УРОК № 51 Тема. Шлях пізнання життя і людей. Життєвий шлях і творча доля Міґеля Сервантеса де Сааведри. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 51 Тема. Шлях пізнання життя і людей. Життєвий шлях і творча доля Міґеля Сервантеса де Сааведри.


УРОК  №  51
Тема.  Шлях пізнання життя і людей. Життєвий шлях і творча доля Міґеля Сервантеса
де Сааведри.
Мета:  ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом М. Сервантеса; з’ясувати особливості
лицарських романів, поняття «пародія»; розвивати навички виразного читання; сприяти
вихованню стійкості та незламності як необхідних рис для справжньої людини.
Обладнання:  портрет М. Сервантеса роботи С. Бродського; виставка «Іспанія XVI—XVII ст.» (книги
Лопе  де  Веги,  М.  Сервантеса,  П.  Кальдерона,  репродукції  картин  Ель  Греко,  Велас-кеса); словник літературознавчих термінів; тексти роману М. Сервантеса «Премудрий
гідальго Дон Кіхот Ламанчський» у перекладі М. Лукаша.
ХІД УРОКУ
I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
     Бесіда    на    повторення    вивченого    матеріалу.
— Який період в історії західноєвропейської культури називається епохою Відрод-ження?
— У чому полягають особливості цієї епохи?
— Назвіть відомих вам представників Відродження.
II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1.     Вступне    слово    вчителя.
Південний захід Європи, Піренейський півострів — саме тут розташована диво-вижна країна з гордим ім’ям — Іспанія. В цій назві відчувається і лагідний подих Се-редземного моря, й ритмічний звук кастаньєт, і гордий характер корінного населен-ня — басків. Ця самобутня країна має цікаву історію.
2.     Повідомлення    підготовлених    учнів    «Іспанія    кінця    XVI    —    початку    XVII    ст.».
У кінці XVI ст. в Іспанії виявилися всі риси економічного занепаду. На думку
істориків, це був «колос на глиняних ногах». Іспанський король продовжував володіти
територією, що становила 1/5 частину всього світу, але інші держави Західної Європи
(Англія,  Франція,  Голландія)  вели  проти  нього  наступальні  війни,  намагаючись
поставити іспанця на коліна.
Занепад у торгівлі та промисловості, землеробстві та скотарстві призводив до
зубожіння народних мас. Знедолені, вони або наймалися служити в армію, або ставали
злидарями й бурлакували в пошуках шматка хліба.
Почуття відчаю охопило іспанське населення — саме це часто було причиною
народних  виступів.  Містика,  релігійний  фанатизм,  сприйняття  життя  як  чогось
миттєвого дедалі більше поширювалися серед іспанців.
Але політична нестабільність не могла знищити духовних сил нації, незважаючи
на економічні негаразди, культура Іспанії розвивалася. Час її найвищого розквіту
припадає на XVI та на першу половину XVII ст. Історики називали цей період «золотою
добою» Іспанії. Тоді творили Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, завершував свій
творчий шлях великий Ель Греко і починав Веласкес.
У такий неспокійний та прекрасний час на початку січня 1605 року в мадридських
крамницях з’явився роман, який, за словами російського критика В. Бєлінського,
«розпочав нову еру мистецтва нашого, новітнього мистецтва». Цей роман називався
«Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський». Його автор — Міґель Сервантес де Са-аведра — був відомий швидше завдяки своїм стражданням під час алжирського по-лону, ніж літературним працям. Та, виявляється, її Величність Слава може прийти
тоді, коли її найменше очікують.
3.     Робота    з    портретом    М.    Сервантеса    роботи    художника    С.    Бродського.
— Яким на портреті зображений письменник?

— Що відразу привертає увагу?
— Яким, на вашу думку, було життя Сервантеса?
4.     Повідомлення    підготовлених    учнів    про    життя    та    творчий    шлях    письменника.
Доля начебто свідомо повстала проти цієї людини від самого народження. Страд-ницьким було життя Сервантеса: злидні невідступно переслідували його, рана, отри-мана в морській битві, зробила його інвалідом, потім він пережив п’ятирічний полон
в Алжирі… Слава прийшла до письменника в 60 років, коли він був «старим солда-том, гідальго, бідняком». Але попри всілякі негаразди Сервантес не втратив гостро-ти розуму, життєлюбства, оптимізму, любові до людей.
Народився він 29 вересня 1547 року в містечку Алькала да Енарес у збіднілій дво-рянській сім’ї. Його батьками були Родріго де Сервантес, лікар, що мандрував краї-ною в пошуках заробітку, та Леонора де Кортинас.
Десятирічним підлітком Міґель вступив до колегії єзуїтів у м. Вальядолід, а закін-чив освіту в Мадриді у відомого педагога-гуманіста Хуана Лопеса де Ойоси, який пізні-ше став його хрещеним батьком у літературі.
Завдяки своїм знанням Сервантес потрапив на службу до папського посла Джуліо
Аквавіли. Після його смерті Міґель, захоплений патріотичним настроєм і бажанням
взяти участь у відсічі турецької агресії, 1570 року вступив до іспан  ського полку, де
служив його брат Родріго. Майбутній письменник виявився мужнім, хоробрим солда-том, він став учасником широко відомої морської битви біля о. Лепанто, коли об’єд-нані іспано-італійські сили розгромили турецький флот. Під час битви Сервантес був
тяжко поранений, увесь рік лікувався, але його ліва рука залишилася паралізова-ною назавжди.
1575 року Сервантес залишає військову службу і разом із братом вирішує повер-нутися на батьківщину. Та біля берегів Франції галеру «Сонце», на якій вони від-пливли з Неаполя, захопили пірати і всіх полонених продали в рабство в Алжир. У
Сервантеса були з собою рекомендаційні листи від головнокомандуючого Хуана Ав-стрійського та віце-короля Неаполя на ім’я іспанського короля Філіппа II, які дават -ли надію на одержання королівської пенсії та хорошої посади. Саме ці листи і ввели
в оману правителя Алжиру, який вирішив, що перед ним поважна особа, й призначив
за нього високий викуп — 500 золотих ескудо. П’ять років родина Сервантесів збирала
цю суму й нарешті викупила бранців із полону.
Та повернення на батьківщину не було радісним. З’ясувалось, що всім байдуже,
як живеться заслуженому ветеранові. На мізерні гроші він змушений був годувати
велику родину.
Останні роки життя Сервантеса були надто важкими. Здоров’я його погіршилося,
він тяжко пережив загибель брата Родріго, смерть обох сестер. Помер письменник 23
квітня 1616 року. Похований на монастирському цвинтарі в Мадриді.
Так скінчилося багатостраждальне, але сповнене шляхетності й величі життя
письменника.
5.     Слово    вчителя.
Багато довелося пережити Сервантесу. Та нелегке життя навчило його боротися
з невдачами, чинити опір негараздам, збагатило досвідом, який втілився в мудрості
його творів.
6.     Робота    з    таблицею    «Літературна    творчість    М.    Сервантеса».
Роки Назва    творів
1568 р.  Побачили світ перші вірші.
1584 р.  Опублікована перша частина пасторального роману «Галатея», драми «Ал-жирське життя», трагедії патріотичного змісту «Нумансія».
90-ті
роки
Створено близько 30 п’єс, більшість з яких не збереглася.
1605 р. Вийшла друком Iчастина роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчсь  -кий».
1613 р. Збірка «Повчальні новели».
1614 р. Сатирична поема «Мандрівка на Парнас».
1615 р.  Надруковано IIчастину роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанч-ський» і збірку «Вісім комедій та вісім інтермедій».
1617 р. Після смерті Сервантеса опублікований авантюрний роман «Персилес і Сихіз-мунда».
7.     Завдання    для    учнів.
— Визначте, в яких літературних жанрах працював Сервантес.
8.     Коментар    учителя.
Найбільшу славу Сервантесу приніс роман «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ла-манчський». Як стверджують біографи, письменник почав працювати над ним, пере-буваючи у в’язниці.
За офіційною версією, Сервантес опинився за ґратами через розтрату державних
грошей. Насправді ж усе було зовсім інакше. Під час поїздки до столиці для здачі звіту
Сервантес, знаючи, що дороги були ненадійними, сплатив гроші одному з банків і от-римав вексель до Мадрида. Але банк збанкрутував. Завдяки старанням Сервантеса,
гроші було повернено. Та вищі чиновники, давно шукаючи привід звільнитися від пі-дозрілого службовця, який пише різні п’єси, звинуватили його в причетності до бан-крутства й привласненні державних коштів. Так письменник потрапив до в’язниці.
Вірні друзі робили все можливе, щоб звільнити Сервантеса, але їх зусилля виявилися
марними. Там, за ґратами, в уяві письменника з’явився Лицар Сумного Образу, див-ний і прекрасний Дон Кіхот, якому судилося довге життя й вічна слава.
9.     Виразне    читання    «Присвяти»    до    роману    «Дон    Кіхот»    та    уривків    із    «Прологу».
10.     Запитання    до    учнів.
— Як у пролозі автор визначив характер свого твору? (Автор вказує на пародій-ний характер твору.)
— Підтвердіть це словами з тексту. («Єдиним моїм бажанням було віддати на за-гальний глум нерозсудливо брехливі рицарські книжки».)
11.     Робота    із    словником    літературознавчих    термінів.
Пародія (гр. parodia — пісня навиворіт, переробка на смішний лад) — один із
жанрів художньої літератури, власне сатиричний чи гумористичний твір, в якому
імітується  творча  манера  письменника  задля  осміяння  її  як  невідповідної  новим
мистецьким заходам.
Лицарський  роман —  один  з основних  жанрів  середньовічної  куртуазної
(рицарської) літератури. Виник у період розквіту лицарства у Франції в середині XII
ст. Основні мотиви — безмежна сміливість, благородство. На передньому плані  —
герой-лицар, який здійснює подвиги заради власної слави і возвеличення дами сер-ця. В Іспанії лицарський роман набув поширення значно пізніше, в епоху Відроджен-ня, збагатившись її ідеями.
12.     Слово    вчителя.
Розглядаючи «Присвяту» та «Пролог», бачимо, що Сервантес задумав свій твір
як пародію на лицарські романи. Пізніше ми дізнаємося, яким чином письменик уті-лив у життя свій задум.
IV.  ЗАСТОСУВАННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
     Підсумкова    бесіда.
— Назвіть найвідоміших діячів іспанського Відродження.
— Які, на вашу думку, події з життя Сервантеса вплинули на формування його
як письменника?
— Які твори Сервантеса ви запам’ятали?
— Згадайте, що називається пародією?
— Користуючись словником літературознавчих термінів, назвіть основні елемен-ти рицарського роману.
V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати I, II, III, IV, VIII, XVII, XIX, XXII розділи I частини роману; вміти
преказувати прочитане; дібрати цитатний матеріал про подвиги Дон Кіхота.
 

Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (31.03.2014)
Переглядів: 1494 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: