УРОКИ № 62—63 Тема. «Скрізь нікчемність у розкошах сама…» (образ Датського королівства в трагедії В. Шекспіра «Гамлет»). - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОКИ № 62—63 Тема. «Скрізь нікчемність у розкошах сама…» (образ Датського королівства в трагедії В. Шекспіра «Гамлет»).
 
УРОКИ  №  62—63
Тема.  «Скрізь нікчемність у розкошах сама…» (образ Датського королівства в трагедії 
В. Шекспіра «Гамлет»).
Мета:  ознайомити учнів зі змістом трагедії; розвивати навички аналізу драматичного твору, 
виразного читання, інсценування, логічного мислення; сприяти формуванню гуманіс-тичних ідеалів, почуття справедливості, непримиренності до тиранії, піблабузництва, 
виховувати любов до ближнього.
Обладнання:  текст трагедії «Гамлет» у перекладі Л. Гребінки (або іншому перекладі на вибір учителя).
ХІД УРОКІВ
І злу — добро поставлено в служниці,
І владою уярмлені митці,
І істину вважають за дурницю,
І гине хист в недоума в руці.
В. Шекспір. Сонет № 66
Діяння злі на світло вийдуть навіть 
з-під землі…
В. Шекспір. «Гамлет»
I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда на повторення теоретичних понять.
— Згадайте, у чому полягає особливість трагедії як жанру.
— З яким образом пов’язана інтрига твору?
— У чому полягає особливість конфлікту п’єси?
II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ
III.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бліц-турнір «Чи знаєш ти текст?»
1)  Місце дії трагедії. (Ельсінор.)
2)  Назва країни, де живуть герої. (Данія.)
3)  Ім’я головного героя. (Гамлет.)
4)  Дівчина, яку кохав Гамлет. (Офелія.)
5)  Товариш Гамлета. (Гораціо.)
6)  Ім’я офіцера. (Марцелл.)
7)  Головний королівський радник. (Полоній.)
8)  Король Данії. (Клавдій.)
9)  Королева Данії. (Гертруда.)
10)  Хто з’явився Гамлетові опівночі? (Привид.)
11)  Як звали старого короля? (Гамлет.)
2. Слово вчителя.
В одному зі своїх сонетів В. Шекспір писав, що весь «світ — видовище, в якім 
людина підвладна силі неземних світил». Своєрідне видовище являє собою й Датське 
королівство. А яке саме — ми й спробуємо зрозуміти під час уроку.
3. Бесіда з учнями.
— Як зображується Данія у творі? (Країною, що втратила свою могутність.)
— У зв’язку з чим це сталося? (У зв’язку зі смертю старого короля.)
— Що змінилося в королівстві після смерті старого короля? (Моральні вади, такі, 
як брехня, лицемірство, підступність, зиск, пияцтво, сімейні зради й крово  змішення, 
шпигунство стали нормою життя двору, знеславили державу та ослабили її. Ці вади, 
наче павутина, обплутують підданих, пропагують вседозволеність.)
— Як пануюче зло впливає на підданих? (Зло тисне на здоровий глузд, калічить 
душі людей, не дає вільно дихати тим, хто здатен чинити опір.)
— Якими моральними принципами керуються при дворі? (Брехнею та лицемір-ством.)
— Чим небезпечна подібна політика? (Небезпека в тому, що поступово брехня 
стає нормою життя.)
4. Інсценізація «Розмова короля, королеви, Гамлета».
(Входить Клавдій, король Данії.)
К о р о л ь. Хоч свіжі в нас ще спогади смутні
Про Гамлетову смерть і хоч годиться
Ще нам в серцях плекати ревний смуток,
Державі — тугою повити чоло,
Одначе глузд натуру вже зборов,
І ми, розважно тужачи за братом,
Не забуваємо й про нас самих.
Отож вдову порфіроносну, доти
Сестру, а нині нашу королеву,
Взяли ми,— радість тлумлячи журбою
(Сльоза в одному оці, в другім — усміх),
По мірці зваживши і щастя й лиха:
В весіллі жаль, веселість у жалобі,—
Собі в подружжя. На поради ваші,
Що до одруження схиляли нас,
Пристали ми. За них вам дяка.
А ти, небоже, Гамлете, мій сину.
(Входить Гамлет. Убік говорить.)
Г а м л е т. Хоч родич вам, та не такий вже й рідний.
К о р о л ь. Тобі чоло ще й досі темнять хмари?
Г а м л е т. Ні, навпаки: мене все палить сонце.
К о р о л е в а. Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий,
І дружнім оком глянь на короля.
Доволі вже, повіки опустивши,
Шукать вітця, що обернувся в прах.
Звичайна доля: кожне мре створіння,
Проходячи у вічність через тління.
Гамлет. Авжеж, звичайна доля.
К о р о л е в а. Чом же щось
Тобі незвичним в долі цій здалось?
Г а м л е т. «Здалось»? О ні, чуже мені це слово.
Ні плащ мій, мов чорнило, люба мати,
Ані врочисті одяги жалоби,
Ні переривчасті й тяжкі зітхання,
Ні повноводі ручаї з очей,
Ні вираз втрати й суму на лиці,—
Всі вияви і всі ознаки горя
Не значать правди, а лише «здаються».
Бо всі ці речі легко можна вдати.
Над те одіння смутку показне
Щось інше глибше пройняло мене.
5. Бесіда з учнями за прослуханим.
— Яка ваша думка про короля Клавдія і королеву Гертруду? (Вони обоє хитрі, 
лицемірні і підступні.)
— Що відомо про короля Клавдія? (Клавдій є вбивцею старого короля.)
— У чому виявляється лицемірство Гертруди? (Вона «не стоптавши черевиків, 
в яких йшла за труною», через кілька місяців вийшла заміж за Клавдія.)
 
— Якими, на вашу думку, є стосунки короля і королеви з Гамлетом? (Досить на-пруженими. Гамлет вдчуває лицемірство в їх вчинках.)
— Як ви думаєте, чи любить королева свого сина? (Важко назвати це любов’ю.)
6. Коментар учителя.
В образі Клавдія автор зобразив «кривавого» монарха-тирана. Він досить про-никливий, обережний, хитрий, розумний, хоча його розум має чорний колір підло-ти. Він досить вдало грає добропорядну людину, турботливого правителя, ніжного чо-ловіка. Але це лише маска, за якою криється ницість його душі. Адже саме він убив 
брата, спокусив королеву, має підлі наміри відносно законного спадкоємця престо-лу. Він нікому не вірить, сам розпускає плітки, тому й дозволяє павутині брехні й ни-цості обплутувати державу. Та нечиста совість іноді мучить і його, не даючи спокій-но насолоджуватися досягнутим.
7. Інсценізація «Монолог Клавдія».
(III дія, сцена 3.)
(Входить Клавдій.)
Ядучий сморід злочину мого!
На нім прокляття перше й найдревніше —
Прокляття братовбивства! Не молюся,
Хоча душа моя молитви прагне.
Бажання — сильне, гріх — куда сильніший.
Та як же я молитву
Почну? «Прости мені огидне вбивство»?
На ті слова, бо я ще досі маю
Все те, заради чого я вбивав:
І владу, й королеву, й трон. Чи ж можна
І розгрішитись, і спожити гріх?
На цім продажнім світі золотою
Рукою злочин відхиляє суд
І нечестиво надбаним багатством
Закон кує. Та вгорі не так.
Там не покривиш, там діла твої
Постануть в справжній суті, мусиш сам,
Лице в лице, віч-на-віч із виною,
Їх свідчити. Все може каяття.
Але ж я навіть каятись не годен!
О муко! Груди, що чорніші смерті!
О душе, що в міцних тенетах б’єшся,
І все намарне! Янголи, рятуйте!
Хоч спробуйте! Коліна вперті, гніться;
А ти, залізне серце, стань нарешті
М’яке й податливе, мов немовля!
Ще є надія.
8. Проблемне запитання.
— У чому, на вашу думку, полягає складність образу Клавдія? (Як бачимо з мо-нологу Клавдія, муки совісті, страх Божого суду переживає й він. Та, на жаль, новий 
король не може зупинитися у своїх злодіяннях. Адже одне зло тягне за собою й інше. 
Клавдій — тиран, вбивця, йому немає прощення. Страшною є смерть короля, але вона 
сприймається як кара за його злодіяння.)
9. Завдання для учнів.
— Схарактеризуйте образ королеви Гертруди.
10. Коментар учителя.
Гертруда викликає до себе досить складні почуття. Ця жінка розумна, але слаб-ка й безвольна. Її величність та зовнішня чарівність — це теж маска, що досить до-бре приховує і подружню зраду, і черствість душі. Вона зраджує чоловіка й стає спіль-ницею Клавдія навіть у цькуванні власного сина. Гамлет говорить про матір, що «її 
серце вкрите панциром чуття». У цієї жінки відсутнє почуття материнської любові 
та, мабуть, вона взагалі не розуміє його. Ненавидить вона і власний народ, називаю-Клавдій — 
«кривавий» 
монарх-тиран
чи його «брехливими датськими псами». Королева розуміє свою гріховність, але не 
знає каяття та й не здатна на нього. Вона говорить про себе:
Душа моя — вмістилище гріха,
Їй доля всюди бачиться лиха.
Нечиста совість кари жде зусюди;
Лиш втопить страх, аж він вже гульк на люди.
Як і Клавдій, Гертруда покарана за своє злодійство: вона випадково випила от-руту, яку король приготував для її сина. Та смерть королеви, як і смерть короля, не 
викликає співчуття.
11. Інсценізація «Полоній та Лаерт».
П о л о н і й. А ти ще тут, Лаерте? Сором, сором!
Стривай: прийми моє благословення!
(Кладе руку йому на голову.)
Та ще затям собі ось ці поради.
Не всі думки доводь до язика.
Думок незрілих не виводь у діло.
Тримайся просто, але й міру знай.
Пізнавши друзів у біді, прикуй 
Їх обручем стальним собі до серця,
Та, ручкаючись зразу з ким попало,
Долоні не мозоль. Остережися
Встрявати в сварку; а коли вже встряв,
То хай тебе противник стережеться.
Всіх слухай, але мало говори;
Збирай чужі думки, свої ж приховуй.
Багатий одяг ший по гаману,
Та без химер: щоб пишно, та не рясно,
Бо ж часом по вбранню людину цінять.
Не позичай нікому і ні в кого;
Бо, даючи у борг, втрачаєш часто
І гроші, й друга; беручи ж у борг,
Чуття ощадності помалу тупиш.
12. Бесіда з учнями.
— Що вам відомо про Полонія? (Він головний королівський радник.)
— Яким він постає в прослуханому монолозі?
— На вашу думку, чому саме Полоній був обраний на таку високу посаду?
— Яким він постає в стосунках зі своїми дітьми?
— Як помер Полоній?
13. Коментар учителя.
Полоній — хитрий царедворець, що видає себе за мудреця. Інтрига та лицемір-ство стали нормою його поведінки в королівському палаці й у власному домі. У нього 
все підкоряється розрахункові, цього він навчає й інших. Полоній нікому не довіряє, 
навіть власним дітям. Слугу посилає стежити за сином, а доньку Офелію вчить шпи-гувати за Гамлетом. Будучи бездушним, він ніколи не зважає на те, чи є душа в ін-ших. Він досить «зручний» для правителя придворний, бо здатний на все, оскільки 
моральних принципів для нього просто не існує. Саме така людина повністю задоволь-няла короля Клавдія, тому він і обрав його головним королівським радником. Поми-рає Полоній від руки Гамлета, пійманий на гарячому, коли займався своєю улюбле-ною справою — шпигунством.
14. Інсценізація «Друзі Гамлета».
Г і л ь д е н с т е р н.  Вельмишановний принце!
Р о з е н к р а н ц.  Мій любий принце!
Г а м л е т.  Мої найліпші друзі! Як ся маєш, Гільденстерне?
А ти як, Розенкранце? Як, добрі хлопці, живете?
Р о з е н к р а н ц.  Як перші-ліпші із синів землі.
Г і л ь д е н с т е р н.  Щасливі тим, що не в надмірнім щасті.
Ми не на шишці ковпака Фортуни.
Г а м л е т .  Що нового?
Р о з е н к р а н ц.  Нічого, крім хіба того, що світ став чесним.
Г а м л е т.  Виходить, скоро страшний суд… Але ваша
Новина неправдива. Дозвольте спитати
Докладніше: чим ви, мої любі друзі,
Завинили в Фортуни, що вона вас послала
Сюди, в тюрму?
Г і л ь д е н с т е р н.  В тюрму, принце? 
Г а м л е т.  Данія — тюрма. 
Р о з е н к р а н ц.  Тоді весь світ — тюрма.
Г а м л е т.  Та й добряча: у ній стільки буцегарень,
Темниць, підземель. Данія — одне з найгірших.
Р о з е н к р а н ц.  Ми не такої думки, принце.
Г а м л е т.  Ну, то вам вона не тюрма. Бо нічого ні 
доброго, ні злого нема, а наше мислення утворює
те чи те. Мені вона тюрма.
15. Бесіда з учнями.
— Що вам відомо про Розенкранца і Гільденстерна? (Вони були друзями Гамле-та, він їм довіряв, але Розенкранц і Гільденстерн зрадили принца.)
— Яка проблема порушується у зв’язку з цими образами? (Проблема дружби. Але 
в Ельсінорі про дружбу неможливо говорити.)
— Чим Гамлет відрізняється від своїх друзів? (Критичним ставленням до світу.)
— Чому новина про те, що «світ став чесним» сприймається як нереальна? (Бо, 
після всього, що відбувається в Ельсінорі, неможливо говорити про чесніть. Ця но-вина сприймається скоріше як провісниця страшного суду, який чекає на людство.)
— Чому принц Гамлет називав Данію «тюрмою»? Як ви це розумієте? (Данія ста-ла тюрмою духу, гуманізму, людяності.)
— Чи можна когось в Ельсінорі вважати ідеальним? (Так, старого короля Гамлета. 
У своїх ранніх творах Шекспір зображав ідеального монарха, яким вважав Генріха. На 
думку драматурга, монарх має бути добрим, благородним, хоробрим, справедливим, 
повинен розуміти свій народ і допомагати йому. Таким королем був батько Гамлета.)
16. Проблемне запитання.
— У чому, на ваш погляд, причина того, що в Данії «завелася гнилизна»? (На 
думку автора, це сталося тому, що забуте благородство, моральні норми.)
17. Робота з епіграфами.
— Прочитайте виразно епіграфи до уроку.
— Як вони пов’язані з темою урока? (У першому розкривається ницість світу. 
Це схоже на Датське королівство. А в другому говориться про те, що зло має бути по-караним.)
18. Узагальнююче слово вчителя.
Як бачимо, при дворі панує нікчемність, котру вдало приховують під маскою 
добропорядності. Ці люди самі обрали такий шлях і грають свою виставу під назвою 
«життя». Та схожі вони на тварин, які загнані в пастку. Недарма п’єса, яку показу-ють мандрівні актори, має назву «Мишоловка». Король і його наближені плели інтри-ги і ставили мишоловку іншим, але потрапили в неї самі. В кінці твору зло покара-не, однак дуже дорогою ціною. Бо в протиборстві добра і зла гинуть гуманні й порядні 
люди, представником яких є принц Гамлет. Тому протиріччя між тираном Клавдієм 
і гуманістом Гамлетом переростає із звичайної помсти у соціальний конфлікт — зіт-кнення старого й нового часу.
IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
— Як ви розумієте тему уроку? (Тема уроку розкриває основну проблему твору: 
показати ницість світу, його лицемірство, які ховаються під маскою добропорядності.)
— У чому полягає важливість проблем, поставлених В. Шекспіром?
2. Заключне слово вчителя.
Перед нашими очима пройшли яскраві сцени із життя Датського королівства. Ми 
побачили тиранів і блазнів, які здатні підкорювати й підкорятися, зустрілися з нікче-мами, що вдало маскують своє справжнє обличчя. Разом зі своїми героями В. Шекс-пір знає: у буття стільки граней, що всіх не осягнеш. Але людина повинна прагнути 
завжди збагнути істину, бо інакше вона стане іграшкою в руках мінливої долі. Тре-ба вчитися протистояти злу, щоб воно не заполонило весь світ. Тому оповідь про Дат-ського принца виходить за межі своєї епохи, є актуальною і сьогодні. Трагедія Шек-спіра — це пересторога співвітчизникам та й прийдешнім поколінням, бо коли «вже 
почалося зло», то «гірше йде за ним». Ця п’єса про минуле для майбутнього, урок 
життя, який нам усім треба добре засвоїти. 
V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати цитати до образу принца Гамлета, виписати приклади філософських роз-думів головного героя. Вивчити монолог Гамлета «Чи бути, чи не бути?». Дати пись-мову відповідь на питання: «Як я сприймаю образ принца Гамлета».
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (31.03.2014)
Переглядів: 5423 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: