УРОК № 46 Тема. Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 46 Тема. Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму.
УРОК № 46
Тема. Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Скарби культури Ренесансу.
Мета: розкрити особливості епохи Відродження та її значення для європейської і світової
культури; підготувати учнів до сприйняття творів представників цієї епохи; розвивати
навички конспектування, писемного мовлення; сприяти виявленню зацікавленості
спадщиною Ренесансу.
Обладнання: репродукції картин майстрів італійського Відродження (Леонардо да Вінчі, С. Ботті-челлі, Рафаеля, Мікеланджело).
ХІД УРОКУ
Хай нащадки одержать від нас дещо
подібне до того, що нам самим лишилося
від наших предків.
Данте
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Вступне слово вчителя.
В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують, мов зорі, і вже ніколи
не згасають, посилаючи нащадкам далеке, але яскраве й прекрасне світло. Такою
яскравою зіркою в історії світової культури стала епоха Відродження. Це була
доба сміливих мореплавців і шукачів пригод, які відкривали невідомі землі, час
релігійних війн, що охопили майже всі держави Європи, епоха нового покоління
вчених, які, заперечуючи догмати богослов’я і схоластики, стали створювати нові
науки, основані, з одного боку, на пізнанні навколишнього світу, а з іншого —
на вивченні творчості письменників та філософів античної Греції і Давнього Риму.
Відродження вражає нестримним злетом фантазії, величним піднесенням духу, вірою
у творчі можливості людини.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота.
Відродження, або Ренесанс (франц. renaissance — розквіт) — могутній ідеологічний
і культурний рух, зумовлений переходом суспільства Західної та Центральної Європи
до нової соціально-економічної формації.
Хронологічні межі періоду: з другої половини XIII ст. в Італії, з XIV і XV ст.
в інших країнах до останньої чверті XVI — початку XVII ст. Термін «Ренесанс» уперше
вжив 1550 року видатний італійський художник та історик живопису Джорджіо Вазарі
у біографіях художників Італії «Життєписи».
2. Лекція учителя.
(Основні тези лекції учні конспектують.)
У XIV—XV століттях почалася епоха повільного, але невпинного згасання
Середньовіччя. Щось порушувалося в механізмі відносин селян та феодалів. Розва-лювалися підпори, на яких трималися ієрархічні сходи. Втрачали свою привабливість
спосіб життя і культура лицарства. «Осінню Середньовіччя» назвав цей час один
з істориків. Зароджувалася нова епоха. І «осінь Середньовіччя» співпала з «весною
Відродження», яке почалося в Італії і поширилося Європою. Початок Відродження
став прологом нового часу, провіщав майбутнє. Але ця доба була тісно пов’язана із
Середньовіччям.
3. Бесіда за питаннями.
— Пригадайте з курсу загальної історії наважливіші історичні події XIII—
XV століть. (Початок XIII ст. означився розгромом Константинополя хрестоносцями,
середина — відновленням Візантійської імперії, а кінець — остаточною втратою
хрестоносцями володінь на Сході; у 1265 році в Англії вперше зібрався парламент —
орган представництва різних верств середньовічної Англії, який обмежував владу
короля; 1337—1453 рр. — роки Столітньої війни; 1347—1351 рр. — час епідемії
«Чорної смерті» (чуми); 1358 р. — Жакерія; 1376—1417 — роки великого розколу
католицької церкви; 1439 р. — прийнята Флорентійська унія; 1453 р. — відбулося
падіння Константинополя, загибель Візантії; 1455—1485 — роки війни Пурпурової
і білої троянд; 1492 р. — відвоювання Гранади, останнього володіння арабів на
Піренейському півострові, утворення об’єднаного Іспанського королівства.)
— Які соціальні, економічні, ідеологічні зрушення відбувалися в цей період?
— Які чинники викликали до життя ці зрушення?
4. Продовження лекції вчителя.
У середині XIV ст. епідемія чуми знищила майже третину населення Європи. «Чорна
смерть» сіяла паніку, в пустих селах, серед занедбаних ланів відчувалися лише тривога
і напружене очікування гіршого. Одним з її наслідків стала спроба повернутися до панщи-ни, повної залежності селян від сеньйора. Королівські чиновники вимагали податків і за -бирали останні гроші. 1337 р. між Францією і Англією розпочалася війна за французькі
землі, які залишилися під владою англійського короля. Ця війна ввійшла в історію під
назвою «Столітня», бо тривала вона з короткими перервами понад сто років. Найбільше
від війни потерпали селяни. Все це здавалося порушенням встановленого Богом порядку.
У містах і селах з’являлися проповідники, які іменем Господа закликали шукати захи -сту у короля або знищувати ненависних сеньйорів. «Коли Адам орав, а Єва пряла, то хто
був дворянином?» — так з гіркою дотепністю виклав свої аргументи проти сеньйорів ан-глійський проповідник Джон Болл. У Франції й Англії спалахнули селянські повстання
(Жакерія, повстання Вота Тайлера). Війна потребувала не тільки багато грошей, а й ро -звитку певних галузей виробництва. Тому в цей час відбувався бурхливий розвиток еко -номіки міст. Багаті купці, банкіри, ремісники, відчуваючи свою значущість в економіці
держави, вимагали і права на владу, економічну та політичну свободу.
На кінець XV ст. у розвитку європейських держав ясно окреслилися два різні шля -хи. В Англії, Франції завершувалося «збирання» земель і міцна єдина королівська влада
енергійно підкоряла підданих єдиним законам, єдиній системі управління, вводила
постійні податки, забороняла інші, не королівські, військові сили. Інакше кажучи,
здійснювалися об’єднання і централізація держави. Однак в Італії та Німеччині
нічого подібного не відбувалося. В Німеччині імператор не мав реальної влади над
численними князівствами і вільними містами. А італійські Генуя, Флоренція, Венеція
були окремими містами-державами.
5. Творче завдання. Робота в групах.
— За влучним висловом англійського філософа Френсіса Бекона, «вигляд і стан
цілого світу» змінили три великих винаходи: компас, порох і друкарство. Спираючись
на знання із загальної історії, обґрунтуйте цю тезу видатного англійського філософа.
6. Продовження лекції вчителя.
Передусім, Відродження стало реакцією на кризу середньовічного релігійного
світосприйняття. Спочатку митці цієї доби спиралися на класичні зразки античної
культури, так би мовити відроджували їх (звідси і назва епохи). Однак як за своїм
змістом, так і за формами воно досить швидко переросло ці межі.
Культура Відродження склалася в численних розвинутих містах Італії — саме
там античні традиції були найбільш міцними. Римська імперія постала перед діячами
епохи могутньою і щасливою державою: чудові коштовні речі, яскрава культура,
насичене життя. Вони зосередилися на кращому: свобода наукових диспутів, розмаїття
філософських шкіл, чиста, неспотворена середньовічними викривленнями мова.
Звичайно, ця картина була дуже далекою від справжньої античності, але взірець
знайшли. Визначилася і мета всіх, для кого цей взірець був дорогим. Треба відродити
античну науку, мистецтво, мову, спосіб думок. Так утвердилася підходяща назва
для часу їх життя — Відродження. Ренесанс охоплював різні галузі культури, але
найяскравіше виявився в архітектурі, живописі, літературі, філософії.
В основі культури Відродження лежав гуманізм. У ту епоху це поняття мало трохи
інший зміст, ніж для нас сьогодні. Для людей Відродження гуманізм — це все те, що
допомагає вивчити і зрозуміти людину. Гуманістами називали тих, кого цікавили не
сенс божественного, а призначення, доля, природа людини і людського. Потрібні нові
науки, які б змогли ясно і всебічно виявити істину про людину. Такими науками, на
їхню думку, були насамперед ті, що так чи інакше пов’язані з вивченням слова і мови.
Від гуманістів вимагалося знання латини та грецької мови, літератури, поезії, античного
ораторського мистецтва. Навколо наук про слово і мову об’єднувалися інші дисципліни,
що давали відповідь на питання про сенс людського існування. Насамперед моральна
філософія, яка зосереджувалася на проблемах добра і зла, обов’язку і совісті, гідності
й відваги. Але гуманісти могли займатися також богослов’ям, медициною, науками про
природу, головне, що вони залишалися мислителями, прагнули розібратися в людсь -кому, а не в божественному. Гуманізм переконує людину, що вона сама творить влас -ну долю. Людина повинна наполегливо, цілеспрямовано йти до поставленої мети. І ця
мета конкретна, цілком досяжна: особисте щастя, отримання нових знань, зростання
по службі.
Відродження не відкидає християнства. Воно живе в ладу з ним, але весь час на -магається показати, що людина вільна у виборі мети і засобів її досягнення. Ця свобо-да — основа людської гідності. Від самої людини залежить, яке місце посісти у створе-ному Богом світові. Саме тому гуманізм рішуче виступає проти того, що стан людини
визначається її походженням і славою батьків. Ні, гідність людини — у її власних чес -нотах, знаннях, успіхах.
Своєю славою Відродження зобов’язане тим, хто творив нове мистецтво, таке схо-же на мистецтво Середньовіччя. Центром раннього італійського Відродження була
Флоренція — батьківщина великих поетів, письменників, скульпторів, архітекторів.
Італійська література була створена генієм Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарки, Джо -ванні Боккаччо.
Англійське Відродження розпочалося пізніше, ніж в інших європейських країнах,
але було надзвичайно інтенсивним та плідним. Вільям Шекспір — одна з найвеличні -ших постатей цієї доби. Його творчість стала своєрідним підсумком епохи, яка була
сповнена віри в безмежні можливості людини.
Етапи розвитку гуманістичної культури
1) Період Передвідродження — кінець XIII — початок XIV ст. (Італія: творчість Ф.
Петрарки, Дж. Боккаччо; XIV—XVст. — в інших країнах).
2) Період Раннього Відродження — кінець XV — початок XVI ст. (Франція,
Нідерланди, Німеччина, Польща).
3) Період Зрілого і Пізнього Відродження — друга половина XVI — початок XVII ст.
(Англія, Іспанія, Чехія).
Характерною особливістю митців епохи Ренесансу була багатогранність
обдарування, прагення до творчого пізнання світу в усіх його проявах. Леонардо
да Вінчі — великий живописець, математик, механік, інженер. Альбрехт Дюрер —
живописець, гравер, скульптор, архітектор. Мікеланджело — скульптор, художник,
поет, інженер. Франсуа Рабле — письменник, лікар, юрист, педагог, архітектор,
філософ. Майже всі митці епохи Відродження писали вірші (Рафаель, Мікеланджело,
Леонардо да Вінчі, Дж. Бруно, Т. Мор, Е. Роттердамський).
7. Демонстрація репродукцій картин майстрів епохи Відродження.
8. Бесіда з учнями.
— Яке ваше враження від репродукцій картин?
— Чиї роботи сподобалися вам найбільше?
— Які принципи гуманістичного світогляду відображені в живописі? (У центрі
зображення — людина, вона має реальні риси, індивідуальний характер; піднесена
одухотвореність і висока краса зображуваного; картини природи.)
9. Творче завдання.
— Один із діячів доби Відродження Дж. Піко делла Мірандола писав у своєму
філософському трактаті: «Не даємо ми тобі, Адаме, ні певного місця, ні власного
образу, ні особливих обов’язків, аби і місце, і лице, і обов’язки ти мав за власним бажанням, згідно з твоєю волею, твоїм рішенням… Я ставлю тебе у центр світу, щоби
звідти тобі зручніше оглядати все, що є у світі». Подумайте, чому Бог не дає людині
ні місця, ні образу, ні обов’язків? Цим він принижує чи звеличує людину?
(Цим Бог спонукає людину до творчості, свободи вибору.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
— Що таке Відродження?
— За яких суспільно-політичних умов розвивалася культура у XIII—XVII ст.?
— В якій країні розпочався рух Відродження?
— Визначте головні чинники цього руху.
— В яких галузях культури Ренесанс виявився найяскравіше?
— Що таке гуманізм?
— Який зміст мало це поняття в добу Відродження?
— Чому Відродження називають новим відкриттям світу та людини?
— Назвіть основні етапи розвитку гуманістичної культури.
— Яких діячів цієї епохи ви запам’ятали?
— Як ви розумієте поняття «ренесансний гуманізм»?
2. Робота з епіграфом.
— Як, на вашу думку, слід розуміти слова епіграфа?
— Як ви гадаєте, кого мав на увазі Данте, коли говорив про предків та нащадків?
(Предки — це давні греки, що створили взірцеву античну культуру, на яку
орієнтувалися майстри Ренесансу. Самі ж гуманісти подарували майбутнім
поколінням чудову архітектуру, прекрасний живопис, яскраву літературу. Кожний
вид мистецтва склав величний гімн людині.)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати конспект уроку.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (10.02.2014)
Переглядів: 5022 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: