Урок № 42 Три стани води. Кругообіг води - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 42 Три стани води. Кругообіг води

Урок № 42

Три стани води. Кругообіг води

Мета уроку: поглибити знання учнів про стани, у яких може перебувати вода, ознайомити школя­рів із кругообігом води в природі; розвивати увагу, уяву, пам’ять та мислення учнів, відпрацьо­ву­вати навички пошукової діяльності на уроці; формувати екологічне мислення, виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів планети.

Очікувані результати: учні називають три стани води, кругообіг води в природі; пояснюють зна­чення властивостей води в кругообігу; використовують додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену лексику в самостійних усних повідомленнях.

Базові поняття та терміни: вода, пара, лід, айсберг, океани, моря, озера, річки, опади, дощ, сніг.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

§ I.   Організаційний момент

§ II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Повідомлення теми уроку.

Тема на дошці закрита. Учитель зачитує учням висловлювання.

Лід напередодні весни тане і перетворюється на воду. Вода і лід чергуються, неначе біжать один за одним по колу. (Х. Цзи)

— Чи здогадались ви про що сьогодні піде мова на уроці? (Про кругообіг води в природі, стани, у яких може перебувати вода.)

Учитель відкриває на дошці напис теми уроку, оголошує її.

3.  Оголошення мети та завдань уроку.

(Учитель повідомляє учням мету та завдання уроку, ознайомлює з планом роботи на уроці, який записано на дошці.)

4.  Обговорення вислову.

Як казав Геракліт: «Ми входимо і не входимо в один і той самий потік». Ім’я потоку залишається, проте вода вже збігла. (Луций Анней Сенека-молодший)

— Що мав на увазі філософ?

Учитель підводить учнів до розуміння того, що вода постійно перетікає з однієї форми в іншу, тому вода в річці ніколи не буває тією ж із плином часу. Це є підтвердженням кругообігу води в природі, який буде вивчено сьогодні.

5.  Слово вчителя.

Вода зустрічається повсюди на планеті: у вигляді річок, морів, калюж, дощів, снігів, айсбергів, вода є в повітрі, у тілах тварин, у ґрунті — усюди. Навіть у пустелях, у найглибших шарах землі та в рослинах можна зустріти воду. Таке розповсюдження вода змогла отримати завдяки своїй чарівній властивості — переходити з одного стану в інший.

6.  Інтерактивна гра «Сніжки».

Учитель називає прізвище учня і пропонує йому назвати властивість води, яку було вивчено на попередньому уроці. Після цього учень називає прізвище однокласника, який повторює властивість, яку називав його товариш, і називає ще одну і т. д.

7.  Фронтальне опитування.

— Що таке вода?

— Яка її хімічна формула?

— У яких станах може перебувати вода?

III. Засвоєння нових знань

1.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1)  Три стани води.

(а) Частково-пошуковий метод (робота з підручником); б) виступи учнів; в) демонстрація досліду; г) складання схеми.)

Учням пропонується знайти в підручнику інформацію про агрегатні стани води, заслухати виступи учнів, які готували повідомлення, та скласти схему.

Відомо, що вода може перебувати у трьох різних станах: твердому, рідкому або газоподібному. Їх можна спостерігати як у природі, так і просто в наших оселях.

За звичайних атмосферних умов вода зберігає рідкий агрегатний стан. Вода — надзвичайно розповсюджена речовина у космосі у вигляді льоду та пару, проте через її високий внутрішньорідинний тиск вода може існувати в рідкому стані тільки на нашій планеті. У рідкому стані вода ллється з кранів у наших будинках.

Вода, яка перебуває у газоподібному стані, називається водяною парою. Повітря, яке містить багато такої пари, називають вологим. Водяна пара в природі утворює хмари, з яких потім можуть випадати опади (дощ, сніг, град). Зазвичай вода переходить із рідкого у газоподібний стан за температури вище за 100 °С. У нас удома ми бачимо пару, коли скипає чайник, щось вариться або тушкується.

Лід — це твердий стан води. Лід, як і вода є прозорим, проте якщо він дуже щільний, то нам він здається блакитним. Ми бачимо його таким через особливості заломлення світла. Лід утворюється з води за температури 0 °С або нижче. Він має меншу щільність, ніж холодна вода. Саме через це айсберги не тонуть, а плавають. Верхня частина — над поверхнею води. Саме із цієї ж причини лід, який утворюється при замерзанні води у пляшці, може розірвати її. У нас вдома також є свої льодовики, вони зберігаються у наших морозильних камерах.

 

9.      Дослід. Шматочок льоду розміщуємо на залізну (жерстяну) поверхню (наприклад, кришка для скляної банки). Нагріваємо її і спостерігаємо як лід перетворюється на воду. Зливаємо бильшу кількість води, залишаючи небагато, і продовжуємо нагрівати. Спостерігаємо, як вода випаровується з поверхні.

Отже, вода може перебувати в різних станах — твердому, рідкому та газоподібному. Саме ця властивість надає воді можливості підтримувати життя на Землі.

д)  Заповнення таблиці «Погодні явища».

Учитель пропонує учням самостійно заповнити таблицю, користуючись набутими знаннями. Після заповнення учні обговорюють результати з учителем, за потреби виправляють помилки або доповнюють таблицю.

 

Погодні явища

Погодні явища

Речовина

Агрегатний стан

Малюнок

Сніг

Вода

Твердий

Дощ

Вода

Рідкий

Хмара

Вода

Газоподібний

 

2)  Кругообіг води в природі. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми.)

Процес циклічного (тобто такого, що постійно повторюється) переміщення води на Землі називають круговоротом води в природі. Цей процес включає в себе потрапляння води в атмосферу під час випаровування та повертання її назад до водойм у результаті випаду опадів.

Загалом цей процес складається з трьох ланок:

— поверхневі води (процеси, під час яких атмосферна вода стає частиною поверхневих вод);

— випаровування (процеси, під час яких вода, що всмокталась у ґрунт або та, що міститься у водоймах, повертається в атмосферу у вигляді водяної пари);

— ґрунтові води (вода випадає у вигляді опадів, потрапляє до ґрунту і рухається крізь нього, впадаючи у джерела, колодязі та знову повертаючись до поверхневих вод).

Слід зазначити, що море втрачає через випаровування більше води, ніж отримує з опадами, а суходіл — навпаки.

 

 

2.   Фізкультхвилинка «Ми на морі».

Учитель пропонує учням заплющити оці і трохи пофантазувати.

Уявімо, що ми перенеслись із вами на берег моря (Чорного, Середземного, будь-якого, на якому ви б хотіли опинитись). Сьогодні ясний літній день. Ми на пляжі, лежимо на теплому пісочку. Спекотно. Сонце вигріває своїми промінчиками не тільки наше тіло, а й море. Під дією сонячного тепла вода починає випаровуватись з моря, водяна пара піднімається все вище в атмосферу й утворює хмари. Зненацька налітає холодний вітер. Мікроскопічні краплинки водяної пари починають тулитись одна до одної в середині хмари, утворюють краплі і починається дощ. Крапельки потрапляють на наше тіло, у ґрунт, на гори, річки та, врешті-решт, знову повертаються в море. А ми знову повертаємось на урок.

— Що станеться наступного дня, коли знову припече Сонце? Вода знову буде випаровуватись із моря і утворювати хмари. Тобто почнеться новий цикл. Таким чином забезпечується кругообіг води в природі.

Звичайно ж, не вся вода одразу повертається в моря та океани. Частину води використовує людство для задоволення своїх потреб. Надлишок вологи, що випаровується і не випадає над океаном, переноситься повітрям на континенти та острови. Цей об’єм води витрачається на формування річок, утворення озер, боліт, льодовиків і підземних вод, створює умови для існування і розвитку природного середовища та діяльності людини. Кінець кінцем опади в процесі руху знову досягають Світового океану.

У процесі кругообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється на прісну, а забруднена — очищається. Швидкість перенесення різних видів води змінюється в дуже широких межах, тому і періоди витрат, і періоди поновлення води також різні. Вони змінюються від кількох годин до декількох десятків тисячоліть.

2. Фізкультхвилинка «Ми на морі».

§ IV. Закріплення нового матеріалу

1.  Інтерактивна гра «Упіймай слово».

Учитель ставить до школярів запитання й пропонує їм декілька варіантів відповідей. Учні мають обрати правильну відповідь і плескають у долоні, коли її почують.

2.  Дидактична гра «Склади домашнє завдання для сусіда».

Учням пропонується виконати завдання, скласти сусідові по парті завдання аналогічне до тих, що розглядалися на уроці, або придумати якесь інше.

3.  Дидактична гра «Намалюй як зрозумів».

Учням пропонується зробити малюнок у зошиті, як вони зрозуміли кругообіг води в природі. Учні виконують малюнки протягом 3 хвилин, потім демонструють їх та пояснюють, що намалювали та чому.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

Підготувати малюнки розчинних і нерозчинних речовин та повідомлення про них.

§ VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Дидактична гра «Загублене речення».

2.  Вправа «Згадаємо основне».

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 6970 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: