УРОК № 27 Тема. Із персидської лірики. Роздуми, життєві спостереження та їх узагальнення у творчості Омара Хайяма. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 27 Тема. Із персидської лірики. Роздуми, життєві спостереження та їх узагальнення у творчості Омара Хайяма.

УРОК  №  27
Тема.   Із  персидської  лірики.  Роздуми,  життєві  спостереження  та  їх  узагальнення 
у   творчості  Омара  Хайяма.
Мета:  ознайомити учнів із кращими зразками персько-таджицької поезії та творчістю Омара 
Хайяма; допомогти засвоїти поняття про особливості східної поезії та рубаї; сприяти 
розширенню  світогляду  учнів.
Обладнання:   фонозаписи східних мелодій; репродукції зі східними краєвидами; тексти творів Омара 
Хайяма  у  перекладі  В.  Мисика;  словник  літературознавчих  термінів.
ХІД УРОКУ
Світ — це море. Плисти бажаєш —
Збудуй судно з  добрих справ.
Рудакі
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Аналіз учителем домашніх письмових робіт учнів.
II.  ПІДГОТОВКА  ДО  СПРИЙНЯТТЯ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
(Звучить фонозапис східної мелодії.)
Схід…  Незвичайний,  непізнаний,  таємничий…  Зі  своїми  суворими  законами, 
мечетями  й   мінаретами,  з   казковим  багатством  султанів,  дивовижними  малюнками  
письмен, загадковими красунями, великою мудрістю, своєрідною культурою, сутність 
якої ми сьогодні й  спробуємо пізнати.
III.   ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
Робота з епіграфом.
— Як ви розумієте слова відомого перського поета?
— Яке образне порівняння використовує поет для визначення світу? (Світ — море.)
— У чому поет-філософ вбачає сенс людського буття?
IV.   СПРИЙНЯТТЯ  ТА  ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення учнів-«істориків» «Історичний коментар про Персію та Іран X—XII ст.».
До VI  ст.  на  території  сучасного  Таджикістану  процвітала  самобутня  согдій д-ська  культура,  духовною  основою  якої  була  релігія  зороастризму.  Вторгнення  до 
Середньої  Азії  та  Ірану  військ  Арабського  халіфату  завдало  смертельного  удару 
древній іранській культурі: насаджувалася арабська мова, ісламська віра. «Століттям 
мовчання»  іранської  словесності  назвали  цей  період  літописці.  Та  з  часом  освічені 
іранці зуміли не тільки освоїти культуру загарбників, а   й розвинути в   чужомовному 
середовищі рідну. У X—XII ст. на території Персії та Ірану розцвіла неповторна квітка 
східного Відродження. Центром його стала Бухара — столиця держави Саманідів. Саме 
туди прибували люди мистецтва, вчені, будівничі. Всі славетні поети того часу були 
відомими вченими (математиками, астрономами, філософами, богословами, лікарями), 
що є  свідченням різнобічності їхньої освіти й  таланту. Надбанням світової культури 
стала творчість Рудакі, Гафіза, Ібн Сіни, Омара Хайяма.
2. Повідомлення учнів про життя і творчість Омара Хайяма.
Сучасники називали Омара Хайяма «перекладачем думок неба на мову людей». 
Чим же заслужив поет таку високу оцінку?
Відомо, що народився Омар Хайям близько 1048 року в  м. Нішапур, що на сході 
Ірану,  помер  після  1122  р.  Справжнє  його  ім’я  Гійяс  ад-Дін  Абу-л-Фатх  Омар  ібн 
Ібрагім Хайям. 
Дитячі  та  юнацькі  роки  О.  Хайяма  пройшли  в  Нішапурі,  що  на  той  час  став 
одним  із  найголовніших  культурних  центрів  країни.  Його  батько  був  ремісником, 
робив  намети.  Саме  прізвисько  «хайям»  («наметник»)  пристало  до  юнака  під  час 
навчання  в  Нішапурському  медресе  (школа  середнього  й  вищого  типу),  де  готували 
чиновників  державної  служби.  Як  здібний  учень,  О.  Хайям  продовжував  освіту 
в   Балдасі та Самарканді. Він оволодів значною кількістю точних і  природничих наук, 
та найбільшою його пристрастю стала математика.
Саме  як  чудового  математика  й  астронома  Хайяма  запрошують  у   1074  році  на 
службу  до  могутнього  султана  Малік-шаха  в  м.  Ісфахан.  Молодий  учений  очолює 
обсерваторію,  розробляє  новий  календар,  пише  свої  найкращі  роботи  з   алгебри,  які 
принесли йому світову славу. Відомо, що він запропонував власний спосіб добування 
коренів  будь-якого  ступеня,  класифікацію  та  геометричні  методи  розв’язання  всіх 
видів кубічних рівнянь. Однак після смерті шаха О.  Хайям назавжди залишив двір, 
якому  прослужив  20  років,  і   повернувся  до  Нішапура,  де  й  прожив  до  кінця  своїх 
днів. Він викладав у  медресе, мав невелике коло учнів, зрідка брав участь у   наукових 
диспутах, до нього приїздили вчені й  філософи.
За свідченням сучасників, у   день своєї смерті Омар Хайям не пив і   не їв. Увечері, 
закінчивши  останню  молитву,  вклонився  до  землі  і  сказав:  «О  Боже,  ти  знаєш,  що 
я   пізнав Тебе у  міру своїх можливостей. Пробач мені моє знання Тебе   — це мій шлях 
до Тебе». Це були останні його слова.
Завершило  свою  подорож  «збудоване  судно  з   добрих  справ»  ученого  і  філософа 
Омара  Хайяма.  Але  світові  залишилася  його  поезія  —  перлини  душі,  результати 
роздумів над життям, пошуків сенсу буття, свого місця на землі. Ці вірші-намистинки 
хвилюють і   нинішнього читача, вражаючи своєю довершеністю і  глибиною думки.
3. Літературознавчий коментар учителя.
Єдиною формою для своїх віршів Омар Хайям обрав чотиривірш. Така форма була 
поширена  в   народній  поезії  і  мала  назву  «рубаї».  За  переказами,  у   письмову  поезію 
рубаї  ввів  Рудакі,  якого  вважають  родоначальником  літератури  мовою  фарсі.  До 
нашого часу дійшло близько двох тисяч чотиривіршів, авторство яких приписується 
Омару  Хайяму.  Та  з  них  лише  близько  сотні  рубаї  вчені  з  упевненістю  називали 
Хайямовими.  Лише  у   40-х  роках  XX  ст.  знайшли  найстаріший  (серед  відомих  досі) 
рукописний збірник чотиривіршів Хайяма, датований 1207 роком. Авторство Омара 
Хайяма щодо цих творів, на думку спеціалістів, можна вважати безсумнівним. Саме 
в   них відкривається духовний світ поета — сміливої, розумної і  допитливої людини, 
яка жила інтересами свого часу. Завдяки творчості Омара Хайяма жанр рубаї набув 
нового змісту.
4. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Рубаї   —  чотиривірш,  як  правило,  філософського  змісту.  Рубаї  —  викінчений 
мініатюрний  віршований  твір,  що  виражає  певну  думку,  підкреслену  в  останньому 
рядку строфи. Схема римування: а  а — а.
Наприклад:
І юних, і старих — всіх поглинає час,     а
І невеликий нам дається днів запас.    а
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,    холостий рядок
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.  а
5. Виразне читання вчителем та підготовленими учнями рубаї О. Хайяма.
(Учні та вчитель виразно читають рубаї, в   яких відобразилися роздуми поета про 
життя (на вибір учителя).)
6. Аналіз поезій.
— Які філософські питання хвилюють поета? (Життя і  смерть, пошуки свого міс-ця в  житті, сенсу буття.)
— В одному з  рубаї поет пише: «Мене всі недруги філософом зовуть». Поміркуй -те, чому митець так сказав?
— Як поет сам себе оцінює?
(Я тільки знаю, що знання шукаю,  
В найглибші таємниці проникаю. 
Я думаю вже сімдесят два роки — 
І бачу, що нічого я  не знаю.)
—  На  основі  поезії  О.  Хайяма  проаналізуйте  особливості  рубаї.  (Чотири  рядки, 
римуються  перший,  другий  та  четвертий,  третій  залишається  без  рими;  філософсь -кий зміст.)
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Підсумкова бесіда.
— Яке місце персько-таджицька поезія посідає у  світовій літературі?
— Які «добрі справи» залишив людству Омар Хайям?
— Дайте визначення рубаї як одній із жанрових форм східної поезії.
— Яке враження на вас справила поезія Омара Хайяма?
2. Творче завдання.
Ставлення  сучасників  до  Омара  Хайяма,  його  наукової  та  літературної  діяль-ності  було  непростим.  Мусульманське  духовенство  підозрювало  поета  у  «вільно -думстві».  Ось  що  говорив  про  нього  Аль-Кіфті,  автор  відомої  на  Сході  «Книги  му -дреців»:  «Коли  його  сучасники  очорнили  віру  його  й   вивели  назовні  ті  таїни,  що 
він  їх  приховував,  він  убоявся  за  кров  свою,  і,  легко  схопивши  поводи  язика  сво -го  і   пера  свого,  вчинив  хадж  (паломництво  до  Мекки)  через  хворобу  (побоювання 
за  себе),  а  не  від  страху  перед  Богом…  І  повернувся  він  з   хаджа  свого  у  місто  своє, 
відвідуючи вранці й   увечері місця поклоніння і  ховаючи таємниці свої, які неминуче 
розкриються. Не було йому рівних в  астрономії і   філософії, у   цих науках його стави-ли за взірець. О, якби дарована йому була здатність звільнитися від непокори Богові!»
— Прочитайте уважно рубаї Хайяма. Які з  цих творів дають підставу підозрюва-ти поета у   «вільнодумстві», «непокорі Богові»? Обгрунтуйте свої міркування.
VI.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Вивчити  напам’ять  4—5  рубаї  О.  Хайяма  (на  вибір  учнів),  аналізувати  вірші, 
вміти розкривати філософський зміст прочитаних творів.

Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 3044 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: