УРОК № 56 Тема. Сміхова стихія в романі М. Сервантеса «Дон Кіхот». «Донкіхотство» як соціально-психологічне явище. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 56 Тема. Сміхова стихія в романі М. Сервантеса «Дон Кіхот». «Донкіхотство» як соціально-психологічне явище.
 
УРОК  №  56
Тема.  Сміхова стихія в романі М. Сервантеса «Дон Кіхот». «Донкіхотство» як соціально-психологічне явище.
Мета:  з’ясувати  роль  сміху  в романі  М.  Сервантеса;  домогтися  засвоєння  поняття  «вічний 
образ», «донкіхотство»; розвивати у школярів уміння працювати з науковою статтею, 
вислуховувати товаришів, аргументувати свою точку зору; виховувати толерантність 
поведінки під час обміну думками.
Обладнання:  текст  роману  М.  Сервантеса  «Дон  Кіхот»  у перекладі  М.  Лукаша;  стаття  І.  Франка 
«Влада землі в сучасному романі» (ксерокопія статті має бути на кожній парті); словник 
літературознавчих термінів.
ХІД УРОКУ
I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда на повторення вивченого.
— Дайте визначення комічного.
(Комічне(гр. komikos — смішний, веселий) — смішне в житті та мистецтві. Для 
комічного характерним є зображення різних життєвих невідповідностей, відхилень 
від норми, суспільних недоліків з позиції високого естетичного ідеалу, який художник 
має в душі та утверджує в мистецтві.)
— Які різновиди комічного вам відомі? (Гумор, сатира, іронія, сарказм.)
— Пригадайте, що таке пародія.
(Пародія —  один  із  жанрів  художньої  літератури,  власне  сатиричний  чи 
гумористичний твір, в якому імітується творча манера письменника задля осміяння 
її як невідповідної новим мистецьким запитам.)
— З якою метою комічне використовується у творах художньої літератури?
(Письменники використовують цей прийом із метою висміювання деяких вад 
у житті людей або суспільства в цілому чи показу смішного в житті.)
II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Творче завдання.
— Перекажіть комічні сцени, які є в проаналізованих розділах роману.
— Прослідкуйте, де більше комічних сцен: на початку чи наприкінці роману. Як 
ви гадаєте, з чим це пов’язано?
2. Коментар учителя.
Комічних  сцен  більше  на  початку  роману.  А  потім  посилюється  серйозність 
оповіді. Дон Кіхот поступово втрачає риси божевільного й стає мудрою людиною
(звичайно, коли він говорить про життя, а не про лицарство). Такий прийом на-буває символічного значення: саме життя розбиває ілюзії героя, доводить їх недоско-налість.
3. Запитання до учнів.
— Який різновид комічного використовує М. Сервантес у своєму романі? (Сатиру.)
4. Дослідницька робота.
— Спробуйте знайти елементи пародії у творі М. Сервантеса, використовуючи ма-теріал проаналізованих розділів.
5. Коментар учителя.
У романі імітується творча манера авторів лицарських романів, у центрі яких 
обов’язково мав бути лицар, що здійснює подвиги в ім’я власної слави та дами сер-ця. Це особливо помітно на початку твору (збирання в похід, пошуки зброєносця, 
обладунків, дами серця тощо). Але обравши цю канву, М. Сервантес по ставив пе-ред  собою  іншу  мету:  написати  не  лицарський  роман,  а пародію  на  нього.  Саме 
тому  його  головний  герой  такий  старий  та  немічний,  він  збожеволів  від  читан-ня лицарських романів, його подвиги безглузді й непотрібні. Щоб уберегти героя
(а можливо, й інших людей!), замуровують двері, що ведуть до бібіліотеки, багатої 
на лицарські романи. Але цю дію можна зрозуміти й інакше: подібні твори віджили 
своє, а в нову епоху — Відродження — на сцену мають вийти інші герої. Тому в ро-ман сміливо вривається подих реального життя з його проблемами, звучать гумані-стичні мотиви.
6. Проблемне запитання.
—  Як  ви  гадаєте,  чому  героєм  твору  став  не  багатий  аристократ,  а збіднілий 
гідальго? (Тому що М. Сервантес засуджує спосіб життя аристократичної верхівки, 
шукає здоровий глузд в середовищі дрібного дворянства та селян, вважаючи їх ядром 
нації. Ось чому природним розумом наділений Санчо Панса, а мудрі, філософські по-ради автор вкладає не в уста багатія, а Дон Кіхота.)
7. Робота зі статтею І. Франка «Влада землі у сучасному романі».
Виразне читання уривків статті вчителем або підготовленим учнем. (Див. «До-даток до уроку № 56».)
8. Бесіда за прочитаним.
— Які благородні риси характеру Дон Кіхота викликають симпатію критиків та 
читачів?
— Як ви вважаєте, зображення «прози» чи «поезії життя» робить роман безсмерт-ним? («Поезія життя» робить твір безсмертним, адже вона не просто урізноманітнює 
буденність, а не дає дрібним проблемам панувати над людською душею.)
— Подумайте, у чому полягає «новіший покрій» роману М. Сервантеса. (По-глиблення психологізму в зображенні головного героя, наділення його різними риса-ми (смішними й благородними), зображення реалій життя (буття аристократів і збід-нілих дворян, заняття селян, приклади людської доброти й жорстокості, перебування 
в полоні ілюзій та вірність мрії).)
— І. Франко говорить по живучість образів твору, називаючи їх вічними. Що ж 
таке «вічний образ»?
9. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Вічні образи— це такі образи, які за глибиною художнього узагальнення вихо-дять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять неви-черпні можливості філософського осмислення буття.
10. Запитання до учнів.
— Як ви вважаєте, що дало підстави віднести образ Дон Кіхота до «вічних»? (В 
образі Дон Кіхота М. Сервантес відобразив риси людини доби Відродження. Але водно-час образ містить глибокі філософські узагальнення. Такі риси характеру Дон Кіхо-та, як служіння правді, добру, готовність до самопожертви заради високих ідеалів, 
шляхетність, завжди мали вияв у будь-які часи у різних народів. Усе це й дає мож-ливість вважати образ Дон Кіхота «вічним».)
— Які образи вивчених вами творів можна віднести до «вічних»? (Про  метей.)
11. Бесіда з учнями з елементами дискусії.
— Схарактеризуйте образ автора. Яким ви його бачите?
— У романі 660 героїв. Поміркуйте, яким персонажам симпатизує автор. Чи згод-ні ви з цим?
12. Коментар учителя.
Зі сторінок роману видно, що автор — людина з великим життєвим досвідом, гу-маніст за переконаннями, любить людину й прагне донести до читачів свої ідеали. Для 
цього він обрав образ дивного, але порядного збіднілого гідальго на ім’я Дон Кіхот. 
Однак цей персонаж не є дзеркальним відбиттям постаті автора. Дон Кіхот, як і його 
творець, здатний сприймати реалії життя, він розумів, що у світі панують тверезий 
розрахунок, жадоба збагачення, брехня, лицемірство. Автор знає, що зло не можна 
знищити розмахуванням меча. Світлі, гуманні ідеали потрібні, але їх треба усвідом-лювати й боротися за них слід іншими способами.
13. Проблемна ситуація.
 
— У XIX ст. набуло поширення поняття «донкіхотство». Як ви його розумієте?
— Як на вашу думку, чи можливе воно у XXIст.?
14. Слово вчителя.
Критики XIXст. вважали, що поняття «донкіхотство» означало замріяну люз-дину, смішну й незугарну у своїй неспроможності розібратися в реальній ситуації та 
безсилу виправити її.
IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Творче завдання.
— Доведіть або спростуйте думку російського критика В. Бєлінського: «Кож-на людина є трохи Дон Кіхотом». (Так, адже високе й духовне повинно бути в кож-ній людині.)
2. Підсумкове слово вчителя.
Минають століття, змінються покоління, а роман славетного іспанця продовжує 
жити.
У 1605 році, коли книгу перевидавали у Валенсії, на титульному аркуші з’яви-лася маленька фігурка вершника, що мчить уперед. Його старий меч готовий до віч-ної боротьби зі злом. Образ Дон Кіхота живий, і кожне нове покоління намагається 
зрозуміти його, знайти щось цікаве для себе.
Хто каже, що вмер Дон Кіхот?
Цьому ви, будь ласка, не вірте!
Бо він не підвладний ні часу, ні смерті —
В новий вирушає похід.
(Ю. Друніна)
V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до дискусії-узагальнення на тему: «Чи потрібні нині Дон Кіхо-ти?» Ознайомитися з питаннями дискусії (їх слід вивісити в класі). Повторити пра-вила побудови виступу.
Додаток до уроку № 56
Уривки статті І. Франка «Влада землі в сучасному романі»
1.  «Дон Кіхот» не тільки пародія лицарського роману, не тільки перший і найвизнач-ніший гумористичний роман, у ньому було щось значно більше. Це був перший 
рішучий крок до реалістичного зображення дйсного життя і дійсного народу, а по-ряд з ним і перший роман, в якому автор спробував глибше зондувати характер 
свого героя, поруч зі смішними сторонами показати також і його симпатичні і на-віть благородні риси і висловити устами цього героя або інших дійових осіб ряд 
критичних та позитивних думок про стан тодішнього суспільства, його потреби 
і прагнення. Одним словом, у «Дон Кіхоті» мусимо бачити перший роман нові-шого покрою, суспільно-психологічний твір…
2.  «Дон Кіхот» Сервантеса — се перша повість у новішім значенні того слова і один 
з найславніших та найпопулярніших творів людського духу. Сатира на романтич-ні та далекі від дійсного життя лицарські повісті, якими кілька сот літ зачиту-валася Європа, поглиблюється і розширяється тут у величний малюнок боротьби 
між благородними поривами чуття та твердою дійсністю, між поезією і прозою 
всеї людськості. Твір по заслузі зробився улюбленою книжкою для всіх освіче-них людей.
3.  Твір Сервантеса був не тільки пародією на рицарські романи. Його багатство і за-гальнолюдське значення значно ширше, тому в різні періоди різні народи знахо-дили у ньому щось близьке саме їм. Це багатство підтексту й робить роман жи-вим, а образи вічними.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (31.03.2014)
Переглядів: 5487 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: