УРОК № 38 Тема: Творчість Адама Міцкевича — апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні. Цикл «Кримські - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 38 Тема: Творчість Адама Міцкевича — апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні. Цикл «Кримські

УРОК  №  38
Тема:   Творчість  Адама  Міцкевича  —  апогей  польського  романтизму.  Перебування 
в   Росії  й  Україні.  Цикл  «Кримські  сонети».
Мета:  ознайомити  учнів  із  життям  і   творчістю  відомого  польського  поета  А.   Міцкевича; 
розкрити  ідейно-художній  зміст  та  тематичну  структуру  циклу  «Кримьскі  сонети»; 
проаналізувати  основні  мотиви  циклу;  схарактеризувати  образ  ліричного  героя; 
визначити  романтичні  риси  поезії  митця;  виховувати  повагу  до  внутрішнього  світу 
людини,  любов  до  вітчизни.
Обладнання:   портрет А.  Міцкевича; карта Криму, репродукції з   краєвидами Криму; запис музики 
М.  Огінського  «Прощання  з  батьківщиною»;  збірки  поезій  поета  (у  перекладах  на 
вибір  учителя);  словник  літературознавчих  термінів.
Адам Міцкевич, без сумніву, 
найбільший поет польської нації   
і   один із найгеніальніших людей,  
яких видало людство.
І. Франко
ХІД УРОКУ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Перевірка вивчених напам’ять віршів Г. Гейне.
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення учнів «Життя А. Міцкевича».
Народився А.  Міцкевич 24 грудня 1789 року поблизу містечка Новогрудка (те-пер — територія Білорусі) у   сім’ї небагатого шляхтича-адвоката.
Легенди Білорусі й  Литви, історичні оповідки про минуле Польщі привіз із со-бою молодий Міцкевич у  1815 р. до Вільно, де був зарахований студентом універси-тету на історико-філологічний факультет.
Починаючи  з  1817  року  Міцкевич  стає  учасником  таємних  патріотичних  ор -ганізацій  («Товариства  філоматів»  (тобто  «тих,  що  люблять  науку»)  і   «Товариства 
філаретів» (тобто «тих, що люблять доброчесність»), які ставили собі на меті боро -тися за свободу й   незалежність Польщі.
У  травні  1822  року  вийшла  перша  збірка  А.  Міцкевича  «Поезія»,  ліричні  ба-лади,  пісні,  романси  якої  спираються  на  традиції  польської  і   литовської  народної 
творчості.
Але на початку 1820-х років учасники товариств зазнали переслідувань з  боку 
представників офіційної влади. 22 жовтня 1823 року був заарештований і   Міцкевич. 
«Філомати» й   «філарети», щоб урятувати поета, говорили на допитах, що він не на -лежав  до  їхніх  угруповань.  20  квітня  1824  року  Міцкевича  звільнили,  йому  забо -ронили виїжджати з  Вільно, де відбувалися бурхливі політичні події. Через півро-ку за рішенням суду поет повинен був виїхати з   Литви у   центральні губернії Росії. 
Протягом  двох  днів  Міцкевич  змушений  був  назавжди  залишити  свою  рідну  Лит -ву, до якої відтепер линув тільки у  спогадах та мріях.
Дорога  вигнанця  пролягла  до  Петербурга,  де  він  знайшов  добрих  друзів  серед 
діячів  російської  культури  (К.  Рилєєв,  С.   Бестужев-Марлінський,  О.  Вяземський, 
Д.  Веневітінов,  М.   Погодін).  Наприкінці  1826  року  Міцкевич  познайомився  з  О. 
Пушкіним,  який  дуже  приязно  поставився  до  польського  поета.  Згодом  Міцкевич 
вирушає на південь України — в  Одесу та Крим.
2. Повідомлення учнів «Міцкевич і Україна».
В  Україні  Міцкевич  перебував  понад  дев’ять  місяців.  За  цей  час  він  відвідав 
Київ, Харків, Одесу. Під час перебування у  Харкові в  грудні 1825 року поет познай-омився з  відомим українським письменником П.   Гулаком-Артемовським, який по-тім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.
Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна приро -да цієї «землі богів і  поетів» дала поштовх творчому натхненню, але навіть краса не 
змогла  вгамувати  його  сум  за  батьківщиною.  Увесь  біль  поета-вигнанця  вилився  на 
сторінках збірки «Кримські сонети», яку співвітчизник автора М.  Мохнацький назвав 
«новим поетичним відкриттям». Це був єдиний позитивний відгук на книгу митця, 
яку реакційна польська критика зустріла зі злою ворожістю.
Взагалі,  творчість  геніального  польського  поета  відома  в  Україні  ще  з  20–30-х  
років минулого століття. Відомо, що нею захоплювався Т.  Шевченко, Міцкевича пере-кладали і переспівували П. Гулак-Артемовський, Л.  Боровиковський, О. Шпигоцький, 
І.  Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Бажан, А.  Малишко, І. Драч.
3. Бесіда на повторення вивченого.
—  Згадайте, який ліричний твір називається сонетом. (Сонет (італ. sonetto   — 
звучання)  —  ліричний  вірш,  який  складається  з  14  рядків  5-стопного  чи  
6-стопного ямба.)
—  Де і   коли з’явився сонет? (В Італії, очевидно, на початку XIII століття, пов’я-заний із творчістю Данте та Петрарки.)
—  Хто з  поетів працював у   цьому жанрі? (В. Шекспір, Мікеланджело, Дж.  Міль-тон, П.  Ронсар, І.   Франко, М.  Зеров, М.   Рильський, Є. Маланюк, А.  Малишко та ін.)
4. Слово вчителя.
Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.
5. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Сонетний цикл  — це низка віршів, об’єднаних спільною ідеєю.
6. Слово вчителя.
Основна ідея циклу «Кримські сонети» — ностальгія за батьківщиною, яку ви -мушено  покинув  митець.  Усі  вірші  збірки  пов’язані  між  собою  образом  ліричного 
героя, еволюція якого становить головний інтерес автора. У  кожному сонеті є   цен -тральні образи-символи, що набувають розвитку у  наступних поезіях.
Епіграфом  до  циклу  є  слова  німецького  поета  Ґете:  «Хто  хоче  зрозуміти  пое-та,  той  мусить  піти  в   поетову  країну».  Щоб  зрозуміти  творчість  поета  необхідно 
збагнути  духовний  світ  митця,  його  інтереси  й  прагнення,  що  і  складають  «поето -ву країну».
7. Виразне читання сонета «Бахчисарай» у перекладі М. Рильського.
8. Бесіда за прочитаним.
—  Яким зображений палац ханів Гіреїв? (Палац мертвий, порожній.)
—  Що  є  окрасою  палацу?  (Фонтан,  що  «промовляє  і  шумить».  Він  єдиний 
«живий серед царства мертвих». У  цих словах — докір людству.)
—  Як  ви  думаєте,  символом  чого  є  фонтан?  (Символом  справжнього  кохання 
і   страдницької долі чужинця (чужинки), що гине в   нерідній землі.)
—  Яка  тема  цього  вірша?  (Автор  підкреслює  думку  про  духовне  спустошення 
світу. Влада, слава, могутність хана — це одна швидкоплинна мить. Залишаються 
лише вічні цінності, зокрема, кохання.)
—  Доведіть, що цей вірш є   сонетом. (Ліричний вірш, 14 рядків, 6-стопний ямб, 
витримується схема римування сонета.)
9. Виразне читання поезії «Гробниця Потоцької» у перекладі М. Рильського.
10. Бесіда за прочитаним.
—  Яка основна думка твору? (Чужина — це духовна неволя.)
162
—  Який  прийом  використовує  автор  у   побудові  вірша?  (Сонет  побудований  за 
принципом контрасту. Прекрасна природа протиставляється смертній печалі.)
—  Як  доля  Марії  Потоцької  переплітається  з   долею  ліричного  героя  вірша? 
(Марія  Потоцька  «зів’яла,  мов  троянда  молода»,  в  гаремі  хана  від  туги  за  батьків-щиною. Серце ліричного героя теж «в’яне» від розлуки з  вітчизною. У  відображен -ні страждань ліричного героя бачимо тяжку долю поета-вигнанця.)
—  Які рядки твору підкреслюють відданість героя рідному краю? («Зірки, обер-нені до польської землі…».)
—  Які засоби художньої виразності використовує автор? (Епітети «трояндо мо-лода», «юні дні», «огненна сльоза»; метафори «зірки, обернені до польської землі», 
«погляд, «повипікав сліди».)
—  Який загальний настрій сонета? (Сумний, меланхолійний.)
11. Прослуховування музики М. Огінського «Прощання з батьківщиною. Полонез».
—  Як  музика  відомого  польського  композитора  перегукується  з  поетичними 
рядками А.   Міцкевича?
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Робота за епіграфом.
—  Спробуйте  підтвердити  думку  І.  Франка  фактами  із  творчої  біографії  Міц -кевича.
2. Підсумкова бесіда.
—  Які  факти  біографії  польського  поета  відобразилися  у  його  збірці  «Кримсь-кі сонети»?
—  Визначте основні теми цієї збірки.
—  У чому полягають особливості сонетного циклу?
3. Творче завдання.
—  Покажіть на прикладі поезій А.   Міцкевича особливості сонета як літератур-ного жанру.
—  Подумайте, які нові можливості цього жанру відкрив А.  Міцкевич?
(А. Міцкевич писав не про любов до жінки і  тугу за нею, а   про любов до рідно-го краю, батьківщини.)
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Вивчити  напам’ять  один  із  сонетів  А.  Міцкевича  (на  вибір);  провести  дослід-ницьку  роботу  (порівняти  сонети  Міцкевича  й  Ф.  Петрарки,  В.  Шекспіра,  знайти 
спільні й   відмінні риси.)
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (14.01.2014)
Переглядів: 4704 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: