УРОК № 60 Тема. «Звичайні почуття підносити ти можеш до мистецтва…» (Заглиблення в люд-ську психологію, поетизація людини та крас - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 60 Тема. «Звичайні почуття підносити ти можеш до мистецтва…» (Заглиблення в люд-ську психологію, поетизація людини та крас
 
УРОК  №  60
Тема.  «Звичайні  почуття  підносити  ти  можеш  до  мистецтва…»  (Заглиблення  в люд-ську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання 
та дружби в сонетах В. Шекспіра)
Мета:  поглиблювати знання учнів про творчість англійського драматурга і поета В. Шекспіра; 
допомогти  школярам  зазирнути  в поетичний  світ  митця;  розвивати  навички  аналізу 
сонета,  вміння  визначати  його  поетичні  особливості,  виразного  читання,  логічного 
мислення, зв’язного мовлення; сприяти формуванню краси почуттів.
Обладнання:  портрет  В.  Шекспіра;  тексти  сонетів  письменника  (у  перекладі  на  вибір  учителя); 
фонозапис сонета № 90 у виконанні А. Пугачової.
ХІД УРОКУ
…Итак, до пробуждения живи
В стихах, в сердцах, исполненных любви!
В. Шекспір
I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Конкурс на краще виразне читання вивчених сонетів В. Шекспіра.
2. Бесіда на повторення.
— Чому літературознавці виділяють поняття «шекспірівський сонет»?
— Які особливості англійського сонета?
— За прослуханими під час конкурсу сонетами визначте їх тематику.
II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
III.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
В. Шекспір увійшов у літературу в той період, коли митці зосередилися на пока-зові внутрішнього світу людини. Саме тому Шекспір прагнув пізнати таїну людсько-го серця, поринути в глибини людської душі. Для чого? Можливо, щоб краще пізна-ти себе самого себе та світ, в якому він жив. Про це найкраще говорять його сонети, 
тематика яких досить різноманітна.
2. Виразне читання сонета № 130 В. Шекспіра у перекладі Д. Паламарчука.
Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Ні білосніжні пліч її овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона, як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої — цілком земні.
І все ж вона — найкраща поміж тими, 
Що славлені похвалами пустими.
(Переклад Д. Паламарчука)
 
3. Бесіда за прочитаним.
— Якою постає кохана в сонеті В. Шекспіра? (Звичайною земною жінкою. В  ній 
немає нічого божественного.)
— Що кидається у вічі в портреті коханої? («Мов з дроту чорного коса густа», 
«білосніжні пліч її овали».)
— Які художні засоби використовує автор? (Порівняння: мов з дроту чорного коса 
густа, корал ніжніший за її уста, дише так вона, як дишуть люди; антитеза: не знаю 
про ходу богинь із неба, а кроки милої — цілком земні; анафора: і дише так вона…, і го-лосу її рівнять не треба…, і все ж вона — найкраща поміж тими…; епітети: білосніж-ні пліч овали, з дроту чорного, диких трав.)
4. Виразне читання вчителем сонета № 116 В. Шекспіра.
Мешать соединенью двух сердец
Я не намерен. Может ли измена
Любви безмерной положить конец?
Любовь не знает убыли и тлена.
Любовь — над бурей поднятый маяк,
Не меркнущий во мраке и тумане.
Любовь — звезда, которою моряк
Определяет путь свой в океане.
Любовь — не кукла жалкая в руках 
У времени, стирающего розы
На пламенных устах и на щеках,
И не страшны ей времени угрозы.
А если я не прав и лжет мой стих,—
То нет любви и нет стихов моих!
(Переклад С. Маршака)
5. Бесіда з учнями.
— Яка головна тема сонета? (Головна тема — оспівування кохання.) 
— В яких рядках вона звучить найсильніше? («Любовь — над бурей поднятый 
маяк…».)
— Яку роль відіграє порівняння кохання із зіркою? (Кохання — це щось високе 
і прекрасне, небесне, божественне.)
— Як автор говорить про вічність справжнього почуття? («Любовь не знает убы-ли и тлена». Вона не підвладна часові.)
— Як ви розумієте останні рядки сонета? (Ліричний герой не постає в сонеті ка-тегоричним. Він, як завжди, сумнівається. Але ми відчуваємо його надзвичайне ба-жання думати саме так.) 
6. Прослуховування сонета № 90 В. Шекспіра у виконанні А. Пугачової.
(Тексти сонета в перекладі С. Маршака можна покласти перед учнями.)
Уж если ты разлюбишь,— так теперь,
Теперь, когда весь мир со мной в раздоре,
Будь самой горькой из моих потерь,
Но только не последней каплей горя!
И если скорбь дано мне превозмочь,
Не наноси удары из засады.
Пусть бурная не разрешится ночь
Дождливым утром — утром без отрады.
Оставь меня, но не в последний миг,
Когда от мелких бед я ослабею,
Оставь сейчас, чтоб сразу я постиг,
Что это горе всех невзгод больнее.
Что нет невзгод, а есть одна беда —
Твоей любви лишиться навсегда.
(Переклад С. Маршака)
7. Бесіда з учнями.
— Який настрій цього сонету? (Це крик душі від втрати кохання.)
— Як ліричний герой сприймає втрату? (Для нього це справжнє горе, величез-ний біль, страждання.)
— Який прийом використовує автор для побудови цього сонета? (Прийом анти-тези.)
— Що дає використання цього прийому? (Прийом антитези підсилює драматизм 
ситуації.)
8. Виразне читання сонета № 66 В. Шекспіра у перекладі.
(У класі, де вивчається англійська, сонет можна прочитати мовою оригіналу.)
Переклад Д.Павличка Англійський текст
Я кличу смерть — дивитися набридло
На жебри і приниження чеснот,
На безтурботне і вельможне бидло,
На правоту, що їй затисли рот.
На честь фальшиву, на дівочу вроду
Поганьблену, на зраду в пишноті,
На правду, що підлоті навдогоду
В бруд обертає почуття святі,
І на мистецтво під п’ятою влади,
І на талант під наглядом шпика,
І на порядність, що безбожно краде,
І на добро, що в зла за служника!
Я від всього цього помер би нині,
Та як тебе лишити в самотині?!
Tir’d with all these, for restful death I cry,—
As, to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm’d in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And gilded honour shamefully misplaced,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgraced,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue — tied by authority,
And folly (doctor-like) controlling skill,
And simple miscall’d simplicity,
And captive Good attending Captain Ill:
Tir’d with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.
9. Бесіда з учнями.
— Яка тема прочитаного сонета? (Філософські роздуми про життя.)
— Яким ліричний герой бачить світ? (На думку ліричного героя, у світі панує ба-гато зла, яке йому здається нездоланним.)
— У чому виявляється це зло? (В усьому: у приниженні чеснот, у фальші, у глум-лінні над дівочою честю, у зраді, у тому, що мистецтво підвладне владі, у відсутності 
порядності.)
— За допомогою якого прийому досягається надзвичайна емоційність сонета? (За 
допомогою анафори: 5 рядків починається з «на…» і 4 — з «і…».)
— Який стан героя? (Пригнічений, навіть депресивний. Герой невимовно страждає. 
Звідси й з’являються думки про смерть.)
— Що тримає ліричного героя на цьому світі? (Любов.)
10. Порівняльний аналіз тексту.
— Порівняйте оригінал з перекладами Д. Павличка, Д. Паламарчука, І. Франка.
Переклад І. Франка
Не раз я кличу смерть, бо нудно бачить в світі,
Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті,
А капосне ніщо блищить у пишнім строю,
А вірність щирая знай б’ється з клеветою.
Як славу має й честь, огида і облуда,
А чистоту он там сквернить насилля дике,
Як честь ганьбить ось стовпище велике,
А власть над всіма зла, як на очах полуда.
Перед надсилою художество німіє,
А дурень мудрому відмірює права,
І правда спутана, безпомічна дуріє,
А добрий в найми йде, а ледар ужива — 
 
№ 66
Умер би! Ні, держусь тривогою одною:
Як я умру, й любов моя умре зі мною.
Переклад Д. Паламарчука
Стомившися, вже смерті я благаю.
Бо скрізь нікчемність в розкоші сама,
І в злиднях честь доходить до відчаю,
І чистій вірності шляхів нема.
І силу неміч забива в кайдани,
І честь дівоча втоптана у бруд,
І почесті не тим, хто гідний шани,
І досконалості — ганебний суд.
І злу — добро поставлено в служниці,
І владою уярмлені митці,
І істину вважають за дрібницю,
І гине хист в недоума в руці;
Стомившись тим, спокою прагну я,
Та вмерти не дає любов твоя.
(Усі переклади досить точно передають переживання, страждання і навіть гли-бокий відчай героя, викликаний пануванням зла і несправедливості у світі. Перекла-дачі використовують прийом анафори: в оригіналі 10 разів (and). Найкраще це зробив 
Д. Паламарчук (теж 10 разів рядок починається з «І…»). У перекладі Д. Павличка не 
зовсім зрозумілими є останні рядки (Кого лишити в самотині?). А  переклади І. Франка 
та Д. Паламарчука точніше відповідають оригіналові.)
IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфом.
— Прочитайте виразно слова епіграфа.
— Як ви їх розумієте?
— Як вони перегукуються з темами проаналізованих сонетів? (Вони сприймають-ся як настанова до дії. Слід жити, але з любов’ю в серці.)
2. Підсумкова бесіда.
— Які основні теми сонетів В. Шекспіра? (Кохання, дружба, питання соціально-го характеру, морально-етичного, філософського.)
— Як назва уроку розкриває основну направленість сонетів англійського поета? 
(Предметом мистецтва мають стати звичайні людські почуття.)
— Що нового вніс Шекспір у жанр сонета? (Розширив його тематику, змінив схе-му. Англійський сонет складається з трьох катренів і двох рядків.)
— Що, на вашу думку, є головним для Шекспіра? (Любов.)
— Який з проаналізованих сонетів вам сподобався найбільше? Чому саме?
— Чи є у вас улюблений сонет В. Шекспіра? Прочитайте його.
V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Проаналізувати письмово один із сонетів В. Шекспіра (на вибір). Перечитати тра-гедію В. Шекспіра 
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (31.03.2014)
Переглядів: 2397 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: