УРОК № 26 Тема. Із китайської лірики. Творчість Лі Бо та Ду Фу. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 26 Тема. Із китайської лірики. Творчість Лі Бо та Ду Фу.

УРОК  №  26
Тема.   Із  китайської  лірики.  Творчість  Лі  Бо  та  Ду  Фу.
Мета:  ознайомити учнів зі своєрідністю китайської лірики на прикладі творчості поетів Лі Бо 
та  Ду  Фу;  показати  її  тісний  зв’язок  із  філософією;  допомогти  зрозуміти  особливості 
східної поезії; розвивати навички складання тез розповіді вчителя, виразного читання, 
аналізу поетичного тексту; сприяти розвиткові емоційних почуттів, образного сприй -няття  світу.
Обладнання:   виставка книг про Китай; тексти поезій Лі Бо та Ду Фу ( переклади на вибір учителя); 
репродукції,  фотографії  з   краєвидами  Китаю.
ХІД УРОКУ
Де ж зараз моя дорога,
Та, що до рідного дому веде?
Лі Бо
Тільки у  далекій дорозі
зрозумієш ти людські сподівання.
Ду Фу
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Бесіда на повторення.
— У яких умовах розвивалася література епохи Середньовіччя?
— Якою мовою вона писалася?
— Які відмінності між різними видами літератур?
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФІВ  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
VIII—XII ст. в   історії народів Сходу (Китай, Іран, Середня Азія) іноді порівнюють 
з   добою  Відродження  в  європейській  літературі.  Східна  середньовічна  культура 
подарувала світові плеяду енциклопедично освічених, усебічно розвинених велетнів 
думки — філософа і   лікаря Абу Алі-ібн-Сіна (Авіценна), астронома і   математика Абу-Рейхана Мухаммеда Біруні, засновника алгебри Аль-Хорезмі, філософа, математика, 
поета Омара Хайяма.
«Золотою сторінкою» світової літератури стала східна література Середньовіччя. 
Найголовніше,  що  об’єднує  східних  митців  доби  Середньовіччя,—  це  палка 
зацікавленість  людиною,  її  життям,  почуттями,  проблемами,  знаннями,  духовними 
пошуками. Проте кожній національній східній літературі притаманні оригінальні риси, 
пов’язані  з  національними  особливостями  народів,  релігією,  яку  вони  сповідували. 
Сьогодні ми з   вами відправляємося до Китаю.
2. Повідомлення учнів-«географів».
Китай  —  велика  країна,  розташована  на  південному  сході  Азії.  Високі  гори 
Тибету, пустеля Гобі й  води Тихого океану начебто охороняють цю державу від усього 
світу, зберігаючи її самобутність.
3. Повідомлення учнів-«культурологів».
Китай  —  держава  з   дуже  давньою  історією,  що  сягає  глибини  віків.  Ця  країна 
дотепер  залишається  загадковою  для  європейців.  Вона  й  нині  дивує  світ  глибокими 
філософськими вченнями, неповторною культурою, таємницями тибетської медицини. 
Саме  з  Китаю  до  нас  прийшли  компас,  папір,  туш,  лак,  шовк,  порцеляна,  без  яких 
важко уявити сьогоднішнє життя.
4. Повідомлення учнів-«мовознавців».
Китай — країна давньої писемності, яка виникла тут у  II тис. до н. е. Китайська 
мова  тональна,  або  музикальна.  Кожне  слово  містить  лише  один  склад,  а  значення 
його залежить від того, як його вимовляють. В усному мовленні це предається різною 
тональністю, а  в   писемній — різними ієрогліфами (знаками-малюнками).
5. Вікторина «Що ти знаєш про Китай?»
1)   Найулюбленіша квітка китайців. (Лотос.)
2)   Назва шляху, який поєднував Китай із Центральною та Південною Азією і  про -стягався аж до Риму. Чому він так називався? (Великий шовковий шлях. Китай 
— батьківщина шовку.)
3)   Назва споруди, що захищала Китай від нападу кочовиків. (Велика Китайська стіна.)
6)   З  якою  метою  в   Китаї  у  II  тис.  до  н.  е.  використовували  писемність?  (Із  культо -вою метою, зокрема для ворожіння.)
7)   Які особливості китайського письма? (Китайці пишуть згори донизу.)
8)   З якого матеріалу китайці робили папір? (Із кори шовковиці.)
9)   Які  комахи  «підказали»  китайцям  секрет  виготовлення  паперу?  (Оси  та  шерш-ні.)
6. Лекція вчителя «Особливості розвитку китайської літератури у VIII ст.»
Унікальною  особливістю  літератури  і   культури  Сходу  є  їх  тісний  зв’язок  із 
філософією.
Як стверджують філософи, китайська література зазнала впливу двох філософських 
систем — конфуціанства та даосизму. Конфуціанство засноване на вірі в  можливість 
«окультурення»  дикої  природи  людини  словом  істини  та  моральним  прикладом.  А 
даосизм вважає за благо нічого не змінювати в людській сутності, а  лише прислухатися 
до потаємного в   природі й   людині.
Пріоритет  завжди  належав  конфуціанству.  Його  сутність  визначається  такими 
принципами:
1)   допомагай іншим досягти того, чого сам хотів досягти;
2)   чого не бажаєш собі, того не роби й  іншим.
Моральне підґрунтя цього вчення є   гарантом унікальності китайської культури. 
Саме у  високій моральності й   полягає сила китайської літератури в  цілому і  поезії зо-крема.
Розквіт культури Китаю у   VIII ст. припадає на час правління династії Тан. Об’єд к-навши окремі князівства, правителі утворили могутню Танську державу. Розвивали -ся освіта, наука, культура, література. Традиційна повага до літератури в   той період 
набула  практичного  характеру:  одним  із  головних  предметів  на  іспитах,  які  давали 
право посісти державну посаду, була поезія.
На думку дослідників, китайська поезія тисячоліттями розв’язувала одні й  ті самі 
проблеми:  природа  та  поет,  друг,  на  чужині,  давнє,  старість.  Ці  питання  складають 
єдиний, непорушний тематичний комплекс. Найвище призначення поезії — єднання 
людського генія з   першоджерелами життєвих сил світу.
7. Робота з епіграфами.
— Як ви розумієте зміст кожного з  епіграфів?
— Який мотив об’єднує ці рядки?
— Посилаючись на вислови Лі Бо та Ду Фу, подумайте, якими можуть бути до-роги різних поетів.
8. Слово вчителя.
Дороги справжніх поетів ніколи не бувають легкими, адже митці прагнуть осяг-нути проблеми світу і   «в усьому дійти до сутності». На нашому уроці ми «зустрінемо -ся» з  двома великими китайськими мандрівниками, яких філософами зробило життя. 
Роздуми цих мислителів про сутність буття вилилися в  ліриці. Ім’я першого — Лі Бо.
9. Повідомлення учнів про життя і творчість Лі Бо.
Лі  Бо  народився  в  701  році  у  провінції  Сичуань.  Із  ранньої  юності  він  мріяв  до -помагати людям, тому й   обрав шлях досить дивний для його покоління: покинув дім, 
відмовився бути чиновником і  вирушив у  мандри. Жив відлюдно.
Великий  вплив  на  Лі  Бо  мала  філософія  даосизму,  котру  він  сприйняв  як  учен-ня  про  звільнення  людини  від  пут  конфуціанства.  Коли  поетові  було  40  років,  його 
викликали до двору імператора й  нагородили найвищим ученим званням — ханьлінь 
(сучасний академічний ступінь) — на підтвердження мудрості поета.
Але через три роки Лі Бо знову вирушає блукати світом, покинувши столицю, що 
гнітила його придворними правилами. У Лояні він знайомиться з   поетом Ду Фу і  де-який час вони мандрують разом.
Під  час  повстання  Ань  Лушаня  (756  р.)  проти  імператора  Лі  Бо  був  на  службі 
у   принца Лі Ліня, молодшого брата імператора. Оскільки принц теж виступив на боці 
заколотників, поета, як його прихильника, кинули до в’язниці. Через деякий час його 
заслали на три роки в   далекий Слань. Після повернення Лі Бо оселяється в   будинку 
свого родича Лі Янбіна, де й  помирає в   762 році. Лі Янбін зібрав вірші поета в  окре-му збірку. Збереглося більше 900 його поезій.
Старший сучасник Лі Бо, поет Хе Чжичжан так сказав про нього: «Безсмертний, 
що скинутий з  небес».
10. Слово вчителя.
Доля іноді дарувала Лі Бо добрих та щирих друзів. Саме таким став для нього ки-тайський поет Ду Фу. Вони пройшли пліч-о-пліч тисячі кілометрів, мандруючи шля -хами  Китаю.  Обидва  прагнули  усамітнення,  щоб  краще  зрозуміти  світ,  пізнати  сенс 
людського існування.
11. Виразне читання учнями поезій Лі Бо «Входжу в річку…» та «Печаль на яшмовому
ґанку».
12. Аналізування прочитаних поезій.
— Якою постає природа в  поезії Лі Бо?
— Які поетичні асоціації вона викликає?
— Який настрій поезії «Печаль на яшмовому ґанку»? (Це вірш-елегія, тому на-стрій сумний.)
— Що підсилює смуток? (Осіння ніч, бліде сяйво місяця.)
13. Слово вчителя.
Лі Бо вражає читача космічністю своїх пейзажних віршів, прагненням вивищи-тися над буденністю, покинути людську метушню. Його приваблюють високі зорі, віч -не небо, стрімкі водоспади, бурхливі річки, круті вершини.
Та разом з   тим у   роки творчої зрілості посилюються тужливі настрої, поета триво-жить усе: військові події, в  яких гинуть люди, злиденність життя трудівника. З глибо-ким болем Лі Бо пише про тяжку працю селянина, важку долю жінки. Ним створені 
натхненні  поезії  про  любов,  вірність,  розлуку,  чоловічу  мужність,  силу  воїнів,  ніж -ність і  красу жінки. Можна сказати, що у  віршах Лі Бо відобразився дух його народу.
14. Повідомлення учнів про Ду Фу.
Ду Фу (712—770 рр.) народився в  сім’ї чиновника у   провінції Хуань. До 35   років 
він навчався життя, тому й   мандрував світом, щоб пізнати свою країну, людей.
Подальші  10  років  Ду  Фу  даремно  намагався  знайти  службу  в  столиці.  
У 44- річному віці через повстання Ань Лушаня він вимушений був залишити столицю.
Останній період творчості Ду Фу пов’язаний із містом Ченду, на західній околиці 
якого побудував він свою «хатину». Однак очікуваного спокою поет так і   не знайшов. 
Свій життєвий шлях Ду Фу закінчив у   мандрах, намагаючись пізнати сутність буття.
15. Виразне читання поезій Ду Фу «При місяці згадую брата», «Пісня про хліб і шовк»,
«Повертаються дикі гуси».
16. Бесіда за прочитаним.
— Яка тема поезії «При місяці згадую брата»? (У цьому вірші поет гнівно засуд-жує війну.)
— Чому присвячена поезія «Пісня про хліб і  шовк»? (Поет оспівує мирну працю.)
—  Подумайте,  з  яким  твором  асоціативно  пов’язаний  вірш  Ду  Фу?  Які  мотиви 
перегукуються? (Поет пише про те, що було б непогано перекувати військове споряд -ження на знаряддя праці. Тут повторюється біблійна метафора про необхідність «пе-рекувати мечі на рала». Вірш має антивоєнну спрямованість.)
— Про що мріє поет? (Поет мріє про те, щоб селянин сіяв під мирним небом хліб, 
щоб  через  війну  не  проливалися  сльози,  щоб  чоловіки  працювали  в  полі,  засіваючи 
його, а  жінки співали, прядучи шовк.)
—  Який  головний  мотив  поезії  «Повертаються  дикі  гуси»?  (Головним  мотивом 
поезії є   ностальгія поета-мандрівника за батьківщиною.)
—  Чим  викликані  такі  мотиви?  (Спогляданням  повернення  на  північ  диких  гу-сей. Вони летять на батьківщину.)
— Який ще мотив присутній у  творі? (Мотив розлуки з   коханою.)
17. Коментар учителя.
Дослідники творчості Ду Фу стверджують, що він був чудовим майстром пейзажної 
лірики. Але поет у  своїх творах, окрім іншого, виступав проти війни, що несе страждан -ня й  смерть, і  проти несправедливості законів, співчував знедоленим, уболівав за свій 
народ. Такими були основні теми його поезії. Вірші Ду Фу насичені побутовими подро -бицями, відтворюють живі картини дійсності, тому їх називають «поетичною історією». 
Свої багатолітні страждання поет вважав мізерними у  порівняннні зі злиденним жит-тям  бідняків.  У  «Вірші  про  те,  як  осінній  вітер  зруйнував  дах  моєї  хатини»  він  пише 
про  свою  давню  мрію:  побудувати  величезний  будинок,  в  якому  б  змогли  знайти  при-тулок і  захист від дощу та вітру бідняки всієї Піднебесної. Поета цікавили також теми 
дружби, тлінності людського життя.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Узагальнююча бесіда.
— Що нового для себе ви відкрили на уроці?
— Назвіть спільні теми, які хвилювали обох поетів.
—  Танський  поет  Хань  Юй  сказав:  «Вірші  Лі  Бо  й  Ду  Фу  живуть,  і  сяйво  їх 
поширюється на далекі відстані». Чи згодні ви з  такою думкою?
— Як ви гадаєте, у  чому полягає велич цих поезій?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Проаналізувати  письмово  вірш  одного  з  поетів  (на  вибір).  Підготувати  повідом-лення  про  Омара  Хайяма,  а   також  історичний  коментар  про  Персію  та  Іран  у   період 
X—XII ст. (під керівництвом учителя).
Додаток до уроку № 26
Лі Бо
Тоска у яшмовых ступеней
Ступени из яшмы 
Давно от росы холодны. 
Как влажен чулок мой! 
Как осени ночи длинны! 
Вернувшись домой, 
Опускаю я полог хрустальный 
И вижу — сквозь полог — 
Сияние бледной луны.
(Переклад М. Басманова)
Ду Фу 
Дикие гуси возвращаются на север
Дикие гуси 
Летели за тысячи ли, 
Нынче на север 
Они возвращаются снова.
Глядя на странника 
Этой далекой земли,  
Пара за парою в путь улетают суровый.
Но уже мало осталось 
На отмели тут, 
Редко кричат они,  
Перекликаясь на воле,
Ну а рассказ  
О письме, что они принесут, 
Все это, милая, 
Глупые сказки, не боле.
(Переклад А. Гитовича )
Ду Фу
Песня о хлебе и шелковых червях
Наверно, городов 
У нас в стране
Теперь не меньше 
Тысяч десяти.
Но разве есть такой — 
Скажите мне,—
Где б воинов в  доспехах 
Не найти?
О, если б 
Переплавить мы могли
Доспехи 
На орудия труда,
Чтоб каждый дюйм 
Заброшенной земли
Перепахать!  
И было б так всегда.
Чтобы крестьянин  
Сеял в добрый час
И шелководством 
Занялся опять;
Чтоб патриоту  
Как теперь у нас,
Не надо было 
Слезы проливать;
Мужчины в поле 
Выполняли б долг,
И пели женщины,  
Мотая шелк.
(Переклад А. Гитовича )
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 6512 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: