вирін мав доньку — красуню Дуню, з  якою 
разом і  вів господарство.)
—  Що змінило життя Самсона? (Те, що Мінський забрав із собою Дуню.)
—  Як можна розцінити вчинок Мінського? (Гусара прийняли гостинно, лікува-ли, коли той удавав із себе хворого, а   він вчинив непорядно.)
—  Чи здогадувався Вирін про удавану хворобу й  наміри Мінського? (Ні, він був 
дуже наївною й   довірливою людиною.)
—  Як Вирін пережив утечу доньки? (Він занеміг і  довго хворів.)
—  Розкажіть, якою була зустріч Виріна з  Мінським у  Петербурзі.
—  Чому він не взяв асигнації? (Ніякі гроші не можуть замінити Виріну доньки.)
—  Якою він побачив Дуню? (Гарно одягненою, можливо, щасливою.)
—  Чому Вирін так тривожився за Дуню? (Він боявся, що Мінський пограється 
нею й   покине. «Много их в  Петербурге, молоденьких дур, сегодня в   атласе да в  бар -хате, а  завтра, поглядишь, метут улицу вместе с голью кабацкою».)
—  Чому помер Вирін? (Він спився з  горя.)
—  Розкажіть про приїзд Дуні на могилу батька.
—  Як ви думаєте, чи усвідомила вона свою провину перед ним? (Мабуть, усвідо-мила. Про це свідчить той факт, що вона довго плакала, лежачи на могилі батька.)
13. Проблемні запитання.
—  Як ви думаєте, чи могла Дуня якось сповістити батька про своє життя? (Ма-буть, могла. Але у   неї не вистачило сміливості, характеру перебороти умовності но -вого  свого  середовища.  Потрапивши  у  цей  новий  для  неї  світ,  вона  змушена  була 
прийняти його закони й  порвати стосунки з  батьком.)
—  У чому трагедія Самсона Виріна? (Усі страхи Самсона стосовно Дуні вияви-лися даремними. Але у  нього були всі підстави вважати доньку пропащою. Тому що 
між його світом, світом «маленьких людей», і   світом мінських пролягає провалля, 
перейти  через  яке  Вирін  навіть  додуматися  не  міг.  І  якщо  Дуня  й  перейшла  через 
нього, то це просто щасливий випадок, якому вона зобов’язана лише жіночій при -вабливості. Тому, незважаючи на щасливий фінал, повість зберігає трагічне забар -влення.  Вперше  на  сцену  виступила  «маленька  людина»  —  жертва  ненормального 
соціального устрою.)
III.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
—  Які ще твори, окрім проаналізованих, входять до «Повістей Бєлкіна»? («По-стріл», «Трунар», «Панночка-селянка».)
—  Чому вони мають таку назву?
—  У  чому  полягає  новаторство  повісті  «Станційний  наглядач»?  (Уперше  зма-льовано «маленьку людину».)
—  Яке ваше враження від прочитаного?
2. Слово вчителя.
У  своїх  повістях  О.   Пушкін  розповідає  про  людей  різного  соціального  поход-ження:  помісні  дворяни,  міщани,  «маленькі  люди».  Повісті  надзвичайно  лаконіч -ні,  прості  у   викладі.  Пушкінська  проза  —  точна,  коротка,  мужня,  «гола»  (як  ска-зав  Л.  Толстой),  кожна  дрібниця  є   важливою  і   пов’язана  із  загальним  сюжетом.  В 
оповіді завжди відчувається тиха, іронічна, а   іноді сумна пушкінська посмішка — 
така ж чарівна, як і   в романі «Євгеній Онєгін».
«Повісті Бєлкіна» стали важливою віхою в  історії російської літератури. Саме 
вони поклали початок правдивому й  глибокому зображенню російського життя.
Проходять віки, а   творчість О.   Пушкіна продовжує хвилювати читачів. У  чому 
ж  секрет  його  популярності?  З  цього  приводу  не  можна  не  згадати  слова  відомого 
українського поета М.   Рильського: «Пушкін свій не тільки для всіх народів, не тіль -ки для творчих індивідуальностей, але й   для всіх епох… Пушкін був людиною у   най -вищому значенні цього слова, і   його поезія — це перш за все людяність».
IV.   ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про життя і  творчість М.  Лермонтова.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (02.04.2014)
Переглядів: 1759 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: