УРОК № 33 Тема: Сатирично-метафоричний зміст казки-новели. Іронія та гротеск у творі. - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 33 Тема: Сатирично-метафоричний зміст казки-новели. Іронія та гротеск у творі.

УРОК  №  33
Тема:   Сатирично-метафоричний  зміст  казки-новели.  Іронія  та  гротеск  у  творі.
Мета:  допомогти учням зрозуміти сатиро-метафоричний зміст твору, з’ясувати роль фан -тастики й   іронії у   творі; засвоїти поняття про гротеск; навчати учнів робити узагаль-нення  та  висновки.
Обладнання:   тексти твору у  перекладі С. Сакидона; словник літературознавчих термінів; ілюстрації 
до  твору  роботи  Е.  Т.   А.   Гофмана,  М.  Гольца,  В.   Трагоута.
ХІД УРОКУ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Бесіда на повторення.
—  Згадайте, що таке фантастика?
—  З  якою  метою  вона  використовується  у  творі?  (Фантастика  (грецьк. 
phantastice — здатність уявляти) — світ химерних уявлень та образів митця, який 
базується на основі раніше засвоєних фактів із реального життя.)
—  Дайте  визначення  іронії.  (Іронія  (грецьк.  eironіа  —  лукавство,  глузування, 
удавання) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до 
предмета зображення.)
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда з учнями.
—  Згадайте,  які  фантастичні  персонажі  діють  у  творі.  (Фея  Рожа-Гожа  і  маг 
Проспер Альпанус.)
—  У  чому  полягає  незвичайність  розкриття  цих  образів?  (У  зображенні  чарів-ників тісно переплітаються їхні надприродні сили з  буденними речами, заняттями.)
—  Якого ефекту досягає автор, використовуючи цей прийом? (Ефект комізму.)
—  Згадайте, які властивості мали золоті волоски на голові Цахеса?
—  З якою метою Рожа-Гожа наділила ними малюка Цахеса? Чи виправдалися 
її сподівання? Чому?
—  Як ви думаєте, чому тільки Бальтазар міг знищити ці волоски?
2. Творче завдання.
—  Підтвердіть  прикладами  з  тексту,  що  в  зображенні  чарівників  тісно  пере-плітається фантастичне й   реальне.
—  Подумайте, яка роль чарівників у   творі.
—  Кому вони допомагають?
3. Коментар учителя.
Чарівники  панують  у   світі,  вершать  долі  героїв,  бо  самі  люди  не  здатні  цього 
зробити.  Вони  допомагають  тільки  порядним  і  благородним  людям,  творчим  нату-рам,  а  карають  бездуховних  і  нікчемних  міщан.  Чарівники  звільняють  людей  від 
чар,  зменшуючи  цим  їхню  відповідальність  за  вчинене.  Але  реальне  життя  зовсім 
інше.  І  його  проблеми  не  можна  вирішити  за  допомогою  чарівних  сил,  яких  не  іс -нує в  дійсності.
4. Робота з ілюстраціями Е. Т. А. Гофмана, М. Гольца, В. Трагоута до образу Цахеса.
—  Розгляньте подані ілюстрації.
— Яким бачать героя художники М. Гольц і В. Трагоут? (Потворним та огидним. 
Малюнки  Гольца  графічні.  Відповідно  до  тексту  художник  зображує  героя  значно 
меншим від інших персонажів, малюючи його лише чорною фарбою, що найкраще 
виражає сутність Цахеса. Роботи В.   Трагоута нагадують карикатури, підкреслюю -чи негативні риси Цахеса.)
—  Яким змальований Цахес у  Гофмана? (Малюнки Гофмана теж карикатурні.)
—  Подумайте, який прийом зображення Цахеса використовує Гофман-письмен-ник і  Гофман-художник? (Іронію, що відобразилася у карикатурних малюнках. А  та-кож поєднання фантастики з  реальним баченням. У  митця Цахес занадто потворний.)
5. Слово вчителя.
У  своєму  творі  окрім  прийому  іронії  Гофман  використовує  прийом  гротеску.
6. Робота з літературознавчим словником.
Гротеск  (італ.  grotta  —  грот,  печера)  —  вид  художньої  образності,  для  яко -го  характерними  є   фантастична  основа,  тяжіння  до  особливих,  незвичайних,  
ексцентричних,  спотворених  форм  (звідси  зв’язок  гротеску  з  карикатурним  
і   огидним),  поєднання  в  одному  предметі  або  явищі  несумісних,  контрастних  яко -стей (комічного з   трагічним, реального з  фантастичним тощо), заперечення устале-них  художніх  і   літературних  норм  (звідси  зв’язок  із  пародією,  травестією,  бурле -ском), стильова неоднорідність (поєднання мови поетичної з  вульгарною, високого 
стилю з   низьким тощо). Гротеск відкрито й  свідомо створює особливий  — неприрод-ний, химерний, дивний світ.
Термін «гротеск» походить від знайдених на межі XV–XVI ст.  Рафаелем Санті 
у   римських підземних гротах химерних настінних малюнків з  поєднанням рослин -них і  тваринних форм.
7. Запитання до учнів.
—  У  зображенні  якого  героя  автор  використовує  прийом  гротеску?  (У  зобра-женні Цахеса.)
8. Переказ тексту.
—  Розкажіть, як склалася доля усіх героїв повісті.
9. Проблемні запитання.
—  Як ви думаєте, чи здійснилася романтична мрія Бальтазара? (Так, але вона 
виявилася звичайним міщанським щастям.)
—  Подумайте,  яке  значення  для  розуміння  твору  має  його  фінал.  (Історія 
завершується  радісним  весіллям  Бальтазара  та  Кандіди,  яке  святкували 
у   приміській  віллі.  Кандіда  була  чарівна:  убратися  їй  допомагала  фея  Рожа-Го-жа.  Вона  ж  подарувала  нареченій  чудове  намисто:  відколи  дівчина  його  одягла, 
то  вже  не  дратувалася  через  дрібниці.  На  весіллі  були  усілякі  дива:  солодкі  пісні 
про кохання, столи, що піднімалися з-під землі повні наїдків та питва. Опівночі спу -стився золотий жук, і   Проспер Альпанус, попрощавшись з  усіма, полетів до Індії.
Бальтазар  розумно  користувався  своїм  приміським  маєтком,  став  добрим  пое -том. Кандіда ніколи не дратувалася, бо не знімала чарівного намиста.
Герой,  що  протистояв  філістерам,  отримав  за  свої  страждання  нагороду:  дім, 
багатство, красиву дружину. Та разом із тим, він став таким, як усі. Реальність по -рушила  казку,  поставила  під  сумнів  не  тільки  можливість,  а  й   необхідність  втечі 
від дійсності.)
—  Як ви вважаєте, який моральний урок пропонує ця казка-новела?
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
—  Яка країна у  творі є  втіленням поетичної мрії, а   яка — реальності? (Поетич-на мрія — це казкова країна Джиністан, а  реальний світ представлений князівством 
Барсануфа — Керпесом, в   якому читач бачить Німеччину.)
—  Подумайте, з  якою метою автор уводить у  твір двоплановість? (У реальному 
світі  панують  матеріальні  цінності,  у   фантастичному  —  вищими  цінностями  є  дух 
і   природа. Цим автор підкреслює недосконалість буржуазного суспільства, його ду-ховну і  моральну ницість.)
—  Поміркуйте, з   якою метою автор звертається в  останньому розділі до читача?
—  Як ви думаєте, чому Гофман використав жанр казки-новели?
—  Як ви вважаєте, чи має цей твір щасливий кінець?
2. Підсумкове слово вчителя.
У  своєму  творі  Гофман  показує  зіткнення  двох  світів,  але  вони  взаємопов’я -зані.  Прийоми  сатири,  іронії,  гротеску  дають  можливість  гостро  висміяти  недо -сконалість державної системи, що породжує цахесів-цинноберів, знищує моральні 
цінності, вбиває духовність, робить непотрібним талант. Жанр казки допомагає ав -торові висловити власне ставлення до суспільства, влади, висміяти філістерів, зма -лювати  свій  романтичний  ідеал.  Але  він  розбивається,  зіткнувшись  з  реальністю: 
люди визнають не ідеал, а  те, що за нього видають. Ось чому Цахеса і   після смерті 
вважають міністром Циннобером. А  улюбленець автора Бальтазар хоча й  став пое-том, але за допомогою чарівних сил він віддаляється від реального життя, стає бай -дужим  до  його  потреб  і   негараздів  і   замикається  на  своєму  щасті.  Та  виявляється, 
що романтичне щастя є  лише ілюзією, казкою, поетичною фантазією. І в  цьому теж 
виявляється гірка іронія Гофмана-митця.
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Повторити вивчене, підготуватися до написання творчої роботи.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (14.01.2014)
Переглядів: 2340 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: