УРОК № 6 ТЕМА: ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА. ФРАНСУА ВІЙОН. «БАЛАДА ПРИКМЕТ». ЖИТТЯ, СПОВНЕНЕ ПОНЕВІРЯНЬ - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 6 ТЕМА: ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА. ФРАНСУА ВІЙОН. «БАЛАДА ПРИКМЕТ». ЖИТТЯ, СПОВНЕНЕ ПОНЕВІРЯНЬ


УРОК № 6
ТЕМА: ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА. ФРАНСУА ВІЙОН. «БАЛАДА ПРИКМЕТ». ЖИТТЯ, СПОВНЕНЕ
ПОНЕВІРЯНЬ
Мета: дати поняття про жанр літературної балади та її особливості; висвітлити жит ­
тєвий і творчий шлях французького поета Француа Війона; розвивати навички
аналізу віршованих творів, виразного читання; виховувати активне ставлення
до життя.
Обладнання: тексти творів Франсуа Війона (у перекладах на вибір учителя); словник літе ­
ратурознавчих термінів; презентації «Архітектура Середньовіччя», «Живопис
доби Середньовіччя»; підручник Н. І. Дорофеєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна
література»; підручник В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007 р.); ілюстрації
(на вибір учителя).
Тип уроку: урок засвоєнь нових знань, узагальнення і систематизації.
Очікувані результати: учні виразно читають і аналізують «Баладу прикмет»; пояснюють
роль ужитих у творі засобів художньої виразності; визначають особливості
жанру літературної балади.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
; Бесіда на повторення
1. Які фольклорні балади ви вивчали?
2. Назвіть особливості фольклорних балад як жанру.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Слово вчителя
Тисячоліття, що відділяє Давній світ від Нового часу, в історії людської цивілізації називають Середньовіччям. Поняття ввели
в ужиток італійські гуманісти на межі XV і XVI століть, уважаючи
Середньовіччя часом глибокого занепаду європейської культури.
Але Середньовіччя — важливий етап становлення світової куль-тури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому склалися само-бутні культури Заходу і Сходу.
; Історичний коментар. Коротке повідомлення підготовлених учнів
ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Для епохи Середньовіччя характерним був сильний вплив церкви на суспільне життя
й окрему особистість, утвердження релігійно ­станових ідеалів. У науці й культурі панувала
латина. А у мистецтві й культурі — нормативність естетики, монументальність, складність
форм і стилів. Дійсність уважалася зоровою оманою, а єдиною справжньою реальністю
був визнаний тільки світ релігійних образів, які митець мав відображати. Пропагувалася
божественна приреченість людини на вічну жертовність.
Панував розгул інквізиції, переслідувалися передові ідеї, дослідження, винаходи.
У вогні багать горіли не тільки книги, але й люди.
; Презентації «Архітектура Середньовіччя» та «Живопис Середньовіччя»
; Слово вчителя. Літературознавчий коментар
Та на зміну похмурому Середньовіччю прийшла нова доба
в історії культури і науки, що дістала назву Відродження, або
Ренесанс (XIV—XVI ст.).
Найважливішою ознакою епохи Відродження був гуманізм
(лат. humanus — людський, людяний). Гуманісти обстоювали само-цінність людської особистості, її право на щастя і волю, можливість
удосконалювання себе і земного життя.
Провісником французького Відродження був поет Франсуа
Війон, із життям і творчістю якого ми й ознайомимося на уроці.
; Історичний коментар. Коротке повідомлення підготовлених учнів
ФРАНЦІЯ НА ПОРОЗІ ВІДРОДЖЕННЯ
Наприкінці XIV ст. — на початку XV ст. у Франції простежується пожвавлення культур ­
ного життя. Для цього періоду характерні важливі зрушення в усіх сферах життя фран ­
цузького суспільства. Закінчилася Столітня війна з Англією, що тривала протягом 1337—
1453 рр. Зросла могутність королівської влади, майже закінчилася політична централізація,
у результаті якої головним осередком культури стали міста. Зменшився політичний вплив
церкви на життя суспільства, що викликало посилення потягу до знань, прискореними
темпами почали розвиватися наука й освіта. Серед митців посилився інтерес до античності,
виникло зацікавлення гуманістичними ідеями. У 1470 році в Парижі навіть з’явилася перша
друкарня, де почали друкувати твори гуманістів.
Створюються нові архітектурні ансамблі, що стали символами всієї доби: собор Нотр ­
Дам у Парижі, собори в Ам’єні та Реймсі, будинок Жака Кера в Бурже, палац Юстиції
в Руані.
Та разом із тим нове життя породжувало й нові проблеми.
Зростання буржуазного виробництва супроводжувалось експлуатацією простого люду,
що викликало спалахи повстань не тільки у Франції, а й у Британії, Німеччині.
Жага збагачення, влада грошей із кожним роком дедалі більше отруювали суспільство,
проникали в людські душі, породжуючи в них злі начала.
У таких суперечливих умовах протікали життя і творчість поета Франсуа Війона.
СЛОВЕСНИЙ ПОРТРЕТ Ф. ВІЙОНА
Відомий англійський письменник Р. ­Л. Стівенсон в оповіданні «Ночівля Франсуа Війона»
так відтворив портрет поета: «Він був непоказний собою — смаглявий, невисокий і худий,
мав запалі щоки й негусті чорні космики. Його двадцять чотири роки озивалися у ньому
лихоманковою жвавістю. Жадливість уже проклала зморшки у нього під очима, недобрі
осміхи позначилися складками біля рота. В обличчі його давалися взнаки боротьба вовка
й свині. Гострі й бридкі риси обличчя свідчили про відданість різним земним пристрастям.
Руки його були короткі й чіпкі, пальці ґудзуваті, мов мотузки, — вони весь час миготіли
у нього перед лицем рвучкими й виразними рухами».
; Запитання до учнів
1. Яке ваше перше враження від словесного портрета поета?
2. Чи можна сказати, якою людиною був Ф. Війон?
; Повідомлення підготовлених учнів
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Ф. ВІЙОНА
Народився Франсуа Війон у 1431 р. в Парижі в бідній селянській родині. Пізніше він
так напише про своє походження:
Я бідняком був звіку­роду,
Хоч, може, свині і не пас…
Наш рід убогий повсякчас
Нужда провадила до ями:
Лежить в могилі кожен з нас
Не під дворянськими гербами.
Справжнє його ім’я — Франсуа Монкорб’є (або де Лож). Коли хлопчикові виповни ­
лося вісім років, помер батько. Мати віддала малого сина на виховання капеланові Гійому
Війону, який дав своє ім’я майбутньому поетові.
У дванадцять років Франсуа вступає на підготовчий факультет Сорбонни й у вісімнад ­
цять років закінчує університет зі званням бакалавра. Через три роки він здобув звання
магістра мистецтв, а це давало можливість викладати або займати посаду клерка. Та доля
Війона склалася інакше.
«Мені боляче… цей біль — доля моя», — так в одному зі своїх віршів писав про
себе Ф. Війон. Усе його життя — це низка нещасливих випадків, свідомих правопорушень,
за які він не раз відбував покарання у в’язницях, був засуджений до страти, а потім поми ­
луваний. Франсуа Війон знався з королями й злочинцями, герцогами й ченцями, купцями
* Додатковий матеріал із цієї теми можна знайти у такому посібнику: «Література Середньовіччя: Посібник для вчителя» /
Кирилюк З. В. — Харків: Видавництво «Ранок», 2008. — С. 91—97.
й повіями. Він добре знав життя і був невдоволений ним. В оповіданні Р. ­Л. Стівенсона
«Ночівля Франсуа Війона» поет так говорить про себе: «…А відносно того, щоб змінити
своє життя, нехай хто ­небудь змінить сучасні обставини мого життя».
Доля поета — це доля людини, яка любила волю й навколишній світ, яка шукала себе
на різних шляхах, помилялася й усвідомлювала свої помилки. Суперечливість суспільства
наклала відбиток на все його життя.
5 січня 1463 року Війон, якого суд засудив до десятилітнього вигнання, виїжджає
з Парижа. І з цього дня його слід зникає навіки.
Творчу спадщину поета складають дві поеми: «Малий Тестамент» («Малий Заповіт»)
(1456 р.) і «Великий Тестамент» («Великий Заповіт») (1462 р.), а також шістнадцять
вір шів.
Творчість Ф. Війона руйнує зсередини норми сучасної йому поезії, виходить за межі
догматичного мислення і світосприйняття. Його вірші пройняті щирістю й задушевністю,
гуманізмом і глибоким ліризмом, правдивістю й реалізмом, високою майстерністю.
Суперечлива натура поета найкраще відобразилася саме у його творах. Мабуть, найбільш
точно сказав про себе сам поет у вірші, написаному ще в 1458 році, зітканому з цілком
протилежних тверджень і положень:
У спразі гину біля водограю,
Зубами біля вогнища січу,
Чужинцем в рідному краю блукаю,
Німую криком, мовчки я кричу,
Я догола зодягнений в парчу,
Сміюсь від сліз, від балачок німію,
Радію серцем в муках безнадії.
В стражданні є для мене щастя хміль,
Жебрак — скарбами світу володію,
Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль.
Ф. Війон став попередником плеяди поетів французького Відродження. Його шану­
вали Ф. Рабле, Ж. Лафонтен, Ж. Б. Мольєр, В. Гюго. Його твори перекладали В. Брюсов,
М. Гумільов, Л. Первомайський та багато інших.
; Робота з підручником
Опрацюйте статті підручника (підручник Н . І . Дорофеєвої,
С . П . Касьянової « Зарубіжна література», с . 44—46; підручник
В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007 р .), с. 38).
; Слово вчителя
Ф. Війон увійшов в історію світової літератури як автор лі -тературних балад.
; Словникова робота
Балада (фр. ballade , від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро­епічної поезії
фантастичного, історико­ героїчного або соціально ­ побутового змісту з драматичним
сюжетом.
У французькій поезії XIV ст. балада набула канонічних ознак:
9 вона постійно мала 3 строфи;
9 сталу схему римування ( аб аб бв бв);
9 обов’язково рефрен ( повтор);
9 звертання до певної особи.
Значного поширення балада набула з розвитком романтизму
(В. Скотт, Ф. Шиллер, Р. Бернс, А. Міцкевич, В. Жуковський
та ін.) В українській літературі балада спостерігається у доробку
П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, І. Вагилевича, ран -нього Т. Шевченка, Ю. Федьковича, Б. Грінченка та ін.
; Виразне читання вчителем чи підготовленим учнем «Балади прикмет»
Ф. Війона (у перекладі Л. Первомайського)
; Аналіз балади. Бесіда з учнями
1. Яке ваше перше враження від балади?
2. У чому незвичність прочитаного твору? (Балада побудована
на контрастах.)
3. Поміркуйте, від чийого імені ведеться оповідь? ( Від імені лі -ричного героя. )
4. Які слова повторюються на початку кожного рядка? У чому
полягає значення цього повтору? (На початку кожного рядка
повторюється фраза: «Я знаю…». Вона підкреслює активну
позицію ліричного героя.)
5. Які слова повторюються наприкінці кожної строфи? ( На-прикінці кожної строфи повторюються слова: «…й не знаю
лиш себе».)
6. Зверніть увагу, які частини мови переважають у вірші. Чого
досягає автор цим прийомом? (У вірші найчастіше викорис-товуються іменники, що називають різні поняття, реалії
життя, та дієслова (знаю, гинуть, кохають, створив, грі -шить, скисають та ін.). За допомогою дієслів передається
дія, активність, відчувається ритм життя. )
7. Яким ви уявляєте ліричного героя вірша? Схарактеризуйте
його. (Ліричний герой — реаліст, він живе реальним жит-тям. Він здатний бачити позитивне й негативне у ньому,
відрізнити правду від брехні. )
8. Визначте ідею твору.
9. У чому, на вашу думку, полягає філософський зміст поезії
Ф. Війона?
; Коментар учителя
Вірш Ф. Війона «Балада прикмет» має глибокий філософ -ський зміст. У творі чітко виступають дві сили, які взаємодіють
між собою: життя, представлене в усьому його розмаїтті, і лірич -ний герой, який прагне його пізнати й збагнути, а разом із тим
зрозуміти себе.
Кожен рядок вірша містить прихований зміст, підтекст:
«мухи гинуть в молоці» ( буденність), «добру і лиху годину» ( час,
радощі й прикрощі життя ), «є співці, сліпці й скопці» (люди бідні
й багаті, духовні й бездуховні, що разом утворюють людство ), «всі
шляхи й всі манівці» (доля), «чорне й біле» (добро і зло ), «хто під
течію гребе» (зрада ), «як кохають до загину» (справжнє кохання),
«чернички спідничину» (гріх ), «Рим і як він всіх скубе» (церква),
«палац і хатину» ( багатство й бідність), «цвіт, і плід, і соб-цабе»
( юність, зрілість, старість ). Отже, у вірші життя змальовано
складним і суперечливим, представлено різні сфери природного,
суспільного й духовного буття світу. Різні прикмети життя пред-ставлені іменниками, що мають певне, конкретне значення.
У поезії широко використовується прийом антитези (проти -ставлення). Протиставляються як окремі поняття з реального життя
(доб ра година — лиха година, чорне — біле, щастя — сльози, па-лац — хатина тощо), так і суміжні ( сосна — ялина, цвіт — плід,
смерть — домовина, шляхи — манівці та ін.). Антитеза допомагає
показати, що в житті все переплітається і тісно пов’язане. Вона та-кож звучить й у фразі, що містить філософський зміст: «Я знаю все
й не знаю лиш себе». У ній — прагнення героя пізнати самого себе.
Є у баладі й прийоми анафори (єдинопочаток) («Я знаю…»)
та епіфори (єдина кінцівка) («Я знаю все й не знаю лиш себе»).
Ці прийоми дають авторові можливість підкреслити особисте став-лення до світу, прагнення його пізнати й зрозуміти.
Окрім того, усі ці прийоми допомагають розкрити образ лі -ричного героя й показати, що він не є ідеальною людиною. Він
грішний і праведний водночас, але прожите зробило його філо-софом. Герой здатен відрізнити справжнє від примарного, фаль-шивого. Для нього характерний потяг до осмислення зовнішнього
й внутрішнього світу, прагнення знайти себе в ньому. Як справ -жній гуманіст, Війон стверджує, що світ змінити неможливо, проте
сама людина може змінитися. І пройшовши процес духовного зрос-тання, особистість здатна буде змінити навколишній світ.
У баладі порушуються морально-філософські проблеми про
сенс буття й проголошується ідея утвердження цінності людського
життя.
; Творче завдання
Довести, що аналізований твір є баладою. ( Вірш Ф. Війона —
ліро-епічний за жанром і соціально-побутовий за змістом. Для
нього є характерною стала схема римування (абаббвбв), три вось-мирядкові строфи та кінцівка, рефрен.)
; Робота з репродукціями картин
1. Яке ваше враження від репродукцій картин?
2. Поміркуйте, чиї картини найбільше відповідають загаль-ному настрою балади Ф. Війона? ( Репродукції І. Босха. Вони
такі ж суперечливі, скептичні й контрастні, як і балада
Війона.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Творче завдання
Посилаючись на текст прочитаної балади Ф. Війона, розка -жіть, якою, на думку автора, має бути людина.
; Підсумкова бесіда
1. Дайте визначення поняття «літературна балада».
2. Назвіть характерні ознаки французької літературної балади.
3. Подумайте, чи є спільні риси між фольклорною і літератур -ною баладами. (Так, є. Ліро-епічний жанр, діалог, повтори,
емоційність, композиційна стрункість. )
4. Яке ваше враження від балади Ф. Війона?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дайте письмову відповідь на питання: «Які проблеми
порушуються у «Баладі прикмет»? Чи можна їх уважати актуаль -ними сьогодні?»; вивчіть вірш напам’ять (за бажанням).
Підготуйте повідомлення на теми:
1. «Німеччина у XVIII ст.».
2. «Життя і творчість Ф. Шиллера».
Повторіть відомості про літературну баладу.
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 4042 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: