УРОК № 33 Тема. Із лірики вагантів. Своєрідність поезії вагантів, її провідні теми. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 33 Тема. Із лірики вагантів. Своєрідність поезії вагантів, її провідні теми.

УРОК  №  33
Тема.   Із  лірики  вагантів.  Своєрідність  поезії  вагантів,  її  провідні  теми.
Мета:  ознайомити учнів з поезією вагантів та її особливостями; розвивати навички виразного 
читання, аналізу поезій, конспектування; сприяти розширенню читацького кругозору 
школярів.
Обладнання:   тексти  поезій  вагантів  (у  перекладі  на  вибір  учителя).
ХІД УРОКУ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Бесіда на повторення.
— У зв’язку з  чим виникає куртуазна література?
— Як називалися прованські поети?
— Які основні теми поезії трубадурів?
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  ТА  МЕТИ  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Надзвичайно  цікавим  і  самобутнім  явищем  у   літературі  середньовічної  Європи 
була  поезія вагантів   (з  лат.  vagantes  —  бродячі  люди).  Так  називали  мандрівних 
ченців,  школярів,  студентів.  Вони  були  веселими,  життєрадісними,  невгамовними, 
поклонялися Бахусу (богу вина) і   Венері (богині кохання).
Ваганти  писали  свої  вірші  латиною,  оскільки  ця  мова  за  Середньовіччя  була  не 
тільки мовою католицької церкви, а  й мовою науки та освіченості.
Вони були схильні до переміни місць. Часто змінювали університети, міста, краї-ни.  Ваганти  вирізнялися  веселістю  і  безтуботністю,  оскільки  завжди  прагнули  волі 
і   радості. Звичайно, за умов середньовічного аскетизму, де все підпорядковане строгим 
правилам  і   законам,  це  було  досить  сміливо.  Похмурому  світові  середньовічних 
догматів ваганти протиставляли своє вільне братство, куди вступити могли всі добрі 
й   веселі люди.
Творчість  вагантів  була  далекою  від  аскетизму,  часто  гостро  сатиричною 
і   користувалася  значною  популярністю.  Автори  поезії  вагантів  залишилися 
безіменними.
В Україні в  добу бароко подібну роль виконували дяки-мандрівники.
(Див. наступну сторінку)
2. Виразне читання вчителем чи учнем поезії вагантів «Бідний студент».
Бідний студент
Стану я  духовного, 
Злидень поміж вами, 
Для страждань народжений 
Плентаюсь світами.
Я до всіх премудростей 
Прагнув причаститись, 
Тільки злидні капосні  
Не дали довчитись.
Одяг подірявлений 
На мені, недужім, 
І в морозну днину я 
Аж тремчу від стужі.
Тож до церкви Божої 
Не ходжу по праву:
Чи в лахмітті вистоїш 
До кінця відправу?
Вам, міські правителі,  
Шлю свої благання: 
Не жалійте бідному 
Крихти подаяння,
Трішечки вподобіться  
Доброму святому — 
Вкрийте одежиною 
Бідного сірому!
А за те, що зволили 
Жебрака одіти, 
Бог воздасть сторицею  
На тамтому світі!
( Переклад  М.  Борецького)
3. Бесіда за прочитаним.
— Який настрій вірша? (Веселий, сатиричний.)
— Хто головний герой твору? (Бідний студент.)
— Яким він змальований? (Бідний злидень, у  якого немає навіть пристойної оде -жини. Через злидні він не має змоги вчитись.)
—  До  кого  звертається  з  благанням  бідний  студент?  (До  міських  правителів.)
— Що він у  них просить? (Подати якусь одежину.)
— Як сприймає світ бідний студент? (Досить весело, у  нього ні на кого немає зла. 
Він дещо іронічно говорить про себе: «Для страждань народжений Плентаюсь світа -ми».)
— Якою є  лексика вірша? (У вірші багато слів розмовної лексики: злидень, плен-таюсь, злидні капосні, сірому, тамтому. Вони підсилюють сатиричний настрій вірша 
і   є   свідченням спрямованості на широкого слухача.)
4. Виразне читання вчителем або учнем вірша «Орден вагантів».
Орден вагантів
Коли спір почується: 
«Йдіть у світ безкраїй!», 
То ченці збираються, 
Клірик поспішає, 
І левіт про Біблію  
Тут же забуває — 
В орден всі вливаються, 
Що життя спасає.
Наш статут наказує:  
Зважте все старанно! 
У житті поводьтеся 
Тільки бездоганно! 
Вам не личить знатися  
З кліриком захланним, 
Що ні з ким не ділиться, 
Що з нутром поганим.
Милосердя любимо 
І добра дорогу; 
Обіцяєм кожному 
Нашу допомогу.  
Приймемо багатого 
І людину вбогу,  
Ту, котру побожнії 
Гонять од порога.
В ордені вагантському  
Ми ченцеві раді, 
Щедрому пресвітеру 
І його відраді,  
Вчителям і клірикам,  
Школярів громаді, 
А найбільш — студентові 
В гарному наряді.
Шваби, сакси, мейсенці, 
Наші друзі славні,  
Що до нас зібралися 
З міст і глухомані, 
Постанови слухайте 
Наші бездоганні: 
«Згиньте, люди скнарості,  
Скупарі захланні!»
Тут нам заборонено 
Утреню служити — 
Вставши, краще в  затінку  
Снідання спожити. 
Вина ми смакуємо  
І курчаток ситних, 
Одного лиш лячно нам — 
Не програти б свити!
Мати дві одежини 
В ордені негоже: 
Хто тут одягається, 
Мов якийсь вельможа, 
Мусить щось програти нам — 
Це підтвердить кожен. 
Зайвого ж позбутися 
Гра всім допоможе.
Хто бажає йти до нас, 
Хай собі затямить: 
Дорожиш сорочкою —  
Жертвуй-но штанами! 
І не мрій про чоботи, 
Тішся постолами,
Бо тебе відлучимо, 
Як не згоден з  нами!
В орден ми приймаємо  
Чесних і лукавих, 
Дужих, сили сповнених,  
Немічних, кульгавих, 
Виснажених старістю,  
Молодих і жвавих, 
До Венери жадібних  
І до неї млявих.
Миролюбних, лагідних, 
Буйних, інтригантських, 
З Шваблії, з  Італії  
Та з  країн слов’янських,  
І маленьких карликів,  
І людей гігантських, 
Тихих, скромних вдачею 
І бундючно-панських.
Орден відкриває нам 
Істину єдину:  
Тут ми щастя знайдемо 
Й радісну годину. 
Нам миліше в ордені 
Їсти буженину,  
Ніж ячмінне вариво 
Та суху скорину.
Орден наш родиною 
Слушно звати стану:  
Ми ж бо всіх приймаємо — 
З будь-якого стану. 
Ще раз проголосимо 
Твердо, без обману — 
Всіх у  нас стрічаємо,  
Як рідню кохану!
Тут нам заборонено 
Прокидатись зранку: 
Всяка нечисть юрмами 
Бродить до світанку  
І облудні видива  
Шле нам без устанку — 
Дурень хай зістрибує 
З ліжка до сніданку!
Поки не наївся всмак, 
Не виходь із хати: 
Вміє найскупішого 
Бідний упрохати; 
Може й мідячок не раз 
Добрий приріст дати — 
З ним гравець удачливий 
Виграє дукати.
Хай не дмуть в обличчя нам 
Грізні вітровії, 
Слізьми хай не миється 
Бідний в безнадії  
І про кращу доленьку  
Не втрачає мрії, 
Бо, бува, за лихом йдуть  
Радісні події.
Всім, кого зустрінете, 
Треба пояснити,  
Чом гріхи ви мусите  
Піснею хулити: 
«Щоб нечесних гудити, 
Чесних похвалити, 
Чесно від цапів овець 
Чесно відділити».
(Переклад М. Борецького)
5. Бесда за прочитаним.
—  Яким  бачиться  герою  вірша  орден  вагантів?  («В  орден  всі  вливаються,  що 
життя  спасає».  Це  об ’єднання  людей,  яке  є   для  них  відрадою  в   нелегкому  житті.)
— Які принципи сповідують члени ордену? (Слід усе зважити, поводитися бездо-ганно,  бути  милосердним,  допомагати  людям,  приймаються  всі,  незалежно  від  май -нового стану чи національності, це справжня родина.)
— Знайдіть рядки, спрямовані проти церкви. («Левіт про Біблію забуває», замість 
утрені йдуть їсти, п’ють вино, їдять ситних курчат, грають у  карти.)
—  Чи  можна  судити  про  ставлення  до  багатіїв?  (Воно  досить  іронічне:  «Хто  тут 
одягається, Мов якийсь вельможа».)
— Про що мріють члени ордену? Зачитайте ці слова. (Від слів «Хай не дмуть в  об-личчя нам…» до слів «Радісні події».)
— Який загальний настрій вірша? (Веселий, оптимістичний, незважаючи на всі 
труднощі, що їх доводиться долати членам ордену.)
—  Чи  можна  з  цього  вірша  судити  про  ставлення  вагантів  до  самих  себе?  (Так, 
воно досить іронічне.)
6. Виразне читання вчителем або учнем вірша «Безтурботна пісня» («Геть книжки
виснажливі…»)
Безтурботна пісня (Геть книжки виснажливі…)
Геть книжки виснажливі! 
Годі нам учитися! 
Юні нерозважливій 
Личить веселитися! 
А до знань на схилі віку 
Можна причаститися!
Приспів : 
Кинь книжки, бо пролетить 
Час, немов на крилах. 
Хай же душу веселить 
Молодість грайлива!
Дні весни відлинули, 
Вже війнуло хугою, 
Насолоди згинули, 
Повнимося тугою:  
Серце слабне, кров не грає, 
Минаються радощі; 
Старість люта нас лякає 
І хвороби старості.
Приспів
До богів подібні ми! 
Як боги, кохаймося!  
До забав жадібними 
Бути не намагаймося! 
Між дівочі хороводи, 
Юнаки, покваптеся, 
Щоб не втратити нагоди, 
Як нагода трапиться!
Приспів
У танку грайливому  
Дівчина проміниться. 
Навіть вередливому 
Тут зваблива стрінеться.  
Бачу он: красуня мила  
У танку звивається, 
І душа моя від тіла 
Наче відривається!
Приспів
(Переклад М. Борецького)
7. Бесіда за прочитаним.
— Яким настроєм пронизаний вірш? (Дуже веселим, навіть безтурботним.)
— Яка тема вірша? (Заклик до насолоди радощами життя.)
—  Чим  цей  вірш  відрізняється  від  офіційних  середньовічних  творів?  (У  ньому 
лунають  радість,  веселощі,  захоплення  життям,  що  суперечило  середньовічній  схо -ластиці.)
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Узагальнююча бесіда.
— Хто такі ваганти?
— Виходячи з  проаналізованих віршів, зробіть висновки про життєву філософію 
вагантів.
— У чому, на вашу думку, полягають особливості лірики вагантів?

— Чим пояснити той факт, що вірші вагантів писалися латиною, а  не рідною мо-вою?
— Яка мова віршів вагантів? Чим це пояснюється, адже ваганти були освічени-ми людьми?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Зробити  письмовий  аналіз  одного  з   вивчених  творів  західноєвропейської  поезії 
(на вибір учня). Підготувати повідомлення на тему: «Історична основа „Пісні про Ро -ланда”». Прочитати цей твір.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (14.01.2014)
Переглядів: 7011 | Рейтинг: 2.4/5
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: