УРОК № 1 Тема: Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське й українське бароко. - Зарубіжна література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 9 клас

УРОК № 1 Тема: Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське й українське бароко.
УРОК № 1
Тема: Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське
й українське бароко.
Мета: ознайомити учнів із поняттям «бароко», особливостями цього художнього напряму;
розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, уміння складати конспект і тези лек-ції, готувати повідомлення на культурологічну тему; сприяти розширенню світогляду
школярів.
Обладнання: підручник; словник літературознавчих термінів; репродукції картин М. Караваджо
«Ворожка», П. П. Рубенса «Полювання на левів», «Єлена Фоурмен із дітьми», Ф. Халса
«Циганка», Рембрандта «Флора», Д. Веласкеса «Меніни»; фото церкви Андрія Пер -возванного у Києві, церкви Печерської лаври, Софіївського собору, Михайлівського
собору.
Культура бароко не обіцяла людям
легкого і ясного щастя на землі. Вона не
спокушала їх полегшеними відповідями
на вічні питання, але вчила бути
совісними, мудрими, свідомими своєї
належності до вічності.
А. Макаров,
літературознавець
Бароко — це художнє світосприйняття,
яке відбиває особливості свого часу
і з’являється тоді, коли оптимізм,
простота і прозора ясність, властиві
творчості митців ренесансної доби,
перестають задовольняти.
В. І. Мацапура,
літературознавець
ХІД УРОКУ
I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
Історія не знає меж, що відділяють одну культуру від іншої. Кожна з них зали-шає людству незрівнянні шедеври літератури, живопису, архітектури, що надиха-ють наступні покоління на високі злети думки й духу.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда з учнями.
— Які періоди в історії світової культури вам відомі? (Античність, Серед-ньовіччя, Відродження.)
— Які риси були характерними для античної культури? (Культ краси, віра у фа-тум, залежність людської долі від волі богів, міфотворчість.)
— Назвіть представників античної культури. (Гомер, Есхіл, Софокл, Сапфо,
Анакреонт, Аристотель, Вергілій, Овідій, Горацій.)
— Розкажіть про особливості середньовічної культури? (Для доби Середньовіччя
були характерні культ Бога, релігійний характер культури, проповідь аскетизму,
сприйняття світу як непізнаної і жахливої реальності.)
— Які представники цієї епохи вам відомі? (О. Хайям, Гафіз, Рудакі, Джауфре
Рюдель, Бертран де Борн, Данте Аліг’єрі.)
— Які риси притаманні культурі епохи Відродження? (Відродження антич ної
культури, сприйняття людини як центру Всесвіту, опора на розум, світ ський харак-тер культури, сприйняття світу в гармонії та єдності.)
— Яких митців епохи Відродження ви знаєте? (Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо,
Ф. Рабле, М. Сервантес, В. Шекспір.)
ІII. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ
IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Лекція вчителя.
(У процесі лекції учні складають конспект чи тези лекції.)
Як і кожна нова доба, XVII століття мало свої складнощі та суперечності. У цей
період у країнах Західної Європи тривала криза феодалізму й відбувався процес фор -мування нових буржуазних відносин. XVII століття називають «віком абсолютиз-му», оскільки монархи прагнули об’єднати країни під своєю владою і зробити їх не-подільними.
Життя того часу було неспокійним. Тридцятирічна війна (1618—1648) спусто-шила Європу. Голод, епідемії, чума постійно нагадували людині про короткочас-ність життя і неминучу смерть. Світосприйняття людини ХVІІ ст. було проникнуте
трагізмом усвідомлення нескінченності космосу і розуміння мізерності людини пе-ред лицем цього безмежжя. Одночасно страх смерті, гостре відчуття швидкоплин-ності людського життя підсилювали миттєві радощі життя.
У XVII столітті митці намагалися відобразити усі складнощі почуття осягнення
світу. Так сформувався новий стиль художнього самовираження, який згодом по-ширився у Західній Європі,— бароко.
Як зазначала літературознавець В. І. Мацапура, «бароко — це художнє світос-прийняття, яке відбиває особливості свого часу і з’являється тоді, коли оптимізм,
простота і прозора ясність, властиві творчості митців ренесансної доби, перестають
задовольняти».
(Учитель зачитує другий епіграф уроку.)
Походження терміна «бароко» найчастіше пов’язують з італійським словом
«barocco», що у перекладі означає «дивний, химерний». Хоча є й інше тлумачення
етимології цього слова. Воно пов’язане із португальським виразом «perrola barroca»
— «перлина неправильної форми».
Слід зазначити, що бароко — багатозначний термін. Ним позначають добу
в історії культури (XVII століття), напрям у мистецтві та літературі і домінуючий
стиль однойменної культури. Слід пам’ятати, що бароко — це перший художній на-прям, який охоплює всі європейські літератури.
Митці XVII ст. відкидають ренесансну ідею гармонії розуму та почуттів, вони
вважають, що пристрасті повинні підкорятися розуму. Серед популярних тем епо-хи — фізичні та моральні страждання людини, найжахливіші моменти її існуван-ня. Найулюбленіші персонажі цієї доби — екзальтовані мученики, помираючі герої.
Поширеними були також сюжети із світського життя. На відмінну від епохи Відрод-ження, яка захоплювалася людиною та її життям, митці бароко сумніваються у цін-ності самого існування, сприймають людське життя як театр. У світовідчутті бароко
знаходять місце віра і скепсис, розсудливість і містика, індивідуалізм і мотиви со -ціального єднання, естетична рівноправність піднесеного та низького, прекрасного
та жахливого, трагічного та комічного, довільне злиття античної міфології та хри-стиянської символіки.
Література бароко характеризується універсалізмом, динамізмом, багато -значністю, складною метафоричністю, алегоричністю, прагненням уразити читача
пишним барвистим стилем, незвичайними формами. У поетиці бароко поєдналися
різні контрасти, релігійні та світські мотиви, античні та християнські образи,
традиції Середньовіччя (готика) та Відродження. Вагому роль у бароковому мистецтві
відігравали прийоми поєднання «несхожого», контрасту, іносказання тощо. Як го -ворив італійський поет цієї доби Дж. Маріно: «Мета поета — здивувати і вразити».
Митці бароко прагнули пробудити людську душу, спонукати її до пошуку вічних
істин, Бога. Тому твори цього періоду бентежили розум, душу і серце. Як зазначав
літературознавець А. Макаров, «культура бароко не обіцяла людям легкого і ясно-го щастя на землі. Вона не спокушала їх полегшеними відповідями на вічні питан -ня, але вчила бути совісними, мудрими, свідомими своєї належності до вічності».
(Учитель зачитує перший епіграф уроку.)
Для культури бароко характерним є тяжіння до синтезу мистецтв: поезія збли -жується з музикою та живописом, виникають нові жанри (опера, ораторія тощо).
Яскравими представниками літератури бароко були П. Кальдерон, Л. Гонгора
(Іспанія), Т. Тассо, Дж. Маріно (Італія), Дж. Мільтон, Дж. Донн (Англія), Г. Грім-мельсгаузен (Німеччина).
2. Робота над схемою «Особливості поетики бароко».
(Схема будується колективно.)
Шляхом обговорення учні визначають особливості поетики бароко. Учитель на
дошці фіксує кожен пункт. Схему можна зобразити у вигляді намиста, сходинок
тощо, адже учням легше буде запам’ятати наочно зображений матеріал.
3. Повідомлення учнів «Бароко в Україні».
В Україні бароко розвивалося бурхливо й плідно, підтвердженням цього є хоча
б той факт, що цей літературний напрям протримався в нашій країні майже до кін-ця XVIII століття. Одним із визначних його центрів став Київ.
Барокова культура в Україні представлена різними жанрами. У поезії вона про-стежується у творчості Лазаря Барановича, Івана Величковського, Григорія Сковоро-ди, в козацьких літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, в ора -торській прозі — у творах Іоанія Галятовського, Антонія Радивиловського, Лазаря
Барановича, Івана Вишенського, Григорія Смотрицького.
В архітектурі українське бароко заявляє про себе могутнім акордом золотих
бань київських соборів, що були збудовані чи перебудовані у цьому стилі; багато -голоссям планів у панорамі монастрирів Чернігова, Новгорода-Сіверського, Полта -ви; експресивною пластикою львівської скульптури; потужним декоративним по -тенціалом української гравюри. У бароковому стилі побудовані церква Усіх Святих,
Печерська лавра, Михайлівський золотоверхий собор, Андріїв ська церква (Київ),
Свято-Вознесенський собор (Переяслав-Хмельницький), Успенський собор (Черні -гів), Вознесенський собор Мгарського монастиря (м. Лубни Полтавської області).
Говорячи про українське бароко, не можна не згадати відомих майстрів гра -верного мистецтва А. Козачківського, Н. Зубрицького, Г. Левицького, І. Щирсько-го, Д. Галяховського та ін.
Український дослідник Д. Чижевський у своїй монографії «Історія українсь -кої літератури» зазначав, що в культурі українського бароко домінуючими є релі-гійні мотиви, оскільки життєвою опорою українців була віра. Окрім того, значним
був життєстверджувальний струмінь, пов’язаний із перемогою моральних ідеалів.
(У процесі розповіді слід використовувати ілюстративні матеріали, запропоно -вані автором чи на вибір учителя.)
4. Культурологічний коментар «Бароко в різних галузях мистецтва».
(Матеріал готують учні під керівництвом учителя.)
Окрім літератури, бароко виявилося в різних галузях мистецтва: маляр стві,
скульптурі, архітектурі, музиці. У просторових родах мистецтв художньо засвоюєть -ся контраст, накладання різних планів та станів, ситуацій, коли «образ входить в об-раз» (Б. Пастернак). Дивовижно бароко виявилося в архітектурі у пануванні «хви -лястих ліній», неврівноважених композицій, широті форм, масштабності будівель.
Одним із відомих майстрів архітектури бароко був італієць Джованні Лоренцо
Берніні (1598—1680), який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі:
церкву Сант Андре аль Квірінале, балдахін-ківорій у Соборі святого Петра. Уславив -ся він також побудовою водограїв, цим дивовижним плодом фантазії архітекторів
доби бароко. Серед них — Фонтан Чотирьох рік, фонтан Тритона на площі Барберіні.
Не можна оминути увагою ще одного відомого італійського архітектора Франческо
Борроміні , який прикрасив Рим церквою Сан Карло алле Куатро Фонтане.
Талановитим архітектором пізнього бароко був Бартоломео-Франческо
Растреллі (1700—1771), син італійського барокового скульптора К.-Б. Растрел-лі, який з 1716 року жив у Росії. Растреллі-молодший уславив своє ім’я споруд -женням Смольного монастиря, Зимового палацу, Виховательського будинку
у Санкт-Петербурзі, Царськосельського та Петергофського палаців, а також Андріїв -
ської церви у Києві.
Неперевершеним майстром італійського живопису XVII ст. був Мікеланджело
Мерізі да Караваджо. Для його полотен характерним є зображення постатей у не-сподіваних ракурсах (перевернуті, повалені), освітлення тремтливими спалахами.
Персонажам його картин ніби тісно в рамах, вони оптично вириваються назовні.
(Демонстрація репродукції картини «Ворожка».)
На картині Караваджо «Ворожка» зображено молодого чоловіка, якому воро-жать на руці. Герой зосереджений, задумливий, навіть трішки схвильований в очіку -ванні невідомої таємниці майбутнього.
Фламандський живопис доби бароко представлений роботами Пітера Пауля Ру-бенса . Він відомий як різноплановий майстер. Рубенс неперевершений у зображен -ні боротьби вражаючих пристастей, змагання, погоні, полювання (наприклад, по -лотно «Полювання на левів»). Та є в майстра й камерні портрети.
(Демонстрація репродукції «Єлена Фоурмен із дітьми».)
На полотні митця «Єлена Фоурмен із дітьми» зображено молоду жінку з двома
дітьми. Мати зосереджена на своїх дітях, відчувається, що вона ними живе. Вона
обіймає маленького пустотливого хлопчика, а поруч стоїть трохи старша серйозна
донька. Гармонією й спокоєм віє від цього полотна. Фарби на картині розмиті і тому
складається враження, що перед нами робота художника-ім пресіоніста, хоча про цю
течію у мистецтві ще ніхто й не знав.
Серед відомих голландських живописців, у творчості яких відчутний вплив ба-роко, слід назвати Рембрандта Хармеса ван Рейна та Франса Халса.
Однією з найкращих робіт Франса Халса є картина «Циганка». На ній зображена
молода красива циганочка, весела, усміхнена, життєрадісна, пустотлива, здається,
що вона злегка підморгує. Немає жодного натяку на її складне життя, вороже став -лення суспільства до цього кочового народу. Її життя здається легким і безхмарним.
Багато чудових полотен залишив світові Рембрант Хармес ван Рейн. Серед них
— «Флора». На полотні зображено прекрасну жінку в образі римської богині рос-линності, цвітіння та юності Флору, захмелілу від кохання й радощів життя. Це
портрет коханої Саскії, музи художника, яку він палко кохав і смерть якої пере-живав надто тяжко.
Принципи бароко відобразилися і в творчості відомого іспанського живопис-ця Дієго Веласкеса . Майже все своє творче життя він малював портрети короля та
членів його родини, придворних. Та, незважаючи на таку одноманітність тематики,
майстер кожного разу був неповторним. Заслуговує уваги його картина «Меніни».
На полотні зображені інфанта Маргарита, меніни (фрейліни), карлики, придворний
гранд, сам художник, який малює якусь картину, собака інфанти. Усі персонажі,
навіть собака, дуже сумні, якісь здивовано-налякані. Веласкес застосував на цій
картині цікавий прийом: на задньому плані зображено дзеркало, в якому відобра-зилися постаті короля й королеви. Можливо, саме ці гості «із задзеркалля» й наля-кали інфанту та її оточення. «Ефект дзеркала» надає маляреві можливості не тіль -ки зорово продовжити простір картини, а й показати мінливість і таємничість світу,
що оточує людей.
Бароко знайшло своє відображення і в музиці, зокрема у творчості Й. С. Баха
та Г. Ф. Генделя. Саме про дивовижну музику німецького композитора Й. С. Баха
більш пізній його співвітчизник Р. Вагнер сказав: «Музика Баха — це непроясне-не загадкове явище, котре здатне творити чудо…». Для музики бароко характерни -ми є прагнення відобразити складний внутрішній світ людини, її сильні драматич-ні почуття, зобразити сильну особистість, в душі якої триває боротьба пристрастей.
Зазначимо також, що в кожній країні великий вплив на мистецтво бароко мали
особливості культури того чи іншого народу.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Назвіть хронологічні рамки доби бароко.
— Якими були соціально-політичні умови цього періоду?
— Які особливості барокового світобачення?
— Назвіть особливості поетики мистецтва бароко.
— Яких представників мистецтва бароко ви можете назвати?
— У чому полягала особливість українського бароко?
(Учитель бере декілька зошитів учнів (4–5 робіт) для перевірки написаного
конспекту лекції.)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект лекції; підготувати повідомлення про творчість П. Кальде-рона; прочитати його драму «Життя — це сон».
Категорія: Зарубіжна література 9 клас | Додав: uthitel (28.11.2013)
Переглядів: 4900 | Рейтинг: 2.5/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: