УРОК № 15 Тема. Позакласне читання. Зміст і художня своєрідність вірша Алкея «Не розумію звади поміж вітром" - Зарубіжна література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас

УРОК № 15 Тема. Позакласне читання. Зміст і художня своєрідність вірша Алкея «Не розумію звади поміж вітром"
УРОК № 15
Тема. Позакласне читання. «Куди несе нас корабель вітчизни?» (Зміст і художня
своєрідність вірша Алкея «Не розумію звади поміж вітрів…». Урок порівняль-
ного аналізу).
Мета: ознайомити учнів із творчістю давньогрецького поета Алкея; розкрити зміст його поезії;
розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, порівняльного аналізу;
формувати прагнення до свободи, справедливості, непримиренність до тиранії.
Обладнання: виставка книг з історії та культури Давньої Греції; тексти віршів Алкея у перекладах
Г. Кочура та В. Іванова, поезія В. Стуса; ілюстрації учнів до твору.
ХІД УРОКУ
Влада повинна бути людяною. У неї по-
винно бути серце.
Г. Леман,
американський політичний діяч
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя.
Як відомо, високих злетів у Давній Греції досягли література і мистецтво. Див-
ні й чарівні Музи, доньки головного бога Зевса й богині — покровительки наук Мне-
мосини, подарували світові видатних літераторів: Езопа, Есхіла, Алкмана, Анакре-
онта, Сапфо, Алкея.
Поети завжди були голосом епохи. Чому нас, людей XXI століття, цікавлять дав�-
ні вірші, трагедії? Не тільки тому, що це ще одна сходинка в пізнанні світу, згадка
про те, що «всё было встарь, всё повторится снова, и сладок нам лишь узнаванья миг»
(О. Мандельштам). А ще тому, що вони розкривають життя, не схоже на наше. Воно
осяяне якимось таємничим золотим променем, світлом прекрасної гармонії. І, читаючи
ці твори, ми впевнюємося, що Слово давньої культури світлоносне.
Одним з видатних ліриків першої половини VI ст. до н. е. був давньогрецький
поет Алкей.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Алкея.
Відомо, що Алкей жив у кінці VII на початку VI ст. до н. е. Народився він на о.
Лесбосі, у головному його місті Мітіленах. Належав до старовинного аристократичного
роду.
У першій половині VI ст. до н. е. громадянська війна охопила Лесбос. Аристократія
вела жорстоку боротьбу з міським демосом та його вождями — тиранами. Влада
неодноразово переходила від одного угруповання до іншого, за короткий період
змінилося кілька правителів. Алкей брав активну участь у цій боротьбі, захищаючи
інтереси аристократів. Але був період, коли поет та його брати пройнялися ідеями
демократа Піттака і деякий час воювали на його боці. Та, прийшовши до влади,
Піттак забув про благородні демократичні ідеї, став диктатором — єдиним правителем
країни. Алкей із прихильника перетворився на ворога Піттака, критикував того за
підступність, лицемірство, за що й був вигнаний з батьківщини. Однак через деякий
час поет повернувся з вимушеної еміграції.
У Мітіленах навіть випустили монету із золотим зображенням поета. Він був
досить відомим і популярним майстром слова, якого наслідували митці давнього та
нового часів.
Із десяти книг, написаних Алкеєм, до нас дійшли лише невеликі уривки. Втім, за
останні роки було знайдено багато папірусних залишків античних екземплярів творів
поета та коментарів до них, хоча цілісних віршів, як і раніше, залишається небагато.
Славу поетові принесла його лірика: пісні любовні, застольні та героїчні.
Є в Алкея й вірші на зовнішньополітичну тематику. Він захищає права еолійців на
завойовану ними близько 700 року Трою. Деякі його вірші пов’язані з міфами про
героїв Троянської війни. У боротьбі з афінянами, які претендували на вихід до проток,
Алкей особисто брав участь. У бою він навіть втратив щит, про що й розповів в одному
зі своїх творів.
У цілому в Алкея немає впевненості в майбутньому. Часто політичні теми
поєднуються із застольними. Радість, сум, громадянська війна, роздуми про
швидкоплинність життя та неминучість смерті — все це вміщує в себе пісня, яку
співав поет у колі друзів.
Відомо, що Алкей оспівував у своїх віршах і кохання. Писав він поезії, в яких
є мотиви туги закоханих, а також вірші, присвячені конкретній особі: на честь
лесбійської поетеси Сапфо, в яку Алкей палко закохався. Але це кохання було без
взаємності. На острові Сицилія знайшли афінську вазу, на якій зображено Алкея
з похиленою головою та Сапфо, що повернулася до нього з обуренням. Відома відповідь
поетеси на його вірші, сповнена обурення і гніву:
Коли б твій намір чистий і добрий був,
Тоді б і слово легко злетіло з уст,
І вниз очей не опускав би,
Сміло сказав би, чого бажаєш.
Сила емоцій поєднується в Алкея з ясністю, відвертістю висловлювання, з чіт-
кою та наочною образністю. Античні критики відзначали поетову «велич, стислість
та милозвучність, у поєднанні з силою». Його вірші надзвичайно музичні, відрізня-
ються багатством розмірів та способів строфічної побудови.
2. Виразне читання вірша Алкея «Не розумію звади поміж вітрів…»
(Поезію читає вчитель або підготовлений учень.)
Не розумію звади поміж вітрів.
Шаліють хвилі, линуть сюди й туди…
А ми в розбурхану негоду
В чорнім судні серед хвиль кружляєм,
Жорстоко гнані нападом бурі злим.
Сягають хвилі аж до підніжжя щогл,
Вітрило наше розірвалось,
Тільки лахміття по вітру має.
Але найвище посеред хвиль лихих
Іще грізніший вал підіймається,
Біду віщує нездоланну,
Перше ніж пристань боги пошлють нам…
(Переклад Г. Кочури)
3. Бесіда за прочитаним.
— Хто є головним героєм вірша? (Ліричний герой, за образом якого постає сам
поет.)
— Як він сприймає події, що про них ідеться у вірші? (В голосі оповідача відчу-
вається тривога, напруга, преживання, сум, навіть зневіра.)
— Яким настроєм проникнутий вірш? (Настрій вірша досить песимістичний.)
— Як зображається море? Опишіть його. (Перед очима читача постає картина
розбурханого моря. Шаленіє буря, здіймаються величезні хвилі, що несуть корабель
з мореплавцями.)
— Які художні прийоми використовуються у вірші для змалювання моря?
(У зображенні бурі використовується прийом алітерації (24 шиплячі звуки, 13 разів
вживається звук «р»), завдяки якому вдається предати грім, завивання вітру, шум
розбурханого моря; прийом асонансу (18 разів вживаються звуки «о», «у», 39 разів
— «і», «й») надає оповіді розміреного, повільного темпу, що найкраще відповідає ін-
тонації роздумів.)
— Яким читач «бачить» корабель? (Крізь бурю намагається прорватися кора-
бель з мореплавцями. Судно чорне, гнане хвилями в невідому безодню. У мореплавців
немає надії на спасіння, тому що йде найвищий, найгрізніший вал, що «біду віщує
нездоланну». Але ті, хто пливуть на цьому кораблі, сподіваються на богів, що може,
пошлють їм пристань. Цим рядком автор вносить традиційний для давньогрецької лі-
тератури мотив року, фатуму, підкреслюючи, що життя людини повністю залежить
від волі олімпійських богів.)
— Як ви думаєте, що символізують образи корабля і бурі? (Під кораблем, застиг-
нутим бурею, Алкей розуміє державу, яку роздирають хвилі громадянських супере-
чок, розбрату й заколотів. Корабель — держава чорного кольору, бо не може дати ща-
стя своїм громадянам.)
— Як ви гадаєте, кого має на увазі автор, вживаючи особовий займенник «ми»?
Чого він досягає? («А ми в розбурхану негоду в чорнім судні серед хвиль кружляєм».
Вживаючи особовий займенник у формі множини «ми», автор узагальнює усіх своїх
співвітчизників, які не можуть протидіяти навалі біди, вони не мають чіткої дороги,
що веде до істини, тому й «кружляють» посеред «звад».)
— Яка, на вашу думку, авторська позиція? (Крізь завивання бурі пробивається
голос самого Алкея: «Не розумію звади поміж вітрів». Та й справді, для чого ці супе-
речки? Поет чітко знає, що тирани сіють розбрат, який нівечить життя людей, вно-
сить у нього дисгармонію. Злий напад бурі, високі хвилі, грізний вал, чорний колір
судна — все це сили зла, що діють на землі. Ось звідки авторський песимізм. В україн-
ському перекладі в кінці останнього речення стоять три крапки, що означає перер-
вані роздуми, невирішеність проблем.)
— Які тропи використовує автор у своїй поезії? (У вірші автор використовує епі-
тети: розбурхана негода, чорне судно, грізний вал тощо. Вживає поет і метафори: зва-
да поміж вітрів, шаліють хвилі, линуть хвилі, вал віщує біду.)
4. Літературознавчий коментар учителя.
У віршах Алкей досить часто вживає строфу, яка в античній літературі одер-
жала назву «алкеєвої». Складається вона з двох 11-складних віршів, 9‑складного та
10-складного. Всього чотири вірші — логаеди, тобто прозово-віршований твір. Ритм
у нього був не дуже рівномірний, але найбільше підходив до хорового виконання або
читання під акомпанемент.
5. Виразне читання вірша Алкея.
(Поезію читає вчитель або підготовлений учень.)
Буря
Пойми, кто может, буйную дурь ветров!
Валы катятся — этот отсюда, тот
Оттуда… В их мятежной свалке
Носимся мы с кораблём смолёным,
Едва противясь натиску злобных волн.
Уж захлестнула палубу сплошь вода,
Уже просвечивает парус,
Весь продырявлен. Ослабли скрепы.
(Переклад В. Іванова)
6. Завдання для порівняльного аналізу перекладів.
— Порівняйте кількість рядків у перекладах Г. Кочура і В. Іванова.
— Проаналізуйте вірші з точки зору лексичного значення слів.
— Що, на вашу думку, хотів передати кожен із перекладачів?
7. Складання таблиці «Лексичне значення слів».
Переклад В. Іванова Переклад Г. Кочура
Буйная дурь ветров (дурість, безглуздість,
дурниця)
Звада поміж вітрів (сварка, чвари)
Валы катятся (плавно рухаються) Шаліють хвилі (надзвичайно, страшенно
підіймаються)
Корабль смолёный (тобто просмолений,
вкритий смолою; звідси й чорний колір)
В чорнім судні (прямо названий колір)
Уже захлестнула палубу сплошь вода (тоб-
то вода повністю залила палубу)
Сягають хвилі аж до підніжжя щогл (хвилі
дуже високі, врівень зі щоглами корабля)
Уже просвечивает парус (що-небудь вид-
ніється крізь щоглу)
Вітрило наше розірвалось (буря розірвала
вітрило, корабель втрачає курс)
Парус весь продырявлен (буря розірвала
вітрило, але воно ще є)
Тільки лахміття по вітру має (тобто не
залишилось нічого, лише лахміття ледь
розвівається на вітрі)
Ослабли скрепы (зменшилася сила чого-не-
будь; скрепи — пристосування, які з’єдну-
ють частини чогось)
Але найвище посеред хвиль лихий, іще
грізніший вал підіймається (тобто скоро
буря не скінчиться, грізний вал віщує нову)
8. Коментар учителя.
Переклад В. Іванова складається з 8 рядків, а у Г. Кочура їх 12. Тобто українсь-
кий переклад більш об’ємний.
У кінці останнього речення російського перекладу стоїть крапка, що означає закін-
чену думку. Боротьба скінчилася. А у Г. Кочура в кінці останнього речення стоять три
крапки, тобто думка не закінчена, боротьба продовжується. Але як довго це тривати-
ме? Питання залишається без відповіді.
На нашу думку, переклад Г. Кочура більше відповідає авторському варіанту. В
ньому чіткіше чути схвильований голос поета, його розгубленість перед дійсністю.
Та кожен з перекладів досить своєрідний, довершений у художньому плані. Ко-
жен з перекладачів вклав у свій твір власний погляд на зображувані події.
9. Слово вчителя.
Слід зазначити, що образ корабля, який пробивається крізь бурю, повториться
ще в одному вірші Алкея під назвою «Новий вал». У ньому автор закликає не гань-
бити прах предків і дати опір силам зла.
Порівняння держави з короблем було запозичене римським поетом Горацієм, який
також удосконалив «алкеєву строфу».
Тему «звади вітрів», що вносять дисгармонію у світ і людську душу, зустрічаємо
й у творчості українського поета В. Стуса.
10. Виразне читання вірша В. Стуса «Трени М. Г. Чернишевського».
Чотири вітри полощуть душу
у синій вазі стеблина яра,
у вирві шалу, в світ-завірюсі
чорніє безум хитай-води.
Біля колчану хвостаті мітли,
під борлаками, як запах безу,
убрався обрій вороноокий
у смерк, у репет, у крик, у кров.
Новгородці, новгородці!
Загородила пуга дорогу,
У синій вазі стеблина яра.
Як білий бісер — холодний піт.
О білий світе сторчоголовий —
Опріч опричнин — куди подітись?
Кошлатий обрій вороноокий
Йде берегами ридай-ріки.
11. Робота з ілюстраціями учнів до твору.
Захист-представлення учнівських робіт.
12. Робота з епіграфом.
— Як ви розумієте слова епіграфа?
— Як він перегукується зі змістом вірша?
13. Узагальнююче слово вчителя.
Новий час вносить нові теми, нові поняття, нові проблеми. Але образ стихії, що
заважає мирному людському існуванню, залишається й символізує темні сили зла.
З ними й треба боротися, щоб змінити життя на краще. Будуть помилки й вагання,
поразки й перемоги, та треба йти цим шляхом. Тільки той, хто здолає всі труднощі,
й буде щасливим.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати невеликий твір-роздум «Куди пливе корабель моєї Вітчизни?» Підготу-
вати повідомлення «Театр у Давній Греції» та розповідь про життя і творчість Есхіла.
Категорія: Зарубіжна література 8 клас | Додав: uthitel (25.11.2013)
Переглядів: 3808 | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: