Урок № 49 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. РОСЛИНИ. ТВАРИНИ - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 49 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. РОСЛИНИ. ТВАРИНИ

Урок № 49
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. РОСЛИНИ. ТВАРИНИ
Мета уроку: ознайомити школярів із різноманітністю організмів, схарактеризувати ро-слинні та тваринні організми, розкрити відмінності та подібності цих організмів; формувати навички роботи в парах, розвивати логічне мислення, спостережли-вість, увагу, пам’ять учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці, аналізу та синтезу; виховувати дбайливе ставлення до живих організмів.
Очікувані результати: учні називають особливості рослин і тварин, відмінності рослин і тварин; розпізнають тваринні та рослинні організми за малюнками та фотографі-ями; характери¬зують властивості тварин і рослин.
Базові поняття та терміни: організм, рослини, тварини, автотрофи, гетеротрофи, од-ноклітинні, багатоклітинні, тип, відділ.
Обладнання: 
Тип уроку: засвоєння нових знань.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Завдання для всього класу.
2) Індивідуальне завдання.
2. Повідомлення теми уроку.
Тема на дошці закрита. Учитель пропонує учням розглянути малюнки на дошці й здогадатись про тему уроку. 
Учитель відкриває на дошці напис теми уроку, оголошує її, пропонує записати до зошитів.
3. Оголошення мети та завдань уроку.
(Учитель повідомлює учням мету та завдання уроку, ознайомлює з планом роботи на уроці, який записано на дошці.)
4. Робота в парах.
Учням пропонується скласти запитання з вивченої на ми¬ну¬лому уроці теми та поста-вити його товаришу по парті. Учень, який отримав запитання, має право поставити за-питання у від¬повідь.
5. Інтерактивна гра «Мікрофон».
Що вам відомо про організми?
Учитель підводить учнів до розуміння того, що всі живі організми мають спільні вла-стивості, проте організми можна поділити на різні групи в залежності від певних ознак.
6. Обговорення висловів.
Рослина — землі окраса. (Нар. творч.)
Мінерали ростуть, рослини ростуть і живуть, тварини ростуть, живуть і відчувають. (К. Лінней)
Учитель підводить учнів до розуміння того, що і рослини, і тварини є живими організмами, які мають багато спільних ознак, проте мають і відмінності, про які сьогодні можна буде дізнатись.
III. Засвоєння нових знань
1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
1) Рослини.
(а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми; в) демонстрація фо-тографій рослинних організмів.)
Згадаймо, що з космосу наша планета здається блакитною. Проте, якщо ми піднімемось на висоту пташиного польоту, то побачимо, що майже весь суходіл забарвлений у зелений колір. Таке «покривало» утворюють зелені рослини, які розповсюджені на Землі.
Рослинні організми утворюють окреме царство — Рослини (Plantae).
— Чи здогадались ви про походження їх назви? Від якого слова походить слово «Рослина»? (Рости.) Такої назви вони дістали не випадково, адже переважна біль-шість рослин має необмежений ріст, тобто росте протягом усього життя.
 
— Як іще ми можемо відрізнити рослини від тварин? (Вони не рухаються.) Так, проте це не зовсім правильно. Рослини здатні до руху. Згадайте, як кімнатні росли-ни повертають своє листя у бік світла або соняшник обертає своє суцвіття за напрямом Сонця. Або як мімоза згортає листя, коли ми його торкаємось. Отже, це рухи. Дійсно, більшість рослин не здатна пересуватись, проте існують рослинні ор-ганізми, які пасивно (з течією) або активно (завдяки джгутикам) можуть пересува-тись (наприклад, водорості).
Вважається, що рослини виникли у воді. Спочатку існували тільки одноклітинні водорості, потім вони утворили колонії, із часом з’явились багатоклітинні рослини. Через багато часу рослини з’явились і на суходолі. У таких рослин спочатку утво-рились тканини, а потім і органи.
Згадаймо, які органи мають наземні рослини.
Учитель вивішує на дошку картинку покритонасінної рослини, по черзі викликає учнів, які підписують органи рослини (пагін, корінь, стебло, лист, квітка, брунька, плід).
 
Представники царства Рослини є автотрофними організмами, тобто для них ха-рактерна здатність до фотосинтезу. Під час фотосинтезу рослини не лише створю-ють для себе поживні речовини, а й утворюють кисень, який необхідний усім жи-вим організмам. Від рослин залежить життя тварин ще й тому, що вони є першою ланкою всіх харчових ланцюгів (ними харчуються живі організми).
Наука, яка вивчає царство Рослини, називається ботанікою.
Царство Рослини поділяють на нижчі рослини (ті, що не мають органів) та вищі рослини (їх тіло розділене на окремі частини — органи).
 

До нижчих рослин належать одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водо-рості.

 

Вищі рослини поділяють на відділи (великі групи), такі як мохи, папоротеподі-бні, хвощеподібні, плауноподібні, голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини.
 
Квіткові, або покритонасінні, рослини можуть виглядати як дерева, чагарники й трави.
Їх тіло складається з кореня, стебла, листя, квіток та плодів (органи, які ми по-значали на малюнку). Завдяки кореням, стеблу та листю рослина живиться. Корінь всмоктує з ґрунту воду з розчиненими в ній простими мінеральними речовинами, стебло піднімає ці речовини в листя, де відбувається фотосинтез. У листі створю-ються складні органічні речовини, які рослина споживає задля отримання енергії, а їх надлишок відкладає про запас (наприклад, у вигляді глюкози або крохмалю). Квіти та плоди є органами розмноження. З квітки утворюється насіння та плід. Насінина містить у собі запас поживних речовин, які використовує під час проро-стання.

2) Тварини.
(а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми; в) представлення міні-проектів «Тварини минулого»; повідомлення учнів.)
Тварини (Animalia) — це царство ядерних організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність та здатність активно рухатись.
— Згадаймо, хто такі ядерні організми. (Організми, клітини яких мають ядро.)
— Що таке гетеротрофність? (Споживання готових органічних речовин.)
Загальні властивості тварин і рослин (клітинна будову, обмін речовин) обумов-лені єдністю їх походження. Та на відміну від рослин, тварини — гетеротрофи, тобто вони не здатні самостійно утворювати органічні речовини з неорганічних і отримують їх уже готовими (під час харчування).
Наука, що вивчає тварин, називається зоологія.
За будовою тварини можна поділити на одноклітинні та багатоклітинні.

 
Кожна тварина, як і кожний живий організм, належить до певного виду. Напри-клад, ми належимо до виду Людина розумна. Близькі види тварин зоологи поєдну-ють у більші групи, які називають роди. Роди у свою чергу поєднуються у родини, родини — у класи, класи — у типи. Отже, найбільшою групою тварин є тип.

Основні типи тварин: найпростіші (дуже часто їх розглядають як підцарство, яке включає кілька типів), губки, кишковопорожнинні, плоскі, круглі та кільчасті черви, молюски, членистоногі, голкошкірі, хордові (у тому числі підтип — хребетні).
 

Як правило, тварини активно рухаються. Проте тварини не завжди ведуть ак-тивний спосіб життя. Є й такі, які на перший погляд здаються рослинами (напри-клад, актинії, що називають «морськими квітами») або взагалі неживими (напри-клад, губки та коралові поліпи).
 
Актинії  
Губки  
Коралові поліпи

Тварини можуть мати твердий зовнішній скелет (комахи, ракоподібні, молюски), внутрішній (земноводні, риби, плазуни, ссавці) або взагалі його не мати (черви, деякі кишковопорожнинні).
Усі тварини дихають киснем. Проте для дихання у них можуть бути різні органи. Наприклад, деякі з них дихають киснем, розчиненим у воді (риби, ракоподібні, головоногі та двостулкові молюски, деякі черви тощо). Для цього вони мають зябра. А інші тварини дихають киснем, що входить до складу повітря, і для цього мають легені (ссавці), легеневі мішки (павукоподібні) або трахеї (комахи). А такі тварини, як жаби, взагалі отримують половину кисню через шкіру.
Тварини на відміну від рослин характеризуються наявністю нервової системи або нервових клітин. Вони реагують на зміни в навколишньому середовищі зміною поведінки.
Тварини мешкають у ґрунті, у водоймищах, в атмосфері. За різними джерелами, нині існує близько 3 млн видів тварин (більшість із них належить до класу Комахи). Проте чисельність багатьох видів постійно скорочується, тому необхідно їх охороняти. Як саме, ми дізнаємось на подальших уроках.
2. Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення нового матеріалу
1. Опрацювання таблиці.
Учитель читає загадки про рослини й тварин. Учні по черзі дають відповіді на загад-ки та записують їх до відповідного стовпчика в таблиці — «Рослини» або «Тварини». Двоє учнів працюють біля дошки (записують відповіді на зворотних частинах дошки). Після закінчення учні відкривають дошку й порівнюють результати.
2. Вправа «Четвертий зайвий». Робота в парах.
Учням пропонується два набори по чотири зображення. Вони мають, порадившись із сусідом по парті, обрати зайве ¬зображення та пояснити, чому вважають його зайвим. (Роздавальний матеріал.)
3. Фронтальна бесіда.
Учитель пропонує учням назвати спільні ознаки тварин і рослин, а потім відмінності цих організмів.
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Опрацювати у підручнику § _______
2. Індивідуальне завдання.
Підготувати повідомлення про гриби або бактерії, міні-проекти «Бактерії корисні та шкідливі».
VI. Підбиття підсумків уроку
1. Вправа «Дзиґа».
На літері Я стоїть дзиґа, яка має стрілку. Навколо дзиґи розміщені аркуші з написами. Учні по черзі крутять дзиґу, на який напис вказала стрілка дзиґи, тими словами учень починає речення, підбиваючи підсумок уроку. (Роздавальний матеріал.)
2. Обговорення вислову.
Природа так про все подбала, що повсюди ти знаходиш, чого навчатись. (Леонардо да Вінчі)

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 6982 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: