УРОК № 21 Тема. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму в поемі Верґілія «Енеїда» - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 21 Тема. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму в поемі Верґілія «Енеїда»
УРОК  №  21
Тема.   У  пошуках  обітованої  землі.  (Поетизація  римської  доблесті,  патріотичного 
служіння  державі,  величі  Риму  в  поемі  Верґілія  «Енеїда»)
Мета:  поглиблювати ознайомлення з  поемою Верґілія «Енеїда»; розвивати навички порівняль -ного аналізу твору, виразного, коментованого читання, переказу, зв’язного мовлення, 
конспектування,  логічного  мислення;  поглиблювати  уявлення  про  індивідуальність 
стилю  письменника.
Обладнання:   тексти  поем  Верґілія  «Енеїда»  та  Гомера  «Іліада»  (у  перекладах  на  вибір  учителя).
ХІД УРОКУ
Я — той побожний Еней, що пенатів від 
ворога вирвав…
Верґілій. «Енеїда»
I.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Бесіда на повторення.
— Які особливості розвитку римської літератури?
— Якою була мета написання поеми Верґілія «Енеїда»?
— Що ви можете сказати про роль зачину в  поемі Верґілія?
II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Робота з епіграфом.
— Розкрийте зміст епіграфа.
— Яку тему поеми він визначає?
— Яка роль Енея у  вирішенні цієї теми?
2. Коментар учителя.
У книзі 1 поеми «Енеїда» Верґілій говорить про божественне походження Енея, 
яке виявляється навіть у  портреті героя: «Став тут Еней, засіяв серед ясності сонця, 
на бога вродою й  постаттю схожий; бо мати подбала кучері буйні та юності блиск да-рувати пурпурний, Радість в  очах і   вогонь запалила» (рядок 590). А далі у  творі роз-кривається божественна місія героя, пов’язана із заснуванням нової держави («…пе -натів від ворога вирвав»). Оскільки «пенати» — це боги домашнього вогнища, а   також 
цілої  держави,  то  Еней  врятував  від  ворогів  нову  дер  жаву.  А  дії  його  спрямовують-ся самими богами. Так у  поему входить тема Риму, що посідає важливе місце у   творі.
3. Слово вчителя.
У своїй поемі Верґілій, так само як і  Гомер, звертається до теми пророцтва. Але 
якщо  в   поемі  Гомера  йшлося  про  долю  Одіссея,  то  у   творі  Верґілія  суть  пророцтва 
зовсім інша. Мова йде не про особисту долю Енея, а  про те, що він має заснувати нове 
царство і  ця місія вимагатиме від нього великих зусиль.
У  книзі  6  кораблі  Енея  прибувають  до  міста  Куми,  а   як  відомо  з   легенд,  поруч 
з   ним  знаходився  вхід  у  підземне  царство  Плутона,  бога  мертвих.  Разом  з   віщункою 
Сивілою  Еней  спускається  в  його  похмурі  глибини.  Вони  преправляються  через  пе-кельні  ріки,  проходять  повз  «поля  смутку»,  де  блукають  тіні  померлих,  «ниви  ге -роїв», чорний Тартар, бачать страшні муки грішників. Нарешті Еней із Сивілою до -сягають блаженних Єлісейських полів, «краю радощів», де їх зустрічає Анхіз, який 
і   відкриває синові пророцтво.
4. Виразне читання уривка «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму».
Книга 6, вірші 752—853, переклад М. Зерова.
5. Бесіда за прочитаним.
—  Що  привернуло  увагу  Енея  в  Аїді?  (Він  побачив  душі  людей,  які  літали  по-над плесом.)
— Як Анхіз пояснив побачене? (Анхіз виклав синові своє вчення про очищення 
та переселення душ.)
— Яке майбутнє Анхіз пророкує своєму синові? (Він показує Енеєві його нащад-ків — славетних римлян, починаючи з  Ромула, засновника Рима, і   закінчуючи Мар-целом, племінником та зятем Августа.)
— Як у  поемі говориться про божественне походження римських імператорів? За -читайте ці рядки. (У 785—790 рядках говориться: «Але поглянь-но очима сюди обо -ма і   на плем’я Римлян своїх подивись: Цезарь і  рід увесь Юлійський з’явиться тут він 
колись попід віссю великого неба».)
— Як Анхіз говорить про майбутню славу Риму, його володарювання над світом? 
(«Запам’ятай, римлянине! Ти владою вестимеш народи. Будуть мистецтва твої: вста -новлять умови для миру, Милувать, хто підкоривсь, і   мечем підкорять гордовитих»; 
«…наш Рим величавий огорне міццю і  владою землю, а  духом сягне до Олімпа».)
— Про що ще повідав Енеєві батько? (Він згадав усіх царів, правда, не зберігаю-чи історичної послідовності, розказав про боротьбу за престол, що буде точитися між 
Енеєм  та  його  опікуном,  назвав  вісім  із  тринадцяти  римських  колоній,  назвав  сина 
Енея, Сільвія, якого «Лавінія-мати у   лісі догляне і  на батьківське царство поставить».)
—  Які  настанови  синові  дав  Анхіз?  (Він  розповів  синові  і  про  горе,  що  судило-ся його народові: «Сину, про горе найбільше народу свого не розпитуй! Доля покаже 
його на землі, та не дасть йому довше жити на світі». Віщував Анхіз Енеєві здобути 
земне існування.)
— Як ви думаєте, чи присутній у  поемі мотив долі (фатума)? (Так, адже волею ге-роїв керують боги, Еней іде тією дорогою, яку йому присудили боги.)
6. Слово вчителя.
У поему «Енеїда» Верґілія входить ще одна гомерівська тема, пов’язана з   моти-вом  щита.  Вона  виникає  в  книзі  8,  коли  описуються  приготування  рутулів  і  троян -ців до війни. Особливо детально автор зупиняється на описові щита Енея. Відомо, що 
цей  щит  для  свого  сина  Венера  попросила  викувати  Вулкана,  бога  вогню  та  коваль -ства у   давніх римлян. 
7. Виразне читання уривка з поеми «Щит Енея».
Книга 8, вірші 626—731.
8. Переказ тексту.
— Розкажіть, що було зображено на щиту Енея.
9. Бесіда за питаннями.
—  Яка  тематика  зображених  на  щиту  картин?  (Основна  тема  картин  —  услав-лення імперії.)
—  Які  моменти  з  історії  Риму  відобразилися  на  щиту?  (На  щиту  відобразилися 
найяскравіші епізоди легенди про заснування Риму; про те, як засновники Риму ви -крали  сабінянських  жінок,  щоб  одружитися  з  ними  і  будувати  місто  для  нащадків; 
як  гуси,  стривожені  шумом  за  стінами  Риму,  зчинили  ґелґіт,  збудили  римлян  і  тим 
самим врятували місто від нападу галлів. Зображені на щиті й  майбутні битви та пе-ремоги захисників Риму, діла Августа в   утвердженні імперії.)
— Яке враження справив щит на Енея? (У захопленні «милувався Еней дивовиж-ним  дарунком  Вулкана»,  «В  захваті  він  од  майбутніх  подій  і,  радіючи  серцем,  Взяв 
на своє рамено майбутність і  славу нащадків». Тобто Еней розумів, що схибити у   бор -ні він просто не має права.)
10. Творче завдання.
— Порівняйте описи щитів Ахілла з поеми Гомера «Іліада» і Енея з поеми Верґілія 
«Енеїда».
11. Коментар учителя.
На щиті давньогрецького героя Ахілла, як відомо, були зображені картини жит-тя давніх еллінів, їх уявлення про світобудову.
На  щиті  Енея  художньо  зображено  майбутні  подвиги  нащадків  Енея  й  величне 
майбутнє римської держави: «Саме на ньому володар вогню у  пророцтві умілий, знаючи  будучність,  вирізьбив  славні  діла  італійців,  Римські  тріумфи  і  ціле  потомство 
прийдешнє…»  (рядки  625—630).  Тобто  опис  щита  у  Верґілія  має  глибоке  ідейне  на-вантаження.  Воно  яскраво  свідчить  про  особливості  ідейної  спрямованості  поеми  — 
поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму.
12. Проблемне запитання.
— Відомо, що головним героєм поеми «Іліада» є  Ахілл, «Одіссеї» — Одіссей. Як 
на  вашу  думку,  чи  можна  вважати  Енея  головним  героєм  поеми  «Енеїда»?  (Ні,  ви -ходячи з  провідної думки поеми (звеличення Риму) головним героєм поеми Верґілія 
є   не Еней, а  Рим, оскільки поема писалася з   метою звеличення Римської держави. А 
Еней є  ідеальним римлянином. Недарма автор для характеристики Енея вживає епі-тети «благочестивий», «побожний». Під цими словами слід розуміти і  те, що він є  щи-рим  шанувальником  богів,  зразковим  громадянином  з  високим  почуттям  обов’язку, 
ніжним сім’янином, людиною справедливою і  жалісливою до інших. Еней, на відміну 
від Гомерового Одіссея, покірний голов  ному богові Юпітеру, він прагне якнайшвид-ше виконати його волю. У покорі вищій волі, крім іншого, втілилися характерні риси 
християнської моралі, що поступово формувалися в   Римі.)
13. Творче завдання.
— Знайти в  поемі Верґілія «Енеїда» ознаки героїчного епосу. (Відомо, що на знак 
пошани  до  Гомера  поема  Верґілія  написана  гекзаметром.  Наявність  позитивного  ге -роя, масштабність зображуваного, значущість подій, величність мови надають мож -ливості віднести твір до жанру героїчного епосу.)
14. Лекція вчителя «Особливості поеми Верґілія "Енеїда”».
Верґілій у   своєму творі відобразив деякі тенденції еллістичної літератури — вели-ку вченість, описи творів мистецтва, душевного стану персонажів, напружений дра -матизм та динамізм дії.
Цікавими  у  Верґілія  є  образи  богів.  Вони  виведені  вершителями  людської  долі, 
впливають на хід подій, інтригують і  сперечаються, втручаються у   справи смертних. 
Але в  стилі римського поета відсутнє панібратство в  ставленні до смертних, яке вла -стиве поемам Гомера.
Є  ще  одна  рушійна  сила,  хоча  й  незрима,—  доля  (фатум).  Їй  підвладні  не  лише 
люди, а   й боги. Хоча введення в   оповідь богів і  фатуму спричинило певну скутість ге-роїв у   діях, але це не перешкодило поетові глибоко розкрити внутрішній світ персо -нажів.
Якщо  Гомерові  притаманний  спокійний  оповідний  тон,  неквапливий  темп 
розповіді з  дуже довгими відступами, з   детальним описом зовнішнього вигляду, зброї, 
одягу  героїв  тощо,  то  автор  «Енеїди»  виробив  свій  власний,  своєрідний  стиль,  для 
якого характерний нахил до драматичних і   патетичних ефектів. Саме лірико-драма -тичний  присмак  і   відрізняє  епос  Верґілія  від  спокійно-незворушного  тону  розповіді 
Гомера. Крім того, для поеми характерна риторичність, що виявляється в   численних 
промовах героїв, котрих немає в  поемах Гомера.
15. Повідомлення підготовлених учнів «Значення „Енеїди” в розвитку римської літера-тури».
Поема «Енеїда» була із захопленням зустрінута сучасниками. Її велич і  красу ви-соко оцінили такі видатні письменники «золотої доби» римської літератури, як Овідій, 
Горацій, Проперцій. Римляни сприймали її як найвище досягнення римської епіки. 
Поема вважається першим зразком національної епопеї.
Уся  подальша  римська  література  розвивалася  під  могутнім  впливом  поеми 
Верґілія.  Як  у  стародавній  Греції  твори  Гомера  були  найулюбленішими  і  головними 
книжками шкільної молоді, так у   римській школі подібну роль відігравала героїчна 
поема  Верґілія: її  читали,  декламували,  на ній вчилися ораторського  мистецтва. До 
віршів з   «Енеїди» часто вдавалися в  щоденому житті. Їх цитували в  розмові, брали за 
епіграфи до творів мистецтва, надписували на предметах розкоші.
16. Повідомлення підготовлених учнів «Поема Верґілія „Енеїда” і Україна».
В Україні знайомство з  творчістю римського поета почалося в   XVII ст., проте безо-посереднє сприйняття Верґілія відмічене з   травестійних переробок у  XVIII ст. Першою 
спробою інтерпретації верґілієвого тексту українською мовою дослідники вважають 
переклади  «Буколік»  (1767—1776  рр.)  колишнім  вихованцем  Києво-Могилянської 
академії А.К. Лобисевичем.
На  початку  XIX  ст.  Верґілій  входить  в   Україну  через  посередництво  російської 
літератури  та  мови.  У  1869  році  український  поет  С.  Руданський  перекладає  першу 
пісню «Енеїди», надмірно українізувавши текст. Уявлення українських читачів про 
Верґілія доповнює і  поглиблює своїми перекладами та коментарями І.  Франко. У 1882 
році І. Франко редагує збірку маловідомого поета-перекладача О.   Шухевича, а  через 
рік виходить книга «Переводы и подражания Осипа Шухевича», яка містить «Геор -гіки» і  дві еклоги «Буколік» Верґілія. У 1850   р. вийшов переклад початку другої кни-ги «Енеїди», зроблений галицьким письменником Гр.   Бондаренком.
У  XX ст. знайомство українського читача з творчістю Верґілія пов’язане з  іменами 
І. Стешенка, М. Зерова, А. Білецького, М. Білика. Так, І. Стешенко переклав майже 
половину  пісень  «Енеїди»,  М.  Зеров  —  I  і   IV  еклоги  «Буколік»,  уривки  з   «Георгік», 
зробив  повний  переклад  «Енеїди».  Частину  IV  книги  «Енеїди»  («Кохання  Дідони») 
переклав  А.  Білецький.  У  1972  році  вийшов  повний  переклад  «Енеїди»  Верґілія, 
здійснений М. Біликом, а   відредагований Б. Теном.
IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда.
— Яка провідна думка поеми Верґілія «Енеїда»?
— Які спільні елементи є  в   поемах Верґілія та Гомера? (Воєнні дії, мандри, про -роцтва,  роль  фатуму  в  житті  героїв,  масштабність  зображуваного,  величність  подій, 
поетичний розмір.)
—  Чи  згодні  ви  з  думкою,  що  поема  Верґілія  «Енеїда»  є  першим  зразком  націо-нальної епопеї? 
— Які особливості творчої манери відобразилися в  поемі?
— Яка роль Верґілія в  розвиткові римської культури?
— Хто з  українських перекладачів займався перекладами творів Верґілія?
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 6261 | Рейтинг: 1.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: