УРОК № 13 ТЕМА: Р.-Л. СТІВЕНСОН. «ВЕРЕСОВИЙ МЕД». ВЕЛИКИЙ ПОДВИГ МАЛЕНЬКОГО ПІКТА - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 13 ТЕМА: Р.-Л. СТІВЕНСОН. «ВЕРЕСОВИЙ МЕД». ВЕЛИКИЙ ПОДВИГ МАЛЕНЬКОГО ПІКТА
УРОК № 13
ТЕМА: Р.-Л. СТІВЕНСОН. «ВЕРЕСОВИЙ МЕД». ВЕЛИКИЙ ПОДВИГ МАЛЕНЬКОГО ПІКТА
Мета: поглибити знання учнів про творчість англійського письменника Р. ­Л. Стівенсона; розкрити історичне тло балади «Вересовий мед»; розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту, творчі здібності учнів; сприяти вихованню активної життєвої позиції школярів.
Обладнання: портрет Р.­Л. Стівенсона; виставка книг письменника; тексти балади «Вересовий
мед» (англійською мовою, у  перекладі С. Маршака, Є. Крижевича та  ін.); ілю ­
страції до твору (на вибір учителя); підручники Н. І. Дорофеєвої, С. П. Касьянової
«Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007).
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні розповідають про історичне тло балади; виразно читають і ана ­
лізують твір; висловлюють свої судження щодо проблем, порушених у творі,
аргументують висловлене цитатами з тексту.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
; Бесіда на  повторення
1. Пригадайте, що таке балада.
2. Які бувають види балад за змістом? (Фантастичні, історико-героїчні, соціально-побутові. )
3. Яка найважливіша особливість балад? (Наявність драматич-ного сюжету. )
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І  ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І  ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Слово вчителя
Шотландський письменник Р.-Л. Стівенсон зажив світової
слави романом «Острів скарбів», який є класичним зразком при -годницької літератури. Окрім того, він є автором історичних і го -стросюжетних романів, психологічних повістей тощо.
Усе життя письменника оточували різні плітки й вигадки, що
поширювалися його недоброзичливцями. Яким же був Стівенсон
насправді?
; Робота з  портретом письменника
СЛОВЕСНИЙ ПОРТРЕТ Р.-Л. СТІВЕНСОНА
Письменник Р. Олдінгтон, автор книги про Стівенсона «Стівенсон. Портрет бунтаря», так
писав про нього: «Більшості чоловіків не  подобалася зовнішність Роберта Льюїса Стівенсона
і  його манера одягатися. Він був дуже худим, довготелесим юнаком із  заплутаним волоссям
і  соромився з  будь ­якого приводу. Але жінки бачили в  ньому стрункого й  витонченого
чоловіка з  "колоритною і  характерною зовнішністю". Можливо, в  юнацькі роки Стівенсон
був не  дуже гарним, та  в  останні роки у  нього було надзвичайно привабливе обличчя,
яке вважали "чарівним". Як не  дивно, з  роками його зовнішність ставала дедалі кращою,
почасти від того, що його вже не  засмучувала Шотландія, рідний дім і  недільні відправи
обивателів».
; Повідомлення підготовлених учнів
ЖИТТЄВИЙ І  ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Р.-Л. СТІВЕНСОНА
Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850  року в  Единбурзі, політичному
і  культурному центрі Шотландії.
Роберт народився в  сім’ї інженера, за  материнською лінією належав до  стародавнього
роду Белфурів. Його дід і  батько будували хвилерізи та  маяки. Під час хрещення майбутній
письменник одержав ім’я Роберт Льюїс Белфур, але в  зрілому віці відмовився від нього,
змінивши прізвище на  Стівенсон.
Роберт Стівенсон був єдиною дитиною в  сім’ї. Виховували його у  строгому релігій­ ному дусі. На  третьому  році життя переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили його
потім усе життя і  привели до  ранньої смерті. У  віці 17 років вступив до  Единбурзького
університету де отримав юридичну освіту. Вперше в  літературі ім’я Стівенсона з’являється
в  1866  році.
У 1873  році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман Стівенсона
«Острів скарбів», що вийшов окремим виданням у  1883  році, приніс автору успіх. А  все
почалося з  забави. Як розповідав сам автор: «Одного разу я накреслив карту острова;
вона була старанно і  красиво розфарбована. Я назвав свій витвір " Островом скарбів " .
Я  чув, що існують люди, для яких карти нічого не  значать, але не  можу собі цього уявити!
Назви, обриси лісів, напрямок доріг і  річок, доісторичні сліди людини;— от  невичерпне
джерело для кожного, у  кого є  очі і  хоч на  гріш уяви. Коли я спрямував замислений погляд
на  карту свого Острова, то серед придуманих лісів заворушилися герої моєї майбутньої
книги. Засмаглі обличчя їх і  блискуча зброя висувалися із  найнесподіваніших місць; вони
снували туди і  сюди, боролися і  шукали скарб на  декількох квадратних дюймах щільного
паперу…»
Серед інших відомих творів письменника слід назвати романи «Володар Баллантре»,
«Чорна стріла», «Принц Отто», «Викрадення», «Корабельна катастрофа», «Катріона», збірки
віршів, балади та  ін.
Письменник був хворий на  туберкульоз. Лікарі порадили йому змінити клімат. Спочатку
шотландець збирався оселитися в  Австралії, але клімат Самоа виявився для нього набагато
кориснішим. У  результаті подружжя Стівенсонів, усього за  200 фунтів стерлінгів, придбало
126 гектарів землі в  горах за  5 кілометрів від столиці Західного Самоа  — Апії.
У грудні 1889 р. Роберт Льюїс Стівенсон і  його дружина Фанні прибули на  Самоа
на  борту шхуни «Екватор». Незабаром тут була побудована вілла Вайліма  — грандіозна
на  той час для Самоа будівля. Насправді це був звичайний європейський будинок, але для
тубільців, що звикли жити в  пальмових хатинках із  критими листям дахами, він здавався
на  рідкість розкішним. Нові поселенці привезли із  собою все, щоб зробити життя в  цьому
дикуватому місці максимально комфортним, — книги і  меблі, ліки й  іграшки для дітей,
навіть музичну скриньку.
Письменник долучився до  лютої боротьби за  права місцевого населення і  отримав
на  цьому терені славу серед аборигенів. Він став національним героєм Самоа. Тубільці
називали його Туситала (Великий Розповідач).
На жаль, ні любов тубільців, для яких подружжя Стівенсонів улаштувало у  своїй віллі
лікарню, ні ненависть колонізаторів, ні благодатний клімат не  допомогли письменнику.
3 грудня 1894 р. він помер, заповівши поховати себе недалеко від свого нового будинку.
; Коментар учителя
Р.-Л. Стівенсон, окрім своїх знаменитих пригодницьких ро-манів, із дитинства й до самої смерті писав вірші. У них відбилася
його душа, її переживання, радощі й болі його серця.
Серед найбільш відомих поетичних збірок — «Дитячий квіт -ник віршів» (1885), «Підлісок» (1887), «Балади» (1890), «Пісні
мандрівок» (1896) (надрукована після смерті письменника).
Стівенсон завжди цікавився фольклором, збирав легенди.
Особливо його приваблював жанр балад.
Письменник вивчав традиційну побудову шотландських ба-лад, їхні стилістичні особливості. Своїм учителем Стівенсон ува -жав Р. Бернса. Хоча під час перебування у Франції письменник
вивчав творчість Ф. Війона, навіть переклав кілька його балад англійською мовою.
Балади Р.-Л. Стівенсона написані на основі старовинних ле-генд, оброблених у дусі часу письменника. Це давало авторові мож-ливість проголосити ідеї, актуальні для його сучасників.
; Робота з  підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручники Н. І. Доро-феєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 65—68,
В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 57—59).
; Історичний коментар
В основі балади «Вересовий мед» лежить шотландська на-родна легенда про таємницю вересового напою. Автор поєднав її
з історичними фактами: боротьбою шотландського народу за свою
незалежність.
У баладі Р.-Л. Стівенсона згадуються пікти (пикти). Це на-род, який у перші століття жив на території Шотландії. Відомо,
що вони чинили запеклий опір завойовникам. За легендами, пікти
були маленькі на зріст, але дуже працьовиті і волелюбні.
; Виразне читання балади Р.-Л. Стівенсона «Вересовий мед»
Учитель виразно читає баладу Р.-Л. Стівенсона «Вересовий
трунок» у перекладі Є. Крижевича (або будь-який інший пере-клад на вибір учителя). У класі з поглибленим вивченням інозем-ної мови можна запропонувати прочитати баладу мовою оригіналу
і здійснити порівняльний аналіз.
; Словникова робота
Верес  — вічнозелений кущик із  дуже дрібним і  численним листям і  лілово ­рожевими
або червоними квітами. Медонос. Поширений у  Європі (в тому числі й  в  Україні),
Західній Азії, Північній Америці та  Південно ­Західній Африці.
Трунок  — напій.
Броварі  — пивовари.
Пучина, нурт, нурта — вир.
; Бесіда за  змістом прочитаного
1. Назвіть героїв балади. ( Двоє піктів, старий батько і син,
«хлопець отрочих літ», шотландський король. )
2. Кого з героїв слід уважати головними? ( Батька й сина. )
3. Схарактеризуйте образи-персонажів, посилаючись на текст.
(Король — «можновладець похмурий», «він гнав їх, неначе ла-ней», «мчав по тілах спогорда, сіяв і смерть, і жах». Тобто
він жорстокий, гордовитий, загарбник. Батько і син — ма-ленькі, але сміливі, мужні, незламні.)
4. Поміркуйте, чому автор не називає імен героїв. (Так автор
досягає типовості персонажів. Батько й син стають уособ-ленням цілого народу. )
5. Який прийом використовує автор у зображенні героїв?
Наведіть приклади. (Антитеза: володар шотландський — його
77
васали, бідні пікти, король сидить — бранці стоять, старий
батько — малий син, життя — смерть.)
6. Визначте сюжет балади. Який він? (Шотландський король,
який завоював землі піктів, бажає варити з вересу мед.
Та ніхто не знає рецепту старовинного напою. Його васали
знайшли двох піктів, але ті відмовилися видати секрет ве-ресового меду. Сюжет надзвичайно динамічний і трагічний,
адже пікти добровільно вибрали смерть.)
7. Поміркуйте, чи правильним було рішення батька. ( Так. Він
вибрав смерть, що краще, ніж коритися ворогові й служити
йому. )
; Проблемна ситуація
1. Як ви гадаєте, чи правильно вчинив батько зі своїм сином?
2. Чи був у нього інший вихід?
; Коментар учителя
Навряд чи в батька був інший вихід. Адже залишити сина
живим означало зробити його невільником, слугою короля. А для
волелюбних піктів це означало ганьбу.
Автор весь час підкреслює єдність батька й сина: разом
вони стояли на скелі, разом мовчали. Мудрий батько, розуміючи
невідворотність долі, вибирає для сина краще — миттєву смерть.
Хлопчина мужньо й гідно її приймає. Батько теж помирає, але
не відкриває секрет вересового напою.
; Бесіда з  учнями ( продовження)
1. Де відбувається дія? ( Дія відбувається на березі моря, на ви-сокій скелі. А внизу лежить степ, укритий квітуючим вере-сом. )
2. Яка роль пейзажу? (Пейзаж не тільки створює красивий фон
(земля, вкрита квітуючим вересом), а й підкреслює драма -тизм ситуації («бурхливе море», «клекіт пучин») та силу
характерів головних героїв. )
3. Яка кольорова палітра твору? (Автор використовує три ко-льори: червоний (верес) (його у творі найбільше), білий (об -личчя короля), чорний (чоло короля). )
4. Чого досягає автор таким використанням кольорів? ( Кольори
контрастні, цілком у дусі фольклорних творів. Це дає змогу
підсилити протиставлення образів, підкреслити загальну
драматичну напругу балади.)
5. Чому у творі так багато червоного кольору? ( Відомо, що чер-воний колір є символом боротьби, життя, пролитої за не-залежність крові. А це цілком відповідає головній думці ба-лади.)
6. Визначте ідею твору. (Героїчна боротьба піктів за незалеж-ність, вірність своїм ідеалам.)
7. Який фінал балади? ( Трагічний, але смерті героя не пока-зано. Чому? Останнє слово все-таки залишається за ним.
Він гине в ім’я життя. )
8. Яка балада за змістом? ( Героїчна.)
9. Яка позиція автора? А ваша? ( Автор на боці піктів. )
10. Визначте композицію твору. ( Композиція балади нагадує час-тини епічного твору.
I — зачин (експозиція): оспівування вересового напою, ха-рактеру й звичаїв піктів.
II — зав’язка: захоплення території піктів загарбниками,
знищення маленького народу.
III — розвиток дії: король намагається дізнатися про сек-рет вересового напою, захоплення в полон батька й сина,
їхнє мовчання; потім батько пропонує виказати таєм -ницю в обмін на смерть сина, оскільки йому начебто со -ромно продавати честь перед сином; смерть хлопчика.
IV — кульмінація (що збігається з фіналом): батько поми -рає, кинувши виклик ворогам і забравши з собою в могилу
секрет вересового напою.)
11. Яка роль діалогів? ( Діалоги відіграють значну роль у роз-критті образів. Мова героїв різна. У короля — груба, владна,
погрозлива. У батька — мудра, смілива, хитра.)
; Творча робота
Знайдіть у баладі образи-символи, поясніть їхнє значення.
(Верес, вересовий напій.)
; Коментар учителя
У баладі верес — це не просто квітка, рослина. Він є свідком
усіх подій, які відбуваються в баладі. Квіти вересу милують око
піктів, дають їм чудовий напій, укривають тіла померлих «по ве-ресових горбах» і знову з’являються кожної весни. Верес у баладі
стає символом любові до рідної землі, життя, свободи, пролитої
у боротьбі за незалежність крові.
Символічним є також образ вересового меду. В англійському
варіанті є такі рядки:
From the bonny bells of heather Із верескових квітів
They brewed a drink long-syne, Варили цей напій,
Was sweeter far than honey, Він був за мед солодший,
Was stronger far than wine. Більш за вино — міцний.
They brewed it and they drank it. Його варили разом,
And lay in a blessed swound І разом теж пили,
For days and days together В піснях його хвалили
In their dwellings underground. Щодня на тій землі.
(Переклад О. Ніколенко)
Р.-Л. Стівенсон підкреслює, що пікти варили напій разом
і разом його пили. Тобто вересовий напій є не просто уособленням
національної традиції, а й символом духовної єдності піктів.
; Дослідницька робота
Визначити фольклорні елементи у творі. ( В основі балади
лежить народна легенда; в основі сюжету — одна подія; конт-растність образів; наявність діалогів; символи; трагізм долі ге -роїв; традиційні епітети («червоний верес», «білий світ», «тем -рява підземелля», «мова дзвінка», «дужий вояк» та ін.), порів-няння («трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино», «він гнав
їх, неначе ланей», «в могилах, немов дитячих»), метафори («мчав
по тілах спогорда», «мова лилася дзвінка», «честь продавати»
тощо).)
; Робота з  ілюстраціями А. Хоршака до  балади Р.-Л. Стівенсона «Вересовий мед»
(підручник В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 58—59 )
1. Яка кольорова гама малюнків? (Переважають чорні й червоні
кольори.)
2. Яку роль відіграють ці кольори? (Вони передають тривожну
атмосферу твору.)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Яке ваше враження від балади?
2. Що ви думаєте про поведінку піктів?
3. Що, на вашу думку, засуджує автор?
80
; Виразне читання балади
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалюйте ілюстрації до балади, підготуйте їх захист;
підготуйте повідомлення про життя і творчість польського поета
А. Міцкевича (під керівництвом учителя).
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 3516 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: