hyipazart.com
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 47 Тема. Франческо Петрарка — видатний італійський поет-гуманіст. "Книга пісень"
УРОК № 47
Тема. Франческо Петрарка — видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в «Книзі пісень».
Мета: ознайомити учнів з відомостями про життя Ф. Петрарки, розкрити його творчий світ;
допомогти засвоїти поняття «лірика», «сонет»; розвивати навички виразного читання,
конспектування, аналізу поетичного тексту, зв’язного мовлення; сприяти формуванню
морального світу школярів.
Обладнання: «Петрарка» (мініатюра, прибл. 1400); музика Ф. Ліста «Сонети Петрарки»; збірки творів
поета в перекладі Д. Павличка; словник літературознавчих термінів.
ХІД УРОКУ
Хай ваша щедра любов і ваше пізнання
служить світу!
Ф. Ніцше
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда на повторення.
— Де і коли започаткувалася культура Відродження?
— Чому ця епоха має таку назву?
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Першим видатним гуманістом епохи Відродження став італійський поет Фран-ческо Петрарка.
2. Повідомлення підготовлених учнів про поета.
Народився майбутній поет в Італії 20 липня 1304 року в невеликому містечку
Ареццо. Його справжнє ім’я Франческо Петракко, але залюблений в античність він
змінив ім’я на Петрарка, що, на його думку, більше нагадувало римське.
Юнак здобув юридичну освіту, після чого прийняв духовний сан. Абат і поет бо-ролися в ньому все життя.
Він був життєлюбом, прагнув до знань, хоча й полюбляв самотність. В одному
зі своїх трактатів Петрарка писав: «Нам заважає на шляху поступу те, що ми впер -то тримаємося за давні судження і дуже важко облишаємо їх». Як людина нового гу-маністичного світогляду поет зумів по-новому сприйняти життя.
Ф. Петрарка — людина активної дії. Сучасники згадують, що поет часто ман-дрував по монастирях у пошуках старовинних рукописів, став першим в Європі аль-піністом, піднявшись на гірську вершину Мон-Ванту в Альпах.
Він мріяв за давньоримським звичаєм бути увінчаним лавровим вінком на Ка-пітолійському пагорбі і, доклавши певних зусиль, досяг здійснення мрії. Петрар -ка латинською мовою написав поему «Африка», що стала національною епопеєю, як
і «Енеїда» Верґілія.
8 квітня 1341 року Петрарку увінчали лавровим вінком, і він за життя став кла -сиком.
Але, незважаючи на успіхи, поета мучили й тяжкі роздуми. Час від часу задуш-ливість тогочасної дійсності пригнічувала поета, іноді закоханість у земну красу й за-хоплення мирською славою він вважав гріховним. Віком у 33 роки Петрарка на кілька
літ усамітнився в невеличкому містечку Воклюз, де поринув у релігійні та філософські
міркування. Результатом роздумів став трактат у формі бесіди з філософом Аврелієм
Августином під назвою «Моя таємниця. Про зневагу до світу».
Старість митець зустрів у зеніті слави. Але 19 липня 1374 року перо випало з рук
поета, що так і не дописав останнього рядка. Голова мудреця схилилася на розгорну-ту книгу. Здійснилася ще одна мрія Петрарки: закінчити жити і писати в одну мить!
На могилі поета є напис: «Тут його немає, шукайте його серед живих, серед тих,
хто шанує його ім’я».
Як заповіт Петрарки світові залишилися вірші, в яких вічно живе душа поета.
3. Робота з епіграфом.
— Подумайте, як шлях, пройдений Петраркою-вченим, був спрямований на
служіння світові.
— Як ви думаєте, чи може кохання поета мати благородний вплив на світ?
4. Слово вчителя «Історія створення збірки „Книга пісень”».
Найбільшу частину творчої спадщини Петрарки становлять твори, написані ла-тиною. Таких, за підрахунками дослідників, у п’ятнадцять разів більше, ніж напи-саних італійською. Але найвищим досягненням Петрарки-поета стала його книга
«Канцоньєре» («Книга пісень») — збірка віршів італійською мовою, справа всього
творчого життя поета.
Своєрідним коментарем до цієї збірки дослідники називають морально-філософсь-кий трактат «Про зневагу до світу», в якому виразно проявляються суперечності світо-гляду поета і складність становлення нової, ренесансної, свідомості. Трактат написа-ний латиною в традиційній для середньовічної літератури формі видіння й алегорії.
У вступі Петрарка розповідає про сон, в якому до нього нібито прийшла Істина, жін -ка «невимовного блиску й сіяння», і привела з собою Августина Блаженного для роз -мови з поетом. Августин Блаженний — один з «отців» християнської церкви. Він об -стоював ідею про гріховність тілесного буття людини та про можливість порятунку
від гріховності в безмежній любові до Бога. Три дні точиться бесіда поета й Августи-на в присутності Істини. Все, що Петрарка запам’ятав із неї, він передає у формі діа-логу Августина і Франциска (сам Петрарка). Августин звинувачує Франциска в не-праведному житті і твердить, що праведною є тільки та людина, яка «може сказати:
у мене немає нічого спільного з тілом, все, що вважається приємним, мені мерзотне,
я прагну вищого щастя». Августин закликає Франциска зректися мирських бажань
і земних радощів — поезії, слави, кохання до Лаури.
Франциск сповнений пошани до Августина, схиляється перед його мудрістю,
високістю його моральних вимог, але прийняти середньовічний аскетизм він уже не
може. Франциск бачить, що життя не вкладається в рамки аскетичних догм. Він не
відбирає у людини права на земні радощі, цінує багатство її духовного життя. На до-кори Августина Франциску за те, що той жадає земних благ, надміру вірить у свої
здібності, пишається своїми знаннями, останній відповідає: «Цілком визнаю це, але
не можу приборкати своїх бажань». У цій відповіді — протидія середньовічним мо -ральним нормам, які вимагали від людини покори і самоприниження в ім’я безсмертя
в загробному світі. Франциск відстоює кохання, благословляє це почуття, стверджує,
що воно підносить людину і стимулює її кращі сили. У кінці діалогу Франциск немов-би погоджується із судженнями Августина, визнає правоту його вимог і обіцяє «кину-ти криві дороги й обрати простий шлях спасіння». Але здійснення цього відсувається
на якийсь невизначений час. Франциск ще поглинутий земними інтересами: «Я зберу
розкидані уламки моєї душі… Але тепер, коли ми говоримо, мене чекає багато важ -ливих, хоча й земних справ». Лише виконавши їх, він зможе віддатися тому життю,
якого вимагає від нього Августин.
Увесь цей діалог — не що інше, як суперечка Петрарки із самим собою, відобра-ження його внутрішнього світу, розповідь про душевний розлад, про боротьбу старо-го й нового в його свідомості. Найголовнішим у трактаті є заглиблення у внутрішній
світ реальної, земної людини, відкриття його безмірного багатства і складності. У творі
вимальовується той людський образ, який стоїть у центрі ліричних поезій Петрарки,
написаних італійською мовою.
Головна тема «Канцоньєре» — любов поета до Лаури: їй присвячена більшість
віршів. При написанні їх Петрарка використав досвід давньої любовної лірики своїх
попередників — поезії трубадурів, італійських поетів, Данте. На грунті традиції він
створив поезію нового типу, розпочавши розвиток гуманістичної лірики.
6 квітня 1327 року в церкві Св. Клари в Авіньйоні Ф. Петрарка зустрів жінку,
яку покохав на все життя. Йому було 23, а їй — 20. Незнайомку звали Лаура, що в пе-рекладі означає «та, що дарує славу». Відомо, що вона померла молодою, а Петрарка
через усе життя проніс почуття до неї й оспівував кохану у своїх поезіях. У 42 річни-цю їх першої зустрічі, через 21 рік після смерті Лаури, вже старий поет, перебираючи архів, знайшов сонет, який раніше йому не сподобався, і склав нові рядки: «В
рік тисяча триста двадцять сьомий, у квітні, о першій годині шостого дня, ввійшов
я в лабіринт, де виходу немає». Незадовго до смерті Петрарка написав: «Вже ні про
що не думаю, окрім неї».
Поет написав це, вистоявши в тяжкій борні із самим собою. Чим старшим він ста -вав, тим очевиднішою йому здавалося думка: любов до неї — провина перед Богом.
Душа Петрарки сумує й страждає, а його кохання, виливаючись у вірші, стає Вічні-стю, перед якою меркне все суєтне.
У збірці представлено 365 віршів (за кількістю днів у році), які сам Петрарка
розділив на дві частини: «На життя донни Лаури» і «На смерть донни Лаури».
Поезії, що входять до збірки, дістали назву «сонет».
5. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Сонет (іт. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається із 14 рядків п’яв-тистопного або шестистопного ямба, власне, з двох катренів та терцетів. Схема сонета:
абба абба ccd eed.
Катрен — чотиривірш.
Терцет — тривірш.
Лірика як літературний рід (гр. lyrikos — лірний; твір, виконаний під
акомпанемент ліри) — один із трьох родів художньої літератури, в якому у формі
естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття, відтворюється
нова художня дійсність, побудована за законами краси.
6. Виразне читання вчителем сонета № 162 («Щасливі квіти й благородні трави…»)
7. Аналіз поезії. Бесіда з учнями.
— Яким постає перед читачем ліричний герой? (Замріяний, заглиблений у себе.
Але це не аскет, він любить життя.)
— Яким він бачить навколишній світ? (Світ реальний, сповнений краси.)
— Опишіть ставлення героя до цього світу. (Він обожнює світ, адже в ньому живе
кохана Лаура. Кохання відкриває душу героя назустріч красі.)
— Якою зображена Лаура? (Ми бачимо її очима закоханого поета. Вона реальна
й нереальна водночас. Це прекрасний ідеал.)
— Що ви можете сказати про любов, описану в сонеті Ф. Петрарки? (Вона не є грі-ховною: це благо, що посилається людині. Любов очищує душу, облагороджує її, до -помагає відчути красу реального світу.)
— Яка мова сонета? (Жива, образна, пристрасна. Відомо, що сонети Петрарка пи-сав живою італійською мовою, а не латиною.)
— Які засоби художньої виразності використовує поет? Знайдіть їх. (Епітети:
щасливі квіти, ріки голубі, благовісні трави; порівняння: віти, наче пави; метафори:
о ріки голубі, ви омиваєте Лаури очі, їх блиск перебираючи собі.)
— Який настрій сонета? (Це сонет-роздум, в якому описано природу, враження
ліричного героя, його щастя і легкий смуток. Сонет чистий, прозорий, пройнятий ви-соким почуттям.)
— На прикладі цього твору назвіть характерні особливості побудови сонета. (14
рядків, складається з двох катренів та двох терцетів.)
— Яка схема римування твору? (аbbа аbbа ccd eed).
8. Виразне читання сонета № 132 («Як не любов, то що це бути може…»).
9. Аналіз поезії. Бесіда за питаннями.
— Які питання хвилюють ліричного героя? (Героя турбує чи достатньо благо-честиве його кохання до Лаури. Його непокоїть те, що його душею оволоділо земне
кохання. Але він кохає Лауру як ідеал жінки, тобто це кохання романтичне.)
— З ким сперечається герой? (Із самим собою.)
— Які проблеми його хвилюють? (Що таке любов? Це зло чи добро? Якщо любов
благо, то чому вона несе журбу? А якщо зло, то чому кохання таке солодке? Окрім
того, героя хвилюють проблеми розуму і пристрасті.)
— Як автор виражає свої суперечливі погляди? (За допомогою низки образів —
протиставлень (антитез): любов — це «живлюща смерть» і «втіха навісна» тощо.)
— Яким постає внутрішній світ героя? (Він також суперечливий і для його
зображення автор використовує прийом антитези: «палаю в стужу», «в спеку весь
дрижу».)
— Який образ використав Петрарка для зображення суперечливості кохання?
(Образ хисткого човна в безкрайньому морі. Ще з часів античності (наприклад,
у Горація) цей образ виражав долю людини, котра втратила опору в житті.)
— Назвіть прийом, що підсилює цей образ. (Порівняння: «Неначе в просторінь
морську безкраю, В човні хисткому рушив без керма».)
— Яким чином у вірші виразилися погляди Петрарки як людини епохи
Відродження? (Людині Середньовіччя віра в Бога допомагала приборкати земні
пристрасті (Данте, «Божественна комедія»), але Петрарка як представник іншої
епохи не звертається до Бога і свідомо вибирає земне, залишаючись наодинці зі своєю
пристрастю.)
— Як ви думаєте, про що мріє ліричний герой? (Він прагне, щоб його кохання
було високим. Лише таке почуття є найбільшим щастям.)
10. Прослуховування фонозапису музичного твору Ф. Ліста «Сонети Петрарки».
11. Бесіда на з’ясування сприйняття музики учнями.
— Визначте характер прослуханої музики.
— Як композитор звуками передає тонкі душевні переживання героїв?
— Чи є, на вашу думку, який-небудь зв’язок між віршами Петрарки і музикою
Ф. Ліста?
12. Творче завдання.
— Якби ви малювали ілюстрацію до сонету «Щасливі квіти й благовісні трави…»,
які б кольори переважали на вашому малюнку? Обґрунтуйте свої міркування.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Які вчинки, риси вдачі Петрарки характеризують його як гуманіста?
— Яку назву має збірка його творів?
— Що таке сонет?
— Визначте провідну тему сонетів Петрарки.
— За допомогою яких образів поет розкриває внутрішній світ свого ліричного ге-роя?
— Чи можна уявити ліричну героїню, кохану поета Лауру, читаючи сонети? До-ведіть свою думку.
— Чи можна назвати кохання до Лаури ідеальним? Обґрунтуйте свої міркування.
— Чому Петрарку називають поетом-гуманістом?
— Як у його сонетах виявилося ренесансне розуміння призначення людини?
— Дайте визначення лірики як одного з літературних родів.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати конспект уроку; вивчити напам’ять один із сонетів поета (на вибір учителя або учнів).
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (10.02.2014)
Переглядів: 11788 | Коментарі: 5 | Рейтинг: 2.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: