УРОК № 10 ТЕМА: Й.-В. ҐЕТЕ. «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ». «ТАЄМНИЦЯ ЖИТТЯ НЕЗБАГНЕННА…» - Зарубіжна література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас

УРОК № 10 ТЕМА: Й.-В. ҐЕТЕ. «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ». «ТАЄМНИЦЯ ЖИТТЯ НЕЗБАГНЕННА…»

УРОК № 10
ТЕМА: Й.-В. ҐЕТЕ. «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ». «ТАЄМНИЦЯ ЖИТТЯ НЕЗБАГНЕННА…»
Мета: ознайомити учнів із творчістю німецького поета Й. ­В. Ґете на прикладі його
балади «Вільшаний король»; поглибити знання учнів про жанр балади; про ­аналізувати особливості композиції, образної системи, поетичної мови твору; розвивати навички порівняльного аналізу творів, виразного читання, інсценіза­ції, абстрактного та логічного мислення; виховувати оптимізм світосприйняття, гармонійного ставлення до природи і світу.
Обладнання: портрет Й. ­ В. Ґете роботи І. ­ К. Штілера (або будь­ який інший на вибір учи ­
теля); репродукція картини М. Врубеля «Пан»; «Словник символів», «Міфи
народів світу»; аудіозапис музичної балади Ф. Шуберта «Лісовий цар»;
тексти балади «Вільшаний король» у різних перекладах (В. Жуковського,
П. Куліша, Б. Грінченка, М. Рильського, Д. Загула); підручники Н. І. Дорофеєвої,
С. П. Касьянової «Зарубіжна література» та В. Фесенко «Зарубіжна літера­
тура» (2007 р.).
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні виразно читають і аналізують баладу «Вільшаний король»; ви ­
значають головну думку твору; висловлюють свою думку щодо порушених
у творі проблем, підтверджуючи висловлене цитатами з тексту.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
; Слово вчителя
Німецький поет Й.-В. Ґете був надзвичайно цікавою і багато-гранною особистістю. Поет, письменник, драматург, оригінальний
мислитель, знавець світової історії, натураліст. Він уважається за -сновником сучасної німецької літератури. У галузі ботаніки вважа -ється засновником порівняльної морфології рослин.
Й.-В. Ґете знав кілька іноземних мов, а у 60 років почав ви-вчати перську.
Поет завжди прагнув якомога продуктивніше провести свій
день. Зокрема, його обов’язковим заняттям було читання, а що-денна норма складала 80 сторінок книжки.
На уроці ми ознайомимося з творчістю цього поета, спробу-ємо збагнути секрети його особистості і творчості.
; Робота з портретом Й.-В. Ґете пензля І.-К. Штілера (1828 р. )
1. Яким постає поет на картині художника? ( Ми бачимо сиве
волосся, високе чоло, стомлені очі, тонкі стиснуті губи.
Відчувається, що перед нами мудра, сповнена гідності
та життєвої сили людина.)
2. Які риси вдачі поета підкреслює Г. Гайне? ( Усвідомлення
власної гідності, розум, гармонію душі, шляхетність.)
3. Чи вдалося художникові передати ці риси? ( Так, на пор -треті зображено розумного, мудрого чоловіка. У руках він
тримає списаний аркуш і замисленно дивиться вдалину.)
; Словесний портрет Й.-В. Ґете
Г. Гайне про Й.-В. Ґете: «Його зовнішність була так само зна -чущою, як слово в його творах, і постать була так само гармоній-ною, світлою, радісною, шляхетною, пропорційною, і за ним, як
за античною статуєю, можна було вивчати грецьке мистецтво. Очі
були спокійні, як погляд божества… Час укрив його голову снігом,
але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо й високо,
а коли говорив, то здавалося, що йому дана можливість пальцем
указувати небесним зорям шлях, яким вони мають рухатися…»
; Повідомлення підготовлених учнів
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ҐЕТЕ ( 1749—1832)
Йоганн Вольфганг Ґете народився 28 серпня 1749 року в заможній бюргерській родині.
Батько його Йоганн Каспар був юристом.
Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей і створили для цього всі необхідні
умови. Під керівництвом домашніх учителів майбутній поет опанував грецьку, латинську,
французьку, англійську та італійську мови. Навчився грати на клавесині й віолончелі, малю­
вати, фехтувати, їздити верхи, танцювати. З дитинства почав писав вірші. Але найбільшим
його захопленням був театр.
У 16 років Ґете вступив на юридичний факультет Лейпцигського університету, а згодом
продовжив навчання у Страсбурзі.
* Додатковий матеріал із цієї теми можна знайти у таких виданнях: 1) «Бароко, класицизм, просвітництво. Література
XVII—XVIII століть: Посібник для вчителя» / Ніколенко О. М. — Харків: Видавництво «Ранок», 2008. — С. 176—208;
2) «Шлях Ґете: Життя. Філософія. Творчість: Посібник для вчителя» / Шалагінов Б. Б. — Харків: Видавництво «Ранок»,
2003. — 288 с.
Дослідники його творчості стверджують: Ґете сміливо міг сказати, що сам себе ство ­
рив. Адже відомо, що він народився кволою дитиною, ріс дуже хворобливим, навіть
змушений був через недуги залишити університет. Та у студентські роки Ґете відкрив для
себе філософію природи Спінози. Нідерландський філософ стверджував, що природа об ­
дарувала людину всім, щоб вона могла у житті протистояти хворобам, моральному злу,
дурості, неволі, залежності від темних інстинктів. Сенс людського життя — щастя на Землі.
Захопившись цією філософією, юнак почав працювати над формуванням своєї особистості
й досяг блискучих результатів. Він прожив довге життя (83 роки) і весь цей час був у пре ­
красній фізичній формі, багато працював, вирізнявся і здоров’ям духу.
На початку своєї творчості Ґете був лідером угруповання молодих письменників
«Буря і натиск» («Sturm und Drang»). Вони проголосили культ свободи, генія, природи.
Твори Ґете цього періоду («Гец фон Берліхінген», «Страждання молодого Вертера») пройняті
пристрасним бажанням змінити світ, його герої — яскраві особистості, що відстоювали
свободу, справедливість, активне ставлення до життя.
7 листопада 1775 року Ґете приїхав у Веймар на запрошення герцога Карла­Августа
Веймарського. У житті поета настає серйозний злам. Герцог призначає поета міністром
шляхів та військовим міністром. Він намагається своєю державною діяльністю вдоскона ­
лити життя людей, поліпшити устрій маленького герцогства. Та незважаючи на зайнятість,
Ґете продовжує писати. У цей час пише вірш «Нічна пісня подорожнього» (1780), балади
«Рибалка» (1779), «Вільшаний король» (1782), драму «Іфігенія в Тавриді» (1779), знову
береться за «Фауста».
У Веймарі Ґете близько сходиться з Шиллером і починається дружба двох великих
митців. Ґете стає директором придворного Веймарського театру, на сцені якого ставить
п’єси Шекспіра, Лессінга, Шиллера, а також свої.
На початку 1800 ­ х років стан здоров’я великого поета погіршився: почалися на­
пади меланхолії, його мучив страх смерті. Ґете дуже важко переживав смерть Шиллера
у 1805 році.
В останні роки життя Ґете — всесвітньо визнаний майстер слова. Його будинок
у Веймарі стає місцем паломництва шанувальників мистецтва. Він продовжує багато
працювати.
Навесні 1822 року Ґете застудився і 22 березня помер. Лікарі свідчили, що коли пульс
уже зник, його права рука неначе намагалася щось ще писати у повітрі. Похований Й. ­
В. Ґете у Веймарі в одному склепі з Шиллером.
; Робота з підручником
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручники Н. І. Доро-феєвої, С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 52—53,
В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007 р.), с 47—48).
1. Що нового ви дізналися зі статті підручника?
2. Назвіть найбільш відомих перекладачів балади Й.-В. Ґете
«Віль шаний король». (М. Рильський, П. Куліш, Б. Грін ченко. )
; Слово вчителя. Літературознавчий коментар
У творчому доробку Ґете значне місце займають балади.
Як стверджують учені-літературознавці, в основі балад Ґете
обов’язково лежить якась легенда, народне повір’я. Особливим
є те, що авторська мова практично не представлена. Вона тільки
пояснює читачеві зовнішні обставини дії. Самі події розкриваються
через репліки персонажів і мають надзвичайно концентрований ха-рактер.
Драматична кульмінація, як правило, настає у розв’язці
й обов’язково виражає якийсь перелом — у подіях, переживан-нях, свідомості тощо.
; Слово вчителя. Історія створення балади Й.-В. Ґете «Вільшаний король»
; Міфологічний коментар до балади
Балада «Вільшаний король» була спочатку написана як
вставна пісня до п’єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади,
однак згодом набула самостійного значення.
Ґете надихнула датська народна пісня «Дочка короля ель -фів», опублікована у збірнику Г.-Й. Гердера «Голоси народів у їх -ніх піснях» (1778—1779). У Гердера дочка лісового царя, яку зу-стрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну
хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена побачила його
мертвим.
У фантастичній формі тут був відображений забобонний страх
середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед та-ємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи. Ельфи —
це духи повітря, природи, що можуть жити на деревах, люблять
танцювати й заворожувати людей. Є ельфи світлі (добрі) й темні
(злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не можна
порушувати.
; Виразне читання вчителем чи підготовленим учнем балади Й.-В. Ґете
«Вільшаний король» у перекладі М. Рильського
(можна підготувати інсценізацію балади)
; Робота над аналізом змісту балади
1. Назвіть героїв балади. ( Батько, син, вільшаний король. )
2. Де і коли відбувається дія твору? ( Дія твору відбувається
в нічному лісі.)
3. Який сюжет твору? ( Повернення батька із сином додому,
нічні страхи й смерть дитини.)
; Усне словесне малювання
1. «Змалюйте» усно пейзаж, де відбувається дія.
2. Опишіть, якими ви уявляєте собі героїв балади.
; Виразне читання в особах балади «Вільшаний король»
Спробуйте під час читання голосом передати психологічний
стан героїв.
; Робота над аналізом змісту балади ( продовження)
1. Як побудована балада? ( У баладі використовується діалог.
Увесь твір (за винятком першої та останньої строфи) по-будований на репліках (батько — син, вільшаний король —
маленький хлопчик).)
2. Що, на вашу думку, є причиною загибелі дитини? (Страх
перед таємничим нічним лісом. Можливо, причиною була
хвороба дитини.)
3. Порівняйте психологічний стан батька й сина, їхнє став-лення до того, що відбувається. (Батько й син обоє схвильо-вані. Але батько, як доросла людина, сприймає світ реально
й намагається пояснити все дитині, в уяві якої виникають
різні химерні картини, що й породжують страх. Можливо,
усе, що вважається хлопчикові, є просто його хворим
маренням.)
4. Визначте віршований розмір балади. Яка його роль у роз -критті сюжету твору? ( Балада написана трискладовим роз-міром — амфібрахієм із пропуском складів. Функція ритму
досить складна: він відтворює і нерівний біг коня у нічній
пітьмі, і стукіт серця переляканої дитини. )
5. Який загальний настрій балади? (Дуже тривожний, напру-жений, навіть трагічний.)
6. За допомогою якого прийому досягається такий настрій?
(За допомогою прийому алітерації. Зокрема, у баладі багато
шиплячих та звука «р», які й створюють тривожний, на -пружений настрій.)
7. Яка головна думка балади? ( Головну думку балади можна
інтерпретувати по-різному. З одного боку, за страхом хлоп -чика, його мареннями криється одвічна боротьба життя зі
смертю. З іншого, — можна сказати, що у творі зображено
зіткнення романтичного та реалістичного світосприй-няття. )
8. Яке значення має зображення стрімкого бігу коня? (Біг коня
має символічне значення. Він означає рух життя вперед,
який ніколи не зупиняється. )
9. Які фольклорні елементи використовуються у творі? (У ба-ладі використовуються такі міфологічні образи-символи, як
верба, вітер, туман, ніч, Пан.)
; Творча робота
Користуючись «Словником символів», з’ясуйте значення
фольклорних образів, які використовує автор.
Верба — символ космічного океану, Всесвіту, космічної гармонії; окрім того, це ще
символ туги, печалі, трагічної долі.
Вітер — символ духу, дихання Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, швидкості,
руйнації і водночас оновлення; вітер уважають у легендах місцем перебування багатьох
духів, душ померлих.
Ніч — стихія злих сил, символ нерозвинутих можливостей, інколи — порятунок
від злих сил.
Туман — символ невизначеності шляху, блукання.
Пан — бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зображувався у вигляді
напівлюдини­напівцапа — із хвостом, ріжками, бородою; навколо нього танцювали
німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові
й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли
хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси — паніка, панічний
тощо). Інколи слово Пан тлумачиться як «Всесвіт». Убачали в ньому якесь божество,
розлите у всій природі, творця й володаря всього сущого. Частіше Пана вважали злим
духом.
(Можна продемонструвати учням репродукцію картини М. Врубеля «Пан». )
; Прослуховування грамзапису музичної балади Ф. Шуберта «Лісовий цар»
1. Який характер музики?
2. Чи подібний він до загального настрою балади?
; Музичний коментар до твору
Музична балада починається великим фортепіанним вступом.
Далі йде вокальна передмова, що ведеться від імені особи оповідача
і створює похмурий тон. Мелодія передає тривожні нічні події,
переживання героїв. Вона дуже динамічна, вокальні можливості
співу допомагають розкрити поведінку батька, сина, лісового царя.
; Коментар учителя до балади Й.-В. Ґете «Вільшаний король»
Ґете по-своєму опрацював данську народну баладу, поєд-навши її з сюжетом про вільшаного короля, персонажа німецьких
народних казок. Цей образ споріднений із поширеним образом
українських народних казок і легенд — лісовиком.
Порівняно з попередніми творами поета, де природа висту -пає благодатною і життєдайною силою, у баладі «Вільшаний ко-роль» вона стає втіленням таємничих сил, невідомих і ворожих
людям. Саме тому реалістичний план оповіді (повернення батька
з сином додому) накладається на фантастично-міфологічний (поява
вільшаного короля), що і породжує трагізм, напруженість сюжету.
Атмосферу тривоги, страху, лихих сил підкреслює також те, що дія
відбувається вночі, в лісі, де реальні предмети та явища набувають
казковості, алегоризму.
У баладі переплітаються реальний та ірреальний світи. Це
переплетення відображає два погляди на один і той самий предмет
чи явище: цар — туман, заманювання вільшаного короля — коли-хання гілля, дочки лісового царя — верби.
Невипадковим є ймення вільшаного короля. Прикметник
«лісовий» дещо звужує значення узагальненого образу володаря
природи. А іменник «король», а не «цар», ближче до фольклору
й підкреслює національну своєрідність балади.
Відомо, що вільха росте біля води, на вологому ґрунті. Тобто
це образ, у якому поєднуються в одне ціле земля й вода. Отже,
образ вільшаного короля є втіленням самої Природи, володарем
усього, що існує: води, землі, рослин, тварин, людей. А це під-креслює прагнення поета вийти за межі казкового, міфологічного
змісту й утвердити філософські ідеї.
У баладі спостерігається драматичне зіткнення двох начал:
реального і фантастичного, життя і смерті, відчаю й надії, буден -ного та інтуїтивного. У цьому конфлікті беруть участь дитина і до-рослий.
Батько й син по-різному сприймають світ. Дорослий чоловік
не вірить у дива, його світосприйняття відзначається врівноваже-ністю, поміркованістю, раціоналізмом. Він любить сина й усіляко
намагається розвіяти його страхи. Дитина, навпаки, сповнена хви -лювання, страху, інтуїтивного відчуття впливу якихось невідомих
сил. Смерть хлопчика ніби підтверджує його правоту.
З іншого боку, у творі маємо конфлікт вільшаного короля
і малюка. Мова лісового царя сповнена містичної сили. Це неначе
голос самої природи, яка може поглинути все навколо, навіть лю-дину. Із підтексту балади можна зрозуміти жорстокість «хвостатого
пана»: можливо, люди якось порушили його спокій, а ширше —
природну гармонію. А може, у символічній формі (розмова віль -шаного короля і хлопчика) автор утілив вічний розрив людства
і природи й водночас потяг до їх злиття.
Символічним є й образ дитини. Із тексту відомо, що в душі
хлопчика існує конфлікт: його вабить невідома й таємнича сила
природи і разом із тим жахає. Дитина уособлює людство, у якого
немає гармонії з природою, зі світом, із самим собою. Цим і по-яснюється трагічний кінець балади.
; Робота з різними перекладами. Порівняльний аналіз
Порівняти переклади балади, які виконали В. Жуковський,
П. Куліш, Д. Загул, Б. Грінченко, М. Рильський.
; Коментар учителя
Переклад В. Жуковського досить точно відтворює оригінал,
але має романтичний підтекст. Це підкреслюється тропами: «пле-нился красотой», «цветы бирюзовые», «из золота слиты чертоги»
тощо.
Переклад П. Куліша вирізняється національною забарвле-ністю: автор використовує героїв національних міфів, слова народ -ної української мови: «вітласта», «се», «царівни-вільхівни», «на
вітті гойдати, коточка співати» тощо.
Переклади Д. Загула та Б. Грінченка більш нейтральні, у них
часто використовуються етнографізми: «у довгій киреї» (кирея —
плащ, довгий суконний верхній одяг), «одіння» (одяг), «вжию»
(жити) та ін.
Переклад М. Рильського відзначається особливою поетич-ністю, естетичною довершеністю, літературною мовою. Автор ши-роко використовує інверсії, переноси, епітети, метафори, асонанси,
алітерації. Поетові вдалося зберегти німецьку специфіку твору і на-дати йому риси української балади.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
; Підсумкова бесіда
1. Які факти з життя Й.-В. Ґете вас зацікавили?
2. Які повчальні моменти можна взяти з повідомлення про
життя великого німецького поета?
63
3. Поділіться своїми враженнями про баладу «Вільшаний ко-роль».
4. Подумайте, як слова епіграфів перегукуються зі змістом ви-вченої балади.
5. Як ви ставитесь до проблем, порушених у творі? Свою думку
аргументуйте.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалюйте ілюстрації до балади, доберіть цитати
до них (творче завдання); випишіть у зошит приклади художніх
засобів, які використовуються у баладі «Вільшаний король»; під-готуйте повідомлення про київського князя Олега та його походи.
Категорія: Зарубіжна література 7 клас | Додав: uthitel (22.11.2013)
Переглядів: 2725 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: