УРОК № 47 Тема: О. Пушкін — великий російський поет. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна. Аналіз вірша «До моря…» - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 47 Тема: О. Пушкін — великий російський поет. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна. Аналіз вірша «До моря…»
УРОК № 47
Тема: О. Пушкін — великий російський поет. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна. Аналіз вірша «До моря…»
Мета: ознайомити учнів із фактами життя і творчості О. Пушкіна, розкрити жанрово-тема-тичне розмаїття його лірики; розвивати усне зв’язне мовлення, логічне мислення,
навички виразного читання, конспектування; сприяти морально-етичному вихованню
школярів.
Обладнання: портрет О. Пушкіна (на вибір учителя); виставка його творів, ілюстрацій до них; текс-ти віршів поета (в оригіналі чи перекладах на вибір учителя). (Можна використати
портрети родичів поета, його друзів, Н. Гончарової.)
У нас же все від Пушкіна.
Ф. Достоєвський,
російський письменник
Дихайте Пушкіним — немає повітря
більш чистого і високого.
Д. Благой,
російський літературознавець
ХІД УРОКУ
I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
В історії світової літератури є такі імена, до яких звертаються люди різного
віку, уподобань та смаків. Вони супроводжують кожного з нас від колиски до самої
смерті. Для багатьох поколінь росіян саме таким поетом був О. С. Пушкін — видат-ний поет, прозаїк, драматург, глибокий знавець історії Росії, справжній Майстер,
творчість якого стала взірцем для багатьох наступних митців.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфами.
— Прочитайте виразно епіграфи до уроку.
— Як ви розумієте кожен із них?
— Що, на вашу думку, мав на увазі Ф. Достоєвський? (Письменник мав на увазі
саму суть, найголовнішу ідею російської культури і російської душі — чутливість
і гуманізм.)
— На чому наголошував Д. Благой? (На високій моральності, гуманізмі, етич -ному боці творчості поета.)
2. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета.
(Під час розповіді учні складають тези чи конспект.)
6 червня 1799 року у Москві на Німецькій вулиці у відставного майора Сергія
Львовича Пушкіна та дружини його Надії Осипівни народився син Олександр. Рід
Пушкіних належав до старовинного дворянського роду, що брав свій початок у XIII
столітті й був тісно пов’язаний з історією становлення Росій ської держави. Так, його
бабуся походила з роду Ржевських, відомого ще з часів Київської Русі. А мати, Надія
Осипівна, була онукою Абрама Петровича Ганнібала, хрещеника й вихованця Петра
I, «арапа Петра Великого». Зазначимо, що поет завжди цікавився своїм родоводом
і з гордістю писав: «Ім’я предків моїх зустрічається щохвилини в російській історії».
Батько поета був високоосвіченою людиною: досконало знав французьку мову,
мав велику бібліотеку, знав напам’ять безліч поезій та умів їх гарно декламувати,
сам писав вірші, любив театр, музику. З дитячих років майбутній поет мав мож -ливість бачити у батьківському домі прославленого письменника й історика М. Ка-рамзіна, поетів І. Дмитрієва і К. Батюшкова. Різнобічне коло інтересів батька, без-перечно, сприяли розвиткові художніх здібностей і у дітей.
Дитинство поета пройшло у Москві та Захаровому, помісті бабусі Марії Олексан-дрівни Ганнібал. Саме їй та няньці Орині Родіонівні маленький Олександр зобов’я -заний першими яскравими враженнями від російських народних казок, за ними він
навчився і російської грамоти.
Влітку 1811 року дванадцятирічного Олександра віддали до Царськосель ського
Ліцею — закритого навчального закладу для дітей дворян, яких мали виховувати
для державної служби. Того року прийняли лише тридцять учнів, яким у майбут-ньому судилося стати гордістю Російської імперії.
Юний ліцеїст вільно володів французькою мовою, тому його всі називали
«Француз». У роки навчання в Ліцеї Пушкін знайшов справжніх друзів: І. Пущи -на, В. Кюхельбекера, А. Дельвіга, К. Данзаса, І. Малиновського, М. Яковлєва та ін-ших. Дружба з ними тривала протягом усього життя поета. У день випуску всі вони
поклялися у вічній дружбі, обмінялися чавунними обручками і вирішили зустріча-тися кожного року 19 жовтня. В одному з віршів, присвяченому цій даті, «19 октя-бря (Роняет лес багряный свой убор…)», Пушкін писав:
Друзья мои, прекрасен наш союз!
Он, как душа, неразделим и вечен —
Неколебим, свободен и беспечен,
Сростался он под сенью дружных муз.
Куда бы нас ни бросила судьбина,
И счастие куда б ни повело,
Все те же мы: нам целый мир чужбина;
Отечество нам Царское Село.
У Ліцеї Пушкін почав писати вірші. Перший його вірш був опублікований 1814
року і називався «К другу стихотворцу». Юний автор намагався приховати своє пріз -вище і тому підписався «Н. К. Ш. П.» (якщо читати справа наліво, то вийде прізви -ще Пушкін без голосних). Взагалі, поезія ліцейського періоду вражає своєю жит -тєрадісністю, прославленням радощів життя, кохання, дружби.
У 1817 році О. Пушкін закінчив Ліцей. На випускному іспиті з російсь-
кої словесності юнак читав вірш «Воспоминание в Царском Селе», яке вразило при-сутнього на екзамені патріарха російських поетів Г. Р. Державіна. Відомий поет ві -щував йому блискуче майбутнє. Слова виявилися пророчими. Через три роки вийшла
перша велика поема О. Пушкіна «Руслан і Людмила», що зробила його знаменитим.
Г. Державін подарував молодому поетові портрет з надписом: «Переможцю учневі
від переможеного вчителя».
Після закінчення Ліцею О. Пушкін служив у Колегії іноземних справ і продов-жував писати вірші. Протягом 1817–1820 рр. змінюється характер лірики поета,
у ній з’являються волелюбні мотиви й настрої. Серед найбільш відомих віршів цьо -го періоду слід назвати оду «Вольність» (1818), в якій поєдналися традиції класи-цизму і романтичного пафосу, «Село» (1819), «До Чаадаєва» (1818), сповнені ідея-ми патріотизму, «Казки. Noель» (1818), в якій відчувається їдка іронія на царя. За
Пушкіним утверджується слава поета-вільнодумця. Це призвело до того, що моло -дого митця заслали на південь.
З 1820 р. по 1824 р. О. Пушкін перебуває в Одесі та Бесарабії. Цей період твор-чості поета літературознавці називають романтичним. О. Пушкін створює цикл поем
«Брати-розбійники», «Цигани», «Бахчисарайський фонтан», ліричні поезії «По -гасло денне світило…», «Чорна шаль», «До моря», починає писати роман у віршах
«Євгеній Онєгін».
У 1824 році поет переїздить до маєтку своїх батьків — Михайловського. Саме
там була написана драма «Борис Годунов», багато ліричних віршів: «Храни мене, мій талісман…», «Наслідування Корану», «Фонтану Бахчисарайського палацу» тощо.
14 грудня 1825 р. у Петербурзі на Сенатській площі відбулося повстання дека -бристів, серед яких було багато друзів та знайомих О. Пушкіна. Найактивніших із
них було повішено, інших — відправлено на двадцятип’ятирічне заслання до Сибіру.
На знак їхньої підтримки поет пише вірш «У глибині сибірських руд…», який пере -дає до Сибіру за допомогою М. Волконської, що їхала до свого засланого чоловіка.
Новий цар Микола I викликав О. Пушкіна до Москви, неначебто вибачивши йому
і прагнучи зробити поета покірним, привернути його на свій бік. До кінця життя Пуш-кіна цар був його цензором, за ним увесь час слідкувало III жандармське відділення
на чолі з Бенкендорфом. Проте поет залишився вірним своїм переконанням. Протягом
1826–1830 років з-під пера митця вийшли «Будиночок у Коломні», «Маленькі тра-гедії», «Повісті Бєлкіна». Восени 1830 р. було закінчено роман «Євгеній Онєгін», над
яким поет працював понад сім років.
На думку пушкінознавців, у 30-х роках у творчості Пушкіна переважає проза,
представлена такими творами, як «Дубровський», «Пікова дама», «Капітан ська доч-ка», «Історія Пугачова». В цей же період були створені поема «Мідний вершник»,
казки у віршах, «Пісні західних слов’ян», прекрасна лірика («Що в імені тобі моє -му?», «Біси», «Мій родовід» тощо).
Взимку 1828 року на одному з московських балів О. Пушкін уперше зу стрів
шістнадцятилітню Наталію Гончарову, яка щойно почала виїжджати у світ.
«Я покохав її, голова моя закрутилася»,— писав поет. Саме у цей час світ поба -чив вірш «Мадонна», в якому поет називає Наталі «чистішої краси найчистіший
взірець». Незабаром Пушкін освідчився її у коханні і запропонував руку, але отри-мав непевну відповідь. Така непевність тривала протягом двох років. І лише у бе-резні 1830 року поет одержав давноочікувану згоду. Молоді переїхали до Петербур -га. У них народилося четверо дітей: Марія, Олександр, Григорій, Наталія.
Життя складалося нелегко. Поет увесь час присвячував журналові «Современ-ник». Пушкіна цькувало світське товариство. По місту поширювалися чутки про те,
що його талант занепав, що у його дружини романи з царем та сином голландського
посланця барона Геккерена молодим Дантесом. Пушкін неодноразово одержував па -сквилі на цю тему. Щоб захистити честь своєї дружини та й свою власну, він прий -має виклик на дуель із Дантесом. Його секундантом мав бути ліцейський приятель
Данзас. Січень 1837 року приніс у дім Пушкіних непоправиму втрату: на дуелі було
поранено Пушкіна. Через декілька днів він помер. Його смерть стала трагедією не
тільки для літератури, а й для всієї Росії. Горе й обурення всього народу висловив
тоді ще нікому не відомий М. Лермонтов у вірші «Смерть поета». Поховано О. Пуш-кіна у Святогорському монастирі на Псковщині, поруч із могилами його предків.
(Учитель або підготовлений учень читає вірш А. Дементьєва «Мені наснився
сон…»)
А мне приснился сон,
Что Пушкин был спасен
Сергеем Соболевским…
Его любимый друг
С достоинством и блеском
Дуэль расстроил вдруг.
Дуэль не состоялась.
Остались боль и ярость
Да шум великосветский,
Что так ему постыл…
К несчастью, Соболевский
Тот год в Европах жил.
А мне приснился сон,
Что Пушкин был спасен…
Все было очень просто:
У Троицкого моста
Он встретил Натали.
Их экипажи встали,
Она была в вуали —
В серебряной пыли.
Он вышел поклониться,
Сказать — пускай не ждут.
Могло все измениться
В те несколько минут.
К несчастью, Натали была так близорука,
Что, не узнав супруга, растаяла вдали.
А мне приснился сон,
Что Пушкин был спасен…
Под дуло пистолета,
Не опуская глаз,
Шагнул вперед Данзас
И заслонил поэта.
И слышал только лес,
Что говорил он другу…
И опускает руку
Несбывшийся Дантес.
К несчастью, пленник чести
Так поступить не смел,
Остался он на месте.
И выстрел прогремел…
А мне приснился сон,
Что Пушкин был спасен…
3. Виразне читання учнями віршів О. Пушкіна.
(Цей вид роботи можна включити у розповідь про поета.)
4. Повідомлення учнів «О. Пушкін та Україна».
У період свого південного заслання О. Пушкін бував у Києві, милувався красою
природи українського краю, слухав пісні кобзарів, цікавився історією Київської
Русі, дух якої передав у поемі «Руслан і Людмила». Ще у ліцейський період він на-писав вірш «Козак», що є наслідуванням української пісні.
Цікавила О. Пушкіна й особистість гетьмана Мазепи, якого він змалював у по-емі «Полтава».
Відомо, що творчість російського поета любив і знав Т. Шевченко, деякі його
вірші він згадував у своєму «Щоденникові».
Ще за життя Пушкіна його твори українською мовою перекладали Л. Борови-ковський, Є. Гребінка, а згодом — С. Руданський, П. Грабовський, М. Старицький.
Усі драматичні твори поета переклав І. Франко.
У XX столітті з’являються прекрасні переклади М. Рильського, П. Тичини,
М. Бажана, А. Малишка, М. Зерова та інших.
5. Виразне читання вірша О. Пушкіна «До моря» у перекладі А. Малишка.
(Вірш можна прочитати мовою оригіналу.)
6. Бесіда за прочитаним.
— Чим знаменний цей вірш? (Він став підсумковим твором південного заслання.)
— Яким змальовано море? (Це велична стихія, непідвладна людині.)
— Знайдіть засоби художньої виразності, якими користується автор, змальову-ючи морську стихію? (Епітети: «півпрозорі хвилі», «дружній шум серед світання»,
«глухий шум», «доскучні, сірі береги»; звертання: «прощай, стихіє в вольній силі!»,
«Душі моєї світла мрія!», «о, море»; метафори: «ти сяєш в далині», «твій дружній
шум», «ти зводишся з прибою», «надію несла в журбі душа моя» тощо.)
— Яку роль у вірші відіграє прийом психологічного паралелізму? (Він допома -гає передати настрій ліричного героя.)
— Яким є настрій ліричного героя і загальний настрій вірша? (Вірш має сум -ний настрій, адже ліричний герой прощається з морем.)
— Які думки охопили ліричного героя на березі моря? (Природна стихія поро-дила філософські роздуми про життя, вона суголосна його бунтівній душі. Герой
згадує кумирів свого часу Наполеона і Байрона. Він розуміє, що усе на землі тлін-не, звучать мотиви фатальності долі, добра і зла, сумні роздуми про сенс буття («Бо
де добро — то там вартує чи то освіта, чи тиран».)
— Згадайте, символом чого у романтиків є море? (Вільної стихії, свободи.)
— Знайдіть ознаки романтизму у поезії. (Сумний настрій ліричного героя, його
бунтівлива душа, роздуми про життя і смерть, про сенс життя; краса і велич приро-ди, що одна «розуміє» душевний стан героя.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Що нового ви дізналися про життя і творчість О. Пушкіна?
— Назвіть основні його твори.
— Який із прослуханих на уроці віршів сподобався вам найбільше? Чому?
— Чи можете ви назвати тематику віршів О. Пушкіна (на матеріалі прослуха-них віршів)? (Тематика віршів різна. У поета є твори про кохання, природу, друж-бу, поезію, філософські роздуми про сенс буття.)
— Назвіть відомих вам перекладачів О. Пушкіна.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати вірші до кожного з періодів творчої діяльності О. Пушкіна; вивчити на-пам’ять вірш «До моря» або якийсь інший.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (11.02.2014)
Переглядів: 6006 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: