УРОК № 7 Тема. Загадки легендарного співця (Гомер — легендарний основоположник європей- ської літератури. Поема «Іліада».) - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 7 Тема. Загадки легендарного співця (Гомер — легендарний основоположник європей- ської літератури. Поема «Іліада».)
УРОК № 7
Тема. Загадки легендарного співця (Гомер — легендарний основоположник європей-
ської літератури. Поема «Іліада».)
Мета: ознайомити учнів з короткими відомостями про Гомера як найвидатнішого майстра
слова Давньої Греції; дати загальне уявлення про сюжет «Іліади»; розвивати навички
аналізу окремих пісень поеми, виразного та коментованого читання, переказу, логіч-
ного мислення, зв’язного мовлення; сприяти розвиткові інтелекту школярів.
Обладнання: тексти поеми «Іліада» у перекладі Б. Тена (або інший переклад на вибір учителя);
репродукція портрета Гомера.
ХІД УРОКУ
Гомер — перший пророк давніх греків.
Г. Сковорода,
український філософ XVIII ст.
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя.
Час безжальний… Він віддаляє нас від минулого, яким би прекрасним воно не
було. Залишаються лише легенди, що передаються від покоління до покоління. Читаю-
чи їх, мимоволі починаєш вірити у всемогутність Зевса, у надзвичайну красу Афродіти,
у мужність Прометея, в могутність Геракла. А ще в те, що на світі були прекрасні спів-
ці (рапсоди), які складали дивовижні пісні про старовину. Одним з них є давньогрець-
кий співець Гомер, з творчістю якого ми й ознайомимося на сьогоднішньому уроці.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вчителем вірша М. Негоди «Гомер».
Безжальний час все зводить нанівець,
І що ви, люди, знаєте про мене?
Хіба лиш те, що я сліпий співець,
Спізнав, як бог, осяяння натхнення.
Де народився я — ніхто не зна,
Сім древніх міст на те претендували,
Та піднялася забуття стіна,
І залягли століття, мов завали.
Моїх річок розлиті береги,
Поховані давно руїни Трої.
Але жили й живуть, немов боги,
Ахілл і Одіссей — мої герої.
Мій епос, як божественний чертог,
Піднісся над минулими віками,
І я живу з античними богами,
Вже й сам напівлегенда, напівбог.
2. Робота з репродукцією портрета Гомера.
— Яким ви бачите легендарного співця?
— Опишіть його зовнішність. (Високе чоло, насунуті на перенісся брови, що свід -
чать про його глибокі роздуми, великі, широко розкриті очі, що дивляться у безмеж-
ну вічність, оскільки, за преказами, поет був сліпим.)
3. Повідомлення про Гомера.
Відомостей про давньогрецького співця дуже мало. Його життя преплете-
но легендами, оскільки про нього не збереглося жодних історичних свідчень.
З давніх-давен грецька традиція поєднувала ім’я Гомера з найдавнішими епічними
поемами «Іліада» та «Одіссея», з «Гомерівськими гімнами» та «Гомерівськими
епіграмами».
Ніхто не міг сказати про те, коли і де жив Гомер. До наших днів дійшов навіть
двовірш, який свідчить, що самі стародавні греки не мали якихось певних свідчень
щодо місця його народження:
Сім сперечалися міст і звалися
Гомера вітчизною: Смірна, Родос,
Колофон, Самалін, Ірос, Аргос і
Афіни.
Створено кілька біографій митця, в яких реальність перемежовується з вигадкою.
Його уявляли мудрим, старим, незрячим рапсодом (тобто співцем, оскільки в ті часи
виконання поем супроводжувалося грою на музичних інструментах). Відомо також,
що «гомерос» у перекладі з грецької означає «сліпий, заручник, заложник». Проте
поеми свідчать, що їх автор, мабуть, не був сліпим від народження, оскільки зумів
майстерно передати словом найтонші барви природи.
Раніше вважалося, що Гомер жив між XII і XI ст. до н. е. Завдяки археологічним
розкопкам і дослідженням цей період істотно уточнений і зараз учені називають такі
дати: кінець IX — початок VIII ст. до н. е.
Відсутність документальних матеріалів стала поштовхом до появи так званого
«гомерівського питання», над вирішенням якого працюють учені багатьох країн світу.
У наш час завдяки комп’ютерним дослідженням було доведено, що поема «Іліада»
— це твір одного автора, а не зібрання легендарних оповідей. Також було доведено,
що «Одіссея» написана на 30—40 років пізніше за «Іліаду». Ці дослідження є ще од-
ним доказом існування давньогрецького співця.
Цікавим видається той факт, що ім’я Гомера відоме в Україні ще з часів Київської
Русі. Із XVII ст. його твори вивчалися в Києво-Могилянській академії, у Львівській
братській школі.
Гомерівські мотиви й образи широко використовували у своїх творах Г. Сковорода,
Т. Шевченко, П. Куліш, М. Рильський.
4. Повідомлення підготовлених учнів про Трою.
Історія Троянської війни є однією з центральних подій грецької міфології. Проте
тривалий час вважалося, що всі ці події були просто вигадкою. Але наприкінці XIX
століття німецький учений Генріх Шліман вирушив на пошуки легендарного міста.
Вченому вдалося визначити місцезнаходження Трої. Розкопки доводили, що в місцині,
де Шліман сподівався знайти Трою, люди мешкали й у сиву давнину. Адже у ґрунті
було знайдено залишки людських поселень на різній глибині, і розташовувалися вони
шарами. Згідно з поемою Гомера, Троя загинула внаслідок пожежі. До кінця свого
життя вчений так і не дізнався про свою помилку. Вже у XX столітті інші дослідники
точно встановили, що той шар, який Шліман визнав «троянським», зберіг пам’ятки
культури на два тисячоліття старшої від Гомерівської Трої. Продовжуючи роботу,
розпочату Шліманом, археологи зібрали цікавий матеріал про історію легендарного
міста.
Сучасні вчені вважають, що Троя була розташована в Малій Азії, на узбережжі
Егейського моря, поблизу протоки Дарданелли, на шляху до Чорного моря, на
пагорбі Гисарлик (нині територія Туреччини). Виявляється, що Троя знаходилася
неподалік від Колхіди, куди плавали за золотим руном аргонавти, Кавказьких
гір, де страждав прикутий за наказом Зевса Прометей. Існувало місто у XV—
XIII століттях до н. е. Згідно з легендою, заснував його Іл, нащадок бога Зевса, отже
місто інколи називали Іліоном.
Місцезнаходження Трої було обрано дуже вдало. Дарданелли з’єднують Чорне та
Егейське моря. Місто-фортеця біля узбережжя цієї протоки мало можливість тримати
під контролем кораблі, які завантажувалися в плавання з одного моря до іншого.
Тому Троя славилася як багате місто і саме через це неодноразово ставала причиною
війн. Учені вважають, що численні війни за Трою, відокремлені одна від одної в часі,
злилися в пам’яті народній в одну подію, яка отримала назву — Троянська війна.
Окрім того, посилаючись на історичні джерела, вчені з’ясували, що в кінці
XIII ст. до н. е. греки напали на місто Трою (Іліон). Війна тривала 10 років
(з 1194 по 1184 рр. до н. е.). Греки все-таки здолали опір троянців, взяли місто та
знищили його. Причини війни залишилися невідомими, хоча є припущення щодо
економічного суперництва міст-полісів, досить звичного для тих часів. Можливо, саме
ці події і відобразилися в численних міфах та поемі Гомера.
5. Бесіда на повторення вивченого.
— Згадайте, в яких вивчених вами міфах відобразилися події Троянської війни?
(«Єлена, дочка Зевса і Леди», «Пелей і Фетіда», «Суд Паріса», «Паріс повертається
до Трої», «Менелай готується до війни проти Трої», «Ахілл», «Троя».)
— Як міфи пояснюють причину Троянської війни? (Викраденням Єлени Парісом
і помстою її чоловіка Менелая. Тобто війна між греками та тронцями була породжена
інтригами богів та людей.)
— Як грекам вдалося перемогти троянців? (Завдяки хитромудрому Одіссеєві,
який запропонував змайструвати величезного дерев’яного коня і розмістити в ньому
ахейців, місто було взято.)
6. Літературознавчий коментар.
(Розповідає вчитель або підготовлений учень.)
Відомо, що назва поеми являє собою контамінацію (змішання слів) «Іліон» —
«місто Бога» і «аде» — «співаю».
Учені поділили поему «Іліада» на 24 пісні (за кількістю букв грецького алфавіту)
та на 15 693 рядки. У ній розповідається про останні 50 днів облоги Трої. У центрі ува-
ги твору — епізод, коли Ахілл, обурений зневагою до нього з боку Агамемнона, відмо-
вляється від участі у спільній справі, прирікаючи тим самим ахейців на значні втрати.
У поемі багато відступів від основного сюжету, що, з одного боку, уповільнює ро-
звиток дії, а з іншого — доповнює і розширює уявлення читачів про героїв, які беруть
участь у подіях, і про характер самих подій. Серед найбільш яскравих відступів по-
еми можна назвати «перелік кораблів», тобто сил ахейців і троянців, розповіді про
подвиги воїна Діомеда, нічну розвідку Діомеда та Одіссея тощо.
7. Виразне читання вчителем тексту поеми «Іліада».
(«Зачин» (пісня 1, вірші 1—10).)
8. Евристична бесіда за змістом прочитаного.
— До кого звертається співець? (Співець звертається до Музи, що було традицій-
ним для давньогрецьких поем. Вона мала надихнути співця на створення поеми. З
дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу.)
— Спробуйте, посилаючись на текст, визначити зміст поеми. (Зміст твору можна
визначити так: у поемі буде описано гнів Ахілла, що спричинив багато лиха грекам,
призвів до смерті багатьох з них.)
— Як поет говорить про роль богів у цій війні? (Боги відігравали значну роль
у справах смертних. Афродіта, як відомо, допомагала троянцям, Гера й Афіна — гре-
кам. Афіна й Аполлон навіть з’являлися на полі бою. «Хто ж із безсмертних призвів
до лютої сварки?» — запитує співець у поемі. І дає відповідь: «Син то Зевса і Леди».
Тобто бог Аполлон, який, за легендами, допомагав Гекторові, сину троянського царя.)
— Подумайте, яка роль зачину в композиції поеми. (Він відіграє важливу роль
у композиції поеми. Тут часто вказується на місце дії, час, автор знайомить читача
з героями, їхніми взаєминами. В зачині є авторські звертання до читачів або інших
осіб (наприклад, до богині Каліопи на початку поеми «Іліада»).)
9. Проблемне запитання.
— Подумайте, чому саме гнів Ахілла, а не його подвиги, був обраний темою поеми?
10. Коментар учителя.
Справа в тому, що в поемі відобразилося світосприйняття давніх греків. Голов-
ним для них було служіння інтересам свого роду. Особистих інтересів просто не мог-
ло бути. Греки вірили, що раз усе запровадили боги, то змінити щось неможливо.
Ахілл, образившись на Агамемнона, учинив негідно, тому що порушив устале-
ну гармонію. Але після загибелі свого товариша й побратима Патрокла, охоплений
жагою помсти, він забув про свою особисту образу і знову рвався до бою. Тобто герой
зумів побороти свій гнів (особисте) і зайняв належне йому місце серед родичів (загаль-
не), отже порушена гармонія відновилася.
11. Коментоване читання пісні 18 «Щит Ахілла» (вірші 478—608).
12. Бесіда з учнями за прочитаним.
— Згадайте, хто викував щит Ахілла. (Щит Ахілла на прохання його матері ви-
кував бог ковальства Гефест.)
— Яку форму мав щит? Як ви думаєте, чому саме таку? (Щит мав круглу форму,
що є символом світової гармонії.)
13. Творчий переказ.
— Розкажіть близько до тексту, що було зображено на щиту.
14. Коментар учителя.
Щит вражає розкішшю прикрас та різноманітністю зображених на ньому кар-
тин. У центрі його — небо із зірками, місяцем і сонцем, що дає уявлення про знання
греків щодо будови всесвіту. Навколо — різноманітні моменти із життя давніх греків.
Описуючи сцени мирного життя, автор наче милується працею женців на полях, «де
буяє високе колосся», виноградниками, де збирають «наче мед, виногроно солодке»,
містами, де вирує життя, «пісні скрізь лунають весільні», юнаками, що «у танку мо-
лодечім кружляють». Одна зі сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо.
Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, зви-
чаї, інтереси давніх греків. Обрамляє щит «обід золотий» — Океан.
Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начебто
оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють, відтворено настрої, зву-
ки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду биків і на-
магання пастухів відігнати їх.
15. Продовження бесіди з учнями.
— Як ви думаєте, що символізують сцени, зображені на щиті? (Перед читачем
вимальовується картина життя, в якому поруч ідуть радість і горе, смуток і веселощі.
Сцени чергуються за принципом протиставлення й мають символізувати, що у світі
існує певний закон. А Океан є символом межі людських можливостей, тієї суворої не-
обхідності і неминучості, яку греки називали фатумом.)
— Доведіть, що світобачення давніх греків ґрунтується на красі. (Змалювання
щита відзначається яскравістю фарб, звуків, різним настроєм. У читача складається
враження, що малюнки наче оживають і, як у калейдоскопі, змінюють одне одного.)
16. Творче завдання. Робота з текстом.
— Знайдіть у текстах прочитаних пісень приклади епітетів.
— Як на вашу думку, чи можна вважати їх постійними? (Приклади епітетів: гнів
— «пагубний», Ахілл — «прудконогий», «богосвітлий», щит — «міцний», «великий»,
обід (на щиті) — «ясноблискучий», дівчата — «юні», смолоскипи — «ясні», співець
— «божественний». Слід зазначити, що ці епітети є постійними для Гомерових поем.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфом.
— Зачитайте виразно слова українського філософа.
— Як ви їх розумієте? Спробуйте підтвердити їх або спростувати. (Заслуга
Гомера полягає у широкомасштабному змалюванні життя давніх греків, їхніх
вірувань, уявлень про світ, звичаї. Саме тому поему легендарного співця називають
«енциклопедією життя давніх греків».)
— У зв’язку з чим у літературознавстві постало «гомерівське питання»?
— Назвіть найвідоміші твори легендарного співця.
— Коли твори Гомера вперше з’явилися в Україні?
— Визначте тему поеми «Іліада». (Зображення Троянської війни.)
— Чому, на вашу думку, цю поему називають «енциклопедією життя давніх
греків»?
— Які постійні епітети з вивчених пісень ви запам’ятали?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати пісню 22 «Двобій Ахілла з Гектором» (вірші 139—411). Дібрати ци-
тати до характеристики образів Ахілла та Гектора.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 2867 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: