УРОК № 7 ТЕМА: ЙОГАНН КРІСТОФ ФРІДРІХ ШИЛЛЕР. «РУКАВИЧКА». ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ БАЛАДИ - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 7 ТЕМА: ЙОГАНН КРІСТОФ ФРІДРІХ ШИЛЛЕР. «РУКАВИЧКА». ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ БАЛАДИ


УРОК № 7
ТЕМА: ЙОГАНН КРІСТОФ ФРІДРІХ ШИЛЛЕР. «РУКАВИЧКА». ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ БАЛАДИ
Мета: ознайомити учнів із творчістю німецького поета Й. ­ К. ­ Ф. Шиллера; проана ­
лізувати ідейно­ художній зміст балади «Рукавичка»; поглиблювати навички
виразного читання, аналізу твору; сприяти формуванню гуманістичних ідеа ­
лів — свободи, честі, справедливості.
Обладнання: портрет роботи А. Граффа; фонозапис музики В. ­А. Моцарта «Реквієм»; текст ба­
лади «Рукавичка» (у перекладі на вибір учителя); підручники Н. І. Дорофеєвої,
С. П. Касьянової «Зарубіжна література» та В. Фесенко «Зарубіжна література»
(2007 р.); словник літературознавчих термінів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Очікувані результати: учні виразно читають і аналізують баладу «Рукавичка»; висловлюють
особисте ставлення до проблем, порушених у творі, аргументують свої твер ­
дження цитатами з тексту.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
; Перевірка домашніх письмових робіт та їх аналіз (4—5 робіт )
; Виразне читання напам’ять балади Ф. Війона «Балада прикмет»
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Вступне слово вчителя
Кожне століття — це неповторна сторінка в історії людства.
Це ще один крок до пізнання істини, що супроводжується злетами
й падіннями, але саме життя невпинно рухається вперед.
На зміну яскравим спалахам Відродження, що осявали
Західну Європу протягом XIII—XVII ст., прийшла у XVIII ст. роз-судлива доба Просвітництва. У цей час формуються нові уявлення
про світ, людину, суспільство, про зміст життя та його сенс.
Найвищим законом життя стають закони розуму. Наука на-була світського характеру. Письменники, філософи, вчені вважали,
що несуть людям світло нової істини. Саме тому їх називали про -світниками, а всю добу «віком Просвітництва».
XVIII ст. — епоха моралі, що ґрунтується на вимогах розуму.
Просвітники вважали, що у природі й людському суспільстві діють
однакові універсальні закони, які легко пізнати. На їхню думку,
людина — це досконала істота, найбільшою цінністю якої є розум.
У цей час послаблюється вплив церкви на суспільство.
Ученими стають уже не ченці та священики, а переважно бюр -гери (міщани).
XVIII ст. — доба книги, зміст якої став земним. Активно роз-вивається книгодрукування, мистецтво перекладу, журналістика.
Головною розвагою стає читання. Письменники впливають на по-літичне життя країни.
На жаль, фінал доби Просвітництва був кривавим: у різних
країнах Західної Європи спалахнули буржуазні революції, що
нес ли смерть і людські жертви.
Найвідомішими представниками цієї доби є Д. Дефо,
Дж. Свіфт, Вольтер, Д. Дідро, Й.-В. Ґете, Ф. Шиллер та інші.
На нашому уроці ми перенесемося до Німеччини XVIII ст., щоб
ознайомитися з творчістю всесвітньо відомого поета Ф. Шиллера.
Але спочатку спробуємо уявити, якою була Німеччина цього періоду.
; Історичний коментар. Повідомлення учнів
НІМЕЧЧИНА У XVIII СТ.
Німеччина у цей час була роздробленою на окремі князівства, що являли своєрідні
міні­ держави й постійно ворогували між собою. Князь чи герцог, який керував такою
державою, мав право встановлювати свої закони, на свій розсуд розпоряджатися долею
підданих, мати армію.
Економіка країни була підірвана Семилітньою війною, а іноземні субсидії не сприяли
її зростанню. Англія та Франція, найсильніші держави Європи у XVIII ст., що боролися
за панування у світі, всіляко прагнули підтримувати таку політичну систему Німеччини
й використовували міжусобні чвари князів на свою користь.
Але з другої половини XVIII ст. у країні окреслилися тенденції зростання виробництва,
появи буржуазних елементів у надрах економічної системи феодалізму. У Верхній Силезії
активізувалася розробка вугільних покладів і покладів цинкової руди. Збільшується ви ­
робництво сукна. Стає більш потужною гірнича промисловість Саксонії, швидко розвива ­
ється портове місто Гамбург. Проте німецька буржуазія ще надто слабка, у неї немає такої
бойової рішучості, такого наступального духу, як, наприклад, у буржуазії Франції.
Така своєрідна суспільно ­ політична атмосфера обумовила й особливості німецького
Просвітництва, основною метою якого було об’єднання країни і нації.
Німецька культура цього періоду вийшла за національні межі й органічно влилась
у загальносвітову, подарувавши світові таких гігантів літератури, як Лессінг, Ґете, Шиллер,
видатних композиторів Моцарта й Бетховена, великих мислителів — Канта, Фіхте, Гегеля.
44
Детальніше ми ознайомимося з творчістю видатного діяча німецького Просвітництва
Фрідріха Шиллера.
СЛОВЕСНИЙ ПОРТРЕТ Ф. ШИЛЛЕРА. Й.-В. ҐЕТЕ ПРО Ф. ШИЛЛЕРА
Німецький поет Й.­В. Ґете створив такий словесний портрет Ф. Шиллера: «Статура його,
постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніж ­
ними. І талант його був таким самим, як його зовнішність. Він сміливо брався за великий
сюжет, досліджував його зусібіч».
; Робота з портретом Ф. Шиллера пензля А. Граффа (або з іншим на вибір учителя)
1. Яким постає письменник на портреті?
2. Чи зберігається схожість зі словесним портретом Й.-В. Ґете?
; Повідомлення підготовлених учнів
ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Ф. ШИЛЛЕРА
Відомий німецький поет Й.­В. Ґете так писав про Ф. Шиллера: «Його ніщо не скову­
вало, ніщо не спиняло вільного польоту його думки. Усі великі плани він творив вільно.
Це справжня людина». Чим пояснюється така висока оцінка, яку визнаний майстер дав
своєму молодшому товаришеві по перу?
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився в сім’ї полкового лікаря у м. Марбаху
на території Вюртемберзького герцогства. За законами герцогства, батьки віддали сина
до «Академії» — закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки
його батько був лікарем). Герцог Карл Євген, який опікувався «Академією», полюбляв ар ­
мію, муштру, тому цей навчальний заклад більше був схожий на військовий.
Така атмосфера згубно впливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було чи ­
тання творів грецьких класиків, а також Шекспіра, Лессінга, Руссо. На час навчання при ­
падають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».
У 1780 році Шиллер закінчив медичний факультет і став військовим лікарем.
Побоюючись вільнодумства юнака, герцог заборонив йому писати будь ­що, окрім медич ­
них творів. Шиллер виїжджає з герцогства, розлучившись із батьком, сестрами, друзями.
Почалися його поневіряння. Та писати він не припиняє. З ­під його пера виходять драми
«Підступність і кохання», «Дон Карлос», ліричні вірші.
Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир
його юності Й. ­В. Ґете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Ґете підтримував свого
молодшого товариша і морально, і матеріально.
У 1804 році у Шиллера з’являються ознаки невиліковної хвороби, але він продовжує
наполегливо працювати, займається філософією. Поет багато розмірковує над сенсом люд ­
ського буття. На думку Шиллера, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні
наслідки (наука, техніка, удосконалені закони), а й негативні. І найстрашнішим було те,
* Додатковий матеріал із теми можна знайти в посібнику: «Бароко, класицизм, просвітництво. Література XVII­XVIII століть:
Посібник для вчителя» / Ніколенко О. М.. — Харків: Видавництво «Ранок», 2008. — С. 156—175.
що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Людина
ставала надто раціональною. Шиллер уважав, що єдиним, що може повернути людину
на правильний шлях, є мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса мусить спрямувати людей
на шлях істини».
На думку письменника, краса вічна і всюдисуща, тільки вона здатна облагородити
душу людини.
9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі
церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських
герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом Ґете. Наступного дня після по ­
ховання відбувся урочистий молебень, після якого виконали «Реквієм» Моцарта.
(Звучить фрагмент музики Моцарта .)
; Проблемна ситуація
Ф. Шиллер писав: «Краса мусить спрямувати людей на шлях
істини». Поміркуйте, чи можна з цього висловлювання зробити ви-сновок про переконання поета. ( Так, із цих слів можна зрозуміти,
що поет був естетом, шанувальником прекрасного, прихильником
мистецтва й вірив у те, що краса може змінити світ.)
; Коментар учителя
Творчий доробок митця досить вагомий. Є у нього драми
(«Розбійники» (1781), «Підступність і кохання» (1784), «Дон Карлос»
(1787)), трагедії («Валленштейн» (1797—1799), «Орлеанська діва»
(1801), «Марія Стюарт» (1801), «Вільгельм Телль» (1804),) поеми
(«Пісня про дзвін» (1799)), філософська лірика («Боги Греції»
(1788), «Художники» (1789)), праця з естетики («Лист про есте -тичне виховання людини» (1795)).
У 1797 році Шиллер звернувся до жанру балади. З’являються
такі його твори, як «Нурець», «Івікові журавлі», «Рукавичка»,
«Лицар Торенбург». У баладах поет прагне зрозуміти людське
буття, виявити сили, що керують ним, визначити роль гуманіс -тичних ідеалів у житті суспільства.
; Запитання на повторення
1. Згадайте, що таке літературна балада.
2. Які ви знаєте художні особливості цього жанру.
; Робота з підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручник Н. І. Дорофеєвої,
С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 42—43 та В. Фесенко
«Зарубіжна література» (2007 р.), с. 48—49).
; Виразне читання вчителем балади Ф. Шиллера «Рукавичка»
(у перекладі на вибір учителя )
; Слово вчителя. Коментар до твору
В основу твору покладено розповідь про подію, що начебто
відбулася при дворі французького короля Франциска (1515—
1547 рр.).
Прототипом героя балади став лицар Делорж, про хоробрість
і любовні пригоди якого збереглося багато легенд.
У баладі Шиллера історична легенда наближається до реаль -ного життя, але передається в поетичній формі. Твір поета нагадує
соціально-побутову оповідь із драматичним сюжетом.
; Бесіда за змістом прочитаного
1. Яке ваше враження від балади?
2. Хто з героїв привернув вашу увагу? Чому?
3. Поміркуйте, чому автор назвав свій твір «повістю»? (Твір на-гадує авторську оповідку, тобто має елементи епосу.)
4. Як поводився Делорж? ( Він поводився гідно, як справжній
лицар.)
5. Яке ваше враження від Кунігунди?
6. Як придворні короля зреагували на вчинок Делоржа? ( Вони
були вражені його сміливістю.)
; Слово вчителя. Літературознавчий коментар
Балада має своєрідну композицію, схожу на монтаж: низка
подій зображується почергово.
У центрі уваги читачів учинок хороброго лицаря Делоржа,
але будова балади змушує розмірковувати над суттю цього вчинку.
Твір складається з трьох частин.
У першій частині, більшій за розміром, Шиллер зображує
короля та його двір, які чекають на страшне й криваве видовище:
бійку звірів. Король постає у цій частині як володар світу, якому
підкоряються всі — і люди, і звірі; він тільки поворухнув пальцем,
і на його знак виходить цар звірів — лев, поворухнув удруге — ви-ходить тигр, утретє — виходять двоє леопардів. Але в наступних
рядках змальовується сцена дуже важлива для розуміння автор -ського задуму: леопарди задираються до тигра, але встає могутній
лев, і звірі припиняють гризтися. Закони природи виявляються
більш досконалими, ніж людські. Бо саме в ту мить, коли встає
лев, випадково чи навмисне, падає між тигром і левом рукавичка
з руки прекрасної придворної дами Кунігунди. Примхлива красуня
наказує лицареві Делоржу принести їй рукавичку й у такий спо -сіб довести своє кохання. Майстерність Шиллера полягає у тому,
що він зміг показати: конфлікт між Делоржем і Кунігундою — це
лише відбиття конфлікту між особистістю й суспільством, якому
протиставляється природа. Кинута в обличчя красуні рукавичка —
це виклик Делоржа світу людей, де можна так легко гратися жит -тям людини.
; Творче завдання
Складіть кодекс честі лицаря (посилаючись на вчинки
Делоржа).
; Проблемна ситуація
1. Поміркуйте, чи кодексу честі слід було дотримуватися лише
в давні часи.
2. Подумайте, чи в сучасному житті є місце лицарству.
; Творча робота
Доведіть, що твір Шиллера є баладою. ( У творі Шиллера по-єднуються епічне (оповідь про подію) та ліричне (лінія кохання,
непряма авторська оцінка подій), наявна соціально-побутова тема
із драматичним сюжетом.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Схарактеризуйте основні риси доби Просвітництва.
2. Назвіть найвідоміших представників цієї доби.
3. Які моменти з розповіді про творчість Шиллера вам запам’я -талися?
4. Чим, на думку Шиллера, визначається роль мистецтва
в житті суспільства?
5. У чому полягає драматизм сюжету балади «Рукавичка»?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте конспект уроку; прочитайте виразно баладу
Ф. Шиллера «Рукавичка».
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 6394 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: