УРОК № 14 ТЕМА: АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 14 ТЕМА: АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ
УРОК № 14
ТЕМА: АДАМ МІЦКЕВИЧ. «АЛЬПУХАРА» (ІЗ ПОЕМИ «КОНРАД ВАЛЛЕНРОД»). УСЛАВЛЕННЯ ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ ПОНЕВОЛЮВАЧІВ
Мета: ознайомити учнів із  відомостями про життя і  творчість польського поета А. Міцкевича; розкрити ідейно­тематичний зміст його балади «Альпухара», її історичну основу; розвивати навички виразного читання, логічного мислення,
аналізу поетичного тексту, характеристики образів ­ персонажів; виховувати
увагу до  внутрішнього світу людини, любов до  вітчизни, активну життєву позицію.
Обладнання: портрет А. Міцкевича, виставка його книг; текст балади «Альпухара» (у  пе ­
рекладах на  вибір учителя); підручники Н. І. Дорофеєвої, С. П. Касьянової
«Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007).
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні виразно читають і аналізують баладу «Альпухара», визначають
засоби художньої виразності, вжиті у тексті, розуміють поняття «літературна
балада» і дають його визначення; висловлюють особисте ставлення до по ­
рушених у творі проблем, обґрунтовують своє бачення цитатами з тексту.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
; Перевірка домашнього завдання
Захист учнями власних малюнків до балади Р.-Л. Стівенсона
«Вересовий мед».
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І  ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І  ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Слово вчителя
Адам Міцкевич увійшов в історію польської та світової лі -тератури як геніальний поет і великий мислитель. Та доля його
була досить печальною. Поетові судилося покинути батьківщину,
блукати світом і все життя мріяти повернутися до рідної вітчизни,
яку він любив найбільше у своєму житті.
82
; Повідомлення підготовлених учнів
АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798—1855)
*
Народився Адам Міцкевич 24 грудня 1789  року поблизу містечка Новогрудка (тепер  —
територія Білорусії) у  сім’ї небагатого шляхтича ­адвоката.
Легенди Білорусії й  Литви, історичні оповідки про минуле Польщі привіз із  собою
молодий Міцкевич у  1815  році до  Вільна, де був зарахований студентом на  історико ­
філологічний факультет університету.
Починаючи з  1817  року Міцкевич стає учасником таємних патріотичних організацій
«Товариство філоматів» (тобто «тих, що люблять науку») і  «Товариство філаретів» (тобто
«тих, що люблять доброчесність»), які ставили собі за  мету боротьбу за  свободу й  неза ­
лежність Польщі.
У травні 1822  року вийшла збірка А. Міцкевича «Поезія», ліричні балади, пісні, романси
якої спираються на  традиції польської та  литовської народної творчості.
Але на  початку 1820­ х років учасники товариства зазнали переслідувань офіційної
влади. 22 жовтня 1823  року був заарештований і  Міцкевич. «Філомати» й  «філарети», щоб
урятувати поета, говорили на  допитах, що він не  належав до  їхніх об’єднань. 20 квітня
1824  року Міцкевича звільнили, йому заборонили виїжджати з  Вільна, де відбувалися
бурхливі політичні події. Через півроку за  рішенням суду поет повинен був виїхати з  Литви
до  центральних губерній Росії. За  два дні Міцкевич змушений був назавжди залишити
свою рідну Литву, до  якої відтепер линув тільки у  спогадах та  мріях.
Дорога вигнанця пролягла до  Петербурга, де він знайшов добрих друзів серед діячів
російської культури (К. Рилєєв, С. Бестужев­Марлінський, П. Вяземський, Д. Веневітінов,
М. Погодін). Наприкінці 1826  року познайомився з  О. С. Пушкіним, який дуже приязно
ставився до  польського поета. Згодом Міцкевич вирушає на  південь України  — в  Одесу
та  Крим.
В Україні А. Міцкевич перебував більше дев’яти місяців. За  цей час він відвідав Київ,
Харків, Одесу. Під час перебування в  Харкові у  грудні 1825  року поет познайомився з  ві ­
домим українським письменником П. Гулаком ­Артемовським, який потім зробив переспів
балади «Пані Твардовська» українською мовою.
Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї
«землі богів і  поетів» дала поштовх творчому натхненню, але навіть краса не  змогла вга ­
мувати його сум за  батьківщиною. Увесь біль поета­вигнанця вилився на  сторінках збірки
«Кримські сонети».
У 1829  році Адамові Міцкевичу дозволили виїхати за  кордон. У  1830  році в  Римі він ді ­
знається про польське повстання проти царизму. Як справжній патріот, поет прагне приєд ­
натися до  повсталих і  з  цією метою намагається перейти прусський кордон. Але його спроба
не  вдалася, а  саме повстання було придушено. Разом із  багатьма емігрантами­земляками
* Додатковий матеріал із цієї теми подається у виданні: «Романтизм у поезії. Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич,
Г. Лонгфелло: Посібник для вчителя» / Ніколенко О. М. — Харків: Видавництво «Ранок», 2003. — С. 144—146.
83
Міцкевич опинився у  Парижі. Поетові вже ніколи не  судилося повернутися ні  до  своєї
Литви, ні до  Польщі.
Останні роки життя Адам Міцкевич провів у  неймовірних злиднях. Тільки у  1852  році
йому вдалося знайти посаду бібліотекаря бібліотеки Арсенал у  Парижі. У  березні 1855  року
померла його дружина, осиротивши шістьох дітей. А  26 листопада того самого року неспо ­
дівано від холери в  далекому Константинополі помирає й  сам Міцкевич. Кажуть, що коли
останки поета відправляли до  Франції, за  його труною до  пароплава йшла численна юрба
слов’ян ­емігрантів, які віддали данину пошани відомому польському письменникові.
Творчий доробок поета багатогранний. У  ньому  — багато віршів («Ода молодості»
(1820), «Пісня філаретів» (1820), «Він жив між нами» (присвячено О. С. Пушкіну)), балади
й  романси (збірка «Балади й  романси» (1822)), сонети (цикл «Кримські сонети»), поеми
(«Гражина» (1823), «Дзяди» (1823—1832), «Конрад Валленрод» (1827), «Пан Тадеуш»
(1834)).
Поезією Адама Міцкевича захоплювався Тарас Григорович Шевченко.
Твори А. Міцкевича українською мовою перекладали П. Гулак ­ Артемовський,
Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, П. Тичина,
М. Бажан, А. Малишко, І. Драч та  інші.
; Робота з  підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручники Н. І. Доро-феєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 71—72,
В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 61—62).
; Літературознавчий коментар
Поему «Конрад Валленрод» А. Міцкевич написав після роз-грому декабристів. Автор проголошує безоглядність дій в ім’я сво -боди вітчизни аж до самозабуття й самозречення, оскільки людина
не може бути щасливою, коли батьківщина в неволі. Його роман -тичний герой-одинак ціною власного життя за допомогою страшних
засобів, що спустошують душу, знищує хрестоносців — гнобителів
Литви — і здобуває незалежність рідній землі. Передові сучасники
сприймали цей твір не як проповідь помсти, а як заклик до вза-єморозуміння між людьми.
Уривок із цієї поеми під назвою «Альпухара» («Альпухарська
балада») й буде у центрі нашої уваги на уроці.
; Історичний коментар
Історичною основою балади є події Реконкісти в Іспанії.
Реконкіста (від ісп. Reconquista , від reconquistar   — відвойовувати, повертати)  —
відвойовування іспанцями і  португальцями земель на  Піренейському півострові, за ­
гарбаних на  початку VIII  століття арабами (маврами).
84
Реконкіста почалася битвою під Ковадонгою (долина в Астурії,
Іспанія) у 718 році. Місцеве ополчення на чолі з Пелайо розгро-мило тоді загін завойовників-арабів. Вирішальне значення мала
битва при Лас-Навас-де-Толоса у 1212 році. До середини XIII сто -ліття у руках арабів залишився лише Гренадський емірат, який
упав у 1482 році. Тривала реконкіста до XV століття.
Альпухара, про яку йдеться у баладі А. Міцкевича, — це го -риста місцевість на півдні гір Сьєрра-Невада в Іспанії.
; Виразне читання вчителем або підготовленим учнем балади «Альпухара»
(у  перекладі М. Рильського )
; Бесіда за  змістом прочитаного
1. Яка історична подія лежить в основі балади? (Боротьба іс -панців проти завойовників-маврів.)
2. Де відбувається дія? Що там відбувається? (Дія відбувається
поблизу містечка Альпухара, яке оточили іспанці. Окрім
того, у місті лютує чума.)
3. Чи вдалося іспанцям узяти місто? Підтвердьте словами з тек -сту. (Так. Від слів: «Вдосвіта сурми до бою заграли…» до слів:
«Взято фортецю останню».)
4. Якими зображені іспанці? (Не дуже привабливими. Вони вдер-лись у замок, на свіжих його руїнах, посеред трупів, учинили
бенкет, «купаються у винах», «здобич ділять і полонених». )
5. Хто такий Альманзор? ( Це мусульманський володар, який
здався на милість іспанців. )
6. Із якими словами мавр прийшов до іспанців? Підтвердьте
словами з тексту. (Він прийшов до іспанців і сказав, що ви -знає їхнього бога, не боїться ніяких поговорів. )
7. Чи був щирим учинок Альманзора? Якою була його справжня
мета? (Ні, він дуже хитро обдурив іспанців. А справжньою
його метою була помста: помираючи, хворий на чуму, він
здався в полон із метою заразити іспанців цією страшною
хворобою. )
8. Які риси вдачі можна виділити у володаря маврів? (Альманзор
був хитрим, підступним, розумним, ненавидів ворогів, виріз-нявся сильним духом. )
9. З якими словами звернувся він до іспанців? Зачитайте.
(Від слів «Гляньте, гяури! Я гордий і радий…» до слів: «Вам
та ких мук не минути!» Альманзор називає іспанців гяурами.
Як відомо, у тих, хто фанатично сповідує іслам, це прі-звисько є зневажливим для всіх невірних, тобто немусульман.
85
Його ще можна назвати, вживаючи сучасну термінологію,
релігійним фанатиком, який ні перед чим не зупиняється.)
10. Чи повірили іспанці володареві маврів? У чому була їхня
помилка? ( Так, іспанці повірили Альманзорові, радо його
зустріли. Саме в цьому була їхня фатальна помилка. Вони
не врахували підступності мавра. )
11. Який фінал балади? ( Трагічний. Усі іспанці загинули від
чуми. )
12. Визначте головну думку твору. ( Боротьба з ворогами за сво -боду рідної землі, мужність і нескореність у цій борні. )
; Проблемна ситуація
Подумайте, кого з героїв можна вважати мужнім та незлам-ним. ( Сильні обидва супротивники, але кожна зі сторін захищає
свої ідеї, інтереси, прагне здійснити свої наміри. )
; Дослідницька робота
1. Які прийоми використовує А. Міцкевич у своєму творі?
2. Визначте художні засоби, які використовує автор.
; Коментар учителя
В основу балади А. Міцкевич поклав історичний факт, худож-ньо переосмисливши його, активно використовує прийом психоло -гізму, що є характерною ознакою всієї його творчості. Значну роль
у створенні образів відіграє діалог, який допомагає проникнути
у внутрішній світ героїв, надати оповіді емоційності, динамізму.
Драматичний сюжет, трагічний фінал твору дають можливість від-нести його до балад героїчного різновиду.
Міцкевич використовує різноманітні художні засоби: епітети
( «розбиті загони», «страшна погоня», «кволими руками», «риси
помертвілі» та інші), метафори («битва гримить», «п’ють, уто -паючи в винах», «всіх моровиця скосила» та інші), антитеза («чи
смерть, чи покора», «вмер, сміючись» та інші).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Які труднощі були у житті польського поета А. Міцке вича?
2. Назвіть найбільш відомі твори письменника.
3. Які особливості зображення образів, що є характерними для
поета, відобразилиья у баладі «Альпухара»?
4. Як відобразились у баладі волелюбні погляди Міцкевича?
86
5. Які образи балади вам запам’яталися? Чому?
; Робота з  підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручник В. Фесенко
«Зарубіжна література» (2007), с. 64).
Заповніть таблицю «Ознаки балади» (с. 64).
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторіть вивчене про літературні балади, підготуйте ся
до атестації з теми «Літературна балада».
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 2499 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: