УРОК № 11 ТЕМА: ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА». ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО В БАЛАДІ - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 11 ТЕМА: ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА». ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО В БАЛАДІ
УРОК № 11
ТЕМА: ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА». ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО В БАЛАДІ
Мета: поглибити знання учнів про творчість О. С. Пушкіна; показати майстерну об­робку літописних джерел, здійснених автором; розширити знання школярів про побут і  звичаї Київської Русі; сприяти формуванню стійкого інтересу до  історичного минулого свого народу.
Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, виставка його книг, ілюстрацій; репродукція кар ­
тини В. Васнецова «Прощання Олега з  конем»; підручники Н. І. Дорофеєвої,
С. П. Касья нової «Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна література»
(2007).
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу, формування на його основі практичних умінь
і  навичок.
Очікувані результати: учні розповідають про історичну основу «Пісні про віщого Олега»,
роблять висновок про те, що О. Пушкін цікавився історією Київської Русі; ви ­
разно читають і аналізують твір.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
; Перевірка домашнього завдання
1. Захист учнівських малюнків та їх оцінювання (4—5 робіт).
2. Зачитування виписаних художніх засобів із балади Й.-В. Ґете
«Вільшаний король» у перекладі М. Рильського (4—5 робіт).
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І  ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І  ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Слово вчителя
Про Пушкіна можна говорити нескінченно…
Відомий російський літературознавець Д. Лихачов так сказав
про поета: «Пушкін — це найкраще, що є в кожній людині».
А відомий російський пушкініст Д. Благой писав: «Друзі,
дихайте Пушкіним! Немає повітря більш чистого і цілющого!»
У кожного з нас він свій: радісний, жартівливий, серйозний.
Але завжди мудрий і добрий порадник.
65
; Короткі відомості про поета. Розповідь учителя
Народився Олександр Сергійович Пушкін 6 червня 1799 року
в Москві у старовинній дворянській родині, що належала до ви-сокоосвіченої частини московського вищого світу. Батько, Сергій
Львович, був знайомий із кращими письменниками того часу —
М. Карамзіним, В. Жуковським, П. Вяземським, які були частими
гостями в їхньому домі.
У дитинстві Пушкін виховувався вдома. І хоча систематичної
освіти йому не дали, хлопчик добре вивчив французьку мову, якою
говорив увесь вищий світ, і захопився читанням книг із багатої
домашньої бібліотеки. Значний слід у житті майбутнього поета за -лишила його нянька Арина Родіонівна, яка відкрила Пушкіну ча-рівний світ народних казок і навчила говорити російською мовою.
1811 року Олександра віддають на навчання до Царсько-сельського ліцею, в якому він провчився до 1817 року. Імена всіх
перших тридцяти випускників Ліцею золотими літерами вписано
в історію Росії. Серед них — Пушкін.
Саме в Ліцеї виявився талант майбутнього поета.
Коли Пушкіну було 16 років, з’являється друком перший
його вірш «К другу стихотворцу». А в 20 років він випустив у світ
поему «Руслан і Людмила», що викликала захоплення у самого
В. Жуковського. Видатний поет подарував молодому Пушкіну свій
портрет із написом: «Переможцю учневі від переможеного вчи -теля». Жуковський благословив нового поета, пророкуючи йому
велику славу. Так воно і сталося.
«Сонцем російської поезії» називали Пушкіна сучасники.
Життя ж поета було сповнене постійних негараздів.
Після закінчення ліцею Пушкін змушений був виїхати
з Петербурга, оскільки викликав гнів царя своїми віршами, у яких
відкрито лунали мотиви свободи. Поета заслали подалі від столиці,
на південь, в Одесу. Дорога з Петербурга до Одеси пролягла через
Київ, Катеринослав, Черкаси.
Пушкін відвідав Київ — легендарну столицю першої
слов’янської держави, що славилася своїми хоробрими воїнами,
жагою свободи й волі, перед якою схилялися навіть сильні євро-пейські держави. Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі.
Поетову увагу привернула легенда про київського князя Олега. Він
відвідав могилу князя, похованого у древньому місті на овіяній
легендами горі Щекавиці.
У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега.
І ось 1 червня 1822 року була поставлена остання крапка у вірші
під назвою «Пісня про віщого Олега». Чому саме цей київський
князь зацікавив поета? Що відомо про нього?
66
; Історичний коментар. Повідомлення учнів
КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ОЛЕГ
Постать давньоруського князя Олега оповита таємницями, ім’я його обросло легендами
і  переказами. Згадки про нього можна знайти у  відомій історичній та  літературній пам’ятці
епохи Київської Русі «Повісті минулих літ».
Із цього твору ми дізнаємося, що походив він із  варягів, був родичем Рюрика, котрий
помер 879  року, а  князювання й  опіку над своїм малим сином Ігорем передав Олегові.
882  року Олег оволодів Києвом. Це йому належать слова про Київ: «Це буде мати міст
руських».
Олег був доблесним воїном: він підкорив багато племен, повісив свій щит навіть на  во ­
ротах Царгорода на  ознаку своєї перемоги; домігся, щоб руські купці «без усякого мита»
торгували у  Царгороді. Була в  його житті пригода, яка зацікавила поета.
У «Повісті минулих літ» розповідається легенда про київського князя Олега.
; Виразне читання вчителем уривка з  «Повісті минулих літ»
(переклад В. Близнеця)
І жив Олег, князюючи у Києві, мир маючи з усіма країнами.
І прийшла осінь, і згадав Олег свого коня, якого поставив годувати
і не сідати на нього, бо він спитав колись волхвів і ворожбитів:
«Від чого мені вмерти?» І сказав йому один ворожбит: «Княже!
Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього
ти вмреш».
Запали слова ці Олегові в душу, і сказав він: «Ніколи не сяду
на нього і не побачу його». І звелів годувати коня, і не водити
до нього. Так він прожив декілька років, не бачивши його, аж поки
не пішов на греків, а коли повернувся в Київ і минуло чотири
літа, на п’яте згадав він коня, від якого волхви пророчили йому
померти. І покликавши старого конюха, спитав Олег: «Де мій кінь,
якого я поставив годувати і доглядати?». Конюх сказав: «Помер».
Олег же дорікнув тому ворожбитові і промовив: «Неправду кажуть
волхви, всі їхні слова — брехня. Кінь мій помер, а я живий». І зве -лів Олег осідлати собі коня: «Хочу побачити кістки його».
І приїхав на те місце, де лежали його голі кості і череп голий,
зліз з коня, посміявся і сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені
прийняти?» І наступив ногою на череп, і виповзла змія з черепа,
і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.
; Слово вчителя
Народна легенда про смерть князя Олега має інтригуючий сю-жет. Не дивно, що вона привертала увагу багатьох письменників:
67
О. Пушкіна, К. Рилєєва, І. Франка. Послухайте вірш О. Пушкіна
«Пісня про віщого Олега».
; Робота з  підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручники Н. І. Доро-феєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 59—60,
В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007)), с. 51).
; Запитання до  статті підручника
Назвіть найбільш відомих перекладачів віршів О. Пушкіна.
( Л. Боровиковський, Є. Гребінка, С. Руданський, П. Грабовський,
М. Старицький, І. Франко, М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан.)
; Виразне читання вчителем вірша О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
(у  перекладі Ю. Карського)
; Словникова робота
Віщий  — 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.
Хозари  — напівкочові племена, що в  I тис. н. е. жили у  степах Південно ­Східної
Європи.
Царгород (Царград)  — давньоруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).
Отроки  — підлітки до  15 років, князівська челядь.
Тризна  — завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця  час­
тина складалася спочатку зі  змагань, жертвоприношень, а  пізніше  — з  поминальної
учти.
Бранне (сідло)  — від брань  — війна, битва (тобто військове).
; Дослідницька робота
Порівняйте тексти легенди і вірша О. Пушкіна. (Усі частини
літописного переказу досить точно передаються у вірші. Поет
не відходить від першоджерела.)
; Бесіда з  учнями
1. Подумайте, яке значення слова «віщий» характеризує князя
Олега. ( «Віщий» — значить «мудрий, проникливий».)
2. Поміркуйте, чому вірш називається «піснею»? (Оспівування
легендарного героя, його життя, подвигів є характерним для
цього жанру.)
3. Знайдіть у вірші спільні риси з фольклорними творами.
(Багато постійних епітетів («темний ліс», «вірний кінь»,
68
«товариш вірний» тощо), наявність чаклуна-ворожбита, що
вносить у розвиток подій загадковість. Такі риси є харак -терними для казок, пісень.)
4. Які застарілі слова вживає поет у творі? З якою метою він
використовує їх? (У тексті вживається багато застарілих
слів: прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо.
Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів іс-нування Київської Русі. )
5. Які давньослов’янські обряди і повір’я згадуються у «Пісні
про віщого Олега»? ( За повір’ям, зустріч із чародієм-ворож-битом несе якісь неприємності. Також описується дав -ній обряд поминання померлих — тризна. Згадується ще
горб — це великий земляний насип, який насипався над мо-гилою вельмож. Оскільки русичі вважали, що під час тризни
не можна сумувати, тому й «хмільна бенкетує дружина».)
; Робота з  ілюстрацією. Репродукція картини В. Васнецова
«Прощання Олега з  конем»
1. Який епізод зображено на картині?
2. Порівняйте, яким зображений князь Олег на картині худож-ника і в «Пісні про віщого Олега» О. С. Пушкіна.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Які невідомі сторінки життя і творчості Пушкіна ви відкрили
на уроці?
2. Які міста в Україні відвідав поет?
3. Що нового ви дізналися про побут і звичаї Київської Русі?
4. На яке літописне джерело спирався поет під час роботи над
віршем?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчіть напам’ять уривок із вірша; випишіть із тексту
постійні епітети.
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 1431 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: