Урок № 3 Методи вивчення природи - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 3 Методи вивчення природи

Урок № 3

Методи вивчення природи

Мета уроку: розширити знання учнів про методи вивчення природи; розвивати вміння використо­вувати ті чи інші методи вивчення природи в повсякденному житті; виховувати повагу одне до одного.

Очікувані результати: учні називають методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання), наводять приклади використання різних природничо-наукових методів під час вивчення природи.

Базові поняття та терміни: методи, спостереження, експеримент, дослід, вимірювання.

Обладнання:

Тип уроку: комбінований.

  • I.   Організаційний момент
  • II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Як довідкові видання допомагають у вивченні природи?

2.  Дидактична гра «Ромашка».

На пелюстках ромашки написані назви довідкових видань. Учитель викликає учня, який, відриваючи пелюстку, дає характеристику тому довідковому виданню, яке записано на пелюстці.

  • Енциклопедії.
  • Словники природи.
  • Атлас географічних карт.
  • Довідник величин.
  • Хрестоматії з природознавства.
  • Інтернет-ресурси.
  • Атласи-визначники.

3.  Запитання до класу.

— Як працювати із запропонованою довідковою літературою?

4.  Перевірка домашнього завдання.

1)  Завдання для всього класу.

2)  Індивідуальне завдання.

5.  Евристична бесіда.

— Навіщо потрібна людині інформація з довідкової літератури?

— Звідки взялись відомості, які занесені до довідників?

— Як людина може вивчати природу?

  • III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

III. Засвоєння нових знань

1.   Малюнки, які можна використати під час заповнення схеми.

4.   Слово вчителя.

2)  Ознайомлення зі схемою «Методи вивчення природи».

3.   Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

— Людина тисячоліттями спостерігає за природою. Навіщо?

Пізнання природи починається зі спостереження. Цей метод є найдавнішим.

2)  Спостереження як метод вивчення природи.

а)   Слово вчителя.

  1. Спостереження — це ціленаправлене та планомірне сприйняття явищ, результати яких фіксуються спостерігачем.
  2. Усе, що відбувається в природі, здавна приваблювало людину. Спостереження за погодою та природою давало людині знання про зміни пір року, про те, коли краще засівати насіння, щоб отримати кращий врожай, про те, як вести себе в природі, щоб бути здоровим та сильним. Старовинні письмена, знайдені археологами, говорять про те, що люди описували свої спостереження з року в рік і виявляли закономірності, які дозволяли їм отримувати добрі врожаї. Натуралісти, мандруючи новими та старими материками, знаходили величезну кількість представників флори та фауни, часто зовсім невідомих. К. Лінней, шведський натураліст, особисто описав 1500 видів рослин. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, людство виявляло ті властивості, які можна використати на задоволення потреб людини, при цьому не порушуючи рівновагу природи.
  3. У проведенні спостережень людині допомагали органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Та не завжди органів чуття вистачає для отримання достовірної інформації. З розвитком науки та техніки на допомогу приходять прилади, за допомогою яких можна отримати більш достовірну інформацію.
  4. Отже, спостереження — це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати, виділяти та підмічати головне. Із цим умінням пов’язаний розвиток спостережливості. Спостережливість — це прагнення та уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й таких деталей, які здаються зовні недостатньо помітними і на перший погляд малоістотними.
  5. Спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Довготривалі спостереження потребують більшого часу. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу.
  6. За формою організації діяльності спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.
  7. За характером пізнавальної діяльності спостереження бувають репродуктивними і творчими.

в)   Робота в парах.

•     Знайдіть відповідності.

  1. Учитель роздає на парти картки, на яких у першому стовпчику зображені прилади для спостережень, а в другому записано, що за допомогою цих приладів спостерігають. Учні, які сидять за партою, працюють над цим завданням разом, знаходячи відповідності.

З’єднайте лініями назву приладу та вид спостереження. Поясніть свій вибір.

•     Вправа «Впіймай слово».

  1. Учитель називає поняття, учні повинні плеснути в долоні, коли почують назву приладу, який допомагає у проведенні спостережень; якщо назване слово не є назвою приладу для спостережень, то учні не плескають у долоні.
  2. Лупа, комп’ютер, ручка, термометр, барометр, книга, флюгер.

3)  Експеримент як метод вивчення природи.

а)   Слово вчителя.

  1. Однак далеко не всі знання про природу можна отримати тільки методом спостереження. Для того щоб мати чітке уявлення про те чи інше явище природи, необхідно відтворити його та неодноразово повторити. Це необхідно для того, щоб уточнити умови, за яких відбувається це явище, виявити його особливості. У цьому допомагає експеримент.
  2. Експеримент — спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.
  3. (Цю інформацію можна вивісити на дошку.)
  4. При організації експерименту необхідно:

— поставити мету досліду;

— зробити припущення про можливі результати, сформулювати гіпотезу;

— виявити, яке обладнання необхідне для проведення досліду;

— розробити алгоритм проведення досліду;

— провести дослід;

— зафіксувати спостереження;

— перевірити точність отриманих результатів;

— порівняти отриманий результат із висунутою раніше гіпотезою;

— зробити висновки.

б)  Спостереження за простими експериментами.

Учитель разом з учнями проводить прості експерименти.

Розчинність солі

Мета: виявити, де швидше розчиниться сіль: у склянці з льодом; із водою кімнатної температури; з окропом.

Обладнання: 3 склянки, вода, сіль, годинник із секундною стрілкою.

 

Проводиться інструктаж.

  1. Вибираються помічники: 2 лаборанти, 1 учень слідкує за часом.
  2. 1-ша склянка — вода з льодом;
  3. 2-га склянка — вода кімнатної температури;
  4. 3-тя склянка — вода з окропом.
  5. До кожної склянки одночасно додаємо 1 чайну ложку солі. Розмішуємо. (Можна залучити учнів, які будуть засипати й розмішувати сіль у 1-й та 2-й склянці, сіль у 3-тю склянку засипає та розмішує вчитель.)
  6. Спостереження: сіль у 3-й склянці розчинилася через 1 хвилину. Фіксуємо результат.
  7. Сіль у 2-й склянці розчинилася через 1,5 хвилини. Фіксуємо результат.
  8. Сіль у 1-й склянці розчинилася через 4 хвилини. Фіксуємо результат.
  9. Висновок. Розчинність солі залежить від температури води. В окропі сіль розчиняється у чотири рази швидше, ніж у склянці з водою, яка містить лід.

(Учні заповнюють таблицю, яку вчитель перед експериментом їм роздав.)

 

Таблиця для фіксування результатів експерименту

Хід

1-ша склянка — вода з льодом

2-га склянка — вода кімнатної температури

3-тя склянка — вода з окропом

Що робили

До кожної склянки одночасно додаємо 1 чайну ложку солі. Розмішуємо

Спостереження

Сіль розчинилася через 4 хвилини

Сіль розчинилася через 1,5 хвилини

Сіль розчинилася через 1 хвилину

Висновки

Розчинність солі залежить від температури води. В окропі сіль розчиняється у чотири рази швидше, ніж у склянці з водою, яка містить лід

  1.  
  2. Після проведення експерименту вчитель ще раз звертає увагу на етапи проведення досліду:

— що хотіли дізнатися в ході цього експерименту;

— що робили;

— що спостерігали;

— які висновки зробили.

4)  Вимірювання як метод вивчення природи.

а)   Слово вчителя.

  1. Для того щоб провести експеримент, необхідно використовувати обладнання, яке допоможе виявити більш чітку картину того чи іншого явища. І у цьому допоможе такий метод дослідження природи, як вимірювання. Вимірювання проводиться за допомогою вимірювальних приладів. Найпростішим вимірювальним приладом є лінійка.

— Що ми можемо виміряти за допомогою лінійки? (Довжину, ширину, висоту об’єкта.)

— Які ще ви знаєте вимірювальні прилади? (Мензурка для вимірювання об’єму.)

б)  Робота в парах.

Роздаткова картка.

  1. Розподіліть між собою завдання так, щоб могли швидко та правильно з ним упоратись.
  2. Користуючись лінійкою, виміряйте довжину, ширину та висоту кришки учнівського столу. Занотуйте в зошиті:
  3. висота ___________ см;
  4. довжина __________ см;
  5. ширина ___________ см.

в)   Розв’язання головоломки.

(Учитель креслить головоломку на дошці.)

  1. Серед літер у запропонованому полі знайдіть прилад для вимірювання довжини.

Т

І

Н

Ш

Й

К

М

Л

С

О

І

И

У

А

Р

М

Ц

Ч

Ю

С

Р

 

4.  Фізкультхвилинка.

5.  Слово вчителя.

1)  Поняття про метод.

Метод (від грец. — спосіб) — це систематизована сукупність дій, які необхідно зробити, щоб розв’язати поставлену задачу або досягти певної мети.

2)  Ознайомлення зі схемою «Методи вивчення природи».

(Учитель малює схему на дошці та дає пояснення. Учні роб­лять записи в робочому зошиті.)

 

  • IV. Закріплення нового матеріалу

Розгадування кросворда з ключовим словом природа.

Перший спосіб виконання запропонованого виду роботи.

Кросворд зображено на дошці. Учитель читає запитання — учні відповідають. Хто правильно відповів, робить запис у відповідну клітинку.

Другий спосіб виконання запропонованого виду роботи. (Робота в парах.) (Роздавальний матеріал.)

Учням на стіл видається кросворд із запитаннями до нього.

  • V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2.  Індивідуальне завдання.

Провести спостереження за свійською твариною (можна використати план, який за потребою видається учням учителем). (Роздавальний матеріал.)

  • VI. Підбиття підсумків уроку

Дидактична гра «Кубик».

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (03.09.2014)
Переглядів: 8743 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: