Урок № 48 КЛІТИННА БУДОВА ОРГАНІЗМІВ - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 48 КЛІТИННА БУДОВА ОРГАНІЗМІВ

Урок № 48
КЛІТИННА БУДОВА ОРГАНІЗМІВ
Мета уроку: ознайомити школярів із клітинною будовою організмів, показати спільні риси та від¬мінності в будові клітин різних організмів; розвивати увагу, мислення, допитливість та пам’ять учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності та групової роботи на уроці; форму¬вати науковий світогляд, виховувати любовне ставлення до природи.
Очікувані результати: учні називають властивості живих організмів; описують клі-тинну будову організмів, розрізняють рослинні та тваринні клітини, клітини грибів та бактерій.
Базові поняття та терміни: клітина, оболонка клітини, органели, цитоплазма, ядро, мік-роскоп, вакуоля, лізосома, пластиди, глікокалікс, клітинна стінка, мітохондрії, ри-босоми, ендо¬плазма¬тична сітка, комплекс Гольджі.
Обладнання: 
Тип уроку: засвоєння нових знань.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Завдання для всього класу.
2) Індивідуальне завдання.
2. Повідомлення теми уроку.
Тема на дошці закрита. Учитель пропонує учням розглянути картинки на дошці та здогадатись про тему сьогоднішнього уроку. Після того як учні висловили свої думки, учитель відкриває на дошці напис теми уроку, оголошує її.
3. Оголошення мети та завдань уроку.
Учитель повідомлює учням мету уроку, пропонує їм самостійно визначити завдання, які вони мають розв’язати на уроці, коригує відповіді учнів, підказує напрям думок. (Завдання записуються на зворотному боці дошки до початку уроку або записуються на дошку після їх визначення.)
4. Дидактична гра «Збери речення» (робота в малих групах).
Учитель роздає учням набори слів, з яких вони мають зібрати речення. Після того як речення зібрані, учні по черзі називають їх. (Роздавальний матеріал.)
5. Вправа «Четвертий зайвий». Робота в парах.
Учням пропонується чотири зображення. Вони мають, порадившись із сусідом по парті, обрати зайве зображення й пояснити, чому вважають його зайвим. (Роздавальний матеріал.)
6. Завдання на встановлення відповідності.
Учням пропонується кілька зображень організмів, які вони мають віднести до певної групи.
7. Обговорення вислову.
Природа — це не лише те, що бачить око. (Е. Мунк)
8. Природнича загадка «Вдалий подарунок».
Одного разу жінка німецького лікаря Роберта Коха Емма подарувала йому на день народження незвичний подарунок. Цей дарунок жінки визначив його подальші наукові досягнення. Невдовзі йому дуже пощастило: він став лауреатом Нобелівської премії, його ім’ям було названо бактерію — збудника туберкульозу. Чи здогадались ви, що по-дарувала Коху його жінка? (Мікроскоп.) Після того як учні висувають свої припущення, учитель ставить на стіл мікроскоп і називає їм відповідь.
III. Засвоєння нових знань
1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.
1) Клітина, її будова та функції.
(а) Слово вчителя; б) демонстрація клітини під мікроскопом; в) мікрофото-графій клітин.)
 
Клітина (від латин. cellula — комірка) — це структурно-функціональна одини-ця всіх живих організмів, для якої характерний обмін речовин та здатність до відт-ворення. Клітині притаманні всі властивості живих організмів, тому вона може бути окремим організмом (одноклітинні організми).
Клітина вивчає окремий розділ біології, який називається цитологія.
Вперше термін «клітина» увів англійський вчений Роберт Гук, який побачив під мікроскопом, що корковий шар деревної кори дуба складається з «комірок» — клітин.
Від навколишнього середовища, яке її оточує, клітина відмежована оболонкою. Оболонка захищає клітину і крізь неї відбувається обмін речовинами клітини з навколишнім середовищем.
Кожна клітина має органели — структурні елементи.
Центральною і найголовнішою органелою клітини є ядро.
Ядро — це найпомітніша і найбільша органела клітини, яка першою привернула увагу дослідників. Клітинне ядро відкрито в 1831 році шотландським ученим Робертом Брауном. Його можна порівняти з комп’ютером, який зберігає, обробляє і передає до цитоплазми величезну кількість інформації. Ядро зберігає спадкову ін-формацію та регулює процеси життєдіяльності клітини.
 
Цитоплазма являє собою в’язку рідину, яка заповнює внутрішній вміст клітини. У цитоплазмі розташовані всі органели. Цитоплазма на 90 % складається з води.
Лізосоми — це органели (пухирці), які розщеплюють непотрібні речовини, бе-руть участь у травленні клітини.
Рибосоми — це такі собі станції технічного обслуговування. Вони зчитують певну інформацію, на основі якої можуть полагодити ту чи іншу органелу або навіть побудувати нову клітину.
Мітохондрії — це енергетичні станції клітини, у них виробляється енергія, яка необхідна клітині для життя.
Комплекс Гольджі та ендоплазматична сітка здійснюють транспортні ко-мунікації в клітині.
У клітин різних організмів існують і інші органели.

2. Види клітин.
(а) Слово вчителя; б) складання схеми.)
У залежності від наявності ядра клітини поділяють на ядерні (клітини грибів, рослин, тварин) та без’ядерні (клітини бактерій).
 
Будова клітин також відрізняється в організмів, які належать до різних царств.
 
Наприклад, клітини бактерій не мають ядра.
Бактеріальні, рослинні клітини та клітини грибів окрім оболонки, мають щільну клітинну стінку. Тваринні клітини вкриті тонкою оболонкою — глікокаліксом, який здатний розтягуватись, завдяки чому їхні клітини можуть змінювати свою форму.
 
Також клітини рослин мають пластиди. Пластиди бувають трьох видів: хлоро-пласти (зелені) — у них відбувається фотосинтез, хромопласти (яскраво забарвле-ні) — вони надають забарвлення квітам та плодам, лейкопласти (безбарвні) — за-пасають поживні речовини.
Вакуолі — органели, характерні для клітин грибів та рослин. Це великі порож-нини, заповнені розчином (водою, з розчиненими в ній поживними речовинами).
Також у клітинах запасаються різні речовини. Наприклад, запасною речовиною грибів і тварин є глікоген, а рослин — крохмаль.
2. Фізкультхвилинка.
IV. Закріплення нового матеріалу
1. Вправа «Намалюй, як зрозумів».
Учитель по черзі викликає учнів до дошки й пропонує їм намалювати одну з частин клітини так, як вони зрозуміли або запам’ятали. Приклади: оболонка, ядро, цитоплазма, хлоропласти, вакуолі.
2. Інтерактивна гра «Вірю — не вірю».
Учням пропонується виконати завдання, у якому вони мають погоджуватись із твердженнями або не погоджуватись. Можна проводити фронтально усно (за бра-ком часу), але краще — письмово у вигляді самостійної роботи. (Роздавальний ма-теріал.)
1. Клітина — найменша одиниця всього живого. (+)
2. Усі живі організми мають клітинну будову. (–)
3. Ядро — найголовніша органела клітини. (+)
4. У тваринних клітинах окрім оболонки є глікокалікс. (+)
5. Внутрішній вміст клітини називається лізосомою. (–)
6. Вакуолі зустрічаються у клітинах грибів і рослин. (+)
7. Бактеріальні клітини мають клітинну стінку. (+)
8. Термін «клітина» ввів Робер Браун. (–)
9. Цитоплазма на 90 % складається з води. (+)
3. Діаграма Венна. Робота в парах.
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Опрацювати у підручнику § _______
2. Індивідуальне завдання.
Підготувати загадки про тварин і рослини, коротке повідомлення про свою улюблену тварину або рослину, міні-проекти «Тварини минулого».
VI. Підбиття підсумків уроку
1. Інтерактивна гра «Мікрофон».
Що ви дізнались про клітинну будову організмів?
2. Обговорення вислову.
У природи все мудро продумано і влаштовано, всякий має займатись своєю справою, і в цій мудрості — вища справедливість життя. (Леонардо да Вінчі)

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 4471 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Велике спасибі вам,за вашу працю!Ваш сайт дуже багато раз допомагав мені!ще раз велике спасибі!Завжди виручаєте)))

Ім`я *:
Email *:
Код *: