УРОК № 5 Тема. Антична (давньогрецька і давньоримська) література — вихідна основа євро -пейських літератур. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 5 Тема. Антична (давньогрецька і давньоримська) література — вихідна основа євро -пейських літератур.

УРОК  №  5
Тема.   Антична  (давньогрецька  і   давньоримська)  література  —  вихідна  основа  євро -пейських  літератур.
Мета:  ознайомити  учнів  з   літературою  античної  доби,  з   особливостями  античної  культури; 
розвивати  навички  конспектування,  логічного  мислення,  усного  та  писемного  мов -лення;  сприяти  розширенню  світогляду,  читацьких  смаків  та  уподобань  школярів.
Обладнання:   географічна  карта,  репродукції  фотографій,  ілюстрацій  із  зображенням  античних 
скульптур,  малюнків  (за  вибором  учителя).  (Можна  запропонувати  репродукції  пала -цу Міноса в   Кноссі (о. Крит), «Кольорові фрески в   апартаментах цариці у  Кносському 
палаці»,  «Проведення  цензу».)
ХІД УРОКУ
I.   МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ШКОЛЯРІВ
Слово вчителя.
Все, що існує на світі, завжди має витоки. Європейська література бере свій поча-ток з  дивовижної і  неповторної культури античного періоду розвитку людства. Слово 
«античність» походить від латинського слова « antiquus», що означає «стародавній». У 
більш вузькому розумінні поняття «антична література» є  загальною назвою літератур 
Давньої Греції і   Риму, що охоплює період з  II   тисячоліття до н. е. до кінця V століття 
н.  е.  Відомо,  що  давньогрецька  література  була  грецькомовною,  а  давньоримська  — 
латиномовною.
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  ТА  МЕТИ  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення учнів-«географів» «Географічний коментар. Давня Греція».
Стародавня Греція займала територію південної частини Балканського півостро-ва,  всі  острови  Егейського  моря  та  західне  узбережжя  Малої  Азії  (до  протоки  Гел -леспонт (сучасні Дарданелли)).
Греція  —  гориста  країна  з  важкооброблюваними  і   малородючими  землями,  по-ганим зрошенням. Греки займалися вирощуванням оливкових і   фігових дерев, вино -градників, розводили дрібну худобу — кіз та овець.
У  країні  було  багато  копалень,  в  яких  видобували  золото,  срібло,  мармур,  залі -зо тощо. Технічна сировина й   продукти сільського господарства сприяли розвиткові 
торгівлі.
Найхарактернішою  географічною  особливістю  цієї  країни  є   надзвичайно  звиви-ста берегова лінія, багата, особливо у   східній частині, на бухти і  затоки. Це сприяло 
розвиткові мореплавства. 
Греки були напрочуд допитливими людьми, можливо, саме ця риса штовхала їх 
до  подорожей,  під  час  яких  вони  не  тільки  пізнавали  нове,  а   й  розширювали  ринки 
торгівлі та колонізації.
Вже з   початку II тисячоліття до н. е. греки розселяються на всіх островах Егейсьс-кого та Іонічного морів, на західному узбережжі Малої Азії, де виникають такі великі 
міста,  як  Фокея,  Ефес,  Мілет,  Галікарнас,  Кнід  тощо.  У  VIII  столітті  до  н.  е.  греки 
захоплюють і   колонізують острів Сицилія, частину Південної Італії.
Із VI століття до н. е. назва середньої Греції — Еллада — стала назвою всієї країни.
2. Повідомлення учнів-«культурологів» «Давня Греція. Культурологічний коментар».
Відомо,  що  греки  прийшли  на  Балканський  півострів  з   півночі.  На  думку 
істориків,  першими  ці  землі  заселили  ахейські  племена,  які  відзначалися  високим 
рівнем культури.
Слід  зазначити,  що  значних  успіхів  у  розвитку  культурних  і  матеріальних 
цінностей досягли й   інші племена. Зокрема, це стосується критян. У першій половині 
II тисячоліття до н. е. острів Крит перетворився на могутню монархію, у  якій вже було 
розвинуто рабовласництво. Острів став центром цивілізації, що ввійшла в  історію під 
назвою «критська культура». Значний пам’ятник цієї епохи  — легендарний царський 
палац у   м. Кноссі, відомий з  міфів під назвою «Лабіринт». Цю пам’ятку архітектури 
у   першій  третині  XX  століття  розкопав  англійський  учений  Артур  Еванс.  (Оповідач 
демонструє репродукції.)
Майже водночас із Критом піднеслося місто в  Пелопоннесі — Мікена, що породило 
«мікенську  культуру»  (XV—XIV  ст.  до  н.  е.)  (Демонструються  кольорові  фрески 
апартаментів цариці у  Кносському палаці острова Крит.)
На  жаль,  у  XIII—XII  ст.  до  н.  е.  критська  і  мікенська  культури  загинули.  Це 
відбулося  під  впливом  переселення  грецьких  племен,  що  перебували  на  значно 
нижчому рівні розвитку.
Племена  дорійців,  іонійців,  еолійців,  які  прийшли  на  півострів,  відрізнялися 
своєріднмии діалектами грецької мови і   пізніше плідно сприяли розвиткові грецької 
літератури.
Слід зазначити, що всі грецькі племена брали участь у  створенні єдиної для всіх 
релігії й  еллінської культури.
3. Повідомлення учнів-«географів» «Географічний коментар. Давній Рим».
Давньоримська  держава  виникла  й  сформувалася  на  території  Апеннінського 
півострова. Саме греки, що прибули сюди в  пошуках нових колоній, назвали південну 
частину  півострова,  де  були  буйні  пасовиська,  «Італією».  Слово  «vitulus»  означає 
«теля, бичок», тому назва цієї держави перекладається як «країна телят».
З давніх-давен Італія була заселена племенами, які мали різне етнічне походження: 
лігури,  кельти  (що  їх  римляни  називали  галлами),  етруски,  умбри,  марси,  сабіни, 
латини, герніки та ін. Усі ці племена перебували на різних щаблях економічного та 
культурного розвитку.
Грецькі  колоністи  заснували  на  території  півострова  свої  міста  (Куми,  Тарент, 
Кротон, Гераклея (в Італії), а  також Сіракузи, Мессану, Гімеру, Гелу (на о.  Сицилія)). 
Колоністи навчили місцевих жителів вирощувати оливкові дерева, виноград, кипариси, 
познайомили з металургійним та керамічним виробництвом, торгівлею. Вони принесли 
з   собою рабовласницький лад з   його ідеологією. Окрім того, культура Давньої Греції 
мала вплив на духовний розвиток усіх італійських племен.
4. Повідомлення учнів-«істориків» «Державний устрій Риму. Коментар».
На основі археологічних розкопок вчені довели, що Рим дійсно заснували латини 
й   сабіни  в  754  році  до  н.  е.  Навколо  нього  і   відбулося  об’єднання  всіх  італійських 
племен в  єдину державу.
Відомо,  що  римське  суспільство  спочатку  було  племінно-родовим  і  складалося 
з   трьох триб (племен). Кожна триба мала 10 куріїв, а  курії — 10 родів. Саме ці триста 
родів трьох триб й   утворили аристократичну верхівку римського народу   — патриціат. 
Слід зазначити, що лише патриції становили основну частину повноправних римських 
громадян.  Народ,  який  складався  з  вільних  селян,  ремісників,  торгівців,  у  родові 
об’єднання аристократів не входив. Другий стан називали плебсом (plebs — простий 
народ),  а  представників  народу  —  плебеями.  З  появою  рабовласництва  з ’явився  ще 
один стан — раби, котрі не мали ніяких прав.
Державою керували сенат, що складався з  300 родових старійшин, обраний ним 
цар, і   Народні збори, до яких входили чоловіки-воїни. (Демонструється репродукція 
«Проведення цензу».)
Але в  510 році до н. е. царську владу в  Римі було ліквідовано й  управління дер -жавою перейшло до патриціїв. Вони і  встановили новий державний устрій, назвавши 
його республікою (лат. res publica — загальна, всенародна справа). Римська республіка, 
що проіснувала майже 500 років, мала бути схожою на афінську демократію. Однак 
всі  важливі  справи  в  Римі  вирішувалися  аристократами,  тому  і  Римська  республіка 
була  аристократичною.  Це  означало,  що  демократичних  свобод,  властивих  Афінам, 
у   Римі не існувало.
5. Лекція вчителя «Вплив античної літератури на культуру Західної Європи».
Антична  культура  мала  значний  вплив  на  розвиток  сучасної  культури  Західної 
Європи.  Так,  алфавіт  англійської,  німецької,  французької,  італійської,  іспанської 
та  інших  європейських  мов  заснований  на  латинській  абетці  стародавніх  римлян. 
Алфавіти російської, української, білоруської мов — на грецькій абетці.
У  багатьох  європейських  мовах,  у  тому  числі  й   українській,  є   чимало  слів 
грецького  та  латинського  походження  (школа,  клас,  політика,  геометрія,  фізика, 
стадіон  тощо).  Давні  греки  залишили  світові  високорозвинену  науку,  представлену 
іменами видатних учених, серед яких можна назвати Архімеда, Піфагора, Аристотеля, 
Платона, Сократа тощо.
Багато слов’янських та католицьких імен мають грецьке та латинське походження 
(Василь, Петро, Павло, Олена, Наталія, Олександр, Сергій та ін.).
На  території  сучасної  Західної  Європи  донині  збереглися  руїни  античних 
міст,  римські  водогони.  Зокрема,  в  Україні,  в  Північному  Причорномор’ї  є   руїни 
давньогрецьких  і  давньоримських  міст:  Ольвія  (неподалік  від  Одеси),  Херсонес 
(поблизу  Севастополя),  Пантикапей  (біля  Керчі).  До  наших  днів  збереглася  грецька 
назва Дніпра — Борисфен. Під впливом Візантії Київська Русь прийняла християнську 
релігію. У скіфських курганах, що розкидані серед безмежних південноукраїнських 
степів, археологи знаходять дорогоцінні вироби, виготовлені грецькими майстрами.
Багато  відомих  європейських  письменників  часто  зверталися  до  античної 
спадщини,  яка  стала  невичерпним  джерелом  сюжетів,  тем,  образів.  Серед  них 
Дж.  Байрон,  П.  Шеллі,  В.  Гюґо,  Г.  Флобер,  Г.  Гейне,  В.  Жуковський,  О.  Пушкін, 
М.  Лермонтов, А. Фет, Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко та ін.
У  сучасних  європейських  літературах  існують  майже  всі  жанри  й  поетичні 
розміри,  породжені  античністю:  епос,  лірика,  драма,  трагедія,  комедія,  епітафія, 
ямб, хорей, дактиль.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Як ви розумієте поняття «антична література»?
— Назвіть хронологічні межі цього періоду?
— Що стало причиною розвитку мореплавства у  давніх греків?
— Що нового ви дізналися про грецьку культуру?
— Яку роль в  історії Давнього Риму відіграли греки-колоністи? 
— Чим Римська республіка відрізняється від грецької демократії?
— У чому полягає вплив античної культури на розвиток європейської літератури?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект. Повторити поняття про міф. Почитати по одному міфу з   різ-них циклів (на вибір учителя). (Можна запропонувати учням такі міфи: «Паріс повер -тається до Трої», «Паріс викрадає Єлену», «Менелай готується до війни проти Трої», 
«Аргонавти звертаються за допомогою до Медеї», «Медея допомагає Ясону викрасти 
золоте руно», «Ясон і   Медея в  Коринфі», міфи про царя Едіпа.) Намалювати ілюстра -ції до міфів (творче завдання).
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 3884 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: