УРОК № 39 ТЕМА: «ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА») - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 39 ТЕМА: «ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)


УРОК № 39
ТЕМА: «ЄДИНА МОЯ МЕТА — БЛАГО СУСПІЛЬСТВА». (ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ДЖ. СВІФТА. РОМАН «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)
Мета: ознайомити учнів із творчістю й особистістю Дж. Свіфта, показати його значення для світової літератури й ознайомити з історією створення роману «Мандри Гуллівера»; удосконалювати навички виразного читання; виховувати читацьку культуру, моральні риси учнів.
Обладнання: портрет Дж. Свіфта, виставка його творів; текст роману «Мандри Гуллівера» у перекладі Ю. Лісняка (або будь-який інший переклад на вибір учителя); підручник Н. І. Дорофеєвої та С. П. Касьянової «Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Очікувані результати: учні цілісно сприймають великий за обсягом твір, виразно читають і переказують окремі епізоди роману; відповідають на запитання про історію створення роману.
Хід уроку
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
;;
Вступне слово вчителя
Англійський письменник Джонатан Свіфт жив і творив у період, який в історії європейської культури дістав назву «доба Просвітництва». Це був час величного розвитку розуму, формування нових уявлень про світ, людину, суспільство. Письменники, вчені, філософи, яких називали просвітниками, несли людям світло нової істини.
Саме таким і був англійський письменник XVIII ст. Джонатан Свіфт, який усе своє життя присвятив благородній і високій меті — служінню суспільству, бо прагнув зробити людей досконалими.
Розповідь учителя про життя і творчість Дж. Свіфта*
Нелегким було життя письменника. Нещастя і бідність переслідували його. Свіфт народився 1667 року в Ірландії, куди доля закинула його батька. Свіфт-старший був священиком і помер за кілька місяців до народження сина, залишивши йому у спадок
* Додатковий матеріал з теми запропоновано у виданні: «Бароко, класицизм, просвітництво. Література XVII—XVIII століть: Посібник для вчителя» / Ніколенко О. М. — Харків: Видавництво «Ранок», 2008. — С. 142—148.
лише добре ім’я. Свіфт-молодший змушений був власними силами пробиватися у житті.
Джонатан Свіфт закінчив богословський факультет Дублінського університету, працював секретарем у свого далекого і впливового родича — лорда Вільяма Темпля. Ці роки були справжньою школою становлення розумного і талановитого юнака, який цікавився тогочасним життям. Свіфт починає писати, порушуючи у своїх творах гострі проблеми дійсності, звертаючи увагу на негативні вияви життя за допомогою сміху. Грізним і нещадним було перо молодого письменника, сатиричні памфлети якого незабаром стали відомими всій Англії. Найбільш популярні серед них— «Війна книжок», «Казка бочки», «Листи сукнаря» — зробили Свіфта одним із найвпливовіших журналістів.
Він був сатириком і активним громадським діячем, що не стояв осторонь соціальних проблем тогочасного суспільства. Лікуючи душу як священик, Свіфт своїм палким словом намагався вилікувати суспільство, викриваючи його вади. З іменем письменника пов’язані важливі політичні події, наприклад, укладення в 1713 році мирної угоди між Англією та Францією у війні за «іспанський спадок» (1701—1713 рр.). Сучасники назвали цю угоду «свіфтовим миром».
Незалежний і волелюбний, чесний і правдивий, Свіфт не подобався можновладцям, які всілякими методами змушували його замовкнути.
1713 року Свіфта відправили до Ірландії. Це заслання тривало до кінця його днів. Для знедоленої Ірландії, пригнобленої економічним і політичним утиском англійського уряду, слово Свіфта стало рупором гіркої правди про справжнє життя країни, що прагнула національної незалежності. Цікаво, що відомий письменник третину своїх прибутків віддавав у скарбницю для потреб ірландського народу.
Декана Дублінського собору святого Патріка неможливо було змусити замовкнути, бо він мав авторитет і повагу простого люду.
Сучасники свідчать, що Свіфт мало посміхався. Небагато було радості в навколишній дійсності й особистому житті письменника, бо доля не дуже шанувала його. В останні роки глухота відгородила його від світу, а сильні головні болі й напади безпам’ятства завдавали страшних мук. Задовго до смерті Свіфт склав собі епітафію. Це був останній твір, у якому він сам ніби підбивав підсумки свого нелегкого життя. Однак жодного слова розчарування і відчаю немає в його епітафії: «Тут спочиває прах Джонатана Свіфта, декана цієї кафедральної церкви, і жорстоке обурення не може вже краяти
його серце. Іди, подорожній, і наслідуй, якщо можеш, ревного поборника справи мужньої свободи».
Такий заповіт залишив Свіфт нащадкам. А ще — книги, що стали найкращою сповіддю його непохитної душі.
Робота з підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручник Н. І. Дорофеєвої та С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 157—158, В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 151).
Повідомлення підготовлених учнівІСТОРІЯ ПЕРШОГО ВИДАННЯ РОМАНУ «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»
Майже детективною була історія появи на світ роману «Мандри Гуллівера» — найголовнішої книги Свіфта, яку він писав протягом п’яти років і покладав на неї великі надії.
Пізнього вечора 8 серпня 1726 року у двері будинку відомого лондонського книговидавця Бенджаміна Мотта подзвонили. Господар був здивований пізньому гостеві, та все ж пішов відчиняти. На його подив, за дверима нікого не було, лише на ґанку лежав якийсь згорток. Розкривши його, господар знайшов лист, у якому невідомий видавцеві Річард Сімпсон пропонував його увазі записки свого кузена Лемюеля Гуллівера. Якщо цей твір сподобається, Мотт має повідомити за три дні й тоді отримає рукопис повністю. Вкрай заінтригований видавець прочитав записки за один вечір і вже наступного дня дав згоду надрукувати рукопис. Так із XVIII століття Гуллівер вирушив у свої мандри по всьому світу.
Свіфт скромно назвав свій роман «дрібничкою», але вважав, що «він відчутно вдосконалить суспільство». І це не порожні слова, адже Свіфтові, невиправному романтику, було вже 58 років. Можна сказати, що це життєва позиція письменника. Просвітник за переконаннями, який вірив у всеперемагаючу силу розуму, він усе своє життя поклав на втілення цієї благородної мети.
До українського читача «Мандри Гуллівера» прийшли у львівському часописі «Дзвінок» за 1895 рік. Викривальна спрямованість творів Свіфта та його невичерпні дотепи приваблювали Тараса Шевченка, Лесю Українку, Павла Грабовського, Івана Франка.
Бесіда з учнями
1. Прочитайте повну назву твору.
2. Поміркуйте, що мали на меті автори того часу, даючи таку довгу назву. (Зацікавити і заінтригувати читача).

Коментоване читання I розділу першої частини роману «Подорож до Ліліпутії»
Словникова робота
Навігація — наука, що вивчає методи ведення кораблів.
Кабельтов — англійська морська міра довжини — 183 метри.
Пінта — англійська міра об’єму рідини — 0,56 літра.
Дюйм — англійська міра довжини — 2,54 см.
Миля — одиниця довжини — 1,85 км.
Ліга — англійська морська міра довжини — 4,83 км.
Ярд — одиниця довжини в англійській системі мір. 1 ярд = 3 футів = 36 дюймів = 0,9144 м.
Фут — міра довжини — 30,48 см.
Бесіда з учнями
1. Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені самого Гуллівера.) Чому? (Для більшої достовірності.)
2. Що ви дізналися про Гуллівера? (Про його юність, уподобання, рід занять та інші події до нещасливої подорожі.)
3. Яка пригода трапилася з героєм? (У результаті шторму він потрапляє на невідомий острів.)
4. Спробуйте «намалювати» словами бурю на морі.
5. Розкажіть, як Гуллівер урятувався.
III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда на закріплення
1. Якою була основна мета життя Дж. Свіфта? (Благо суспільства.)
2. Чому його твори викликали невдовлення можновладців? (Бо в них були порушені злободенні питання тогочасного життя.)
3. Як автор підкреслює достовірність оповіді в романі? (Розповідь ведеться від першої особи.)
4. Яка таємнича історія пов’язана з першим виданням роману «Мандри Гуллівера»?
Розв’язування кросворда «Чи був ти уважним на уроці?»
1. Рід занять Свіфта. (Журналістика)
2. Країна, з якою був укладений «свіфтовий мир». (Франція)
3. Місто, у якому жив видавець книги «Мандри Гуллівера». (Лондон.)
4. Сатиричний жанр, який розробляв Свіфт. (Памфлет.)
5. Памфлет називається «Війна…» (Книжок.)
197
6. Місто, куди був висланий письменник. (Дублін.)
7. Головний герой найголовнішої книги Свіфта. (Гуллівер.)
8. Духовний сан Свіфта. (Священик.)
Правильно відповівши на запитання, ви прочитаєте назву батьківщини Свіфта. (Ірландія.)
Слово вчителя. Інформація для допитливих
Вигадані Свіфтом слова «ліліпут» та «єгу» увійшли до багатьох мов світу.
У «Мандрах Гуллівера» згадуються два супутники Марса, відкриті тільки в XIX столітті.
Майже всі вигадані країни, крім країни коней, розташовані автором у Тихому океані, тоді малодослідженому.
Роман «Мандри Гуллівера» неодноразово був екранізований: «Пригоди Гуллівера» (1902), «Новий Гуллівер» (СРСР, 1935), «Мандри Гуллівера» (мультфільм, США, 1939), «Мандри Гуллівера» (Англія-Бельгія, 1977), «Мандри Гуллівера» (пригодницький фільм, 2010) та ін.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитайте про закони Ліліпутії (VI розділ), підготуйте розповідь про прочитане; намалюйте ілюстрації; створіть комікси за романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» (творчі завдання).
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (10.02.2014)
Переглядів: 1902 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: