УРОК № 3 Тема: «Ох, я нещасний! Ох, я безталанний!» (Причини і наслідки еволюції образу Сехисмундо.) - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 3 Тема: «Ох, я нещасний! Ох, я безталанний!» (Причини і наслідки еволюції образу Сехисмундо.)
УРОК № 3
Тема: «Ох, я нещасний! Ох, я безталанний!» (Причини і наслідки еволюції образу Сехисмундо.)
Мета: допомогти учням зрозуміти образ головного героя драми, мотивацію його вчинків
та їх наслідки, з’ясувати причини еволюції образу Сехисмундо; розвивати навички
аналізу образів драматичного твору, виразного читання, логічне мислення, зв’язне
мовлення; сприяти вихованню моральних ідеалів школярів.
Обладнання: текст драми «Життя — це сон» у перекладі М. Литвинця.
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Робота з картками.
Картка № 1
1. Дайте визначення бароко як літературного напряму.
2. Назвіть найбільш відомі твори П. Кальдерона.
Картка № 2
1. Які художні принципи бароко знайшли своє відображення у драмі П. Кальде-рона «Життя — це сон»?
2. Кого з відомих іспанських драматургів наслідував Кальдерон у своїх ранніх п’єсах?
Картка № 3
1. Визначте особливості композиції драми П. Кальдерона «Життя — це сон».
2. У чому полягали особливості зображення людини барокової доби у драмі
П. Кальдерона «Життя — це сон»?
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Складною і суперечливою буває людська доля. Іноді доводиться боротися з різ-ними перешкодами на шляху до щастя, і лише здолавши їх людина відчуває задо-волення.
Складними були дороги до щастя героїв драми П. Кальдерона «Життя — це
сон». Особливо це стосується головного героя — принца Сехисмундо.
2. Бесіда з учнями.
— У чому складність долі Сехисмундо? (У тому, що перед його народженням за
розташуванням зірок було зроблено пророцтво, що він буде жорстокою людиною.)
— Якими ще були пророцтва до його народження? (Королева Клорілене бачи-ла страшні криваві сни.)
— Хто дізнався першим про долю майбутнього сина? Підтвердіть словами тек-сту. (Батько, король Басиліо, який знався на астрології.
Басиліо. До своїх звернувшись студій,
Я узрів у всьому з жалем
Те, що буде Сехисмундо
Чоловіком вкрай зухвалим,
Принцом-кривдником жорстоким
І монархом нечестивим,
За якого королівство
Стане розбратом злостивим,
Школою хвальби й пороків,
Академією зради,
А він сам, пойнятий шалом,
Серед злочинів і звади,
Має тут мене звалити,
І себе, хоч я правую,
Біля ніг його побачу
(Це із соромом кажу я!),
І мої сивини стануть
Для ступнів йому за килим.
Хто не вірить злу, коли
Зло постало зрозумілим
З його студій, що він робить
Із любові та потреби?)
— Які ще жахливі події пов’язувалися з народженням принца? (У день його на -родження сталося сонячне затемнення і померла від пологів мати.)
— Як Басиліо вирішив запобігти такому нещастю? (Він звелів побудувати вежу,
в яку посадили Сехисмундо. Хлопчик був позбавлений людського спілкування. І
лише Клотальдо, вірний слуга, постійно перебував із ним. Він же був і вчителем
принца.)
— Яким було життя принца у вежі? (Він був завжди закутий у ланцюги, повні-стю відрізаний від світу.)
— Чи здогадувався Сехисмундо, що існує якесь інше життя, окрім того, яким
жив він? (Ні. Від нього усе приховувалося.)
— Чому виникла потреба повернути Сехисмундо? (Бо виникла необхідність пе-редати комусь престол Полонії. Звичайно, буде краще, коли його займе законний
спадкоємець.)
— Яким постає у драмі король? Підтвердіть словами тексту. (Мудрим, поряд -ним правителем. Такими були його слова, звернені до придворних:
Басиліо. Це велю вам як король,
Це як батько вас прошу я,
Це як вчений вас прохаю,
Це як старший вам кажу я;
І, якщо сказав Сенека
Нам іспанський, що для краю
Рідного король — це раб,
То як раб я вас благаю.)
— Як вирішили повернути принца? (Король наказав дати Сехисмундо снодій-ного напою, перенести до палацу, після пробудження поводитися із ним як з прин-цем. А всі мають спостерігати за його поведінкою.)
— Хто першим відкрив Сехисмундо правду про нього самого? (Клотальдо.)
3. Робота з текстом.
— Знайдіть опис палацу, до якого перенесли Сехисмундо.
— Простежте, якими були його враження від того, що сталося.
Сехисмундо. О мій світе, що я бачу!
О мій світе, що я чую!
Я дивуюсь і німую,
Вірю й ні в свою удачу.
Я в палатах незрівнянних?
Як же я сюди потрапив?
Я в парчі серед єдвабів,
Поміж слуг розкішно вбраних?
Я прокинувся зі сну
В гарнім ложі, недолугий?
І мене вбирають слуги
В пишну одіж і ясну?
Не кажіть, що сон — омана:
Я збудився, день сія,—
Чи не Сехисмундо я?
Чом така до мене шана?
Як це сталося мені
Із уявою моєю,
Поки спав я, що себе я
Тут побачив не вві сні?
Долі все ж не обманути,
Хто б тут міг мене повчать?
Їм дозволю слугувать,
І хай буде те, що буде.
Звичайно, Сехисмундо був сильно вражений тим, що сталося, збентежений.)
— Прослідкуйте, якими були вчинки Сехисмундо-принца? (Сехисмундо був над-звичайно жорстоким до всіх. Він виявив невихованість у розмові з Альфонсо, по-грожував смертю Клотальдо, викинув з балкона слугу, коли йому здалося, що той
зухвало суперечив. Особливо жорстоким принц був до батька, оскільки не міг ви -бачити йому свого ув’язнення.)
— Як ви думаєте, свідомо він так поводився чи ні? Підтвердіть словами тексту.
(Мабуть, свідомо. Адже він так говорить у своєму монолозі:
Сехисмундо. Обійтись без них я можу,
Як обходився до цього,
Коли батько мене строго
Взяв у вежі під сторожу;
На мені зганяв свій гнів,
Мав мене за бузувіра
І виховував, як звіра,
Як недолюда, ростив
І бажав моєї смерті,—
Щî з обіймів, як, марн³,
Буть людиною мені
Не дають вони простерті?)
— Чи усвідомлював Сехисмундо зміни свого становища? (Сехисмундо бачив ра-зючі зміни, що сталися у його житті. Він відчував у собі появу надмірної жорсто-кості, викликаної тим, що дізнався правду про себе:
Чи це сон чи, може, яв —
Те, що бачу,— я не знаю.
Я не сплю, бо відчуваю,
Ким я був і ким я став.
Я не знав, та взнав, що я —
Це злиття людини й звіра.)
— Як ви вважаєте, чи намагається Сехисмундо боротися з ницими пристрастя -ми, що з’явилися у його душі? (На жаль, ні. Він просто вбачає в оточуючих своїх
кривдників і прагне помститися їм.)
— Яким було рішення Басиліо? (Король знову наказав повернути сина до вежі,
щоб припинити кровопролиття.)
— Як пояснили Сехисмундо повернення до вежі? (Клотальдо сказав, за велін-ням короля, що все було сном.)
— Проаналізуйте епізод «Розмова Сехисмундо з Естрелью».
Сехисмундо. Ні, сонце ти, якого теплим світлом
Живе ця зірка й сяє,
Адже у тебе світло позичає:
Я бачив у державі
Духмяних квітів їх сеньйору в славі,—
Божественна троянда
Королювала красна і галантна;
Я бачив, я примітив,
Як вирізнявся поміж самоцвітів
Той діамант сліпучий,
З якого імператор був блискучий;
І в цих ясних зібраннях
Республіки тремких зірок багряних,
Планет червоноперих
Я бачив почет у небесних сферах,
Де сонце засіяло
І, як оракул дня, владарювало.
Отож, якщо поміж зірок і квітів,
Небесних тіл, планет і самоцвітів
Найкращих вирізняють,
Чом більша за красою, що всі знають,
Слугуєш меншій, глянь ти,
Трояндо, сонце, зоре й діаманте?
— Яким постає Сехисмундо у цьому монолозі? (Сехисмундо дуже галантний
у своєму ставленні до жінок. Він захоплений красою Естрельї та Росаури. Вияв-ляється, що він може вишукано говорити про красу жінки.)
4. Переказ тексту.
— Розкажіть, хто звільнив Сехисмундо і повернув до палацу. (Народ підняв
повстання проти того, щоб престол зайняли іноземці. Дізнавшись, що у вежі заку -тий справжній спадкоємець престолу, люди звільнили його і посадили на престол.)
5. Творче завдання.
— Порівняйте два монологи Сехисмундо.
— Створіть психологічний портрет героя драми.
— Проаналізуйте синтаксичну побудову обох монологів.
Монолог I
Сехисмундо. Ох, горе тут мені! Ох, я нещасний!
Небеса, чому звалився,
Впав такий на мене гнів,
Що за злочин я вчинив
Проти вас — що народився?
Все я зважив, роздивився,
Розібрався у причині,
То й жорстокість вашу нині
Я збагнув уже сповна,
Адже злочин і вина —
Це зродитися людині.
Хочу знати все, як є,
Щоб не мучитись журбою
(Хоч я знаю, що виною
Тут народження моє),
Чом недоля мене б’є,
Щоб ще більше я страждав
Через те, що світ пізнав?
Інші також народились,
Чом же їм права судились
Ті, яких я вік не мав?
Птах зродився, як із тьми,
І красується улітку,
Схожий барвами на квітку
Чи на гілочку крильми,
Коли синяву грудьми
Крає й лине у висоти,
Занедбавши без гризоти
Десь гніздечко на межі,—
Чом, як маю більш душі,
Маю менше я свободи?
Звір народиться й міцну
Носить шкуру, різномасний,
Наче знак зірок злощасний,
Кисті мудру таїну,
Коли суть явля страшну
І жорстоку від природи,
Людській силі йде супроти
В небезпеці сам на сам,—
Чом із кращим почуттям
Маю менше я свободи?
Риба зродиться й не дише,
В піні грається морській,
Ніби човен із луски
Той, що хвилечка колише,
Аби їй плилось вільніше,
І глибокі мірить води,
Забажавши прохолоди,
Аж на дно пірнає в твань,—
Чом, як більше поривань,
Маю менше я свободи?
Зродиться ручай, пливе,
Поміж квітами зміїться,
Мов срібло несе водиця
Поміж квітами живе,
Коли дзвінко кличе, зве
Поміж квітами до згоди
І в полях без перешкоди
Плине вільно, мов дитя,—
Чом, як маю більш знаття,
Маю менше я свободи?
Що на мене ще впаде?
Наче Етна, я палаю
І готовий із відчаю
Серце вирвати з грудей:
Де закон, причина де,
Щоб людині, мов для страху,
Відібрати перевагу
З нею й пільгу ще таку,
Що Всевишній дав струмку,
Дав і рибі, й звіру, й птаху?
Монолог II
Сехисмундо. Все ж бо правда! Загнуздаєм
Честолюбство і злобу,
Це шаленство й лють сліпу,
Якщо снити знов бажаєм;
Адже ми перебуваєм
В світі, повнім таїни,
Бо життя — це сон чудний;
Знаю з досвіду, що всюди
Тут живуть сновиддям люди,
Поки збудяться вони.
Снить король, що він правує
В королівстві тут і там,
Все вирішуючи сам;
І хвала, яку він чує,
Наче вітер, лине всує;
І на попіл голосну
Смерть оберне (чи збагну?):
Хто б хотів королювати,
Коли взнав, що має встати
Збуджений від смерті-сну?
Снить багач, що він, багатий,
Лупить гроші так і сяк;
Бідний снить, що він, бідняк,
Мусить пріти й заробляти;
Снить же той, хто взявся драти,
Снить, хто гнеться й хто згина,
Снить господар, снить жона
І, як видно, всі на світі
Снять, спокусами повиті,
Хоч цього ніхто й не зна.
Сню, що тут в’язниця тьмяна,
Я в залізних ланцюгах,
А раніш себе у снах
Бачив я щасливим зрана.
Що таке життя? Омана!
Що таке життя? Це скон,
Це ілюзій всіх полон,
Чорна тінь і страховіття;
Все життя — це лиш сновиддя,
А сновиддя — тільки сон.
6. Коментар учителя.
У першому монолозі Сехисмундо постає перед читачем особистістю, яку мучать
думки про гріховність народження людини. Герой перебуває у пошуках сенсу бут-тя, прагне зрозуміти причини своїх нещасть. Він розуміє, що над ним тяжіє фатум,
але не знає як із цим боротися. Сехисмундо розмірковує над тим, що у природі теж
усе народжується, живе, розвивається, радіє життю. Природа гармонійна. Чому ж
нещасна у цьому світі людина? Може, тому, що «має більш знаття»? Але чому ж
воно приносить їй нещастя? У людини є душа, доброта, розум, але чому ж вони не
приносять їй радості?
Цей монолог Сехисмундо з часу появи п’єси «Життя — це сон» здобув широку
популярність серед іспанців. Його вивчають у школах, цитують і коментують у лі -тературознавчих і філософських дослідженнях. У його афористичних рядках за-карбовано незглибиме у своїй єдності розуміння світу, природи і людини, пориван-ня скутого духу до свободи й діяння. Монолог Сехисмундо став відомий в Україні
у взірцевому перекладі М. Лукаша.
У другому монолозі Сехисмундо розуміє, що світ повний таїни, яку людині слід
розгадати. У нього з’являється думка, що життя — це лише сон, тобто омана, ілюзія,
в яку вірять люди. Але де ж тоді реальність? Яка вона?
Тобто, з наведених монологів перед нами постає людина, сповнена сум’яття, пе -реживань, що роздирають її. У людській душі постійно борються добро і зло, нице
і високе. Вона розуміє свою гріховність, але прагне піднятися до істини.
Другий наведений монолог Сехисмундо також популярний. Сехисмундо
усвідомлює себе як особистість і осмислює свою роль у житті країни. Це моральне
переродження із звіра в людину є кульмінацією твору. В монолозі відбито бунтар -ство духу, після чого стає зрозумілим і виправданим повстання народу.
Із точки зору синтаксису в обох монологах багато питальних, окличних речень,
риторичних запитань. Переважають складнопідрядні та складносурядні речення,
які надають змогу глибше передати сутність внутрішніх переживань героя.
7. Переказ тексту.
— Розкажіть, як змінився головний герой наприкінці драми.
8. Проблемне запитання.
— Які нові акценти у фіналі твору з’явилися у Кальдерона, порівнюючи з ін -шими авторами?
9. Коментар учителя.
Як відомо, ще з античних часів усі драматичні твори мали трагічний фінал. Але
П. Кальдерон знаходить можливість щасливого розв’язання всіх конфліктів п’єси.
Сехисмундо, усвідомивши всю відповідальність, яка лягла на його плечі, став му -дрим правителем. Тобто, він сам змінив свою долю, подолавши свої ниці інстинкти,
зборовши самого себе. Принц зумів порозумітися з батьком, королем Басиліо, вга-мував своє почуття до Росаури, сприяв її одруженню з Альфонсо.
Слід зазначити, що змінилися всі герої драми. Росаура вгамувала почуття пом -сти до Альфонсо. В Альфонсо прокинулася совість, він зрозумів, що був неправий,
зрадивши Росауру, й одружується з нею. Клотальдо зізнається, що Росаура його
донька. Ця звістка пробуджує у нього батьківські почуття, любов до ближнього. Се-хисмундо одружується з Естрелью.
10. Проблемне запитання.
— Подумайте, чим можна пояснити ті зміни, що сталися з принцом Сехисмундо.
11. Коментар учителя.
П. Кальдерон у своїй драмі показав духовне перетворення людини. Драма -тург не заперечував роль долі у житті людини, але показав, як людина намагається
боротися сама з собою з метою подолати темні пристрасті, що вирують в її душі. Ця
думка втілена у словах принца Сехисмундо: «Відчуваючи тривогу, перемог я жду
великих і найбільшу, наче муку,— це змогти себе…» (переклад М. Лукаша).
Сехиcмундо вважає, що його вчителем був сон. Тобто, герой усвідомив мінливість
долі, примарність земних благ, зрозумів, що вони є швидкоплинними. Головним для
людини має стати духовне, бо саме через нього особистистість може наблизитися до
Бога. А це єдиний шлях спасіння душі.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Висловіть своє враження від образу принца Сехисмундо.
— Чи є у драмі якісь повчальні моменти? (Не можна сліпо вірити у горо скопи.
Людина зажди повинна боротися з негативними обставинами життя.)
— Які риси вдачі головного героя відповідають бароковому світосприйняттю?
(Віра у долю, у духовні можливості людини, намагання проникнути у таємниці бут-тя, суперечності у душі людини.)
— Яка роль монологів головного героя у розкритті його образу? (За допомо -гою монологів читач глибоко проникає у душу героя, краще розуміє його внутріш-ній світ.)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Складіть план-характеристику образу Сехисмундо. Випишіть із драми філо -софські висловлювання різної тематики.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (28.11.2013)
Переглядів: 8171 | Рейтинг: 2.4/9
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: