УРОК № 53 Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Робота з критичною статтею. Складання тез та порівняльних таблиць. - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 53 Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Робота з критичною статтею. Складання тез та порівняльних таблиць.
 
УРОК  №  53
Тема:   Розвиток зв’язного мовлення. Робота з  критичною статтею. Складання тез та 
порівняльних  таблиць.
Мета:  перевірити  уміння  учнів  проводити  самостійні  спостереження  і  робити  висновки, 
готувати  зв’язну  відповідь;  розвивати  навички  складання  тез,  самостійної  роботи, 
роботи  з  критичною  літературою.
Обладнання:   тексти  статей  В.  Бєлінського  (статті  8,  9),  зошити  учнів.
ХІД УРОКУ
I.   ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Складання таблиці «Риси епосу та лірики у романі “Євгеній Онєгін”».
Риси епосу Риси лірики
Розповідь про події та героїв ведеться від 
імені автора
Глибокий психологізм у  розкритті ха-рактерів героїв, увага до їх внутрішньо-го світу
Наявні кілька сюжетних ліній, багато дій -ових осіб
Неприхована авторська позиція, емоційна 
оцінка подій, героїв, дійсності
Дія відбувається протягом значного 
проміжку часу
Авторські відступи, що стосуються різних 
проявів людського життя
Значний обсяг твору, порівняно з   поемою Відступи від прямолінійного сюжету, віль-ний перехід у   різні часи, простори
Орієнтація на зовнішнє зображення життя 
в   його різноманітних проявах
Віршована форма
3. Складання таблиці «Риси романтизму та реалізму у романі».
Риси романтизму Риси реалізму
Увага до внутрішнього світу героїв, психо -логізм
Показ впливу середовища на людину
Відмова від будь-яких канонів, «вільна 
форма» роману
Сприйняття особистості в   соціально-істо-ричному плані
Байронічні мотиви, розчарування у   житті Достовірність зображення
Фольклорні мотиви Змалювання типових характерів у  типових 
обставинах
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Складання тез за статтями В. Бєлінського (восьма, дев’ята).
Основні положення статей
«Онегин» есть самое задушевное произведение Пушкина, самое любимое дитя 
его фантазии, и можно указать слишком на немногие творения, в  которых личность 
поэта отразилась бы с такою полнотою, светло и ясно… Здесь вся жизнь, вся душа, 
вся любовь его; здесь все его чувства, понятия, идеалы.
Прежде всего в  «Онегине» мы видим поэтически воспроизведенную картину рус-ского общества, взятого в   одном из интереснейших моментов его развития.
Несмотря на то, что роман носит на себе имя своего героя,— в   романе не один, 
а   два героя: Онегин и Татьяна.
Онегин — светский человек. Светская жизнь не убила в  Онегине чувства, а  толь-ко охолодила к бесплодным страстям и мелочным развлечениям.
Онегин — добрый малый, но при этом недюжинный человек. Он не годится в  ге -нии, не лезет в  великие люди, но бездеятельность и пошлость жизни душат его; он 
даже  не  знает,  чего  ему  надо,  чего  ему  хочется;  но  он  знает  и  очень  хорошо  знает, 
что ему не надо, что ему не хочется того, чем так довольна, так счастлива самолю -бивая посредственность.
Онегин — страдающий эгоист. …В его эгоизме можно видеть то, что древние на -зывали «fatum».
Онегин был так умен, тонок и опытен, так хорошо понимал людей и их серд це, 
что не мог не понять из письма Татьяны, что эта девушка одарена страстным серд -цем, алчущим роковой пищи, что ее душа младенчески чиста, что ее страсть детски 
простодушна, и что она нисколько не похожа на тех кокеток, которые так надоели 
ему… Он был живо тронут письмом Татьяны.
Но Онегину не суждено было умереть, не отведав из чаши жизни; страсть силь-ная и глубокая не замедлила возбудить дремавшие в  тоске силы его духа.
Письмо Онегина к Татьяне горит страстью; в  нем уже нет иронии, нет свет ской 
умеренности, светской маски. Онегин знает, что он, может быть, подает повод к злоб -ному веселью; но страсть задушила в нем страх быть смешным… Притом же в  глазах 
Онегина любовь без борьбы не имела никакой прелести, а Татьяна не обещала ему лег-кой победы. И он бросился в  эту борьбу без надежды на победу, без расчета, со всем 
безумством искренней страсти, которая так и дышит в  каждом слове его письма…
В Ленском Пушкин изобразил характер, совершенно противоположный характе -ру  Онегина,  характер  совершенно  отвлеченный,  совершенно  чуждый  действительно -сти.  Ленский  был  романтик  и  по  натуре  и  по  духу  времени….  Это  было  существо,  до -ступное  всему  прекрасному,  высокому,  душа  чистая,  благородная.  Действительность 
на него не имела никакого влияния: его радости и печали были созданы его фантазией.
Велик подвиг Пушкина, что он первый в  своем романе поэтически воспроизвел 
русское общество того времени и в   лице Онегина и Ленского показал его главную, то 
есть мужскую сторону; но едва ли не выше подвиг нашего поэта в   том, чсто он пер -вый поэтически воспроизвел, в  лице Татьяны, русскую женщину.
Натура Татьяны немногосложна, но глубока и сильна. Татьяна создана как буд-то  вся  из  одного  цельного  куска,  без  всяких  приделок  и  примесей.  Страстно  влю -бленная,  простая  девушка,  потом  светская  дама  —  Татьяна  во  всех  ипостасях  сво -ей жизни одна и та же…
Татьяна  —  существо  исключительное,  натура  глубокая,  любящая,  страстная. 
Любовь  для  нее  могла  быть  или  величайшим  блаженством,  или  величайшим  бед -ствием жизни, без всякой примирительной середины.
[После  посещения  дома  Онегина]  …в  Татьяне,  наконец,  совершился  акт  со -знания; ум ее проснулся. Она поняла наконец, что есть для человека интересы, 
есть страдания и скорби, кроме интереса страданий и скорби любви. Посещение 
дома  Онегина  и  чтение  его  книг  приготовили  Татьяну  к  перерождению  из  дере -венской девочки в  светскую даму, которое так удивило и поразило Онегина.
Жизнь  женщины  по  преимуществу  сосредоточена  в  жизни  сердца;  любить  — 
значить для нее жить; а  жертвовать — значит любить. Для этой роли природа соз-дала Татьяну…
Пусть идет время и приводит с собою новые потребности, новые идеи, пусть рас-тет  русское  общество  и  обгоняет  «Онегина»:  как  бы  далеко  оно  не  ушло,  но  всегда 
будет  оно  любить  эту  поэму,  всегда  будет  останавливать  на  ней  исполненный  люб -ви и благодарности взор…
2. Бесіда з учнями.
—  Чи  згодні  ви  з  думкою  критика  В.   Бєлінського,  чиї  статті  вважалися  най-більш детальним аналізом роману О.  Пушкіна «Євгеній Онєгін»?
—  Яке ваше власне бачення кожного з   героїв роману?
—  Що є  характерним для статей? (Те, що критик аналізує героїв згідно з   їхніми 
вчинками, мотивуючи їх, проникаючи у  глибини психіки персонажів.)
—  Як  на  вашу  думку,  чи  є  роман  у   віршах  О.   Пушкіна  цікавим  для  сучасного 
читача?  (Так.  Адже  за  допомогою  цього  твору  можна  скласти  собі  картину  життя 
Росії  XIX  століття,  а  у   численних  відступах  порушуються  філософські  проблеми, 
що є  важливими для людини будь-якої доби.)
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Перевірка учителем складених учнями тез та їх аналіз.
2. Творчі завдання.
—  Назвіть теми авторських відступів (описи природи, Петербурга, Москви, ін-тер’єри, одяг, роздуми про театр, сенс буття, кохання, дружбу тощо.)
— Схарактеризуйте образ автора в романі. (Він не просто сучасник героїв, а  й му-дрий філософ, що осмислює загальний стан людини, суспільства, епохи.)
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Підготуватися до тематичного оцінювання «Творчість О.  Пушкіна».
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (02.04.2014)
Переглядів: 2065 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: