УРОК № 25 Тема. Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі. - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 25 Тема. Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.
УРОК  №  25
Тема.   Середньовіччя  як  історична  і  культурна  доба,  її  хронологічні  межі.
Мета:  ознайомити  учнів  з   особливостями  розвитку  культури  за  Середньовіччя;  розвивати 
навички  конспектування,  зв’язного  писемного  мовлення,  логічного  мислення;  фор -мувати  вміння  систематизувати  навчальний  матеріал.
Обладнання:   робочі  зошити  учнів.
ХІД УРОКУ
I.   ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  ТА  МЕТИ  УРОКУ
II.  СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
   Лекція  вчителя.
Людство  невпинне  у  своєму  поступові.  Минав  час,  збагачувалися  знання  про 
навколишній світ, і   людина намагалася визначити своє місце в  цьому світі. В історії 
настала нова доба, яка отримала назву «Середньовіччя».
Це поняття ввели в  ужиток італійські гуманісти на межі XV і  XVI ст., вважаючи 
даний період часом глибокого занепаду європейської культури. Однак Середньовіччя 
—  важливий  етап  становлення  світової  культури.  Саме  воно  стало  тим  підґрунтям, 
на якому складалися самобутні культури Сходу і  Заходу.
Хронологічно межі Середньовіччя визначаються по-різному. Вчені вважають, що 
цей період історії людства охоплює приблизно час від  IV до XIV ст.
Розвиток  культури  Середньовіччя  відбувався  за  умов  грандіозних  історичних 
подій. В Європі в  силу внутрішніх протиріч та під натиском мігруючих племен остаточно 
занепала  Римська  імперія.  На  її  уламках  утворилися  нові  «варварські»  держави. 
Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини. 
Крах  Римської  імперії  та  перехід  до  феодального  Середньовіччя  супроводжувався 
зміцненням християнської ідеології. Християнська католицька церква панувала над 
культурним життям Західної Європи.
У  зв’язку  з   цим  з’являється  нове  світобачення,  нова  концепція  особистості, 
моральних  та  суспільних  обов’язків.  Релігійне  виховання  формує  ідею  вірності 
християнським канонам, служіння Богу, а   феодальні відносини узаконюють служіння 
васала сеньйору та сюзерену.
Важливим  надбанням  було  посилення  інтересу  до  внутрішнього  світу  людини. 
Велику  роль  у  цьому  відіграли  праці  «батьків  церкви»  і   філософів-письменників 
Софронія, Євсевія, Ієроніма та Аврелія Августина.
Важливе значення світових релігій зумовило високий авторитет Біблії та Корану, 
що  стали  невичерпною  скарбницею  тем,  сюжетів  і  образів  для  художніх  творів.  У 
релігійній  літературі  розповідається  про  праведне  життя  й   страждання  святих 
мучеників за віру, обґрунтовується ідея про безсмертя душі й   неминучість розплати за 
скоєні гріхи. Подібні твори допомагали викоріняти поганські, «варварські» уявлення 
із свідомості новонавернених християн.
Оскільки  нові  держави  й   нації  формувалися  на  території  колишньої  Римської 
імперії,  то  мовою  культури  в  цьому  регіоні  залишалася  латинська.  З  часом  вона 
поступово занепадала і  почали розвиватися національні мови.
У цей період існували різні види літератур. Поряд із церковною (або клерикальною) 
розвивалася література світська, для якої був чужим похмурий, аскетичний дух. Вона 
брала  свій  початок  у   народній  творчості.  При  дворах  впливових  феодалів  виникла 
куртуазна  (від  франц.  сourtois —  чемний,  вишуканий,  галантний)  література.  З  рои-звитком міст з’являється так звана міська література.
Література  Середньовіччя  відзначається  жанровим  розмаїттям.  Залишаєть-ся  актуальним  героїчний  епос,  який  у   різних  народів  має  свої  особливості  (саги, 
руни,  слово).  Найпопулярнішими  жанрами  міської  літератури  були  короткі 
оповідання  комічного  чи  сатиричного  характеру  (у  Франції  їх  називали  «фабльо»,  
у   Німеччині — «шванки»). Розвивалося театральне мистецтво.
Середньовіччя  стало  часом  виникнення  слов’янських  літератур.  Особливо  
високий  потенціал  мала  держава  східних  слов’ян  —  Кивська  Русь.  Одним  
із  важливих  факторів  її  розвитку  було  прийняття  христянства.  Київська  Русь,  Болгарія контактували з   Візантією і  приєдналися до греко-православного напряму, цен-тром якого був Константинополь. Основою їх розвитку стало прийняття слов’янської 
писемності, створеної братами Кирилом та Мефодієм.
Чехія,  Польща  мали  розвинені  зв’язки  з  країнами  Західної  Європи,  тому  в  цих 
державах  у   боротьбі  двох  релігійних  напрямів  перемогло  римо-католицьке  духовен -ство. Внаслідок цього писемність формувалася на основі латини.
Значного розвитку досягла також література Сходу. У творах персько-таджиць-ких, вірменських, азербайджанських, грузинських митців виявилися споріднені тен -денції.
III.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
   Підсумкова   бесіда.
— Який період у  розвитку людства називають Середньовіччям?
— Які хронологічні межі цього періоду?
— Хто ввів в  ужиток дане поняття?
— Які зміни відбулися в  суспільному житті за цей період?
— Які види літератур були поширеними в  епоху Середньовіччя?
— Назвіть жанри, що були найбільш популярними у  літературі цієї доби.
— Як розвивалися літератури слов’янських народів?
ІV.   ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект; підготувати повідомлення про життя і   творчість китайських 
поетів Ду Фу та Лі Бо.

Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 5277 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: