УРОК № 45 Тема. Позакласне читання. Дивний роман про Білого Кита (Герман Мелвілл. «Мобі Дік, або Білий Кит»). - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 45 Тема. Позакласне читання. Дивний роман про Білого Кита (Герман Мелвілл. «Мобі Дік, або Білий Кит»).
УРОК № 45
Тема. Позакласне читання. Дивний роман про Білого Кита (Герман Мелвілл. «Мобі Дік, або Білий Кит»).
Мета: ознайомити учнів з творчістю американського письменника Германа Мелвілла та зміс-том його роману; розвивати навички виразного читання, переказу, логічного мислення;
виховувати у школярів любов до природи.
Обладнання: текст роману в перекладі Ю. Лісняка.
ХІД УРОКУ
I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя.
Долі книг складні, як і долі людей. Одна з найжорстокіших письменницьких
трагедій — невизнання і забуття. Такою була доля одного з найбільших американських
романістів XIX століття Германа Мелвілла. Сучасники не зрозуміли й не оцінили
найкращих його творів. Навіть його смерть не привернула нічиєї уваги. Єдина газета,
що повідомила своїх читачів про смерть Мелвілла, неправильно подала його прізви-ще. У пам’яті своєї доби він залишився рядовим моряком, що побував у полоні кані -балів і написав про це цікаву повістину.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення вчителя чи підготовлених учнів про письменника.
Герман Мелвілл народився 1819 року в сім’ї більш-менш вдалого нью - йорксько-го комерсанта. Але достатків вистачило ненадовго. Справи торговельної фірми дедалі
гіршали, борги зростали. 1830 року батько Мелвілла змушений був закрити свою кон -тору у Нью-Йорку й перебратися до невеличкого містечка Олбані. Та це не врятувало
його від остаточного банкрутства. Через два роки, не витримавши нервового стресу,
він збожеволів і невдовзі помер.
Дитинство Мелвілла було нерадісним і скінчилося рано. В тринадцять років він
покинув школу і пішов працювати розсильним до нью-йоркського банку. Ще не до-сягши повноліття, він перепробував цілу низку професій: служив клерком у хутряній
компанії, вчителював, плавав матросом на «Св. Лаврентії», що здійснював рейси на
лінії Нью-Йорк — Ліверпуль. Та врешті, не знайшовши іншої роботи, подався в чо-тирирічне плавання на китобійному судні «Акушнет». Саме так: не від захоплення
романтикою, а просто не знайшовши іншої роботи.
Вирушаючи в цей рейс, Мелвілл уже знав, що життя китобоїв складне: виснажли -ва праця, смертельний ризик, брак їжі та прісної води, хвороби й гнітюча одноманіт-ність корабельного побуту. Поширеним явищем серед матросів китобійного флоту
було дезертирство. Коли через три роки корабель «Акушнет» повернувся до Нью-Бед -форда, на борту залишилося менше половини матросів, які наймалися в цей рейс. Не
було серед них і Мелвілла — він дезертирував під час стоянки корабля біля одного
з Маркізьких островів.
Почалися пригоди. Покинувши китобійне судно, Мелвілл став бранцем канібаль-ського племені тайпі, що жило на острові Нукухіва. Через місяць йому пощастило
втекти від гостинних людожерів на австралійському китолові «Люсі Ени». А ще че-рез два місяці команда «Люсі Енн» збунтувалася під час стоянки біля берегів Таїті.
Мелвілл разом з іншими матросами попав до в’язниці. Десь через місяць він утік.
Перебравшись на сусідній острів Еймео, він завербувався на австралійське китобій-не судно «Чарлі і Генрі». Через півроку його списали на берег на Гавайських остро -вах, де він кілька місяців перебивався випадковими заробітками. В серпні 1843 року
Мелвілл вступив матросом на військовий корабель «Сполучені Штати», що йшов до
Гонолулу. Плаваючи на цьому фрегаті, Мелвілл побував у Вальпараїсо, Кальяо, Лімі, Ріо-де-Жанейро, потім у жовтні 1844 року вернувся до Нью-Йорка, і військово-мор-ське відомство відпустило його з миром.
Мелвілл повернувся додому з порожньою кишенею, але з величезним багажем вра -жень. З морем було покінчено назавжди. Мелвіллу виповнилося 25 років. Довелося
починати «суходольне» життя. Він не мав ні коштів, ні професії, ні перспектив. Єдиним
його набутком були досвід минулих років і власний талант. Мелвілл узявся за перо.
Його перша книжка «Тайпі», заснована на «канібальському епізоді», мала
гучний успіх. Прихильно зустріли й другий роман «Ому». Мелвілл став відомим
у літературних колах. Журнали замовляли йому статті. Американські видавці, що
відхилили перші романи письменника (тоді ці твори були опубліковані в Англії),
просили в нього нових творів. Мелвілл, окрилений успіхом, працював не покладаючи
рук. Одна за одною виходили його книги: « Марді» (1849), «Редберн» (1849), «Білий
бушлат» (1850), «Мобі Дік, або Білий Кит» (1851), «П’єр» (1852), «Ізраїль Поттер»
(1855), «Шарлатан» (1857), повісті, оповідання.
Проте творчий шлях Мелвілла не був сходженням угору по щаблях успіху.
Скоріше він нагадував нескінченний спуск. Ентузіазм критики з приводу «Тайпі» та
«Ому» змінився розчаруванням, коли вийшов у світ роман «Марді». «Мобі Діка» не
зрозуміли й не прийняли. «Дивна книжка!» — такий був одностайний вирок рецен -зентів. Добрати пуття у тій «дивності» вони не зуміли, а може, й не змогли. Єдиний,
хто збагнув та оцінив цей роман, був письменник Натанієль Готорн. Але його одино -кого голосу не почули й не підхопили.
Поступово письменника просто забули. Обтяжений родиною і боргами Мелвілл не
міг жити далі на літературний заробіток. Він кинув писати і поступив на нью-йоркську
митницю наглядачем. За останні тридцять років свого життя він написав усього одну
новелу, три поеми й кілька десятків віршів, що не побачили світу за життя автора.
У 1891 році Мелвілл помер, але Америка не помітила смерті письменника.
2. Слово вчителя.
«Мобі Дік» — книжка незвичайна. Вона написана всупереч усім уявленням про
закони жанру й не схожа на жоден твір світової літератури. Якщо читач після першої
сторінки в подиві зупиниться й спитає: «Який же це роман?» — він матиме цілковиту
рацію. Та слід пам’ятати, що таке запитання ставили вже мільйони людей, але це не завадило їм дочитати книгу до кінця й потім перечитувати її кілька разів.
Читати «Мобі Дік» нелегко, оскільки твір досить своєрідний. Заглибившись в опис
морської стихії, читач спотикається об спеціальні розділи, присвячені науковій кла -сифікації китів. Некваплива розповідь про корабельне життя несподівано змінюється
драматургічними сценами, за ними починаються абстрактні філософські міркування
про «білість» і про той моральний зміст, якого надає цій «безбарвній всебарвності»
людська свідомість. Поетичні картини, сухі наукові міркування, діалоги, монологи,
філософські відступи, притчі, опис розбирання китової туші, картини полювання на
китів, роздуми про долю людини, народів, держав — усе це йде безперервною низкою
і примушує читача не без певного зусилля переключатися з предмета на предмет та
стежити за особливою глибинною логікою авторової думки.
Привертає увагу стилістична майстерність митця. Мову твору часто порівнюють
з океанською хвилею, що росте, здіймається вгору, спадає, розбризкуючи мільйони
іскристих крапельок, а за нею вже наростає друга, третя, четверта… Ці хвилі наче
підхоплюють читача й рухають його вперед, переносячи через рифи й скелі. І навіть
коли якийсь підступний бурун жбурне його на каміння, то дальший неодмінно під -хопить і потягне далі.
3. Бесіда за змістом твору.
— Як ви вважаєте, про що цей роман? (Про людину і людство. Саме цього, до речі,
і не зрозуміли сучасники письменника.)
— Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені Ізмаїла.)
— На вашу думку, чому відсутні детальні портретні описи цього героя? (Бо пись-менник сподівається, що ім’я героя має викликати у читачі свої асоціації.)
— Знайдіть, як герой сам представляється читачеві. («Звіть мене Ізмаїлом.» Ці
слова викликають в уяві біблійну паралель: образ вигнанця, засудженого на вічне по -невіряння.)

— Чи відома подальша доля героя? (Цікаво, що поступово Ізмаїл як характер
і персонаж майже зникає з розповіді. Його свідомість зливається з авторовою, і в ро-мані залишається один оповідач — автор. Час від часу він ніби згадує про свого лірич -ного героя, але ненадовго. Героєм твору стає думка автора, що б’ється в пошуках істи -ни. Причому ця думка не про себе, а про людство, всесвіт.)
— У чому полягає особливість побудови роману? (Твір побудований як історія ки-тобійного рейсу в далекі простори Атлантичного й Тихого океанів.)
4. Переказ тексту.
— Розкажіть, що нового ви дізналися про китобійний промисел.
5. Виразне читання.
— Знайдіть у тексті описи моря. Яким воно зображено?
6. Бесіда з учнями.
— Яку інформацію про китів можна взяти з роману? (У романі є класифіцікація
китів, їх порівняльна анатомія, інформація щодо екології китів, історіографії і на-віть іконографії.)
— З чим порівнюється кит у романі? (З левіафаном. Як відомо, в єврейській мі -фології — це величезне морське чудовисько.)
— Якими зображені кити? (Автор зібрав чимало переказів і легенд про китів та
подвиги китобоїв. Із цих історій кити постають величезними морськими тваринами,
що стали причиною загибелі багатьох вельботів, а іноді й суден.)
— Що відомо про Мобі Діка? (Це величезний білий кит, який став загрозою для
багатьох китобойних суден. Саме ім’я Мобі Дік нагадує про легендарного кита Моха
Діка — героя американських матроських легенд. Навіть фінальна сцена роману роз -гортається за обставин, запозичених з розповідей про загибель судна «Ессекс», пото -пленого 1820 року величезним китом.)
7. Коментар учителя.
В описах китів у романі можна прослідкувати зв’язок з традиціями американсь -кого морського фольклору. Особливо чітко й легко фольклорний вплив простежується
в тих частинах роману, які пов’язані з полюванням на китів і самими китами. Автор
створює образ кита, наділяючи його різними якостями: могутністю, якоюсь диво -вижною казковою силою. Мабуть, недарма Мелвілл почав свій роман із досить-таки
своєрідної добірки цитат про китів. Поряд із посиланнями на знаменитих істориків,
біологів, мандрівників, читач знайде тут витяги з Біблії, Лукіана, Рабле, Шекспіра,
Мілтона, Готорна, з розповідей невідомих матросів, шинкарів, відчайдух-шкіперів,
а також якихось таємничих авторів, скоріш за все вигаданих самим Мелвіллом.
Слід зазначити, що кити в романі не тільки біологічні організми, що живуть у мо-рях та океанах, а й витвір людської свідомості. Недарма письменник поділяє їх за
принципами класифікації книжок: ін-фоліо, ін-кварто, ін-октаво та інші. І книжки,
й кити постають перед людиною як продукти людського духу.
8. Запитання до учнів.
— Подумайте, у чому полягає особливість зображення китів у романі. (Кити в ро-мані живуть неначе двома життями. Одне минає в океанських глибинах, друге —
у просторах людської свідомості. Перше описане з використанням знань з природничої
історії, біологічної та промислової анатомії, спостережень над поведінкою й звичка-ми китів. Друге проходить перед нами в оточенні філософських, моральних і пси -хологічних категорій. Кит в океані матеріальний, його можна й треба загарпунити,
вбити, оббілувати. Кит у людській сідомості має значення символу і властивості його
зовсім інші.)
— У романі білий Кит існує не сам по собі, а завжди у сприйнятті персонажів. Як
він уявляється Стабові, Ізмаїлові, Ахавові та іншим? (Для Стаба Мобі Дік — просто
величезний білий кит. Для Ахава — втілення всього зла світу. Для Ізмаїла — сим -волічне позначення Всесвіту.)
— Від чого залежить різне сприйняття однієї й тієї самої істоти? (Від свідомості
кожного з героїв.)
— Як ви думаєте, хто з героїв є найближчим для розуміння істини? В чому вона
полягає? (Ізмаїл завдяки своїй споглядальній свідомості найближчий до розуміння істини. Сама ж істина полягає в тому, що у Всесвіті немає сил, які спрямовують жит-тя людини й суспільства. Доля людини в її власних руках.)
9. Характеристика образів роману.
— Схарактеризуйте образи головних героїв твору.
(Ахав — капітан корабля. Він цілеспрямований, здатний переступати через будь-я -кі перешкоди, йому не властиві страх, жаль, співчуття, герой готовий переступити
через юридичні, людські, божественні закони. Стаб — звичайна людина, у якої абсо-лютно відсутня фантазія, бо в нього холодна душа. І лише Ізмаїл є романтиком, саме
тому цьому героєві відкривається істина. Хоча образ Ізмаїла є досить розпливчастим.)
10. Проблемні запитання.
— У чому, на вашу думку, полягає символіка роману?
— Які символи є у творі?
11. Коментар учителя.
Символіку й глибоку філософію роману сучасники не зрозуміли. «Мобі Дік» —
про людей і для людей, про сучасну Америку та її проблеми. Образ корабля «Пекво -ла» під зоряно-смугастим прапором, на борту якого зібралася різноплемінна команда
— це Америка, що пливе по незвіданих водах історії до невідомої гавані. Куди вона
тримає курс? Чи судилося їй допливти, чи, може, вона загине, керована нерозумною
волею? Трагічна історія китобійного судна «Пеквода» — це ніби попередження пись -менника сучасникам: «Не ждіть втручання ніяких вищих сил! Доля Америки зале -жить тільки від вас!».
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Узагальнююча бесіда.
— Чи сподобався вам роман Г. Мелвілла?
— Що вам найбільше запам’яталося?
— Як ви розумієте образ Білого Кита?
— Чим пояснюється зацікавленість читачів романом Г. Мелвілла? (Важливістю
проблематики.)
2. Заключне слово вчителя.
Відомий американський поет і філософ Р. Емерсон сказав: «…Коли душа по-ета дозріла і думка його зміцніла, природа відокремила від нього складені ним
вірші і пісні і послала мандрувати по світу це відважне, невтомне, нетлінне потом -ство, якому не страшна несталість подій у нетривкому царстві історичного часу…»
Ці слова можна віднести до будь-якого мистецького твору, в тому числі й до шедев-ра Германа Мелвілла.
Його роман вирушив у самостійне плавання 1851 року і донині привертає увагу
читачів. У чому причина такої популярності? З упевненістю можна сказати: вся ху -дожня система роману співвідноситься з турботами і страхами людини, що живе у XXI
столітті. Адже забруднення атмосфери, отруювання річок і озер, стирання з лиця землі
природних краєвидів — ці та інші проблеми залишаються актуальними й сьогодні.
І роман американського письменника Г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит» подає
шляхи їх вирішення.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Випереджувальне завдання до уроку № 47: підготувати повідомлення про жит-тя і творчість Ф. Петрарки.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (10.02.2014)
Переглядів: 2945 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: