УРОК № 38 Тема. Ціна людської зради. (Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда). - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 38 Тема. Ціна людської зради. (Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда).

УРОК  №  38
Тема.   Ціна  людської  зради.  (Зрадник  Ганелон  —  антипод  Карла  і  Роланда).
Мета:  поглиблювати знайомство із середньовічним епосом; розвивати навички порівняльного 
аналізу  образів  твору,  переказу,  логічного  мислення,  зв’язного  мовлення,  виразного 
читання;  виховувати  неприйнятне  ставлення  до  зрадництва.
Обладнання:   тексти  твору  в  перекладі  В.  Щурата.
ХІД УРОКУ
Зрадники зраджують перш за все самих себе.
Плутарх, давньогрецький філософ і  письменник
I.   ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
II.  СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Мабуть,  не  помилюся,  коли  скажу:  зрада  —  найстрашніше  з  того,  на  що  здатна 
людина.  Зародилася  вона  на  зорі  людського  життя  й   існувала  в  усі  часи  і   в   усіх  на -родів. Зрадники бувають різними, як і   плата, за яку вони це роблять. Іуда зрадив Хри -ста за тридцять срібних монет… Брут — Цезаря… Хтось зрадив друга, кохання, бать -ків, батьківщину… Для чого люди це роблять? Що рухає їхніми вчинками? Чи можна 
протистояти зраді? На ці та багато інших питань людство шукає відповіді, але знай -ти їх дуже важко. Як писав сучасний єврейський поет Ігор Губерман:
Сменилось место, обстоятельства, 
система символов и знаков, 
но запах, суть и вкус предательства 
на всей планете одинаков.
З давніх-давен ця тема звучала в  народних піснях, думах, сказаннях, легендах, 
переказах.  Значне  місце  вона  займала  й  на  сторінках  літературних  творів.  Є    вона 
і   в   середньовічній «Пісні про Роланда».
2. Бесіда з учнями.
—  Зверніть  увагу  на  те,  яким  зображений  Ганелон.  (Надзвичайним  красенем. 
«Блискучі очі, гордий вид у   нього, Широкі груди, благородне тіло, А гарний — не на -дивляться всі пери.»)
— Як ви думаєте, чому автор зобразив його саме таким? (Зрадництво — це про-яв  душі,  а  зовнішність  тут  ні  до  чого.  Зрадниками  можуть  бути  звичайні  люди,  що 
й   лякає.)
— Як поводить себе Ганелон на раді у  короля? (Ганелон був єдиним, хто підступ -но  закликав  повірити  ворогові.  Рішуче  й  гордовито  вступив  він  у   суперечку.  В    його 
словах лунають нотки зухвалості: «Не вірте похвалькам, Хто б це не був, хоч навіть 
я   і   сам, А слухайте того, хто раду дасть корисну. Король Марсілій справді вам корить-ся… Чванлива рада послуху не варта…»)
—  Чи  вдалося  йому  переконати  учасників  ради?  (Так,  Ганелон  переконав  усіх 
учасників ради.)
— Чи змінилася поведінка героя, коли він дізнався, що мусить бути посланцем 
на переговорах з  Марсилієм? (Так. Його самовпевненість змінюється переляком, хви-люванням, гнівом.)
— Як ви думаєте, чи вірить він сам у  те, що говорить? (Мабуть, ні. Інакше б він 
так різко не змінився.)
— Чому барони вирішили послати саме Ганелона? (Бо їм здавалося, що саме він 
виконає цю відповідальну місію. Вони вірили йому. «Так, він справиться як слід. Хай 
буде він; мудрішого не вишлеш!»)
—  Що  роздратувало  Ганелона  в  поведінці  Роланда?  (Сміх  пасинка  і  сама  його 
пропозиція.)
— Що стало причиною прокляття Ганелона? (Ненависть до Роланда. «Вперед, од-наче, я  тобі віддячу.»)
— Чому він не відмовився? (Адже він теж був васалом короля. «Король мені ве-лить сповняти службу»,— говорить Ганелон. Тобто це був його обов’язок.)
3. Переказ тексту.
— Розкажіть, як Ганелону вдалося порозумітися з  Марсилієм.
— Як він втілював свій план зради?
4. Бесіда з учнями.
—  Як  ви  розумієте  слова  Карла  з  приводу  зради  Ганелона:  «Він  зрадив  рід  мій, 
рицарів моїх»? (Ганелон зганьбив усіх, хто був причетний до короля.)
—  Якою  є  поведінка  Ганелона  після  того,  як  усі  дізналися  про  його  зраду?  (Він 
показав себе як справжній боягуз і  нікчема. До свого родича Пінабеля він звертаєть-ся з   проханням врятувати його «від смерті і   ганьби».)
— Як король наказав вчинити з  Ганелоном? («Зв’язали руки й  ноги в  Ганелона, 
Чотири  хлопці  гнати  стали  коней  Туди,  де  в  полі  джерело  дзюрчало.  Там  Ганелона 
люта  смерть  спіткала,  Всі  жили  в   нього  витяглись,  порвались,  Всі  члени  тіла  в   ньо -го поламались…»)
— Якою була реакція рицарів на смерть зрадника? («Із них усіх найбільше фран-ки раді, Що люта смерть кінець зробила зраді.»)
5. Проблемні запитання.
— Подумайте, з  якою метою у   твір вводиться образ зрадника Ганелона? (Для того, 
щоб показати, що добрі діла цінуються людьми, а  зло всі зневажають. Воно має бути 
покараним.)
— Який мотив виникає у  творі? (Мотив боротьби за єдність держави і   помсти во -рогові, яким би він не був.)
6. Робота з епіграфом.
— Прочитайте уважно слова Плутарха, що служать епіграфом уроку.
— Чи згодні ви з  ними? (Так. Зраджуючи когось, людина робить зло самій собі, 
оскільки втрачає свою душу.)
7. Творче завдання.
— Доведіть, що Ганелон є  антиподом Роланда і  Карла.
8. Складання порівняльної таблиці «Образ Ганелона як антипода Роланда і Карла
в епосі „Пісня про Роланда”».
Ганелон Роланд, Карл
Спільне
1.   Походить зі знатного роду. 1.   Королівський рід.
2.   Відважний воїн. 2.   Обидва відважні воїни, відомі за межа-ми Франції.
3.   Гарна зовнішність. 3.   Гарна зовнішність.
Відмінне
1.   Хитрий, підступний. 1.   Чесні, порядні.
2.   Лицемір. 2.   Відкриті душею.
3.   Переслідує власні інтереси, які ставить 
вище державних.
3.   Головне для обох — інтереси держави.
4.   У вчинках керується почуттями нена-висті й  помсти.
4.   Вчинками керують патріотичні почут -тя, бажання утвердити справедливість.
9. Слово вчителя.
З  точки  зору  моралі,  в  епосі  показана  перемога  справедливості.  Зло  покарано, 
зраду  в   державі  викорінено.  Король  вчинив  справедливий  суд  з  метою  утвердження 
своєї влади і  збереження міцності держави.
У житті іноді все відбувається не так швидко. Але за законом, встановленим не 
людьми,  а  самим  Богом,  зло  все  одно  рано  чи  пізно  карається.  Земля  не  може  носи-ти зрадників.
III.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Дослідницька робота.
— Визначте особливості поеми як епічного твору.
2. Узагальнююче слово вчителя.
Особливості  конфлікту  визначили  побудову  системи  образів.  В  її  основі  лежить 
принцип  контрасту:  служба  чи  протистояння  або  зрада  Карлу  визначає  і   місце  пер -сонажа в  системі образів. Цей принцип впливає на оцінку вчинків героїв. Карл і   всі, 
хто  виступає  з  ним,—  хоробрі,  порядні,  керуються  почуттями  честі  та  патріотизму. 
Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, віроломні й  жорстокі.
Риси  епічного  твору  відчутні  в   усіх  строфах  «Пісні  про  Роланда». З ахисники 
Франції ідеалізуються. Є приклади гіперболізації сили й  доблесті героїв:
Хто бачив би Роланда й Олів’єра, 
Як тяли і сікли вони мечами, 
Як списом теж вдаряв архієпископ! 
Число погибших нині добре звісне,  
Воно у давніх хроніках стоїть, 
В історії: звиш тисячів чотири.
(Переклад В. Щурата)
У «Пісні про Роланда» є  багато описів кривавих батальних сцен із натуралістич-ними подробицями:
Кипить завзятий вікопомний бій. 
І мчить Роланд, загін боронить свій.  
Списом він б’є зухвалих ворогів,  
Змінив в бою п’ятнадцять держаків. 
Та ось він гострий Дюрандаль підвів,  
Яким Шернуля зарубать хотів,— 
Пробив шолом з камінням дорогим, 
Зітнув півчерепа мечем ясним,  
І вже кольчугу розтинає він,  
Проймає враже тіло до колін, 
Золочене сідло навпіл розсік, 
Пробивши наскрізь огиреві бік. 
 Роланд суглоби рве, й  руба кістки,  
І валить маврів помахом руки.
(Переклад М. Терещенка)
Для  твору  характерною  є  бурхлива  реакція  природи  на  все,  що  відбувається 
з   людьми, тобто використовується принцип паралелізму. В критичний момент, коли 
військо Роланда потерпало від навали маврів, у  природі виявляється найвищий розпач: 
серед дня стало темно, як уночі:
Гримлять громи, бушують буруни,  
Невпинний град і ливний дощ без краю,  
І часті блискавки все небо крають,  
І вся навкруг здригається земля… 
І люди всі вжахнулися з  того, 
І всі кричать: «Це судний день настав!»  
Ніхто не знає, з чого ураган:  
Природа тужить, що помре Роланд.
(Переклад М. Терещенка)
У  творі  є  «віщі»  сни,  плачі  (Роланд  оплакує  загибель  Олівера,  Турпіна,  а  по-тім  Карл  тужить  над  тілами  Роланда  і  франків),  фантастичні  елементи  (Карл  
просить  Бога  продовжити  день,  щоб  він  міг  помститися  за  Роланда),  постійні  
епітети (Франція «люба», «прекрасна», Карл «сивобородий», Роланд «хоробрий», Га -нелон «підступний»).
«Пісня  про  Роланда»  написана  десятискладним  віршем  зі  збереженням  асонан -сів. Для епічних творів середньовічної Франції такий віршовий розмір є  досить харак-терним. Твір поділяється на строфи нерівного розміру, що мають назву тірад. Таких 
тірад в  оригіналі налічується 291. Кожна з   них закінчується словом «Аой!». Можли-во, це своєрідний приспів.
3. Бесіда на повторення.
— Яка проблематика твору? (У творі порушуються проблеми служіння королю, 
вірності державі, честі, зради, патріотизму.)
— З якою метою образи побудовані за принципом контрасту?
ІV.   ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ.
Підготуватися  до  уроку-диспуту.  (Питання  для  диспуту  мають  бути  заздалегідь 
підготовленими вчителем.)
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (14.01.2014)
Переглядів: 7766 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: