Урок № 34 Рухи Землі. Пори року - Природознавство 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Природознавство 5 клас

Урок № 34 Рухи Землі. Пори року


Урок № 34

Рухи Землі. Пори року

Мета уроку: ознайомити школярів із рухами Землі, пояснити причини зміни дня і ночі, зміни пір року, учити висловлювати свою думку; розвивати пам’ять, увагу та логічне мислення учнів, навички роботи в парах та пошукової діяльності на уроці, інтерес до науки географії; формувати науковий світогляд, виховувати любов до природи.

Очікувані результати: учні називають рухи Землі; пояснюють зміну дня і ночі, зміну пір року, нерівномірність розподілу сонячного світла й тепла на поверхні Землі, значення сонячного світла й тепла для живої природи.

Базові поняття та терміни: телурій, доба, день, ніч, пори року, зима, весна, літо, осінь.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

§ I.   Організаційний момент

§ II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Повідомлення теми уроку.

Тема на дошці закрита. Учитель пропонує учням розгадати загадку й таким чином визначити тему уроку.

Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють? (Пори року.)

Учитель відкриває на дошці напис теми уроку, оголошує її.

3.  Оголошення мети та завдань уроку.

Учитель повідомлює учням мету уроку, пропонує їм визначити завдання, які вони мають розв’язати на уроці. (Завдання записуються на зворотному боці дошки або записуються на ­дошку після їх визначення.)

            III. Засвоєння нових знань

1)            Рухи Землі.

а)            Слово вчителя з елементами бесіди.

— Згадаймо, як називається пряма уявна лінія всередині земної кулі, яку можна провести від одного полюса до іншого? (Земна вісь.)

 

Земля постійно обертається навколо своєї осі. Таким чином, один її бік повертається до Сонця і освітлюється, а інший — занурюється у темряву. Так відбувається зміна дня та ночі.

— Як розташована земна вісь — прямо чи похило? (Похило.)

Земна вісь розташована похило, тому промені Сонця нерівномірно нагрівають та освітлюють дві півкулі Землі.

б)            Демонстрація обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія.

— Як називаються півкулі Землі? (Північна і Південна.)

Так відбувається зміна пір року. Давайте поглянемо на це явище в дії (учитель демонструє учням обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія).

Телурій (від латин. telluris — Земля) — це прилад, який наочно демонструє річні рухи Землі довкола Сонця і добове обертання Землі довкола своєї осі. У телурії менша кулька, що змальовує Землю, рухається довкола більшої кульки або якого-небудь джерела світла (наприклад, лампочки з рефлектором), що символізує Сонце. Крім того, кулька-Земля обертається довкола осі, що проходить через його центр і зберігає незмінний похилий напрям (подібно до земної осі).

2)            Добові рухи Землі.

а)            Слово вчителя.

 

 

— Що таке доба? (Час, за який Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі.)

— Скільки часу складає доба? (24 години, тобто 1440 хвилин або 86 400 секунд.)

Обертання Землі навколо своєї осі відбувається із заходу на схід, а отже зліва направо, тобто проти годинникової стрілки.

Доба в середніх широтах поділяється на дві частини — світлу, день, і темну, ніч.

День — це проміжок часу від сходу до заходу Сонця.

Ніч — проміжок часу, протягом якого Сонце розташовується нижче, за лінією горизонту.

День та ніч змінюють свою довжину в залежності від пори року. Найдовший в Північній півкулі день 22 червня, цей день називають днем літнього сонцестояння.

Найдовша ніч у Північній півкулі 22 грудня — це день зимового сонцестояння.

Навесні та восени (відповідно 21 березня та 23 вересня) відбуваються дні весняного та осіннього рівнодення — тобто день та ніч у ці дні тривають рівний проміжок часу.

 

 

 

У приполярних областях Землі існує полярний день і полярна ніч, які можуть тривати багато діб. Тобто на Північному та Південному полюсах немає звичайної зміни дня та ночі, як у нас в Україні. Взимку там настають полярні ночі (постійна темрява), а влітку — полярні дні (тобто постійно світить сонце).

 

 

— Як ви гадаєте, із чим це пов’язано? (На полюси промені Сонця падають похило, тому там постійно холодно і майже не відбувається змін.)

Учитель демонструє учням залежність освітлення від кута падіння сонячних променів за допомогою звичайного ліхтарика та глобуса.

— Поміркуйте, бік планети, на якому ми перебуваємо зараз, обернений до Сонця чи ні? (Так, бо на дворі день, а отже на наш бік планети потрапляють сонячні промені.)

Яке значення для тварин має зміна дня та ночі? (У тварин, як і в людини, відбувається чергування фаз сну та неспання. Тварин поділяють на денні — ті, що переважно активні вдень, та нічні — які переважно сплять вдень, а вночі ведуть активне життя.)

г)            Вправа «Четвертий зайвий».

Учням пропонується обрати серед тварин зайву та пояснити, чому вони так вважають.

                            

 

Відповідь: зайва тварина — лемур, тому що вона є нічною.

 

                            

 

Відповідь: зайва тварина — ведмідь, тому що вона є денною.

3)            Пори року.

а)            Слово вчителя з елементами бесіди, складання схеми.

 

 

Не слід забувати, що Земля обертається не лише навколо своєї осі, але й навколо Сонця, завдяки чому відбувається зміна пір року.

Коли земна куля рухається навколо Сонця, вона то наближається до нього (тоді настає літо), то віддаляється від нього (настає зима). Наша планета здійснює повний оберт навколо Сонця за 365 діб 5 годин 48 хвилин та 46 секунд. Саме тому раз на чотири роки в лютому буває не 28 днів, а 29.

Пора року (сезон від фр. saison, від латин. satio — сівба, час сівби) — період у річному циклі розвитку природи. У помірному кліматі Північної півкулі, зокрема в Україні, розрізняють такі пори року, як весна, літо, осінь, зима. Вони являють собою чотири рівні періоди, на які умовно поділено річний цикл розвитку природи.

— Скільки місяців складає кожна пора року? (Три.)

У більшості країн Північної півкулі прийняті такі дати початку і кінця пір року.

Весна — від 1 березня до 31 травня.

— Який місяць весни не названо? (Квітень.)

Літо — від 1 червня до 31 серпня.

— Який місяць літа не названо? (Липень.)

Осінь — від 1 вересня до 30 листопада.

— Який місяць осені не названо? (Жовтень.)

Зима — від 1 грудня до 28 лютого (у високосні роки — до 29 лютого).

— Який місяць зими не названо? (Січень.)

Дивним для нас, мешканців України, є те, що у Південній півкулі прийнято такі сезонні дати:

Весна — від 1 вересня до 30 листопада.

Літо — від 1 грудня до останнього дня лютого.

Осінь — від 1 березня до 31 травня.

Зима — від 1 червня до 31 серпня.

б)            Складання схеми.

Під час розповіді вчителя учні мають самостійно скласти схему.

 

 

Відповідь:

 

 

— Яке значення для живих істот має зміна пір року? (Більшість рослин восени в холодні пори року не виявляють життєвої активності. Тварини також пристосовуються до таких змін: деякі впадають у сплячку, інші — відлітають до теплих країв. Це пов’язано з тим, що в холодну пору року зменшується кількість їжі та знижується температура навколишнього середовища.)

4.  Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Яка пора року є вашою улюбленою?

5.  Слово вчителя.

Хтось полюбляє літо, бо можна поплавати в морі, хтось — зиму, бо можна покататися на ковзанах, хтось — осінь, бо можна відправитись у ліс по гриби, а хтось — весну, бо можна побачити первоцвіти. Наша Земля буває такою різною, і кожна пора прекрасна по-своєму. Із чим пов’язані такі зміни? Сьогодні дізнаємось. Але спочатку пригадаємо те, що нам уже відомо.

6.  Фронтальне опитування.

— Яку форму має наша планета?

— Із скількох шарів складається Земля?

— Що являє собою земна кора? мантія? зовнішнє та внутрішнє ядро?

7.  Відгадування загадок.

Учитель пропонує учням відгадати загадки про пори року, день і ніч.

Отже, ми згадали, які бувають пори року, згадали, що день на нашій планеті змінюється ніччю, а тепер можна дізнатись, як саме це відбувається.

§ III. Засвоєння нових знань

1.  Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

План пояснення нового матеріалу

1)  Рухи Землі. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) демонстрація обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія.)

2)  Добові рухи Землі. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми; в) демонстрація залежності освітлення від кута падіння сонячних променів; г) «Четвертий зайвий».) (Роздавальний матеріал.)

3)  Пори року. (а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) складання схеми.) (Роздавальний матеріал.)

2.  Фізкультхвилинка.

§ IV. Закріплення вивченого матеріалу

1.  Розгадування кросворда. Робота в парах. (Роздавальний матеріал.)

2.  Рольова гра «Пошта». Робота в парах.

Учитель пропонує учням об’єднатися в групи. Серед членів групи розподілити ролі: «листоноша», «робітники пошти», спікер (доповідач). Учням пропонується віднести народні прислів’я та прикмети до відповідних скриньок. (Роздавальний матеріал.) Учні розподіляють обов’язки — один вибирає прислів’я, а інший — прикмети.

3.  Відгадування загадок.

Учитель читає загадки, а учні по черзі їх відгадують (фронтальна робота).

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.  Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

Провести спостереження за повертанням листя та квітів рослин до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця.

2.  Індивідуальне завдання.

Підготувати міні-проект «Чому ми бачимо лише один бік Місяця?».

§ VI. Підбиття підсумків уроку

1.  Фронтальне опитування.

— Що таке доба?

— Скільки часу складає доба?

— На які частини поділяється доба?

— Що таке пори року?

— Які пори року розрізняють у Північній півкулі?

— Які рухи здійснює Земля?

 

Категорія: Природознавство 5 клас | Додав: uthitel (27.12.2013)
Переглядів: 6512 | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: