УРОК № 2 ТЕМА: ДАВНОРУСЬКІ БИЛИНИ ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ. ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ЯК МУЖНІЙ ЗАХИСНИК РІДНОЇ ЗЕМЛІ - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 2 ТЕМА: ДАВНОРУСЬКІ БИЛИНИ ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ. ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ЯК МУЖНІЙ ЗАХИСНИК РІДНОЇ ЗЕМЛІ

УРОК № 2
ТЕМА: ДАВНОРУСЬКІ БИЛИНИ ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ.
ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ ЯК МУЖНІЙ ЗАХИСНИК  РІДНОЇ ЗЕМЛІ
Мета: ознайомити учнів із  поняттям «билина», її характерними ознаками; навчати
аналізувати зміст билин, визначати їх проблематику, художні особливості; роз ­
вивати навички виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення;
виховувати почуття власної гідності, поваги до  людей.
Обладнання: репродукції картин В. Васнецова «Богатирі. (Три богатирі)», «Витязь на  роздо­
ріжжі»; презентація, присвячена культурі Київської Русі; збірники текстів билин;
підручник Н. І. Дорофеєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література»; підручник
В. Фесенко «Зарубіжна література»; словник літературознавчих термінів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Очікувані результати: учні пояснюють, що головний герой давньоруських билин — бога ­
тир, який захищає рідну землю, слабких і скривджених; на прикладах із тексту
доводять, що в билинах оспівується почуття власної гідності людини: виразно
читають й  аналізують давньоруські билини.
Хід уроку
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І  ЗАВДАНЬ УРОКУ
II. СПРИЙНЯТТЯ І  ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Повідомлення підготовлених учнів на  тему «Культура Київської Русі»
; Демонстрація презентації «Культура Київської Русі», підготовленої учнями
; Лекція вчителя
За часів Київської Русі були популярними народні сказання
про подвиги богатирів, які дістали назву «билини» (від російського
слова «быль», тобто «бувальщина»). Народна назва билин — «ста-ринки» (розповіді про події, що відбувалися в минулому), «билеві
пісні», «богатирський епос».
; Словникова робота
Билина  — жанр російського фольклору, героїко­патріотичні сказання про богатирів
та  історичні події Київської Русі (IX—XII ст.).
; Літературознавчий коментар
Для билини — як розповідного твору — характерними є осо-бливий пісенно-епічний спосіб відображення реальності.
У билинах відтворюється світ Київської Русі, зображується
життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород.
Виділяють два цикли билин: київський (героїчні) і новгородський
(соціально-побутові). Та разом із тим реальні образи й картини
в билинах поєднуються з фантастикою та вигадкою. На думку
вчених, фантастичні образи й ситуації мають більш давній харак -тер і почерпнуті зі старовинних міфів і казок, але пристосовані
до героїчних тем билин як історичних творів про внутрішні події
та зовнішню боротьбу Русі за незалежність.
Спочатку билини виникли як твори різних руських земель
(Київська, Володимиро-Суздальська землі, Галицько-Волинська
Русь, Великий Новгород). Та з часом прикмети місцевого похо-дження стерлися, і зараз твори сприймаються як загальноросій -ський пісенний епос.
Герої билин — богатирі, які перебували на службі у великого
київського князя та захищали руські землі від ворогів. У словнику
В. І. Даля є таке тлумачення слова «богатир»: «Человек рослый,
дюжий, видный, необычайный силач, храбрый воин».
Якими ж вони були, ці богатирі?
; Творча робота
Перегляд віртуальної картинної галереї «Тема богатирів
у російському живописі». (Можна використати репродукції кар -тин В. Васне цова «Богатирі (Три богатирі)», «Богатирі на конях»,
«Богатир», «Витязь на роздоріжжі», М. Реріха «Ілля Муромець»,
«Святогор», І. Білібіна «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»,
А. Рябуш кіна «Альоша Попович», «Микула Селянинович»,
«Сад ко» тощо).
; Бесіда з  учнями
1. Яке ваше враження від переглянутих робіт російських ху-дожників?
2. Яка з репродукцій вам сподобалася найбільше?
3. Що ви можете розказати про репродукцію, яка вам найбільше
сподобалася?
; Робота з  репродукціями картин. Коментарі вчителя чи підготовлених учнів
РЕПРОДУКЦІЯ КАРТИНИ В. ВАСНЕЦОВА «БОГАТИРІ (Три богатирі)»
На картині зображено богатирську заставу. У  центрі на  коні ми бачимо найстаршого
з  богатирів  — Іллю Муромця. Він озброєний списом і  сорокапудовою палицею.
Зліва від нього на  білому коні сидить його молодший брат  — Добриня Микитович.
Він завжди готовий дати відсіч ворогові.
Праворуч  — наймолодший богатир  — Альоша Попович.
Учені вважають, що герої ­богатирі мають реальних прототипів. Так, прототипом Альоші
Поповича був Ольбег Ратиборович, відомий своїми перемогами над половецьким ханом
Тугарканом. На  Русі його називали Змієм, оскільки він походив із  династії Шураканідів.
Ім’я Шуракан у  перекладі з  половецької означає «змій».
Відомо також, що Добриня Микитович був великим полководцем і  політиком кінця
X  століття, багато років правив Новгородом (із 980  року).
Про реального прототипа Іллі Муромця вчені дізнались із  записок дипломатичного
представника німецького імператора Еріха Лясоти, який відвідав у  Києві Софійський со ­
бор, бачив могилу Іллі Муромця (XVI—XVII ст.). У  своїх записках дипломат назвав його
Муровліним. А  відомо, що слово «мур» означає «земля, камінь, стіна, фортеця». Отже, ім’я
«Ілля Муромець» було розшифровано як «Ілля із  прикордонної фортеці». Тобто вказувалося
на  його основну роль: захисник землі від ворогів.
РЕПРОДУКЦІЯ КАРТИНИ В. ВАСНЕЦОВА «ВИТЯЗЬ НА  РОЗДОРІЖЖІ»
На створення цього полотна В. Васнецова надихнула російська народна билина «Ілля
Муромець і  Соловей ­ Розбійник». Тему картини художник узяв безпосередньо з  епізоду
билини «Ілля Муромець і  розбійники»:
Да наехал он во чистом поле три дороженьки,
Три дороженьки, три ростании.
На тех ростанях лежит там бел горюч камень.
А на  камени том подпись подписана:
«Налеву ехати  — богату быть,
Направу ехати  — женату быть,
Как пряму ехати  — живу не  бывати, —
Нет пути ни прохожему, ни проезжему, ни пролетному!»
Ескізи до  картини з’явилися на  початку 1870 ­х років, а  в  1878  році її було представлено
на  виставці.
На картині зображено богатиря, який зупинився на  роздоріжжі перед величезним
каменем. На  камені написано: «Як прямо поїдеш  — живим не  будеш  — немає шляху
ні  перехожому, ні проїжджому. Праворуч поїдеш  — одружишся; ліворуч поїдеш  — ба ­
гатим будеш».
Настрій картини досить сумний. Він підсилюється зображенням мертвого поля,
на  якому змальовано череп хороброго витязя, висушені сонцем і  вітрами людські й  кінські 
кістки, що біліють у  траві. Стає зрозумілим, що на  цьому полі полягло багато воїнів. А  за ­
раз над ним літають чорні ворони. І  лише їхнє скрипуче каркання порушує мертву тишу.
РЕПРОДУКЦІЯ КАРТИНИ М. РЕРІХА «СВЯТОГОР»
На картині переважають блакитні, білі і  світло ­рожеві кольори. Наймогутніший бога ­
тир зображений на  фоні дивовижних гір, які так уміло малював М. Реріх. Богатир схожий
на  казкового велета, який з’являється із  синього туману. Святогор надзвичайно суворий.
У  його обличчі є  щось таємниче, стихійне, надреальне. Таке вирішення теми випливає
із  символіки самого імені богатиря  — «святі гори».
; Літературознавчий коментар (продовження)
Має свої особливості й поетика билин .
Дія твору розгортається повільно завдяки ретардації (уповіль -ненню). Повторюються так звані «загальні місця» (по три повтори).
Наприклад: богатирі тричі б’ються зі Змієм, три дороги, які їм
слід вибрати тощо. Характерними є також повтори окремих слів,
прийменників, рядків.
Часто використовуються епітети, що мають яскраво вираже -ний побутовий характер.
Кожний рядок містить приблизно однакову кількість наго-лосів (обов’язково чотири, один із яких, як правило, останній —
другорядний).
Билинний вірш часто пов’язаний із мелодією, величною, уро -чистою. Виконувалися билини під супровід гусел — старовинного
російського народного інструмента.
; Виразне читання вчителем билини «Ілля Муромець»
(у  перекладі П. Грабовського)
; Бесіда за  змістом прочитаного
1. Ким були батьки Іллі Муромця? ( Ілля — хліборобський син,
проживає він у місті Муромі.)
2. Що з ним трапилося? (Він не міг ходити до тридцяти років. )
3. Хто допоміг Іллі? ( Старчики мандровані.)
4. Що вони зробили? (Старчики наказали Іллі відчиняти во -рота й дали випити «питтячка медового».)
; Мовознавчий коментар
У словнику В. І. Даля є таке тлумачення слова «старчики»
(рос. мовою « калики »): « Калики — в песнях и сказаниях так
называли паломников, странников; богатырь во смирении, в убо -жестве и богоугодных делах».
; Літературознавчий коментар
На думку вчених, зцілення Іллі Муромця слід розглядати
як посвячення героя у богатирі, його духовне переродження.
Мандровані старчики виконують певні ритуальні дії, необхідні
в даній ситуації. Обов’язковою умовою цього ритуалу була відсут -ність батьків під час чудесного зцілення.
; Бесіда за  змістом прочитаного (продовження)
1. Яка доля, за словами старчиків, судилася героєві? Підтвердьте
словами із тексту. ( «Будеш ти, Ілле, славним витязем,
Смерть тобі в бою не написана: Сміло бийсь, воюй, богатир
лихий». )
2. Що мав ще зробити Ілля, щоб стати справжнім богатирем?
(Купити коня, вигодувати його білим-ярим пшоном. Адже ві-домо, що богатир, крім зброї, обов’язково повинен мати коня.)
3. Як Ілля вперше перевірив свою силу? (Він повирубував дуби-кряжі.)
4. Визначте художні особливості билини. ( Повтори («сидів
сидячки тридцять літ»), епітети («віконечко засувчас -теє», «старчики мандровані», «ніженьки швидкі», «мудрі
хитрощі»), принцип триразовості («три місяці годуй же -ребчика», «у трьох росах його викупай»), чотири наголоси
в рядку.)
; Коментоване читання билини «Ілля Муромець і  Соловей-Розбійник»
(можна прочитати мовою оригіналу)
; Бесіда за  змістом прочитаного
1. Куди вирішив поїхати Ілля Муромець? ( Він їде до стольного
града Києва.)
2. Які перешкоди трапляються на його шляху? (Під Черніговом
зустрів він силу-силенну ворогів.)
3. Як у билині підкреслюється сила ворога? Підтвердьте словами
з тексту. («Нагнано-то силушки черным-черно, А й черным-черно, как черна ворона». )
4. Що запропонували Іллі чернігівці? Як богатир до цього поста -вився? (Городяни запропонували Іллі стати у них воєводою,
але той відмовився. )
5. Поміркуйте, чому герой так учинив? (Основним обов’язком
богатиря був захист рідної землі від ворогів. )
6. Як ви вважаєте, символом чого є Соловей-Розбійник? (Сим-во лом зла.)
7. Подумайте, який історичний факт відображено у билині.
(Набіги монголо-татар на Русь. Саме тому Соловей-Розбій-ник «Одыхматьев сын».)
8. Якою була сила Солов’я-Розбійника? Згадайте, який худож-ній прийом тут використовується. ( У билині використову-ється традиційний для жанрів фольклору прийом — гіпер-бола. Сила Солов’я була така велика, що від його посвисту
й окрику гинуло все живе.)
; Переказ тексту
Перекажіть хід поєдинку між Іллею і Солов’єм-Роз бій ником.
; Бесіда за  змістом билини (продовження)
1. Як поводився Ілля Муромець із київським князем? (Гідно,
скромно, з повагою до князя.)
2. Як Ілля покарав Солов’я-Розбійника? ( Вивіз у чисте поле
й відрубав йому голову. )
3. Визначте художні особливості вивченої билини.
; Творче завдання
Порівняйте тексти обох вивчених билин. Які ще особливості
в їхній побудові ви помітили? ( Для билин є характерним однако-вий початок. У кінці билин співається слава богатиреві. )
; Характеристика героя
Схарактеризуйте риси вдачі головного героя. ( Патріот, за-хисник своєї рідної землі, сильний, мужній, має власну гідність. )
III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Дайте визначення билини.
2. Які її характерні особливості?
3. Чому, на вашу думку, Іллю Муромця називають ідеальним
героєм билин?
4. Які моральні риси богатирів, на вашу думку, гідні насліду -вання сучасниками?
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчіть напам’ять уривок із билини про Іллю Муромця
(на вибір учителя); намалюйте ілюстрації до билин про Іллю
Муромця (творче завдання); підготуйте повідомлення «Балади про
Робіна Гуда в літературі, театрі, кіно».
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 8243 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: