УРОК № 22 Тема. Квінт Горацій Флакк. Оди «До Мельпомени», «До Манлія Торквата». - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 22 Тема. Квінт Горацій Флакк. Оди «До Мельпомени», «До Манлія Торквата».
УРОК  №  22
Тема.   Квінт  Горацій  Флакк.  Оди  «До  Мельпомени»,  «До  Манлія  Торквата».
Мета:  ознайомити  учнів  із  творчістю  видатного  римського  поета  Горація  на  прикладі  його 
од;  з’ясувати  особливості  тематики  та  основні  мотиви  поезій;  розвивати  навички 
виразного  читання,  аналізу  поетичного  тексту,  порівняльного  аналізу  різних  творів, 
зв’язного  мовлення;  сприяти  виникненню  цікавості  до  давньої  літератури.
Обладнання:   портрет  Горація;  тексти  поезій  (у  перекладах  на  вибір  учителя),  вірші  «Пам’ятник» 
Г.    Державіна  та  О.  Пушкіна.
ХІД УРОКУ
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
Зачитування  учнями  конспектів  «Місце  Верґілія  у  світовій літературі»  
(2—3 роботи).
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  ТА  МЕТИ  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Серед  поетів  «золотої  доби»  давньоримської  літератури  значне  місце  належить 
таким видатним майстрам слова, як Верґілій, Горацій, Овідій. Сьогодні на уроці ми 
розглянемо творчість Квінта Горація Флакка.
2. Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Горація.
Квінт  Горацій  Флакк  (65—8  рр.  до  н.  е.)  народився  в  містечку  Венузія  (сучас-на Веноза, Південна Італія). Його батько був рабом, але отримав волю, римське гро -мадянство та ім’я свого господаря — Горацій. Мати хлопчика померла, коли він був 
дуже малим.
Батько  намагався  дати  синові  найкращу  освіту.  Саме  тому  він  привіз  хлоп-ця  до  Рима,  де  той  почав  відвідувати  одну  з   кращих  шкіл,  у  якій  викладав  ві -домий  педагог  Орбілій,  суворий  і   вимогливий.  Він  славився  тим,  що  не  тільки 
давав  своїм  учням  міцні  знання,  а   й  прищеплював  їм  любов  до  Риму  і  національ-ного  мистецтва.  Після  закінчення  школи  20-річний  Горацій  був  відправлений 
батьком  до  Афін,  оскільки  це  місто  залишалося  центром  витонченої  освіти.  Во -лодіючи  грецькою  мовою,  Горацій  мав  змогу  слухати  лекції  з  грецької  літера-тури,  риторики,  ознайомитися  з  епікурейською  філософією,  відвідувати  лекції   
знаменитих  філософів  з  Академії  самого  Платона.  Саме  в   Афінах  Горацій  захопив-ся давніми грецькими поетами Гомером, Архілохом, Алкеєм, Сапфо, любов до яких 
проніс  через  усе  життя.  У  своєму  останньому  творі  «Послання  до  Пісонів»  Горацій 
напише такі рядки:
…На грецьких поетів рівняйтесь, 
Їх перечитуйте вдень і  вночі, не склепляючи ока!
Проте навчання Горація було перервано громадянською війною, що спалахнула 
в   Афінах після вбивства Цезаря. До міста прибув Брут, якого із захопленням вітала 
римська молодь. Горацій близько зійшовся з  ним, навіть добровільно вступив у  його 
армію,  де  одержав  звання  трибуна  й  командував  легіоном.  Та  у  42  р.  до  н.  е.  в  битві 
під  македонським  містечком  Філіппами  армія  нового  тріумвірату  на  чолі  з   Октавіа -ном, Антонієм і   Лепідом розгромила війська Брута й   Кассія, які наклали на себе руки. 
Горацій врятувався тим, що втік з  поля бою. Але в   результаті був позбавлений бать-ківського  майна,  земель,  що  їх  відібрали  на  користь  ветеранів  армії.  Він  не  скори -стався  амністією  і  понад  рік  мандрував  грецькими  островами  і  містами  Малої  Азії, 
зазнавши  нестатків  і  справжніх  злиднів.  Незважаючи  на  те,  що  громадянська  війна 
тривала ще довго, Горацій більше не брав у   ній ніякої участі.
У  40  р.  до  н.  е.  майбутній  поет  повертається  до  Рима,  де  дізнається  про  смерть 
батька. Горацій влаштовується на посаду переписувача фінансових документів, а  все 
своє дозвілля присвячує літературній творчості. Його ім’я поступово стає відомим.
Разючі зміни сталися в  долі Горація після того, як він був представлений Меце -нату й  увійшов до його гуртка. Пізніше його представили й  Октавіану. Осипаний ще-дротами Мецената, Горацій одержав від нього невеликий маєток поблизу Рима, у  ма-льовничій місцевості Сабінських гір.
У  зв’язку  з  погіршенням  стану  здоров’я  поет  більшість  часу  проводив  у  маєтку 
і   лише  наїздами  з’являвся  в  Римі,  чим  викликав  незадоволення  імператора  і  навіть 
Мецената, з   яким їх єднала щира дружба. Відомо, що у   своєму заповіті Меценат пи -сав Августові, щоб той «пам’ятав про Горація Флакка не менше, ніж про мене само -го». Вони й   померли майже одночасно. Горацій покинув цей світ через два місяці піс -ля смерті Мецената і  був похований поруч з  його могилою на Есквілінському пагорбі.
Горацій увійшов у  літературу як автор «Еподів» (насмішкуватих двовіршів, у яких 
довгий рядок чергується з   коротким), «Сатир» (бесіди на філософсько-моральні теми 
або теми, в  яких поставали проблеми мистецтва), од. Слід зазначити, що свої оди ми-тець називав піснями і  лише античні поети іншої епохи нарекли їх одами, під такою 
назвою вони дійшли й  до нас.
Оди  Горація  —  це  не  урочисто-піднесені  пісні,  як  у  давньогрецькій  літературі, 
це ліричні вірші-пісні, далекі від «високого» стилю. Тематика од надзвичайно широ -ка.  Серед  них  є   і  гімни  богам,  і   морально-філософські  й  політичні  роздуми,  і  любов-но-еротичні вірші, і   дружні поради, бесіди, і   викривально-іронічні пісні. Саме життя 
підказувало  поетові  нові  сюжети.  У  піснях  він  оспівував  звичайні  людські  почуття: 
радість, кохання, дружбу, ворожнечу, смуток. Кожна ода містить звернення до боже -ства, певної особи чи групи осіб, навіть предмета і  побудована у  вигляді монологу чи 
діалогу.  Звернення  часто-густо  являють  собою  просто  шанобливе  посвячення  тій  чи 
іншій особі, містять пораду, настанову.
Цей римський поет залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а  й силу- си-ленну крилатих слів, висловів, прислів’їв, афоризмів. Наведемо деякі з   них.
Щасливий той, хто турбот не знає. 
Уводить в  оману уявна довершеність. 
Труднощі долаю терпінням. 
Тільки рот розтули — й не повернеш летючого слова.  
Лягти за край свій — любо і почесно. 
Правий до мети йде твердо. 
Обирай завдання по силах.  
Скільки голів, стільки й  розумів. 
У таланта божий дух. 
Сила, позбавлена розуму, гине. 
Золота середина. 
Все має певну міру. 
Смерті весь не скорюсь. 
Своїм духом керуй. 
Сувора необхідність. 
Звів я  пам’ятник свій.  
Звичай — тиран.
Горація перекладали більше, ніж будь-якого іншого античного поета. В Україні 
його популярність почала зростати з  XVII ст. Першим вільні преклади кількох його 
творів  зробив  Г.  Сковорода,  «перелицьовував»  Горація  П.  Гулак-Артемовський 
(«Гараськові оди»). Першу серйозну спробу перекладу здійснив І.   Франко, який у  1894 
році  переклав  збірку  поезій  Горація,  слідом  за  ним  —  В.   Щурат  (1901  р.).  Пізніше 
вірші римського поета прекладали М.  Зеров, Б.  Тен. Усі відомі твори Горація переклав 
А.  Содомора.
3. Виразне читання оди Горація «До Манлія Торквата» у перекладі М. Зерова.
4. Бесіда за прочитаним.
— Яка тема оди? (Філософські роздуми про швидкоплинність життя.)
— Що навіває поетові такі думки? (Споглядання природи.)
— Опишіть, якою зображена природа.
—  У  чому  полягає  відмінність  між  природою  і  життям  людини?  Зачитайте 
відповідні  рядки.  (У  природі  все  відновлюється,  а  в   людському  житті  ніщо  не  може 
повторитися. «Місяця круг защербиться і   знову пливе, повновидий», але «смертним 
віднови нема».)
—  Яку  філософську  думку  висловлює  поет  у  своєму  вірші?  («Все  на  землі 
перемінне».)
— Як автор говорить про приреченість людей? («А як умер ти… Вже не воскреснеш, 
Торквате! Безсила побожність і  рід твій, І красномовство твоє!»; «Навіть могутній Тесей 
не подужав зірвать з  Піріфоя Вічних Аїдових пут.»)
5. Виразне читання оди Горація «До Мельпомени» у перекладі М. Зерова.
6. Бесіда за прочитаним.
—  До  кого  звернена  ода  Горація?  (Поет  в  оді  звертається  до  Мельпомени,  музи 
трагедії або взагалі поезії.)
— Яка тема твору? (Тема поета і  поезії. Можна сказати, що Горацій започаткував 
цю тему в   літературі.)
— У чому поет вбачає головну свою заслугу? («Я перший положив на італійську 
міру Еллади давній спів».)
— Знайдіть рядки, у  яких поет говорить про те, що його пам’ятатимуть люди. («Я 
не умру цілком; єства мого частина Переживе мене, і  від людських сердець Прийма -тиму хвалу, поки понтифік-жрець Ще сходить з  дівою в   високий Капітолій»)
— Як має бути увінчана пам’ять про поета? (У його творчому доробку.)
7. Слово вчителя.
Ода Горація «До Мельпомени», що стала відомою під назвою «Пам’ятник», є   для 
поета програмним віршем. Вона поклала початок традиції підбиття митцем підсумків 
свого  творчого  шляху.  Саме  з   цим  твором  у   поезію  входить  мотив  увічнення  пам’яті 
поета в  його творчому доробкові, який буде потрібен майбутнім поколінням. Широко 
відома  за  часів  Горація,  вона  не  була  забута  і   в   наступних  поколіннях.  Зокрема,  ода 
«До  Мельпомени»  послужила  зразком  для  однойменних  поезій  російських  поетів  Г. 
Державіна та О. Пушкіна.
8. Виразне читання віршів Г. Державіна та О. Пушкіна «Пам’ятник».
9. Творче завдання.
— Порівняйте оду Горація з  віршами Г. Державіна та О. Пушкіна.
10. Коментар учителя.
У досліджуваних творах багато спільного. Одна тема: підсумок поетом свого твор-чого шляху. Фраза «Я не умру цілком» з  оди Горація стала лейтмотивом творів обох 
російських поетів. Усі поети звертаються до Музи. Є навіть однакові рядки: 
1)   Горацій:  Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді.
  Державін:  Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный, 
    Металлов твёрже он и выше пирамид.
  Пушкін:  Я памятник воздвиг себе нерукотворный.
2)   Горацій:  Піднісся він чолом над царські піраміди.
  Державін:  Металлов твёрже он и выше пирамид.
  Пушкін:  Вознёсся  выше  он  главою  непокорной  Александрийского  столпа.
3)   Горацій:  Я не умру цілком: єства мого частина
    Переживе мене…
  Державін:  Так! — весь я   не умру; но часть меня большая,
    От тлена убежав, по смерти станет жить…
  Пушкін:  Нет, весь я  не умру — душа в   заветной лире
    Мой прах переживёт и тленья убежит…
Звичайно, у   кожному з  творів є   свої національні особливості. Наведемо деякі при-клади. Горацій згадує «високий Капітолій», шум Авфід (річка на півдні Італії), казко -вого Давна, міфічного володаря Апулії, давню Елладу, лавр, дельфійський гай. Дер -жавін називає російські ріки (Волга, Дон, Нева, Рифей), які надають змогу підкреслити велич слави поета, що відомий в   усій країні; згадує імператрицю Катерину II (у вірші вона виступає під іменем Феліци); визначає власні заслуги перед своїм народом («Что первым  я   дерзнул  в   забавном  русском  слоге  О  добродетелях  Фелицы  возгласить,  В 
сердечной простоте беседовать о боге И   истину царям с    улыбкой говорить»). Пушкін 
називає  національності,  що  населяють  Російську  імперію  (« гордый  внук  славян,  и 
финн, и ныне дикой тунгус, и друг степей калмык»), знаменитий Александрійський 
стовп,  що  знаходиться  перед  Зимовим  палацом  у   Петербурзі,  «милость  к  падшим» 
(маються на увазі декабристи).
Слід зазначити, що загальний тон усіх поезій величний, розмірений, усі вони на-сичені філософськими роздумами про роль митця в  суспільстві, містять відверту, кри -тичну оцінку свого внеску в   скарбницю національної культури.
При наявності спільних мотивів зміст творів істотно відрізняється. Це пояснюєть-ся  положенням  кожного  з  поетів  у   суспільстві.  Так,  наприклад,  пам’ятник  Горація 
«піднісся…  чолом  над  царські  піраміди»,  тобто  вище  египетських  фараонів,  але  не 
римських  цезарів.  Тут  відіграє  роль  залежність  Горація  від  меценатства  та  імпера -тора.  У  Пушкіна  пам’ятник  поетові  вище  «Александрийского  столпа»,  тобто  вище 
пам’ятника російському царю. В цьому відчувається певна сміливість поета, що ви -никла під впливом поширених у  ті часи декабристських настроїв. У  вірші Державіна 
є   оспівування імператриці, бо так було заведено в   ті часи.
Отже, при спільності мотивів велику роль відіграють світоглядні позиції поетів, 
їхні власні переконання, потреби часу.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Назвіть найбільш відомі твори Горація.
— Яка тематика його віршів? 
— Яку роль відіграв у  житті Горація Меценат? Яким є  сучасне розуміння цього 
слова? (Той, хто займається благодійністю для розвитку наук і  мистецтва.)
— У чому поет вбачає свої заслуги перед майбутніми поколіннями?
— Чи можна вважати оди Горація цікавими для сучасного читача?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Вивчити  окремі  афоризми  та  вислови  Горація  (на  вибір).  Підготувати  повідом-лення  про  життя  і  творчість  Овідія.  Прочитати  «Метаморфози»  Овідія  («Чотири  по-коління людей»), «Сумні елегії» («Зима на чужині»).
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 11295 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: