УРОК № 24 Тема: Й. К. Ф. Шиллер. Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особи - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 24 Тема: Й. К. Ф. Шиллер. Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особи
УРОК № 24
Тема: Й. К. Ф. Шиллер. Народна драма «Вільгельм Телль», поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Символічний сенс сцени на Рютлі.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю німецького письменника Й. К. Ф. Шиллера;
поглиблювати навички роботи з науковою літературою, готувати повідомлення на задану тему; розвивати навички ораторського мистецтва, конспектування, виразного та коментованого читання, інсценізації, логічного мислення, зв’язного мовлення; ви -ховувати патріотичні почуття, прагнення до свободи й незалежності особистості.
Обладнання: портрет Й. К. Ф. Шиллера; виставка його творів; текст драми «Вільгельм Телль»
у перекладі Б. Тена.
ХІД УРОКУ
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Німецьке Просвітництво подарувало світові ще одну яскраву особистість —
видатного поета й драматурга Йоганна Крістофа Фридріха Шиллера. Російсь-кий письменник О. Герцен назвав його «поетом благородних поривань». Росій -ський літературний критик В. Бєлінський так писав про письменника: «У поезії
Шиллера ви вклонитеся з любов’ю й благоговінням перед трибуном людства, провіс -ником гуманності, пристрасним прихильником усього високого й морально пре -красного».
2. Робота з портретом письменника.
— Яким зображено поета?
— Які риси характеру можна визначити за зовнішнім виглядом поета?
3. Словесні портрети Ф. Шиллера. Спогади сучасників.
(Учитель може зачитати словесні портрети поета чи підготувати роздатковий
матеріал.)
1) Йоганн Готфрід Грубер, професор історії, письменник (бачив уперше Шилле -ра у 1791 році сімнадцятирічним студентом): «Він був високим на зріст і дуже
худим. Здавалося, що його тіло не в змозі витримати велетенської роботи роз-уму. Обличчя його було блідим, змарнілим, але тихою замрієністю сяяли його
прекрасні палаючі очі, а високе й горде чоло видавало у ньому глибокого мис-лителя. Він зустрів нас привітно, уся його постать приваблювала до себе. Ніякої
підкресленої гордині чи пихатості не було помітно у нього, таким щирим і від-вертим був він у своїх висловлюваннях, так щедро розкривав гостю своє пре-красне серце, що не минуло й півгодини, як мені здалося, що ми знаємо один
одного багато років».
2) Генрієтта Герц, друг сім’ї : «Шиллер був високим на зріст. Верхня частина його
обличчя вражала своєю одухотвореністю, хоча його блідість та рудувате волосся
дещо псували загальне враження. Коли під час розмови його обличчя пожвав -лювалося, на щоках проступав легкий рум’янець, в блакитних очах з’являвся
блиск. Тоді весь його образ набував гармонії».
3) Й. В. Ґете, німецький письменник: «Шиллер був величним у розмові за чайним
столом і так само величним був би він, безперечно, і в державній раді. Його ніщо
не стримувало, ніщо не спиняло вільного польоту його думки. Всі великі пла -ни він творив вільно. Це справжня людина».
4. Бесіда з учнями.
116
— Що у характері Шиллера привертало увагу усіх, хто його знав? (Людяність,
скромність, одухотворенність.)
— Чи збігається бачення поета сучасниками з вашим власним?
5. Повідомлення учнів про життя і творчість Ф. Шиллера.
Життя Ф. Шиллера було тяжким, як і життя багатьох німецьких інтелігентів
тієї пори.
Народився він 10 листопада 1759 року в маленькому містечку Марбах Вютем-берзького герцогства. Батько його був військовим фельдшером, мати — донькою
сільського пекаря. У родині було троє дітей (старша донька Христофіна народила-ся 1757 року, а 1766 року в сім’ї з’явилася ще одна донька — Луїза).
Христофіна й Фридріх (його вдома називали Фріц) росли дуже дружно, разом
відвідували сільську школу в містечку Лорх, де проводили кожного дня до п’яти
годин влітку і до шести взимку. Учитель був дуже лінивим, відповідно й навчання
було нецікавим. Діти часто прагнули пропустити школу. Доброї матері вони не бо -ялися, але дрижали перед батьком і не наважувалися пропускати уроки, коли він
був удома. Батько мріяв, що син стане священиком і віддав його на навчання до міс -цевого пастора Мозера, доброї й порядної людини. Разом із сином пастора Фридріх
вивчав латину, грецьку мову, а потім хлопці дружно гралися у різні дитячі ігри.
Коли Фридріху виповнилося 14 років за наказом герцога Карла Євгенія
його віддали до військової академії, в якій він провчився до 21 року. В ака-демії вивчалися основні предмети (історія, філософія, давні мови, географія),
окрім того — лісове господарство, юриспруденція, природничі науки, медици-на, камералістика (цикл економічних та адміністративних дисциплін). У цьо -му навчальному закладі панував суворий режим. День починався о п’ятій ранку
(о шостій взимку), юнаки вмивалися, одягалися, застилали ліжка, прибирали голо -ву (час витрачався на розкручування кісок і папільйоток), через годину після про-будження відбувався рапорт, ранкова молитва, сніданок із підігрітого борошняного
супу. З сьомої до одинадцятої тривали заняття. Потім відводився час для чищення
одягу. І знову рапорт, тепер уже герцогові. На обід ішли шеренгою. Після обіду, що
проходив в абсолютній тиші, проводилося марширування, а потім знову проходило
навчання до о пів на сьому. Година відпочинку, щедра вечеря, яку запивали лише
водою. О дев’ятій усі мали бути в ліжку.
Фактично в основу виховання в академії було покладено принцип повного при -душення свободи. Шиллер згадував: «Доля жорстоко терзала мою душу. Через пе -чальну похмуру юність вступив я в життя, і безсердечне, безглузде виховання галь-мувало в мені легкі, прекрасні порухи перших народжуваних почуттів…» Єдиною
відрадою для юнака протягом цього періоду стала класична література: твори грець -ких авторів, Шекспір, Руссо, Лессінг. Під впливом великих майстрів слова Шил -лер сам почав писати спочатку вірші, а потім взявся за драму під назвою «Розбій -ники». П’єсу було поставлено у 1782 році у Мангейському театрі. Хоча на той час
Шиллер уже став полковим лікарем і служив у Штутгарті, але герцог усіх випуск-ників академії вважав своєю власністю. За самовільну поїздку на виставу молодо -го автора посадили під арешт і заборонили писати що-небудь, окрім медичних пра-ць. Шиллеру нічого не залишалося, як утекти із Штутгарта, що він і зробив глухої
ночі 17 вересня 1782 року.
Протягом певного часу поет блукав Німеччиною у пошуках притулку. Мангейм,
Лейпціг, Дрезден… У 1788 році Шиллера запрошують до Йєнського університету на
посаду професора. Поет читає лекції з історії, вивчає філософію Е. Канта, пише пра-ці з історії та естетики. Його матеріальне становище покращується, і він вирішив
навіть одружитися з Шарлоттою фон Лангефельд. У по дружжя народилося четверо
дітей, два сини і дві доньки.
У Лейпцігу 1785 року поет створив свою знамениту оду «До Радості», на текст
якої написана заключна частина Дев’ятої симфонії Л. В. Бетховена.
У 1788 році Шиллер познайомився з кумиром своєї юності Й. В. Ґете, що жив не -подалік у Веймарі. Перша зустріч виявила різницю поглядів обох письменників: Ґете був матеріалістом, Шиллер — ідеалістом. Та Ґете зацікавила «сила дивної чарівності
Шиллера, що притягував усіх, хто з ним спілкувався». Починаючи з 1794 року, їхні
взаємини переростають у міцну дружбу. Разом вони видають журнал «Ори», в яко -му ставлять за мету естетичне виховання читачів, щоб, як оголошувалося у жур-налі, «з’єднати розрізнений політичний світ під знаменом істини й краси». Пишуть
«Ксенії» (у перекладі з грецьк.— «подарунки гостям») — епіграми у формі двовір-шів (існували у Давньому Римі, зокрема у творчості поета Марціалла). Плодом їх-ньої творчої співдружності у 1798 році стали балади (цей рік називають баладним
роком, баладним поєдинком двох митців). З-під пера Шиллера виходять такі тво -ри, як «Івікові журавлі», «Рукавичка», «Кубок», «Полікратів перстень» та інші.
Пише він і драматичні твори, серед яких можна назвати «Валленштейн», «Марія
Стюарт», «Орлеанська діва», «Вільгельм Телль», «Підступність і кохання» та інші.
Та непомітно підкрадалася хвороба. У перших числах травня Шиллеру стало
зовсім погано, він змушений лягти у ліжко. Його душив страшенний кашель, хоча
свідомість не покидала його. 8 травня поет почувався зовсім зле. Та раптом він по -просив перо і папір, але зміг написати лише три букви, роздратовано крикнув «наф-та» — і життєві сили покинули його. 9 травня поет помер.
Поховали Ф. Шиллера у ніч на 12 травня 1805 року. Уранці наступного дня
у присутності великої кількості людей, що прийшли до будинку митця, виконував-ся «Реквієм» Моцарта. Нині, як уже говорилося, прах двох великих поетів Німеч -чини — Ґете і Шиллера — спочиває у спільній гробниці у Веймарі.
Творчість Ф. Шиллера відома в усьому світі. В Україні твори поета у пере-кладі Й. Левицького з’являються наприкінці 30-х років XIX століття. Згодом
до його творчості зверталися Ю. Федькович, І. Франко, П. Куліш, Б. Грінченко.
На сценах українських театрів і сьогодні йдуть кращі п’єси драматурга — «Розбій -ники», «Підступність і кохання», «Вільгельм Телль».
6. Повідомлення учнів «Історія створення п’єси „Вільгельм Телль”».
Як стверджують історики, Вільгельм Телль — герой легендарний. У Швейцарії
з давніх-давен існувала легенда про мисливця, який збив яблуко з голови сина. Ім’я
цього лучника протягом багатьох віків асоціювалося з визвольною боротьбою швей -царських кантонів (округів) проти австрійського нашестя. Шиллер багато читав про
ці події, але поштовх до написання п’єси дали йому розповіді Ґете.
Й. В. Ґете сам довго носився з думкою про написання епічної поеми про відомо -го швейцарського героя. Він декілька разів побував у Швейцарії, що полонила його
своїми ландшафтами, героїзмом жителів, а найбільше — легендарним героєм. Але
з різних причин поема не була написана. А Шиллер вирішив втілити у життя задум
свого старшого друга і кумира. П’єса писалася з 25 серпня 1803 року по 18 лютого
1804 року. В основі твору — реальний епізод історії: повстання швейцарських кан -тонів проти австрійського панування.
Ф. Шиллер обклався книгами з історії Швейцарії, вивчав побут і звичаї цієї
країни, на стінах кабінету розвісив картини з швейцарськими краєвидами й війсь-кові карти. Коли драма була написана й опублікована, швейцарці здивувалися, як
німецькому драматургові, що жодного разу не відвідав їхньої країни, силою поетич -ної уяви так точно і яскраво вдалося зобразити їхню батьківщину. На знак осбли -вої прихильності до письменника вони спорудили йому своєрідний пам’ятник: на
велетенській скелі Фірвальдштатського озера, де відбувалося зібрання трьох кан -тонів, що вирішили піднятися на боротьбу, висічені слова: «Співцеві Телля Фридрі -ху Шиллеру, від кантону Урі».
7. Бесіда з учнями.
— Де відбувається дія твору? (У Швейцарії.)
— Що лежить у центрі конфлікту? (Визвольна боротьба швейцарців проти чу -жоземних загарбників — австрійських князів Габсбургів.)
— Хто з героїв утілює основний конфлікт твору? (У центрі конфлікту — проти -стояння імперського намісника Германа Геслера і Вільгельма Телля.)

— Селяни скількох кантонів піднялися на боротьбу проти іноземних загарб-ників? (Трьох кантонів: Швіцу, Урі, Унтервальдену.)
8. Виразне читання дії першої, яви першої.
9. Бесіда за прочитаним.
— Подумайте, яке значення має опис бурі на початку п’єси для розвитку сюже-ту твору? (Твір починається досить символічно: насувається буря, гроза. Її набли -ження відчувається у природі. Неспокійними є і людські стосунки. За допомогою зо-браження природного явища у творі створюється велике напруження.)
— Що стало приводом до подій, що розгорнулися у творі? (Селянин з Унтерваль-дену Конрад Баумгартен убив австрійця, який намагався збесчестити його дружину.)
— Хто ризикнув урятувати селянина від погоні? (Вільгельм Телль, який був
добрим веслярем, порядною і сміливою людиною. «Вчинив я те, чого не міг не
вдіять»,— говорить він.)
— Як вчинили австрійці, коли дізналися, що утікачеві допомогли і він утік?
(Вони спалили і зруйнували селище.)
10. Інсценізація уривку «Розмова Штауффахера і його дружини Гертруди» (дія перша,
ява друга).
(Показують підготовлені учні.)
11. Бесіда за прочитаним та побаченим.
— Чому Гертруда була стурбована? (Вона бачила свого чоловіка весь час по-хмурим і розуміла, що його щось турбує.)
— Що не давало спокою Штауффахеру? (Те, що імперський намісник (ландфогт)
у нього може забрати його господу.)
— Яку сміливу пораду дала Гертруда? Зачитайте. («Беріть сокири в руки,
Відважним допоможе сам Господь!..»)
— Як ця порада вплинула на Штауффахера? (Він вирішив порадитися зі своїм
приятелем Вальтером Фюрстом про те, як захистити рідний край. Тобто, селяни по -чинають збирати сили для спільної боротьби.)
12. Бесіда з учнями. (Сцена «Рада на лісовій галяві Рютлі» (дія друга, ява друга)).
— Чому селяни зібралися на цю раду? (Бо урвалося їхнє терпіння.)
— Яка думка пролунала з уст Штауффахера? Зачитайте її й прокоментуйте. («Ми
не новий союз тут закладаєм, а стародавній, батьківських часів, союз відновлюєм.
І знайте, браття, хоч гори й озеро нас розділяють і хоч окреме в нас урядування, ми
роду одного й одної крові, з єдиної походимо вітчизни…» У цих словах лунає думка
про єдність усіх селян, а ширше — народу.)
— Проаналізуйте монолог Штауффахера від слів «Багато є народів під ярмом…»
до слів «… За наших жон і за дітей повстаньмо!» Подумайте, яка його роль у розвит-кові конфлікту? (У цих словах виражено думку про об’єднання для боротьби про -ти спільного ворога.)
— Якою була клятва селян? («Хай будемо, як прадіди, ми вільні, хай краще
смерть, аніж у рабстві жити. На Бога покладаємо надію, не страшимось могутності
людей».)
— Яке ширше значення цієї сцени? (Її слід сприймати як заклик до національ-ного об’єднання.)
III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Проблемне запитання.
— Яка тема та ідея твору? (Тема п’єси — боротьба швейцарців за свою націо-нальну єдність. Ідея — рівність усіх людей, природне право людини на свободу.)
2. Підсумкова бесіда.
— Чи вразило вас що-небудь у біографії письменника?
— Із чим були пов’язані труднощі життєвого та творчого шляху Ф. Шиллера?
119
— Які найголовніші віхи його біографії можна виділити?
— Яку роль для творчого зростання поета мала його дружба з Ґете?
— Назвіть найвідоміші твори Ф. Шиллера.
— Чому, на вашу думку, легендарна особа Вільгемьма Телля зацікавила Ф. Шил-лера?
— Яке ваше враження від п’єси Ф. Шиллера «Вільгельм Телль»?
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати цитатний матеріал для характеристики образів Вільгельма Телля та
Геслера.
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (28.11.2013)
Переглядів: 6662 | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: