Урок № 47 Організм і його властивості - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 47 Організм і його властивості

Урок № 47

Організм і його властивості

Мета уроку: ознайомити школярів із поняттям організм, основними властивостями організмів, пояснити відмінності живого й неживого, учити висловлювати свою думку, виділяти основне з другорядного; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати дбайливе ставлення до всього живого на Землі.

Очікувані результати: учні називають властивості організмів; пояснюють, як відрізнити живий організм від неживого природного тіла.

Базові поняття та терміни: організм, клітина, багатоклітинні, неклітинні, одноклітинні, колоніаль­ні, тканина, орган, царства живої природи, тварини, рослини, гриби, бактерії, віруси, гетеро­трофи, автотрофи.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

§ I.   Організаційний момент

§ II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Перевірка домашнього завдання.

1)  Завдання для всього класу.

2)  Індивідуальне завдання.

2.  Повідомлення теми уроку.

Учитель оголошує тему уроку та пропонує записати її до зошитів.

3.  Оголошення мети та завдань уроку.

Учитель повідомлює учням мету уроку, пропонує їм визначити завдання, які вони мають розв’язати. (Завдання записуються на зворотному боці дошки або записуються на дошку після їх визначення.)

4.  Створення «асоціативного куща».

Учитель записує на дошці слово організм і пропонує учням назвати ті асоціації, які виникають у них щодо цього слова. Усі відповіді записуються вчителем на дошці навколо самого поняття. Обговорюються з учнями.

5.  Обговорення малюнків із зображенням організмів.

Учитель пропонує учням, які підготували малюнки, прикріпити їх до дошки й коротко пояснити, що вони намалювали і чому. Учитель підводить учнів до розуміння того, що організмами ми називаємо якісь цілісні живі об’єкти.

6.  Обговорення вислову.

Ми — господарі нашої природи, і вона для нас комора сонця з великими скарбами життя. Мало того, щоб ці скарби зберігати — їх іще треба відкривати та показувати. (М. Пришвін)

Учитель підводить учнів до розуміння того, що сьогодні вони зможуть знову відкрити для себе щось нове.

7.  Проблемне запитання.

«Якщо цеглина впаде та розколеться на кілька камінців, чи можна сказати, що вона розмножилась?».

Учитель приймає відповіді учнів, проте не обговорює їх, а пропонує повернутись до цього запитання наприкінці уроку.

III. Засвоєння нових знань

1.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1)  Організм. Види організмів.

(а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) словникова робота.)

По ходу розповіді вчителя учні записують нові поняття до зошитів.

Організм (від латин. оrganizo — влаштовую) — це жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система. Організм — це жива істота, яка володіє сукупністю властивостей, що роблять її відмінною від неживої матерії.

Згадайте, яка наука вивчає організми. (Біологія.) Для зручності вивчення всі організми розподіляють та класифікують за різними групами і категоріями, які складають біологічну систему їх класифікації.

У залежності від будови організми поділяють на неклітинні, одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. Більшість організмів мають клітинну будову.

г)   Складання схеми.

 

Клітина — це найменша структурно-функціональна одиниця усього живого. Якщо організм не має клітини, тоді його будова неклітинна (віруси). Якщо організм складається з однієї клітини, то його називають одноклітинним (бактерії, деякі тварини, гриби та водорості). Такі одноклітинні організми можуть збиратись у групи, які називаються колонії, і утворювати колоніальні організми (деякі водорості, гриби, бактерії). Якщо ж організм складається з великої кількості клітин, тоді його називають багатоклітинним (рослини, тварини, гриби).

Багатоклітинні організми зазвичай мають тканини та органи. Тканини — це групи клітин, які мають спільне походження, будову і виконують одну або декілька спільних функцій. Наприклад, покривні тканини вкривають органи і виконують захисні функції.

Органи — це окремі частини організму, які займають певне положення і виконують певні функції. Згадайте, які органи людини вам відомі. (Серце, печінка, мозок.)

в)  Опис малюнків.

Рослини і тварини також мають органи. Опишіть, які органи ви бачите на цих малюнках.

 

Живі організми за певними ознаками поділяють на царства (великі систематичні групи). Основні царства живої природи — це Рослини, Тварини, Гриби, Віруси, Справжні бактерії.

2)  Властивості живих організмів. (а) Частково-пошуковий метод (робота з підручником); заповнення таблиці.)

Учні заповнюють таблицю за допомогою тексту підручника. Вони мають описати основні властивості живих організмів.

Властивості живих організмів

Характеристика властивостей

 

 

 

Живі організми від неживої природи можна відрізнити за властивостями, які їм притаманні, наприклад: обмін речовин, рух, ріст, розвиток, подразливість, розмноження, смерть тощо.

Будь-який живий організм отримує необхідні речовини із зовнішнього середовища й виділяє в нього продукти своєї життєдіяльності. Ці процеси становлять обмін речовин. До них належать живлення, дихання, виділення.

Дихання буває кисневим, тобто за допомогою кисню (рослини, тварини, у тому числі і людина, гриби, більшість бактерій), або безкисневим (наприклад, деякі бактерії дихають шляхом бродіння).

Живлення буває автотрофним, гетеротрофним та міксотрофним.

Автотрофи — це організми, які самостійно утворюють складні органічні речовини з простих неорганічних. Серед них вирізняють хемотрофи (залізобактерії, нітрифікуючі бактерії, сіркобактерії) та фототрофи.

До фототрофних організмів належать зелені рослини, які здатні до фотосинтезу.

Фотосинтез — це процес, який відбувається у клітинах зелених рослин під дією світла і за якого з неорганічних речовин (води, вуглекислого газу, ) утворюються (синтезуються) органічні (глюкоза, крохмаль тощо). Побічним продуктом фотосинтезу є кисень, який виділяється в атмосферу.

Гетеротрофне живлення притаманне тваринам, грибам, багатьом бактеріям. Такі організми споживають готові органічні речовини, перетворюючи їх на прості у процесах травлення. Серед гетеротрофів зустрічаються рослиноїдні, паразити, хижаки та ін.

Міксотрофи — це організми зі змішаним живленням. Тобто за різних умов вони по-різному живляться: то як автотрофи, а то як гетеротрофи. Прикладом організмів із міксотрофним живленням є одноклітинні водорості (хламідомонада, хлорела), що в чистій воді живляться як фототрофи, а у воді з великою кількістю органічних речовин — як гетеротрофи. Або рослина омела, яка є паразитом і здатна фотосинтезувати.

Виділення — це виведення з організму продуктів життєдіяльності.

Деякі організми (переважно тварини) переміщуються з одного місця в інше за допомогою органів пересування. Така властивість називається рухом. У багатоклітинних організмів формується опорно-рухова система, що складається з м’язів і кістяка. Одноклітинні організми, у тому числі й бактерії, мають спеціальні джгутики.

Ріст — це кількісні зміни організму, тобто збільшення ваги, зросту, об’ємів тощо. Організми можуть рости необмежено, тобто протягом усього життя (рослини та гриби) або обмежено — досягають певних розмірів і припиняють рости (тварини та бактерії).

Розвиток — це якісні зміни, тобто становлення функцій організму в процесі його росту. Наприклад, людині притаманний не тільки фізичний, але й розумовий розвиток.

Подразливість — це здатність організмів реагувати на зміни умов зовнішнього середовища. У людини такі реакції називаються рефлексами (моргання, дихання, реакція на звуки тощо).

Розмноження — це створення подібних до себе організмів. Розмноження організмів може відбуватись двома основними шляхами — статево і нестатево. У нестатевому розмноженні бере участь одна особина. Нестатеве розмноження може відбуватись шляхом поділу клітини, брунькування, частинами тіла тощо. Статеве розмноження здійснюється за допомогою статевих клітин — гамет, які зазвичай є різними у чоловічих та жіночих особин. Для того щоб утворився новий організм, цим клітинам необхідно зустрітись і злитись у єдине ціле.

Смерть — це припинення процесів життєдіяльності організму.

2.  Фізкультхвилинка.

§ IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Робота з дефектним реченням (самостійна робота).

Учитель роздає учням картки з реченнями, які їм слід закінчити. (Роздавальний матеріал.)

2.  Дидактична гра «Слова».

3.  Дидактична гра «Збери слово». Робота в парах.

Учні мають правильно зібрати слова, які розбиті на половинки й перемішані між собою, склеїти їх і прикріпити до дошки на відповідну частину. (Дошка поділяється навпіл — «Живе», «Неживе».) (Роздавальний матеріал.)

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

1)  Опрацювати у підручнику § _______

2)  Поспостерігати за основними властивостями живих організмів, скласти короткий опис спостережень.

3)  Закласти для проростання насіння квасолі.

2.  Індивідуальне завдання.

Намалювати живі організми.

§ VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Фронтальне опитування.

— Що таке організм?

— Які бувають організми?

— Як відрізнити живі організми від тіл неживої природи?

— Які властивості притаманні організмам?

2.  Проблемне запитання.

«Якщо цеглина впаде та розколеться на кілька камінців, чи можна сказати, що вона розмножилась?».

Учитель підводить учнів до розуміння того, що розмноження, або самовідтворення,— це процес, властивий живим організмам і пов’язаний із подальшими перетвореннями: ростом, розвитком тощо.

 

0� p"���% �

Газоподібний

 

2)  Кругообіг води в природі. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми.)

Процес циклічного (тобто такого, що постійно повторюється) переміщення води на Землі називають круговоротом води в природі. Цей процес включає в себе потрапляння води в атмосферу під час випаровування та повертання її назад до водойм у результаті випаду опадів.

Загалом цей процес складається з трьох ланок:

— поверхневі води (процеси, під час яких атмосферна вода стає частиною поверхневих вод);

— випаровування (процеси, під час яких вода, що всмокталась у ґрунт або та, що міститься у водоймах, повертається в атмосферу у вигляді водяної пари);

— ґрунтові води (вода випадає у вигляді опадів, потрапляє до ґрунту і рухається крізь нього, впадаючи у джерела, колодязі та знову повертаючись до поверхневих вод).

Слід зазначити, що море втрачає через випаровування більше води, ніж отримує з опадами, а суходіл — навпаки.

 

 

2.   Фізкультхвилинка «Ми на морі».

Учитель пропонує учням заплющити оці і трохи пофантазувати.

Уявімо, що ми перенеслись із вами на берег моря (Чорного, Середземного, будь-якого, на якому ви б хотіли опинитись). Сьогодні ясний літній день. Ми на пляжі, лежимо на теплому пісочку. Спекотно. Сонце вигріває своїми промінчиками не тільки наше тіло, а й море. Під дією сонячного тепла вода починає випаровуватись з моря, водяна пара піднімається все вище в атмосферу й утворює хмари. Зненацька налітає холодний вітер. Мікроскопічні краплинки водяної пари починають тулитись одна до одної в середині хмари, утворюють краплі і починається дощ. Крапельки потрапляють на наше тіло, у ґрунт, на гори, річки та, врешті-решт, знову повертаються в море. А ми знову повертаємось на урок.

— Що станеться наступного дня, коли знову припече Сонце? Вода знову буде випаровуватись із моря і утворювати хмари. Тобто почнеться новий цикл. Таким чином забезпечується кругообіг води в природі.

Звичайно ж, не вся вода одразу повертається в моря та океани. Частину води використовує людство для задоволення своїх потреб. Надлишок вологи, що випаровується і не випадає над океаном, переноситься повітрям на континенти та острови. Цей об’єм води витрачається на формування річок, утворення озер, боліт, льодовиків і підземних вод, створює умови для існування і розвитку природного середовища та діяльності людини. Кінець кінцем опади в процесі руху знову досягають Світового океану.

У процесі кругообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється на прісну, а забруднена — очищається. Швидкість перенесення різних видів води змінюється в дуже широких межах, тому і періоди витрат, і періоди поновлення води також різні. Вони змінюються від кількох годин до декількох десятків тисячоліть.

2. Фізкультхвилинка «Ми на морі».

§ IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Упіймай слово».

Учитель ставить до школярів запитання й пропонує їм декілька варіантів відповідей. Учні мають обрати правильну відповідь і плескають у долоні, коли її почують.

2.  Дидактична гра «Склади домашнє завдання для сусіда».

Учням пропонується виконати завдання, скласти сусідові по парті завдання аналогічне до тих, що розглядалися на уроці, або придумати якесь інше.

3.  Дидактична гра «Намалюй як зрозумів».

Учням пропонується зробити малюнок у зошиті, як вони зрозуміли кругообіг води в природі. Учні виконують малюнки протягом 3 хвилин, потім демонструють їх та пояснюють, що намалювали та чому.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

Підготувати малюнки розчинних і нерозчинних речовин та повідомлення про них.

§ VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Дидактична гра «Загублене речення».

2.  Вправа «Згадаємо основне».

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 5926 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: